Постанова № 68853836, 13.09.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від ТОВ "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" - Просенюк С.М. за довіреністю;

від ТОВ будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" - Панков К.М. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р.

по справі №915/535/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" (далі - ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС") звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" (далі - ТОВ БТК "ТАВРІЯ").

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. (суддя Ржепецький В.О.) в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ БТК "ТАВРІЯ" відмовлено, повернуто ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" зі спеціального фонду Державного бюджету України, сплачений за подання заяви про банкрутство, судовий збір в розмірі 16 000 грн., сплачений за платіжним дорученням №26 від 29.05.2017.

Судова ухвала мотивована тим, що грошові вимоги ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" витікають з положень договору поруки від 12.10.2012, укладеному між ТОВ БТК "ТАВРІЯ" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є ПАТ "СБЕРБАНК"). Право вимоги до ТОВ БТК "ТАВРІЯ" за цим договором перейшло від ПАТ "СБЕРБАНК" до ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" внаслідок укладення договору факторингу № 2 від 22.09.2015 та договору від 01.06.2016 про відступлення прав за договором поруки. Суд першої інстанції зазначив, що матеріалів справи вбачається, що дійсність вищевказаних договорів оспорюється боржником в судовому порядку, що підтверджується ухвалою господарського суду міста Києва, якою порушено провадження у справі №910/9724/17 за позовом ТОВ БТК "ТАВРІЯ" до відповідачів ПАТ "СБЕРБАНК", ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС", ТОВ "Фудторг" про визнання недійсним договору факторингу №2 від 22.09.2015 р. та визнання недійсним договору від 01.06.2016 р. про відступлення права за договором поруки. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що в господарському суді міста Києва зареєстрована позовна заява від 16.06.2017 ТОВ БТК "ТАВРІЯ" до ПАТ "СБЕРБАНК" про визнання недійсним укладеного 12.10.2012 договору поруки.

Посилаючись на приписи абз.3 ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" місцевий господарський суд зазначив, що ці обставини, а саме обставини оспорюваня боржником права вимоги ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" до ТОВ БТК "ТАВРІЯ" за договором поруки від 12.10.2012, договором факторингу № 2 від 22.09.2015 та договором від 01.06.2016 про відступлення прав за договором поруки, свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, що відповідно до ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є підставою для відмови судом в порушенні провадження у справі про банкрутство .

Також судом першої інстанції відзначено, що за наслідками розгляду позовів боржника про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги та договору поруки, може бути винесено рішення, за наслідками якого ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" втратить ознаки кредитора ТОВ БТК "ТАВРІЯ", а тому, на думку суду, твердження ініціюючого кредитора про безспірність його вимог станом на момент розгляду справи в підготовчому засіданні не доведено.

Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі №915/535/17 та повернути матеріали справи до господарського суду Миколаївської області на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме абз.4 ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та порушує законні права кредитора, з огляду на наступне.

Так апелянт зазначає, що за поданою заявою кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство було, зокрема, зазначено, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р. по справі №915/623/15, яка є чинною, стягнуто ТОВ БТК "ТАВРІЯ" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 1 000 000 дол. США, що еквівалентно 21 130 000 грн. боргу, 108 388, 87 дол. США, що еквівалентно 2 290 256,82 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 2 154 300, 88 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 204 529,86 грн. пені за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитними коштами та 70 703,88 грн. понесених судових витрат по справі на оплату судового збору за подання позову. На виконання означеної постанови місцевим господарським судом видано наказ.

За твердженням скаржника 01.12.2016 р. господарським судом Миколаївської області по справі №915/623/15 було винесено ухвалу про заміну стягувана у стадії виконання судового рішення, якою здійснено заміну стягувача з ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на його правонаступника ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС", яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.01.2017 р.

На підстав означених судових рішень апелянт вважає, що стягувачем (кредитором) є ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС", а боржником ТОВ БТК "ТАВРІЯ".

Боржником, за твердженням апелянта, в добровільному порядку не були виконані вказані судові рішення по справі №915/623/15, тому кредитор був вимушений звернутись до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження, за якою вказаним органом ДВС 19.01.2017 року було відкрите виконавче провадження №53244342 та винесено відповідну постанову.

Скаржник відзначає, що згідно вищевказаних судових рішень сума основного боргу з нарахованими відсотками в еквіваленті складає 23 420 256,82 гривень, що значно перевищує 300 мінімальних заробітних плат, встановлених з 01 січня 2017 року.

Крім того, апелянт відзначає, що згідно інформації про виконавче провадження №53244342 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень з Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України було встановлено негайне виконання рішення суду боржником, а також зазначено про стан виконавчого провадження - примусове виконання. Також, 23.01.2017 р. було здійснено звернення стягнення на майно боржника та відповідно винесено постанову про арешт виявленого майна, що належить боржнику, а саме нежитлову будівлю, торговельний центр, загальна площа: 9531.7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду 9Т, реєстровий №36907048101. Вподальшому, за твердженням апелянта, 26.04.2017 р. було звернено стягнення на кошти на рахунках боржника та винесено відповідну постанову про арешт коштів боржника.

Як стверджує апелянт, заборгованість боржника перед кредитором, яка встановлена рішеннями судів, не забезпечена заставою майна боржника та не погашена і на цей час.

Апелянт вказує, що при винесені ухвали про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції встановив обставини, що зазначені апелянтом вище, а також правомірно зробив висновок, що ініціюючим кредитором належним чином та в повному обсязі здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості з боржника на користь кредитора в порядку виконавчого провадження.

Разом з цим, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилки у застосуванні абз.4 ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яке й сталою підставою у відмові в порушенні провадження у справі про банкрутство боржника.

Так на думку апелянта, судом було взято за основу у відмові в порушенні провадження у справі про банкрутство боржника те, що, начебто, факт безспірності вимог кредитора оспорюється боржником та останнім вже після прийняття заяви про порушення справи про банкрутство були подані позовні заяви від 15.06.2017 р. та 16.06.2017 р. про визнання недійсними договору факторингу №2 від 22.09.2015 р., договору від 01.06.2016 р. про відступлення прав за договором поруки та сам договір поруки від 12.10.2012 р. і що за результатами вказаних позовів може бути винесено рішення, за наслідками якого заявник втратить ознаки кредитора.

Разом з цим, апелянт вважає, що вимоги заявника (кредитора) та їх безспірність ґрунтуються на винесених судових рішень по справі №915/623/15 про стягнення заборгованості з боржника та заміни стягувана на стадії виконання судового рішення та обставини встановлені даними судовими рішеннями в порядку ст. 35 ГПК України звільненні від доказування. Ці судові рішення, за твердженням апелянта, не оскаржуються на даний час, є чинними та саме на підставі цих рішень підтверджуються вимоги кредитора.

Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно зазначив, що законом не надається визначення який саме спір та про яке право є підставою для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство, оскільки закон передбачає, що саме вимоги кредитора повинні свідчити про наявність спору про право.

Отже, апелянт вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів того, що є підстави у відповідності до ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушити провадження у справі про банкрутство боржника, а суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

24.07.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ БТК "ТАВРІЯ" в якому останнє просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. у справі №915/535/17 відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 р. у складі колегії суддів головуючого судді Лашина В.В., суддів Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В. апеляційна скарга ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі № 915/535/17 була прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №693 від 25.07.2017 р. по справі №915/535/17 було призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді-доповідача по справі Лашина В.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.07.2017 р. для розгляду апеляційної скарги ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі № 915/535/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жекова В.І., суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року у складі колегії суддів головуючого судді Жекова В.І., судді: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г. апеляційну скаргу ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" прийнято до провадження із призначенням до розгляду на 09.08.2017 року.

Судове засідання, призначене на 09.08.2017 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю електропостачання в адміністративній будівлі суду, що підтверджується актом Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 року та довідкою Заступника начальника Центрального РЕМ від 09.08.2017 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Жекова В.І. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду від 09.08.2017 року №781 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2017 року б/н, справу №915/535/17 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Туренко В.Б., суддів: Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 р. апеляційну скаргу ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі №915/535/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Туренко В.Б., суддів Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №941 від 28.08.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням суддів Туренко В.Б. та Лавриненко Л.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі №915/535/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. апеляційну скаргу ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі №915/535/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13.09.2017 р.

У судових засіданнях від 29.08.2017 р. та 13.09.2017 р. представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Представник ТОВ БТК "ТАВРІЯ" заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі №915/535/17 без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників апелянта та боржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірними вимогами кредиторів є грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою про порушення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" зазначило, що 26.05.2015 р. господарським судом Миколаївської області було винесено рішення по справі №915/623/15, за якими частково були задоволені позовні вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ТОВ БТК "ТАВРІЯ" та стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 1 108 388,87 доларів США, еквівалентних 23 420 256,82 гривень, та в сумі 3 163 923,73 гривень, а всього в сумі 26 584 180,55 гривень, із яких: 1000000 дол. США, еквівалентних сумі 21130000 грн., основний борг; 108388 дол. США 87 центів, еквівалентних сумі 2290256 грн. 82 коп. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 12959393 грн. 87 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів; 204529 грн. 86 коп. пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 73080 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р. по справі №915/623/15, вказане вище рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р. було частково змінено, стягнуто ТОВ БТК "ТАВРІЯ" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 1 000 000 дол. США, що еквівалентно 21 130 000 грн. боргу, 108 388, 87 дол. США, що еквівалентно 2 290 256,82 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 2 154 300, 88 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 204 529,86 грн. пені за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитними коштами та 70 703,88 грн. понесених судових витрат по справі на оплату судового збору за подання позову.

На виконання означеної постанови місцевим господарським судом видано наказ від 11.08.2015 р. про справі №915/623/15.

01.12.2016 р. господарським судом Миколаївської області по справі №915/623/15 було винесено ухвалу про заміну стягувача у стадії виконання судового рішення, якою здійснено на стадії виконання рішення суду заміну стягувача з ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на його правонаступника ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" у наказі господарського суду Миколаївської області від 11.08.2015 р. (виданому на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р., з урахуванням змін, внесених постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р. в господарській справі № 915/623/15), у частині стягнення з ТОВ БТК "ТАВРІЯ" грошових коштів 1000000 дол. США, що еквівалентно 21130000 грн. - боргу, 108388 дол. США 87 центів, що еквівалентно 2290256 грн. 82 коп. - відсотків за користування кредитними коштами, 2154300 грн. 88 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 204529 грн. 86 коп. - пені за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитними коштами.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.01.2017 р. означену ухвалу суду про заміну стягувача у стадії виконання судового рішення залишено без змін.

Отже, з урахуванням ухвали господарського суду Миколаївської області від 01.12.2016 р., що була залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.01.2017 р. стягувачем за наказом є ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС", а боржником ТОВ БТК "ТАВРІЯ" в частині стягнення грошових коштів, що зазначені в ухвалі суду та наказі.

Заявник зазначив, що боржником в добровільному порядку не були виконані вказані вище рішення та постанова а суду, тому стягувач був вимушений звернутись до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження від 30.12.2016 р., за якою вказаним органом ДВС 19.01.2017 року було відкрите і виконавче провадження №53244342 та видано винесено постанову.

Також заявник зазначив, що 23.01.2017 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника по вказаному виконавчому провадженню, за якою було накладено арешт на нерухоме майно, яке належить боржнику, а саме: нежитлова будівля, торговельний центр, загальна площа: 9531.7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду 9Т, реєстровий №36907048101.

26.04.2017 р. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченком М.Р. було винесено постанову про арешт коштів боржника, за якою накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках в банківських установах.

Заявник зазначив, що заборгованість боржника перед кредитором, яка встановлена рішеннями судів, не забезпечена заставою майна боржника та не погашена і на цей час.

Безспірні вимоги кредитора до боржника згідно рішень суду і постанови про відкриття виконавчого провадження складають 25 849 791,44 гривень, з яких 21 130 000,00 гривень - основний борг; 2 290 256,82 гривень - відсотків за користування кредитними коштами; 2 154 300,88 гривень. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 204 529,86 гривень - пені за несвоєчасну оплату відсотків; 70 703,88 - судові витрати, тобто сума основного боргу з нарахованими відсотками складає в еквіваленті 23 420 256,82 гривень.

Зазначені грошові вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку (19.01.2017 р. - дата відкриття виконавчого провадження; 19.04.2017 р., - настання трьох місячного строку), тому заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Судом першої інстанції відмовлено в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ БТК "ТАВРІЯ" на підставі п.3 ч.7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку із наявністю спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що підставою для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ БТК "ТАВРІЯ" стало оскарження боржником договору поруки від 12.10.2012, укладеному між ТОВ БТК "Таврія" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є ПАТ "СБЕРБАНК"), договору факторингу № 2 від 22.09.2015 та договору від 01.06.2016 про відступлення прав за договором поруки.

Проте, колегія суддів відзначає, що приписами ч.7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що саме вимоги кредитора мають свідчити про наявність такого спору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вимоги ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" до боржника не містять жодних свідчень про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Колегія суддів зауважує, що вимоги кредитора до боржника ґрунтуються на рішенні господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р. у справі №915/623/15, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р. по справі №915/623/15 та яким було стягнуто з боржника на користь кредитора грошові кошти у сумі 1 108 388,87 доларів США, еквівалентних 23 420 256,82 гривень, та в сумі 3 163 923,73 гривень, а всього в сумі 26 584 180,55 гривень, із яких: 1000000 дол. США, еквівалентних сумі 21130000 грн., основний борг; 108388 дол. США 87 центів, еквівалентних сумі 2290256 грн. 82 коп. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 12959393 грн. 87 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів; 204529 грн. 86 коп. пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 73080 грн.

До того ж, 01.12.2016 р. господарським судом Миколаївської області по справі №915/623/15 було винесено ухвалу про заміну стягувача у стадії виконання судового рішення, якою здійснено на стадії виконання рішення суду заміну стягувача з ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на його правонаступника ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" у наказі господарського суду Миколаївської області від 11.08.2015 р. (виданому на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р., з урахуванням змін, внесених постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р. в господарській справі № 915/623/15), у частині стягнення з ТОВ БТК "ТАВРІЯ" грошових коштів 1000000 дол. США, що еквівалентно 21130000 грн. - боргу, 108388 дол. США 87 центів, що еквівалентно 2290256 грн. 82 коп. - відсотків за користування кредитними коштами, 2154300 грн. 88 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 204529 грн. 86 коп. - пені за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитними коштами.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.01.2017 р. означену ухвалу суду про заміну стягувача у стадії виконання судового рішення залишено без змін.

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для відмови у порушені провадження у справі про банкрутство передбачених п.3 ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи допущену судом першої інстанції неповноту у встановленні обставин, що мають значення для даної справи при розгляді заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. по справі №915/535/17 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду на стадію підготовчого засідання.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2017 р. у справі №915/535/17 скасувати.

Справу №915/535/17 передати на розгляд господарському суду Миколаївської області на стадію підготовчого засідання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.