Постанова № 6886644, 05.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2009 р.                                                                                 № 39890/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого – судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання           Карамушко І.І.,

за участю представників: позивача –Кулькової О.Г., відповідача –Хільченко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»(далі –позивач, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва») звернулось до суду з позовною заявою до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції (далі –відповідач, Нововодолазька МДПІ), в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 19.06.2009 № 0000101600/0, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

На підставі акту від 16.06.2009 № 791/16-0-12/14344275 про результати позапланової виїзної перевірки ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на поточний рахунок за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2009 року, проведеної Нововодолазькою МДПІ, було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.06.2009 № 0000101600/0, згідно з яким позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в сумі 10141 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним як прийняте з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість» із наступних підстав.

Згідно з поданою позивачем до Нововодолазької МДПІ податковою декларацією з ПДВ за квітень 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок складає 32749 грн.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складається із суми ПДВ, яка виникла в такому звітному періоді: березень 2009 року –32749 грн.

ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»зазначає, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні, виписані в минулих звітних періодах, що на думку відповідача є порушенням Закону України «Про податок на додану вартість».

На думку позивача, оскаржуване повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Так, позивач наполягає, що Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку –це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ цей Закон не передбачає.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»не містить заборони на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Позивач також зазначає, що посилання відповідача на ч.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», як на підставу неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які мали бути нараховані не у даному звітному періоді, не може бути взято до уваги, оскільки звернення зі скаргою на постачальника, який відмовився видати податкову накладну, або при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної, є правом отримувача товарів (послуг).

Таким чином, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»вважає спірну заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у розмірі 10141 грн., обґрунтованою та підтвердженою податковими накладними, як того вимагає п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи зазначене, висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства вважає безпідставним.

Відповідач подав до суду заперечення проти адміністративного позову (а.с.76-80), в яких зазначив, що вважає вимоги позивача такими, що спростовуються фактичними обставинами фінансово-господарської діяльності позивача та суперечать вимогам чинного законодавства, підтвердженням чого є наступне.

ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»до складу податкового кредиту березня 2009 року включено податкові накладні, виписані в минулих звітних періодах та включені до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2009 року, при цьому в бухгалтерському обліку за березень 2009 року відсутні відображення взаємовідносин між підприємствами по переліченим нижче операціям на загальну суму ПДВ 10141,11 грн.

У силу приписів п.1.5 ст.1, п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, є календарний місяць, а в особливих випадках –квартал. Податкове зобов’язання (п.1.6 ст.1 Закону), податковий кредит (п.1.7 ст.1 Закону), суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню (п.7.7 ст.7 Закону), є категоріями, які визначаються виключно за звітний податковий період, без перенесення результатів на наступні такі періоди.

ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва», не отримавши від постачальників вказані податкові накладні, не звернулось на підставі п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до них із вимогою про їх надання. Від позивача заяви про відмову з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну до податкової інспекції протягом жовтня-грудня 2008 року, січня-березня 2009 року не надходили.

Невиконання платником податку приписів п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»призвело до порушення ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених документами, визначеними згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач вважає, що законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Під час попереднього судового засідання 13.10.2009 року, на яке прибули представники всіх осіб, що беруть участь у справі, були вирішені необхідні для розгляду справи питання, у зв’язку з чим у відповідності до ч. 3 ст. 121 КАС України за письмовою згодою представників позивача та відповідача був розпочатий судовий розгляд справи у той же день, про що винесено ухвалу без видалення до нарадчої кімнати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти адміністративного позову з підстав, зазначених у запереченнях, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №166609 Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»(код ЄДРПОУ 14344275) 29.12.1994р. зареєстровано у Валківській районній державній адміністрації Харківської області (а.с.7).

Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 13.02.2007 року № 100021816.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі направлення від 04.06.2009 року № 158, з 04.06.2009 по 11.06.2009 податковим ревізором-інспектором Нововодолазької МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2009 року.

Перевіркою встановлено, що ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»до складу податкового кредиту березня 2009 року включено податкові накладні, виписані в минулих звітних періодах та включені до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2009 року. При цьому в бухгалтерському обліку за березень 2009 року відсутні відображення взаємовідносин між підприємствами по таким операціям. У результаті встановлених порушень від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту в березні 2009 року завищено на 10141 грн. Перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2009 року встановлено порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 10141 грн. ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»задекларовано залишок від’ємного значення, фактично сплачений отримувачем товарів, робіт, послуг у попередніх податкових періодах, у квітні 2009 року в сумі 32479 грн. Фактично згідно наданим для перевірки бухгалтерським первинним документам, випискам банку, податковим накладним, показник становить за квітень 2009 року суму 22608 грн.

Вказане відображено в Акті перевірки від 16.06.2009 № 791/16-0-12/14344275 з додатками (а.с.10-26).

На підставі цього акту перевірки Нововодолазькою МДПІ було прийнято податкове повідомленні-рішення від 19.06.2009 № 0000101600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 10141 грн. (а.с.9).

Порушення, про яке зазначене в Акті перевірки, стосується порядку формування податкового кредиту платника ПДВ по операціям, що є об’єктом оподаткування зазначеним податком.

Спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані, зокрема, Законом України «Про податок на додану вартість».

          Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Пункт 1.8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

          Підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

          Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»подало до Нововодолазької МДПІ податкові декларації з ПДВ за квітень 2009 року разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.91-97). У рядку 25 декларації за квітень 2009 року зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 32749 грн.

Нововодолазька МДПІ на підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»провела позапланову виїзну перевірку ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва».

Як зазначалось вище, Нововодолазька МДПІ зменшила суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену позивачем, на 10141 грн. за квітень 2009 року.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов’язання –це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- настання першої з подій, з якими Закон пов’язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд, проаналізувавши положення Закону України «Про податок на додану вартість», погоджується з твердженням позивача про те, що цей Закон не містить прямої заборони на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Щодо посилання відповідача в обґрунтування заперечень на те, що ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва», не отримавши від постачальників податкові накладні, не звернулось на підставі п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до них із вимогою про їх надання, а також на те, що від позивача до ненадходження від позивача до податкової інспекції протягом жовтня-грудня 2008 року, січня-березня 2009 року заяв про відмову з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1,2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, жоден з постачальників, які надали з запізненням податкові накладні, не відмовляв ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»у їх наданні та не надавав податкові накладні, оформлені неналежним чином. Відповідно, підстав для звернення зі скаргами на контрагентів - постачальників до податкового органу у позивача протягом жовтня-грудня 2008 року, січня-березня 2009 року не виникало.

Крім того, звернення зі скаргою на постачальника, який відмовився видати податкову накладну, або при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної визначено законом саме як право отримувача товарів (робіт, послуг).

З огляду на зазначене, суд відхиляє вказане посилання відповідача як таке, що не підтверджує обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом витребувані, долучені до матеріалів справи та досліджені копії податкових накладних, щодо віднесення яких до складу податкового кредиту у березні 2009 року виник спір, а саме податкові накладні від: УМГ «Харківтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»№755-10/16 від 31.10.2009 р. на суму ПДВ 12.74 грн. (а.с.30), ВАТ «Харківміськгаз»№23199 від 31.10.2009 р. на суму ПДВ 08,55 грн. (а.с.32), ФОП Герасимова Е.Д. №39 від 28.01.2009 р. на суму ПДВ 09,00 грн. (а.с.33), ВАТ «Харківміськгаз»№1286 від 31.01.2009 р. на суму ПДВ 04,56 грн. (а.с.35), ВАТ «Харківміськгаз»№1207 від 31.01.2009 р. на суму ПДВ 05,62 грн. (а.с.37), ЗАТ «Українські радіосистеми»№1805739 від 31.01.2009 р. на суму ПДВ 113,40 грн. (а.с.39), ТОВ «Веста»№ 662 від 31.01.2009 р. на суму ПДВ 2623,91 грн. (а.с.42), ТОВ «Альтернатива-2001» №15 від 31.01.2009 р. на суму ПДВ 3102,50 грн. (а.с.44), ВАТ «Харківміськгаз»№4352 від 31.01.2009 р. на суму ПДВ 65,28 грн. (а.с.46), УМГ «Харківтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»№527-01/16 від 31.01.2009 р. на суму ПДВ 90,88 грн. (а.с.47), ЗАТ «Український мобільний зв'язок»№942979298 від 28.02.2009 р. на суму ПДВ 149,38 грн. (а.с.50), АО «Охрана и безопасность»№5056 від 18.02.2009 р. на суму ПДВ 60,00 грн. (а.с.52), ВАТ «Хлібний автопарк»№44 від 28.02.2009 р. на суму ПДВ 146,80 грн. (а.с.54), УМГ «Харківтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»№523-02/16 від 28.02.2009 р. на суму ПДВ 76,75 грн. (а.с.56), КП «Харківблагоустрій»№19/461 від 28.02.2009 р. на суму ПДВ 100,00 грн. (а.с.58), ЗАТ «Українські радіосистеми»№000001818530 від 28.02.2009 р. на суму ПДВ 241,98 грн. (а.с.60), ТОВ «Альтернатива-2001»№13 від 28.02.2009 р. на суму ПДВ 3102,50 грн. (а.с.62), АК «Харківобленерго»№30240/20 від 28.02.2009 р. на суму ПДВ 227,26 грн. (а.с.64).

Жодних порушень порядку їх виписки та заповнення не встановлено, що не заперечувалося представником відповідача.

Крім того, до матеріалів справи долучені копії актів виконаних робіт (наданих послуг) та платіжні доручення на перерахування коштів в оплату товарів, робіт, послуг, суми ПДВ по яким включені до складу податкового кредиту березня 2009 року, що підтверджують факти здійснення господарських операцій (а.с. 31,34, 36, 38, 40, 43, 45, 48, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63,)

Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, будь-яких інших порушень порядку формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за березень 2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за квітень 2009 року не встановлено.

Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем під час проведення перевірки не встановлено і, відповідно, суду не надано.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по декларації за березень 2009 року на підставі податкових накладних, отриманих в березні 2009 року та виписаних в минулих податкових періодах, було здійснено правомірно, з додержанням всіх умов формування податкового кредиту з ПДВ, визначених Законом України «Про податок на додану вартість». Відповідно, перенесення від’ємного значення з ПДВ по декларації за березень 2009 року (стр. 22.2, а.с. 99) до податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2009 року (стр. 23.1, а.с. 92) та розрахунок суми бюджетного відшкодування були зроблені також правомірно.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для прийняття податкового повідомленні-рішення від 19.06.2009 № 0000101600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 10141 грн.

Тому суд вважає, що Нововодолазька МДПІ безпідставно зменшила заявлену ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»до бюджетного відшкодування суму ПДВ за квітень 2009 року на 10141грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.06.2009 № 0000101600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 10141 грн. необґрунтовано, з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168-97/ВР, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 8-14, 71, 94, 112, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 19 червня 2009 року № 0000101600/0.

Стягнути з Державного бюджету України (УДК в Жовтневому районі м. Харкова, код 24134113, ГУДКУ в Харківській області, код банку 851011, р/р 31412537700008) на користь Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва»(63030, Харківська область, Валківський район, с. Шарівка, код 14344275) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

У повному обсязі постанова виготовлена 10 листопада 2009 року.

Суддя                                                                                           Білова О.В.