Постанова № 6885255, 12.11.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВИ

12 листопада 2009р. Справа № 2а-5335/09/0870

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт», вул. Металістів, 11, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002.

до: 1. Вільнянської міжрайонної ДПІ Запорізької області, вул. Зої Космодемянської, 2, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002.

2. Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, пр. Леніна, 168, м. Запоріжжя, 69107.

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032303/3 від 26.08.09р. та стягнення суми бюджетного відшкодування

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Ємельяновій Г.В.

У засідання приймали участь представники сторін:

від позивача - Петров В.В. (протокол загальних зборів № 10 від 02.04.07р.)

від відповідача 1 Головченко І.С.(дов. № 320/10 від 27.01.09р.)

від відповідача 2 Кріль Ю.А. (дов. № 1433/177-3106 від 15.05.09р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельєнт» (надалі позивач або ТОВ « Вельєнт ») звернулось до суду із позовом до Вільнянської міжрайонної ДПІ Запорізької області (надалі відповідач 1 або Вільнянська МДПІ Запорізької області ) та Управління державного казначейства Вільнянського району Запорізької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032303/3 від 26.08.09р. та стягнення суми бюджетного відшкодування.

24.09.09р.відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5335/09/0870 та призначено до судового розгляду на 26.10.09р.

У судовому засіданні 26.10.09р. представник Управління державного казначейства Вільнянського району Запорізької області заявив клопотання про заміну неналежного відповідача на Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що УДК у Вільнянському районі є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області. Вказане клопотання прийняте судом до розгляду та задоволено. Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області залучене до участі у справі у якості відповідача 2.

На підставі ст. 150 КАС України, у розгляді справи оголошувалась перерва до 12.11.09р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. Зокрема вказує, що працівниками Вільнянської МДПІ Запорізької області проведено перевірку позивача та 27.01.09р. складено акт № 43/23/30831493, за результатами розгляду якого 06.02.09р. відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032303/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 43287,00 грн.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню огляду на наступне:

Позивачем здійснено імпортну операцію з ввезення на митну територію України від ВАТ «Завод «Сланці» коксу середньо температурного камяновугільного, при здійснені митної оцінки якого був застосований метод оцінки № 6 (вартість склала 94309,30 грн.), оскільки документи щодо підтвердження митної вартості вказаного товару були отримані після митного оформлення. Позивач зазначає, що всі документи щодо контрактної вартості товару, після їх отримання, були в повному обсязі надані відповідачу.

В подальшому товар був поставлений ВАТ «Запорізький завод феросплавів» за договірною вартістю 142968,35 грн., в тому числі ПДВ 23828,06 грн.

Позивач вказує, що у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ціни на товар не можуть підлягають державному регулюванню у разі доведення звичайної продажної ціни товару, яка залежить від умов продажу товару згідно договірної вартості, тому зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування є протиправним.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що згідно митної декларації, митна вартість імпортованого позивачем товару склала 335575,98 грн. В подальшому ТОВ « Вельєнт » поставило товар ВАТ «Запорізький завод феросплавів» згідно договору № 1252 від 24.12.07р., за договірною вартістю 142968,35грн., в тому числі ПДВ 23828,06грн.

Проведеною перевіркою позивача, що ТОВ « Вельєнт » до складу податкових зобовязань з ПДВ включено лише частково сума ПДВ з операції по виконанню договору № 1252 від 24.12.07р. у розмірі 23828,06грн.

Відповідач пояснив, що для товарів. Які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеній у ввізній митній декларації.

На підставі викладеного, відповідач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а, відповідно, просить відмовити ТОВ « Вельєнт » у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.11.09р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю « Вельєнт » є юридичною особою та зареєстроване Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 29.05.00р., про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № 627163.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у жовтні 2008р. на 43287,00 грн. Вказане порушення виникло з наступного:

Позивачем здійснено імпортну операцію з ввезення на митну територію України від ВАТ «Завод «Сланци» коксу середньотемпературного камяновугільного. Згідно митної декларації ІМ40 № 112000003/8/009205 від 09.10.08р. митна вартість імпортованого товару складає 335575,98 грн.

В подальшому імпортований товар було поставлено ВАТ «Запорізький завод феросплавів», на підставі договору № 1252 від 24.12.2007р., у відповідності до якого вартість товару склала 142968,35 грн., в тому числі ПДВ 23828,06 грн.

За результатами проведеної перевірки Вільнянською МДПІ Запорізької області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.02.09р. № 0000032303/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 43287,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач оскаржив його до Вільнянської МДПІ Запорізької області (скарга № 027/07П від 16.02.09р.), до ДПА у Запорізькій області (скарга № 039/07П від 30.03.09р.) та до ДПА України (скарга № 087/07П від 16.06.09р.), але відповідними рішеннями цих органів (№ 1001/10/23-013 від 05.03.09р., № 2350/10/25-020 від 27.05.09р., № 8067/6/25-0115 від 19.08.09р.) скарги ТОВ « Вельєнт » залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 06.02.09р. № 0000032303/0.

Також за результатами розгляду скарг позивача Вільнянською МДПІ Запорізької області приймалися податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000032303/1 від 10.03.09р., № 0000032303/2 від 28.05.09р., № 0000032303/3 від 26.08.09р.

Не погодившись із прийнятим щодо нього податковим повідомленням-рішенням № 0000032303/3 від 26.08.09р., ТОВ « Вельєнт » звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Вільнянської МДПІ Запорізької області про його скасування.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав :

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) надано органам державної податкової служби п. 1 ст.11 Закону України від "Про державну податкову службу в Україні".

На виконання приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі направлення від 19.01.09р. № 7, працівниками Вільнянської МДПІ Запорізької області в період з 19.01.09р. по 23.01.09р. проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої 27.01.09р. складено акт № 43/23/30831493.

Проведеною перевіркою виявлене порушення ТОВ « Вельєнт » вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення відємного значення різниці між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2008року у сумі 43287,00грн. Перевіркою встановлено заниження задекларованих податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 43287,00грн., оскільки у позивача фактично виникло податкових зобовязань з ПДВ на суму 67115,00грн., а задекларовано 23828,00грн.

На підставі матеріалів перевірки та розгляду скарг позивача щодо нього Вільнянською МДПІ Запорізької області прийняті податкові повідомлення-рішення: від 06.02.09р. № 0000032303/0; № 0000032303/1 від 10.03.09р., № 0000032303/2 від 28.05.09р., № 0000032303/3 від 26.08.09р., якими ТОВ « Вельєнт » зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 43287,00грн.

Суд вважає висновки відповідача та, відповідно, винесене спірне рішення обґрунтованими, виходячі з наступного:

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Як свідчать приписи п. 4.3. ст.4 цього Закону, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків, а згідно пп. 6.1.1 цього Закону, податок становить 20 відсотків бази оподаткування, та додається до ціни товарів(робіт, послуг).

При цьому, обєктами оподаткування, у відповідності до ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, а базою оподаткування, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

З матеріалів справи вбачається, при здійснені митної оцінки ввезеного позивачем товару, буз застосований метод № 6, оскільки документи, що підтверджували б договірну (контракту) вартість товару ТОВ « Вельєнт » надані на той час не були. Такі документи були отримані позивачем вже після митного оформлення товару.

При цьому, у відповідності до ввізної митної декларації, вартість ввезеного товару склала 335575,98 грн. Тобто, за даною операцією податкове зобовязання ТОВ « Вельєнт » з ПДВ повинно скласти 67115,00 грн. (335575,98 грн. х 20%).

Судом встановлено, що позивачем, в порушення приписів п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу податкових зобовязань за жовтень 2008р. включена часткова сума ПДВ у розмірі 23828,06грн - з операції по виконанню договору № 1252 від 24.12.07р., укладеного позивачем з ВАТ «Запорізький завод феросплавів» на суму 142968,35 грн., в тому числі ПДВ 23828,06 грн.

Таким чином, по декларації за жовтень 2008р. база оподаткування ПДВ (142968,35 грн. по договору від 24.12.07р. № 1252) менша від митної вартості імпортованого товару ( 335575,98 грн. у відповідності до митної декларації від 09.10.08р. № 112000003/8/009205 ), що стало причиною завищення позивачем суми ПДВ до бюджетного відшкодування на 43287,00грн.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032303/3 від 26.08.09р. та зменшено ТОВ « Вельєнт » суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 43287,00грн, а отже, позовні вимоги є безпідставними.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, відповідачем доведено та підтверджено документальними доказами правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, у звязку з чим суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, зважаючи на викладене вище, у задоволенні позову слід відмовити. У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт» до Вільнянської міжрайонної ДПІ Запорізької області та Відділення казначейства Вільнянського району Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної ДПІ Запорізької області № 0000032303/3 від 26.08.09р. та зобовязання Відділення казначейства Вільнянського району Запорізької області сплатити на розрахунковий рахунок підприємства заявлену до бюджетного відшкодування у листопаді 2008р. суму в розмірі 43287,00 грн., відмовити

П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 27.11.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко