Постанова № 6886437, 10.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"10" листопада 2009 р. № 2а- 38404/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготеплоремонт"

до Державної податкової інспекція у Зміївському районі Харківської області

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Укренерготеплоремонт»звернувся до суду з позовом до ДПІ у Зміївському районі Харківської області в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 000082310/2 від 29.04.2009 року та № 000092310/2 від 29.04.2009 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що податкові повідомлення-рішення № 000082310/2 від 29.04.2009 року та № 000092310/2 від 29.04.2009 року винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Зміївському районі Харківської області була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Укренерготеплоремонт»)з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки було складено, акт перевірки від 12.01.2009 року за № 16/23/22703713 яким встановлено порушення ТОВ ВКФ «Укренрготеплоремонт»: п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 , пп. 7.9.6 п.7.9 ст. 7 Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями ), всього перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в сумі 104826 грн., в тому числі за І квартал 2006р. в сумі 86619 грн., за 4 квартал 2006р. в сумі 2459 грн., за 4 квартал 2007р.- 4140 грн., за І квартал 2008р.- 11608 грн..

В тому числі перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2006р. по 30.09.2008р. встановлено заниження суми скоригованого валового доходу за перевіряємий період на суму 9831,52 грн., в т.ч. 2006 рік - на 9831,52 грн.

Перевіркою правильності визначення валового доходу рядку 01.6 Декларацій „інші доходи», встановлено заниження скоригованого валового доходу за 4 кв. 2006р. в сумі 9831,52 грн., а саме підприємством не включено до складу валового доходу кредиторську заборгованість по підприємству, по якому припинено Державну реєстрацію у звязку з визнанням його банкрутом , чим було порушено п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України"Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97 ВР від 12.05.1997р. з внесеними змінами та доповненнями.

Перевіркою правильності визначення скоригованого валового доходу за період 01.01.2006р. по 30.09.2008р., встановлено його заниження на загальну суму 9832 грн., в т.ч. за кв. 2006 р. в сумі 9832 грн., чим було порушено п.п. 4.1.6, п.4.1 ст. 4 Закону України"Про оподаткуванні прибутку підприємств" №283/97 ВР від 22.05.1997р. з внесеними змінами та доповненнями.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2006 по 30.09.200 встановлено їх завищення всього у сумі 409471 грн., у тому числі за І квартал 2006 року в сумі 34647 грн., за IV квартал 2007 рік в сумі 16560 грн., за І квартал 2008 року - 46432 грн.

Суд зазначає, що проведеною перевіркою відображеного показника за 2006 рік, за 2007 рік, за І-ІІІ квартали 2008 року в сумі 11513483 грн. на підставі таких документів : прибуткових накладних, актів виконаній робіт, платіжних документів (банківських виписок, рахунків) встановлено завищення задекларованих ВКФ «Укренерготеплоремонт»показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарі (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" всього у сумі 409471 грн., у тому числі за І квартал 2006 року в сумі 346479 грн., за ІV квартал 2007 рік в сумі 16560 грн., за І квартал 2008 року - 45000 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Зміївському районі Харківської області було винесно податкові повідомлення-рішення якими здійснено донарахування податків та штрафних санкцій на суму 259246,5 грн., в т.ч. згідно податкового повідомлення-рішення №000082310/0 від 22.01.2009 року про нарахування податкового зобов'язання в сумі 102007,5 грн., в зв'язку з заниження податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення №000092310/0 від 22.01.2009 року про нарахування податкового зобов'язання в сумі 157239,00 грн., в зв'язку з заниження податку на прибуток та штрафних санкцій.

Не погодившись з зазначеними рішеннями ТОВ ВКФ УЕТР було проведено апеляційне оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень до відповідача , за результатами якого було отримано:

- рішення ДПІ в Зміївському районі №716/10/25-0-25 від 16.02.2009р. про відмову в задоволенні первісної скарги;

- рішення ДПА в Харківській області №1713/10/25-103 від 22.04.2009 року про відмову в задоволенні апеляційної скарги;

- рішення ДПІ у Зміївському районі від 14.03.2009 р. №1787/10/25-0-25 про часткове задоволення первісної скарга ТОВ ВКФ УЕТР на суму 25503,00 грн.

За результатами апеляційного оскарження 29.04.2009 року ДПІ в Зміївському районі Харківської області було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000082310/2 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 102007,5 грн. в звязку з заниженням податку на додану вартість та №000092310/2 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 131736,00 грн. в зв'язку з заниженням податку на прибуток та штрафних санкцій.

Також актом перевірки встановлено, що на початок перевіряємого періоду 01.01.2006 року ТОВ ВКФ „Укренерготегоюремонт" мав кредиторську заборгованість перед ТОВ „Тєліос" на суму 1075335,34 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Тєліос»на виконання умов договорів № 26/12 від 26.12.05 p., №20/01 від 20.01.06р. та №24/02 від 24.02.06р. виконано роботи для ТОВ ВКФ «Укренерготеплоремонт»по ремонту електрообладнання на суму всього 346478,55 грн.. в т.ч. ПДВ 57754,76 грн. Суми витрат включено до складу валових витрат на підставі акту приймання виконаних робіт б/н від січня 2006 року, лютого 2006 року та березня 2006 року.

На кінець перевіряємого періоду 30.09.2008 року ТОВ ВКФ „Укренерготеплоремонт" кредиторську заборгованість перед ТОВ „Тєліос" на суму 9832 грн.

Як зазначено в акті перевірки на запит ДПІ у Зміївському районі Харківської області від 08.12.2008 року № 1260/7/23-050 надійшла відповідь від ДПІ у Фрунзенському р-ні м. Харкова від ...12.2008 року №б/н/7/23-116. Згідно отриманої відповіді по ТОВ «Тєліос» (код за ЄДРПОУ 33291774) 16.08.2006 року за №14801170002006089 проведена державна реєстрація припинення за судовим рішенням щодо визначення юридичної особи банкрутом згідно Ухвали Господарського суду в Харківській області по справі №Б-48/41-06 від 11.08.2006 року.

Крім цього, актом перевірки встановлено, що ТОВ «Тєліос»не задекларовано дохід від вищезазначених операцій.

Суд зазначає, що оскаржені податкові повідомлення рішення ї були винесені ДПІ в Зміївському районі Харківської області на підставі акту перевірки від 12 січня 2009 року в якому мітиться висновок відповідача про нікчемність господарських правовідносин позивача з ТОВ 'Тєліос".

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає, частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вже було встановлено судом вище „ТОВ «Тєліос»на виконання умов договорів № 26/12 від 26.12.05 p., №20/01 від 20.01.06р. та №24/02 від 24.02.06р. виконано роботи для ТОВ ВКФ «Укренерготеплоремонт»по ремонту електрообладнання на суму всього 346478,55 грн., в т.ч. ПДВ 57754,76 грн. Суми витрат включено до складу валових витрат на підставі акту приймання виконаних робіт б/н від січня 2006 року, лютого 2006 року та березня 2006 року.

Також поставлені товарно-матеріальні цінності та запасні частини на суму 61559,91 грн., в т.ч. ПДВ 10260 грн. згідно видаткових накладних: №117 від 28.12.2007р. поставлено полуавтомат сирний на суму 6559,91 грн., в т.ч. ПДВ-1093,32 грн., №105 від 29.12.2007р. поставлено товаро - матеріальні цінності на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ -1666,67 грн., №15 від 16.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 8000 грн., в т.ч. ПДВ-1333,33 грн., №18 від 18.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ-1666,67 грн., №21 від 21.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн., №23 від 23.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 7000 грн., в т.ч. ПДВ-1166,67 грн. та №33 від 29.02.2008 р. поставлено запасні частини на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ-1666,67 грн."

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як було встановлено судом проведена державна реєстрація припинення за судовим рішенням щодо визначення юридичної особи банкрутом згідно Ухвали Господарським судом в Харківській області по справі №Б-48/41-06 від 11.08.2006 року ТОВ «Тєліос»( код за ЄДРПОУ 33291774 16 )від 16.08.2006 року за №14801170002006089

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ТОВ «Тєліос» на думку відповідача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів № 26/12 від 26.12.05 p., №20/01 від 20.01.06р. та №24/02 від 24.02.06р. не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та ТОВ «Тєліос» на укладання такого договору в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час як на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Тєліос» останній знаходився в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон повязує настання наслідків нікчемності договорів № 26/12 від 26.12.05 p., №20/01 від 20.01.06р. та №24/02 від 24.02.06р. передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та ТОВ «Тєліос» є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Але суд погоджується з позицією позивача, що договір між ТОВ «Тєліос»та ВКФ «Укренерготеплоремонт»на підставі якого були поставлені товарно-матеріальні цінності та запасні частини на суму 61559,91 грн., в т.ч. ПДВ 10260 грн. згідно видаткових накладних: №117 від 28.12.2007р. поставлено полуавтомат сирний на суму 6559,91 грн., в т.ч. ПДВ-1093,32 грн., №105 від 29.12.2007р. поставлено товаро - матеріальні цінності на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ -1666,67 грн., №15 від 16.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 8000 грн., в т.ч. ПДВ-1333,33 грн., №18 від 18.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ-1666,67 грн., №21 від 21.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн., №23 від 23.01.2008р. поставлено запасні частини на суму 7000 грн., в т.ч. ПДВ-1166,67 грн. та №33 від 29.02.2008 р. поставлено запасні частини на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ-1666,67 грн. укладений всупереч вимогам діючого законодавства України та є таким, що порушує інтереси держави та суспільства оскільки як вже зазначалось судом вище діяльність ТОВ «Теліос»припинено 3 16.08.2006 року.

Відповідно до ст. 215 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 -IV зі змінами та доповненнями недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 ст. 203 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 - IV зі змінами та доповненнями зазначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК від 16.01.2003 року № 435 - IV зі змінами та доповненнями недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 - IV правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Беручи до уваги вищевикладене, вище зазначений правочин в частині його виконання порчинаючи з 16.08.2006 року правочин вчинений ТОВ «Тєліос» і ВКФ «Укренерготеплоремонт»є нікчемним.

Таким чином, ВКФ «Укренерготеплоремонт»в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями до складу валових витрат не правомірно включено суму витрат по придбанню у ТОВ «Тєліос»за ІУ квартал 2007 рік в сумі 16560 грн., за І квартал 2008 року - 45000 грн.

А отже ВКФ «Укреенерготеплоремонт»в порушення пп. 7.2.1, пп..7.2.4 п. 7.2 та пп..7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями від 03.04.1997 року 168/97-ВР неправомірно включило до складу податкового кредиту суми витрат за поставлені товари та запасні частини у ТОВ «Тєліос»за грудень 2007 рік в сумі 2760 грн., за січень 2008 року в сумі 5833 грн., за лютий 2008 року в сумі 1667 грн..

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані TOB „Теліос" до 16.08.2006 року на виконання договору є чинними оскільки TOB „Теліос" був платником ПДВ, а отже має права видавати вище зазначені податкові накладні.

Також актом перевірки проведено перевірку відображеного показника за 2006 рік, за 2007 рік та за І-ІІІ квартали 2008 року та встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 Декларацій „інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12" на суму 1432 грн., в т.ч. за І квартал 2008 року.

Як встановлено судом в перевіряємому періоді ТОВ ВКФ "Укренерготеплоремонт" на підставі договору оренди № б/н від 01.08.2005 р. з приватним підприємцем ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1 ) отримано в оренду офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа кімнати, яка орендується 45,1 кв. м. Орендна плата складає 150 грн. в місяць. Згідно додаткової угоди № 1/3 від 01.01.2008 р. до договору оренди № б/н від 01.08.2005 р. розмір орендної плати складає 309,00 грн. в місяць.

ВКФ «Укренерготеплоремонт»платіжним дорученням №92 від 26.06.2007 року сплачено 2206 грн. згідно акту №1 від 26.06.2007 року про надання послуги оренди за період з 01.01.2006 року по

31.03.2007 року, яка включена в рядок 04.13 декларації про прибуток підприємства за II квартал 2007 року та платіжним дорученням №25 від 22.02.2008 року сплачено 3400 грн. згідно акту №2 від

22.02.2008 року про надання послуги оренди за період з 01.04.2007 року по 28.02.2008 року , яка включена в рядок 04.13 декларації про прибуток підприємства за І квартал 2008 року в повному обсязі, тоді як повинно включити 1968 грн.( з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. по 150 грн. в місяць в сумі 1350 грн. та з 01.01.2008р. по 28.02.2008 р. по 309 грн. в місяць в сумі 618 грн.).

Таким чином, ВКФ «Укренерготеплоремонт»в порушення пп. 7.9.6, п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями і до складу валових витрат не правомірно включено суму витрат по послугам з оренди на суму всього 1432 грн., в тому числі: за І квартал 2008 року - 1432 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготеплоремонт" до Державної податкової інспекція у Зміївському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області № 000082310/2 від 29.04.2009 року в частині стягнення за основним платежем суми у розмірі 57745,00 грн., в частині стягнення за штрафними санкціями суми у розмірі 28872,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області № 000092310/2 від 29.04.2009 року в частині стягнення за основним платежем суми у розмірі 72183,00 грн., в частині стягнення за штрафними санкціями суми у розмірі 36091,50 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2009 року.

Суддя Спірідонов М.О.