Постанова № 6886354, 12.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" листопада 2009 р. № 2а- 39096/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова

про про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №1811/0008021701/2 від 08.04.2005р. №1811/0008021701/3 від 04.06.2005р.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він не був ознайомлений з рішенням начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова про застосування непрямих методів, тому йому невідомо чому і на якій підставі серед багатьох методів, запропонованих Методикою був обраний саме метод розрахунку грошових надходжень, який базується на визначенні показника доходів, одержаних платником податків від провадження господарської діяльності. Для розрахунку цього показника використовується інформація про надходження коштів на банківські рахунки платника податків, яка підтверджується банківськими документами, та інша інформація (документи), що підтверджують одержання коштів платником податків. Нарахування зобов'язань базується на визначенні валового доходу ФОП ОСОБА_1 у сумі 10 000 330,00грн. з використанням даних про рух коштів на рахунках 260055005187 та 26003015641980 , однак в акті дається аналіз надходження коштів у сумі понад 10 млн. грн. на поточний рахунок №НОМЕР_1, який не вказаний в переліку рахунків ФОП ОСОБА_1 і навіть не належить йому, тобто за рахунками, які належать ФОП ОСОБА_1 не було валового доходу у сумі понад 10 млн. гривень.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, вважає оскаржувані акти правомірними, посилається на матеріали перевірки, які підтверджують встановлені в ході перевірки за непрямими методами факти порушень підприємцем ст.ст.1, 2, 21 ДКМУ „Про прибутковий податок з громадян".

Судом встановлено, що в рішенні № 3 від 04.08.04 р. про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань як підстава для такого визначення вказано те, що підприємець не підтверджує розрахунки, що наведені в деклараціях за 2003 рік документами обліку з використанням методів аналізу інформації про доходи і витрати платника податків.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ Московського району м. Харкова проведена документальна перевірка дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2001 року по 31.03.2004р., за наслідками якої складений акт №447/17-141/473 від 06.08.2004 р. В акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований рішенням виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова 13.09.2000р.; свідоцтво № 04058858 Ф 0050006, на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова з 22.09.2000р. за № 6384.

За період фінансово - господарської діяльності: IV квартал 2002 року і І квартал - IV квартал 2003 року ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, свідоцтво від 03.10.02 р.

Перевіркою встановлено, що на поточні рахунки СПД ФО ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2003р. по 31.12.2003р. надійшло грошових коштів у сумі 4982553,93 грн. (у тому числі: 920453,93 грн. - на рахунок у ФБ "Факторіал банк" та 4062100,0 грн. - на рахунок ФБ "Фінанси і кредит"). Зазначені кошти не включені до декларації про доходи, одержані громадянином ОСОБА_1 з 1 січня по 31 грудня 2003 року, яка надана до ДПІ 12.02.04р. - основна, 17.02.04р. - уточнена, чим порушено статтю 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

В акті перевірки зазначено, що ТОВ компанія "Брокер" (Торговець) на виконання договору доручення ТОВ "Агровек" (Покупець) згідно договору від 19.08.2003р. № 190803/7-к придбало у громадянина ОСОБА_1 цінні папери (акції прості, іменні, емітент - ЗАТ "Завод експериментального машинобудування") у кількості 967254 шт., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн., курсова вартість пакету акцій складає 6 млн. грн. 21 серпня 2003 року громадянином ОСОБА_1 отримано від ТОВ "Агровек" 6000000,0 грн. згідно з виписками банку ФБ "Фінанси і кредит", за період з 20.08.2003р. по 15.10.2003р. на рахунок громадянина ОСОБА_1 у банку ФБ "Фінанси і кредит" надійшли грошові кошти у сумі 4000330,0 грн. : 4000000 грн. з рахунка ФОП ОСОБА_1

Податковою інспекцією зроблено висновок, що в порушення статті 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" громадянином ОСОБА_1 до декларації про доходи, одержані ним з 1 січня по 31 грудня 2003 року вказані вище суми задекларовані не були. Перевіркою донараховане прибуткового податку за 2003 рік у загальному розмірі 2996863,80 грн.

На підставі акту начальником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.04 р. за № 1811/0008021701/0 про визначення ОСОБА_1 за непрямими методами суми податкового зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 449595,70 грн.: основний платіж у розмірі 2996863,80 грн., штрафна санкція у розмірі 1498431,90 грн. Штрафні (фінансові) санкції застосовані з посиланням на підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та в рамках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом ( ст. 5 Закону України № 2181-111 від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями) направляв до податкових органів скарги на вказане рішення, які контролюючими органами були розглянуті. Первина скарга за рішенням ДПІ від 02.02.05 р. залишена без задоволення, повторна скарга за рішенням ДПА в Харківській області від 06.04.05 р. задоволена частково, в частині невірно застосованої штрафної санкції у сумі 1498431,90 грн., оскільки на платників податків з числа фізичних осіб відповідно до чинного законодавства не покладено обов'язок щодо самостійного визначення податкових зобов'язань та їх заявления у декларації, дія підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами „ не поширюється на таких платників податків (фізичних осіб), які занизили (приховали) суми доходів або зависили суми витрат у деклараціях про доходи (для цілей справляння прибуткового податку з громадян), повторна скарга за рішенням ДПА України від 24.06.05 р. залишена без задоволення.

Після прийняття уповноваженими органами рішень, начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова були прийняті та направлені:

- податкове повідомлення-рішення від 02.02.05 р. за № 1811/0008021701/1 про визначення ПП ОСОБА_1 за непрямими методами суми податкового зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 449595,70 грн.: основний платіж у розмірі 2996863,80 грн., штрафна санкція у розмірі 1498431,90 грн. з метою доведення до платника податку граничного терміну сплати податкового зобов'язання;

- податкове повідомлення-рішення від 08.04.05 р. за № 1811/0008021701/2 про визначення ПП ОСОБА_1 за непрямими методами суми податкового зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 2996863,80 грн. - основний платіж

- податкове повідомлення-рішення від 04.07.05 р. за № 1811/0008021701/3 про визначення ПП ОСОБА_1 за непрямими методами суми податкового зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 2996863,80 грн. - основний платіж з метою доведення до платника податку граничного терміну сплати податкового зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У Відповідності до вимог ст.. 67 КАС України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Суд не приймає доводи Позивача про не направлення йому рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань як доказ неправомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі ЗУ № 2181), якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків згідно підпункту „а” пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 ЗУ № 2181, зокрема, з тієї підстави, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

За непрямими методами податкове зобовязання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються до розрахунку податкового зобовязання щодо конкретного податку, збору (обовязкового платежу) відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 Методики визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами, затвердженої постановою КМ України від 27.05.2002р. № 697, визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами може здійснюватися органами державної податкової служби стосовно, зокрема, податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку) з використанням визначених цим пунктом методів, в тому числі, методу аналізу інформації про доходи та витрати платників податків.

Передбачивши, що непрямий метод може застосовуватися в разі не підтвердження платником податків розрахунків наведених у декларації, наявними документами обліку, пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 ЗУ № 2181 не ставить в залежність застосування непрямого методу від будь-яких причин зазначеного непідтвердження.

Надання органу державної податкової служби права визначати суми. податкових зобовязань за непрямими методами у випадках, визначених законом, означає право органу ДПС самостійно обирати такий метод із визначених пунктом 8 Методики від 27.05.2002р.

Як вбачається з Акта перевірки, за період з 20.08.- 15.10.2003 року на поточний рахунок Позивача в ФБ «Фінанси та кредит»№ 26204015644980 надійшло 4000330.00 грн. (у тому числі 4000000,00 грн. надійшло з рахунку суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 № 26003015641980). але вказані суми позивачем задекларовано не було.

Позивач зазначив, що грошові кошти в розмірі 4000000,00 грн. були отримані за договором комісії б/н від 19.08.2003р. укладеного з ФОП ОСОБА_2 Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»зазначені кошти не підлягають включення до виручки платника єдиного податку.

Проте, на вимогу суду про надання доказів укладання та реального виконання договору комісії б/н від 19.08.2003р. Позивачем наданий лише примірник договору та не надано жодного документа первинного бухгалтерського обліку які повинні складатись при виконанні договорів комісії, як то акти прийому передачі товару, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення та інше. За таких обставин, суд приходить до висновку, що грошові кошти в розмірі 4000000 грн. отримані та використані ФОП ОСОБА_1 не на виконання зазначеного договору комісії, а тому підлягають включенню до загально оподатковуваного річного доходу.

Згідно з пунктом 7.9 статті 7 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який застосовується до ФОП в цілях оподаткування згідно чинного законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Судом встановлено, що на розрахунковий рахунок №НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_1 за період з 20.08.03р. по 15.10.03 р. надійшли суми від продажу цінних паперів у розмірі 6000000,0 грн. згідно платіжного доручення №3 від 21.08.03р. від ТОВ „Агровек" за цінні папери згідно договору купівлі продажу №190803/7-к від 19.08.03р. Вказана сума є доходом у розумінні п 7.6.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оподаткуванню прибутковим податком підлягає фінансовий результат, тобто різниця між цим доходом та витратами в розрізі окремих видів цінних паперів згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992р.

Позивачем, на вимогу суду, не були надані докази понесення витрат у звязку із придбанням цінних паперів, реалізованих в подальшому ТОВ „Агровек”. За таких обставин суд дійшов висновку, що грошові кошти в розмірі 6000000 грн. є доходом Позивача який підлягає оподаткуванню.

Посилання Позивача на неправомірність визначення йому сукупного податкового зобовязання з прибуткового податку як громадянину та фізичні особі підприємцю не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Отже, у разі коли фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності крім доходів від цього виду діяльності отримує доходи за основним чи додатковим місцем роботи, то всі отримані нею доходи підлягають сукупному оподаткуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність винесених на підставі акту перевірки від 06.08.2004р. № 447/14-141/473 податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - відмовити. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 17.11.2009 року.

Суддя Спірідонов М.О.