Ухвала суду № 68852886, 13.09.2017, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

За скаргою Приватного акціонерного товариства "Термолайф"

на бездіяльність виконавчої служби

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства " Сбербанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд";

2) Приватного акціонерного товариства "Термолайф"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод"

про стягнення 1136479,26 доларів США та 2543741,74 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Пелепецький В.Д. - представник за довіреністю б/н від 24.04.177

від відповідача-1 Вавдійчик Б.П. - представник за довіреністю б/н від 02.03.17

від скаржника Мецгер Ю.Ю. - представник за довіреністю б/н від 18.07.17

від третьої особи не з'явився

від виконавчої служби Кузьменко О.С. - представник за довіреністю № 863/20.3-03 від 29.12.16

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 у справі № 910/27848/15 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Буравльова С.І., суддів Руденко М.А., Андрієнка В.В.), позов задоволено; стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" 1000000,00 дол. США заборгованості зі сплати кредиту, 136479,26 дол. США процентів за користування кредитом, 1846756,15 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 696985,59 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

25.05.2017 на виконання зазначеного рішення видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2017 у справі № 910/27848/15 рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.104.2017 скасовано в частині стягнення 1846756,15 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 696985,59 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України на підставі Розпорядження керівника апарату суду № 05-23/2150 від 21.07.2017 справу № 910/27848/15 направлено на повторний автоматичний розподіл та передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.

26.07.2017 Приватне акціонерне товариство "Термолайф" в порядку ст. 121-2 ГПК України звернулось до господарського суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С., відповідно до якої просить суд визнати незаконну бездіяльність головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексія Степановича, що виразила у не прийнятті рішення за заявою ПрАТ «Термолайф» від 18.07.17р. про закінчення виконавчого провадження № 54222385та зняття арештів з коштів та майна ПрАТ «Термолайф»; зобов'язати головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 54222385, що було відкрите постановою головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. від 04.07.17р. на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 25.05.17р. № 910/27848/15 та зняти арешт з коштів ПрАТ «Термолайф», що був накладений постановою головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. від 10.07.17р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 прийнято до розгляду скаргу Приватного акціонерного товариства "Термолайф" та розгляд скарги призначено на 13.09.17.

18.08.2017р. через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в яких представник виконавчої служби заперечив щодо задоволення скарги та вважає, що відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. залишене без змін в частині стягнення солідарно з ПрАТ «Термолайф» та ТОВ «Коксотрейд» на користь ПАТ «Сбербанк» 1 000 000 доларів США кредиту, 136 479 доларів США 26 центів США процентів за користування кредитом та 182 700 грн. судового збору.

13.09.2017р. через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові заперечення позивача на скаргу, відповідно до яких, останній просить суд залишити без задоволення скаргу на дії державного виконавця, оскільки вважає, що чинне законодавство не передбачає закінчення виконавчого провадження у разі часткового скасування рішення суду, а тому у державного виконавця відсутні підстави виносити постанову про закінчення виконавчого провадження та постанову про зняття арешту з майна боржника.

У судовому засіданні, яке призначене на 13.09.17, з'явився представник скаржника, який підтримав подану скаргу на бездіяльність виконавчої служби та просив суд її задовольнити, надав усні пояснення.

Представник виконавчої служби надав усні пояснення та заперечив щодо задоволення скарги ПрАТ "Термолайф".

Представник позивача заперечив щодо задоволення скарги ПрАТ "Термолайф" та надав усні пояснення.

Представник відповідача-1 підтримав подану скаргу ПрАТ "Термолайф" та надав усні пояснення.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника та виконавчої служби, суд дійшов висновку, що скарга ПрАТ "Термолайф" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.05.2017р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016р. у справі №910/27848/15 видано наказ про стягнення солідарно з ПрАТ «Термолайф» та ТОВ «Коксотрейд» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь ПАТ «Сбербанк»: 1 000 000 доларів США кредиту; 136 479 доларів США 26 центів США процентів за користування кредитом; 1 846 756, 15 коп. пені за прострочення повернення кредиту; 696,59 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом і 182 700,00 грн. судового збору.

04.07.2017р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С., на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 910/27848/15 виданий 25.05.2017р. Господарським судом м. Києва.

10.07.17р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. винесено постанову про арешт коштів, які знаходяться на рахунках боржника ПрАТ «Термолайф».

13.07.2017р. постановою Вищого господарського суду України у справі № 910/27848/15 рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.104.2017 скасовано в частині стягнення 1846756,15 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 696985,59 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом. У вказаній частині справу № 910/27848/15 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Подана скарга мотивована тим, що рішення частково скасовано, боржник ПрАТ «Термолайф» звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з коштів та майна боржника.

Крім того, скаржник звертає увагу, що на даний час відповіді не надано та на сайті єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відсутня будь-яка інформація щодо прийняття рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що 04.07.2017р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 25.05.2017р.

У відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. винесено постанову про арешт коштів від 10.07.2017р., які знаходяться на рахунках боржника ПрАТ «Термолайф» в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.

За твердженням скаржника, останній звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту.

Як підтверджується матеріалами справи, на адресу скаржника направлено відповідь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 21765-0-33-17/20-1 від 02.08.2017р. на заяву боржника про закінчення виконавчого провадження. У вказаному листі, заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомляє боржника про часткове скасування рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016р. у справі №910/27848/15, а тому на даний час наказ № 910Є 27848\15 від 25.05.17 підлягає виконання в частині 1000000,00 дол. США заборгованості зі сплати кредиту, 136479,26 дол. США процентів за користування кредитом 182 700 грн. судового збору.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, а саме:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

З огляду на викладене, головним державним виконавцем правомірно було вчинено дії та здійснені на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження" щодо не винесення постанов про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна та коштів боржника, оскільки постановою Вищого господарського суду України у справі № 910/27848/15 від 13.07.2017р. рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.104.2017 скасовано лише в частині стягнення 1846756,15 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 696985,59 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а тому наказ Господарського суду м. Києва №910/27848/15 від 13.07.2017р. підлягає виконанню в частині стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та Приватного акціонерного товариства "Термолайф" 1000000,00 дол. США заборгованості зі сплати кредиту, 136479,26 дол. США процентів за користування кредитом 182 700 грн. судового збору.

Так, згідно з п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд зауважує, що відсутні підстави для задоволення вимоги скаржника щодо визнання незаконної бездіяльність головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С., зобов'язання головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 54222385 та зняття арешт з коштів ПрАТ «Термолайф».

Згідно з ч.3 ст. 121-2 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на бездіяльність головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. відхилити.

Суддя Л.Г. Пукшин