Ухвала суду № 68866229, 06.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/508/15

Номер справи місцевого суду: 520/4411/15-к

Головуючий у першій інстанції Федулеєва

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Джулая О.Б. та Толкаченко О.О.,

секретаря судового засідання Куриленко Г.П.,

за участю прокурора Толпиго Д.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 30.03.2015 р., якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в рамках кримінального провадження № 42014160010000127 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою;

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Київського РВ ОСОБА_3, погоджене з прокурором прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_4 та застосовано до ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області строком на 60 днів до 14 год. 10 хв. 28.05.2015 р.

Слідчий суддя, мотивуючи обрання запобіжного заходу, зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, намагався як особисто, так і через родичів тиснути на потерпілого та свідків, які є його знайомими, не зявлявся до слідчого, тому існують ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здійснити вплив на потерпілого та свідків, а запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, не повязаних з триманням під вартою, неможливо.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з порушенням норм кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню, обґрунтовуючи свої доводи наступними обставинами:

1) клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам кримінального провадження та фактичним обставинам справи, а також не доводить вину ОСОБА_2, оскільки:

- в клопотанні слідчий зазначив, що вина ОСОБА_2 доведена зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_5, висновком експерта №37 від 09.01.2015 р., показаннями свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими матеріалами кримінального провадження, однак не прийняв до уваги показання очевидців події ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які спростовували факт побиття ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_5;

- слідчим не проведено жодної слідчої дії для встановлення, чи дійсно свідок ОСОБА_15 був присутній та спостерігав конфлікт за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_5;

- в наданих суду документах кожним із свідків та безпосередньо потерпілим зазначаються різний час та місце події, що підтверджує безпідставність твердження слідчого про доведеність вини ОСОБА_2;

- висновок експерта №37 від 17.02.2015 р. є неповним, оскільки не містить даних про механізм та локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілого, чи були у потерпілого сліди від численних ударів в обличчя, голову та численних ударів ногами;

- залишились недослідженими ті обставини, чи міг потерпілий тривалий час в період з 18-19 год. 10.12.2014 р. до 12.12.2014 р. при критичній травмі селезінки обходитись без медичної допомоги;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 слідчому судді не надавався в судовому засіданні, через хворобу підозрюваний слідчим суддею не допитувався, жодних показань або пояснень не надавав;

- слідчим суддею в ході судового засідання жодні докази не досліджувались та не оголошувались;

2) висновок слідчого судді є неповним та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки:

- твердження слідчого судді про те, що підозрюваний намагався як особисто, так і через родичів тиснути на свідків та не зявлявся до слідчого, є необґрунтованими, та спростовуються доказами, які надані стороною захисту та залучені до справи в ході судового засідання;

- слідчим суддею не прийнята до уваги можливість застосування до ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів у звязку з тим, що він є раніше не судимим, має базову вищу освіту, працевлаштований, має дружину та малолітню доньку, утримує непрацездатну за станом здоровя матір, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, страждає хронічними захворюваннями, що підтверджується відповідними довідками.

З огляду на викладене вище, захисник просив дослідити докази, які були надані ним в суді 1-ої інстанції, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

У відповідності з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінально-процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали.

Апеляційний суд вважає доводи захисника про те, що слідчим не надано доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, безпідставними з огляду на наступне.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про що свідчать численні докази, зокрема, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.12.2014 р. (а.п. 6), протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 (а.п. 7-8), протокол допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (а.п. 12-23), протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17.03.2015 р. (а.п. 26), висновок експерта №37 від 25.12.2014 р. (а.п. 9-11).

Окрім того, апеляційний суд на даний час лише вирішує питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу та не може давати оцінку допустимості та законності вищезазначених доказів, оскільки на даний час триває досудове розслідування та збирання відповідних доказів за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Що стосується наявності ризиків зазначених в ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що є підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, згідно показань численних свідків намагався як особисто, так і за допомогою родичів тиснути на потерпілого та свідків, не зявлявся за викликами до слідчого (а.п. 38).

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що тільки тримання під вартою, на відміну від інших більш мяких запобіжних заходів, зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам, тому апеляційна скарга в частині вимог про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги доводи захисника щодо необхідності врахування численних позитивно характеризуючих підозрюваного обставин, оскільки вони дають підставу визначити ОСОБА_2 розмір застави з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Слідчий суддя, пославшись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Між тим, у відповідності до вимог закону, за наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, невизначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є правом суду, а не його обовязком.

При цьому, апеляційний суд враховує, що з наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до жодного виду відповідальності не притягувався, має базову вищу освіту (а.п. 44), утримує дружину та малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 та хвору матір (а.п. 46-47, 49), має постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за яким зареєстрований (а.п. 45), позитивно характеризується за місцем проживання (а.п. 43), страждає хронічними захворюваннями, що підтверджується відповідними медичними довідками (а.п. 53-59).

Більш того, слідчий в своєму клопотанні про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не просив суд не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливим при обранні підозрюванному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обовязків, передбачених КПК України.

Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 30.03.2015 р. скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 194, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд-

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Київського РВ ОСОБА_3, погоджене з прокурором прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в ОСІ УДПтС України в Одеській області з 30.03.2015 р. до 28.05.2015 р. включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави в сумі 50 000 (пятдесят тисяч) грн.

Застава підлягає внесенню на рахунок апеляційного суду Одеської обл. за реквізитами:

Отримувач коштів Апеляційний суд Одеської області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 02892913;

Банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області;

Код банку отримувача (МФО) 828011;

Рахунок отримувача 37317012000098;

Призначення платежу застава, згідно ухвали суду від 06.04.2015 року;

Сума застави 50 000 грн. за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, суддя Копіца Олег Володимирович.

Підозрюваний ОСОБА_2 або заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.

Після внесення застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити негайно, поклавши на нього обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, судді, суду по першому виклику;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі.

Вказані обовязки підлягають виконанню протягом двох місяців з моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца

ОСОБА_16

ОСОБА_17