Рішення № 68852470, 11.09.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" вересня 2017 р. Справа № 906/565/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Кратюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Захарченко В.П.- довіреність від 10.10.2016;

від відповідача-1: Голубович Н.П. - довіреність № 14/3.3-18/16 від 05.01.2017;

від відповідача-2: Вонсович О.А.- довіреність № 146-ЮД1 від 07.11.2016.

від третіх осіб: 1- 3 не прибули; 4. фізична особа ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" (м. Житомир)

до 1. Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області (м.Житомир)

2. Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (м.Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача 2 : ТОВ "Керамаг ЛТД" (м. Житомир); ОСОБА_5 (м. Житомир); ТОВ "Керамік Полісся" (м. Житомир); ОСОБА_4 (м. Коростень)

про визнання незаконними і скасування постанови та акту про передачу майна від 25.04.2017р., визнання незаконними і скасування свідоцтва №4605, 4604, 4603 від 11.05.2017р.

У відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

ТОВ "Бобер" подало до суду позов, в якому просило визнати незаконними і скасувати постанову та акт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.04.2017, а також свідоцтва за №№ 4605, 4604, 4603 від 11.05.2017, видані приватним нотаріусом Сєтаком В.Я., на підставі яких право власності товариства на нерухоме майно, а саме: будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "В"), загальною площею 765,7 кв. м; будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "Г"), загальною площею 1195,2 кв. м; будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "Д"), загальною площею 505,7 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_3, перейшло у власність ПАТ "Універсал Банк".

Ухвалою від 29.06.2017 господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи щодо підготовки справи до розгляду, призначив засідання суду.

Ухвалою від 11.07.2017 господарський суд, серед іншого, продовжив строк вирішення спору по 11.09.2017, розгляд справи відклав.

Ухвалою від 29.08.2017 господарський суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ПАТ "Універсал Банк": ТОВ "Керамаг ЛТД", ОСОБА_7, ТОВ "Керамік Полісся" та ОСОБА_4

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових обґрунтуваннях до позовної заяви від 29.08.2017 (а. с. 113, 114). Вважає, що будь-які правові підстави для винесення державним виконавцем оскаржуваних правових актів були відсутні, оскільки реалізація іпотечного майна в рамках зведеного виконавчого провадження можлива лише за наявності таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення та наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем. Однак у даному випадку, окрім ПАТ "Універсал Банк", були і інші стягувачі у виконавчому провадженні.

Оскільки заборгованість ТОВ "Бобер" була наявна не лише перед іпотекодержателем, представник позивача зазначає про незаконність винесених державним виконавцем постанови та акту від 25.04.2017, які були прийняті всупереч вимог ЗУ "Про виконавче провадження", а також ЗУ "Про іпотеку" нормами ст. 33 якої передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, однак, позивач вважає, що рішення суду про стягнення заборгованості з боржника не є таким рішенням.

Представник відповідача 1 (Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області) відповідно до відзиву на позовну заяву від 28.08.2017 в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі (а. с. 101 - 104). Вказав, що реалізація описаного та арештованого майна ТОВ "Бобер" відбулася з урахуванням ЗУ "Про виконавче провадження" та ЗУ "Про іпотеку", майно було передано в рахунок погашення боргу перед ПАТ "Універсал Банк", який одночасно є стягувачем та іпотекодержателем, а позивачем у позові не вказано підстав для визнання незаконними та скасування постанови та акту від 25.04.2017.

Представник відповідача 2 (ПАТ "Універсал Банк") проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.08.2017 (а. с. 79 - 84) та наданих в засіданні суду письмових поясненнях від 11.09.2017 (а. с. 146 - 167). Зокрема зазначив, що дії щодо опису, арешту, передання на торги іпотечного майна вчинялись на виконання судового рішення про стягнення боргу на користь банку.

На думку ПАТ "Універсал Банк", ЗУ "Про іпотеку" не забороняє стягувачу задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення боргу, а норми ЗУ "Про виконавче провадження" допускають можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, однак за наявності згоди іпотекодержателя звернути стягнення на іпотечне майно боржника.

Оскільки банк надав згоду на реалізацію іпотечного майна в рамках виконання судового рішення виключно на користь ПАТ "Універсал Банк", останній вважає, що державний виконавець при винесенні постанови та акту від 25.04.2017 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, такими діями виконавця не порушені права інших стягувачів та боржника, натомість ТОВ "Бобер" вчиняються спроби ухилитися від виконання майнових зобов'язань та вивести іпотечне майно з-під арешту, враховуючи, що товариством не було оскаржено дій ані щодо передачі іпотечного майна на реалізацію, ані щодо опису й арешту майна, ані щодо проведення його оцінки.

Представники третіх осіб від ТОВ "Керамаг ЛТД", ОСОБА_5 та ТОВ "Керамік Полісся" в судове засідання не прибули хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні усно проти позову заперечила та вказала, що придбане нею майно, що було продано на електронних торгах, наразі належить їй на праві приватної власності, однак у зв'язку з оскарженням позивачем результатів торгів, вона не має доступу до свого майна, чим несе втрати. На підтвердження доводів щодо законності придбання майна, ОСОБА_4 просила долучити до матеріалів справи пов'язані з набуттям права власності копії документів проведених торгів щодо об'єкту - будівля, виставочний павільйон, літ. "Б", площею 115,0 кв.м, з приводу чого надала клопотання, яке було задоволено судом (а. с 136 - 145).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Бобер" (далі - позивач) є майновим та фінансовим поручителем ТОВ "Керамаг ЛТД" (далі - третя особа 1) перед ПАТ "Універсал Банк" (далі - відповідач 2) на підставі укладених між ним та банком договору поруки № BL15224-П2 від 30.04.2013 та договору іпотеки від 30.04.2013 (а. с. 13 - 19).

Вказані договори укладені з метою забезпечення виконання ТОВ "Керамаг ЛТД" перед ПАТ "Універсал Банк" зобов'язань, що випливають з генерального договору на здійснення кредитних операцій № BL15224 від 30.04.2013.

За умовами іпотечного договору, ТОВ "Бобер" як іпотекодавець, передав ПАТ "Універсал Банк" як іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно:

- предмет 1: будівлю, виставочний павільйон літ. "Б", загальною площею 115,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 18 квітня 2013 року за № 2603947;

- предмет 2: будівлю, склад будівельних матеріалів літ. "В", загальною площею 765,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19 квітня 2013 року за № 2669046;

- предмет 3: будівлю, центральний роздрібний склад літ. "Г", загальною площею 1195,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19 квітня 2013 року за № 2663775;

- предмет 4: будівлю, склад літ. "Д", загальною площею 505,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19 квітня 2013 року за № 2658561.

За п. 1.2 іпотечного договору сторони погодили, що заставна вартість предмету іпотеки, згідно звіту незалежного суб'єкта оціночної діяльності, становить:

- предмет іпотеки 1 - 229000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 2 - 1527000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 3 - 2383000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 4 - 1008000,00 грн (без ПДВ).

Разом 5147000,00 грн (без ПДВ).

У відповідності до п. 1.3 іпотечного договору (з урахуванням додаткового договору № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08.10.2013, а. с. 67) передбачено, що іпотекою забезпечуються в повному обсязі виконання усіх зобов'язань боржника (ТОВ "Керамаг ЛТД") за основним договором (генеральним договором на здійснення кредитних операцій № BL15224 від 30.04.2013), зокрема: зобов'язання щодо повернення боржником в повному обсязі кредитних коштів, отриманих та/або таких, що будуть отримані, відповідно до умов основного договору, у сумі 5300000,00 грн, та зобов'язання боржника щодо сплати процентів та комісій/винагород/плат на рахунки, зазначені в основному договорі.

19 січня 2015 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків в особі третейського судді Волошиновича О.П. було ухвалено рішення про стягнення солідарно з ТОВ "Керамаг ЛТД", ОСОБА_5, ТОВ "Бобер", ТОВ "Керамік Полісся" на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № ВL15224 від 30 квітня 2013 року в розмірі 6129599,73 грн та витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 25500,00 грн (а. с. 108 - 110).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року було задоволено заяву ПАТ "Універсал Банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ТОВ "Керамаг ЛТД", ОСОБА_5, ТОВ "Бобер", ТОВ "Керамік Полісся" про стягнення заборгованості.

На примусове виконання вищевказаного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 19 січня 2015 року по справі №2163/14 було видано виконавчий лист від 10.07.2015 (а. с. 111).

На підставі заяви ПАТ "Універсал Банк", 15.12.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області (далі - відповідач 1) було відкрито виконавче провадження з примусового виконання ТОВ "Бобер" виконавчого листа від 10.07.2015 № 755/10071/15ц. Виконавчому провадженню присвоєно номер 49649392.

В процесі здійснення виконавчого провадження, головним державним виконавцем були проведені відповідні дії, зокрема: описано та арештовано все майно боржника -ТОВ "Бобер" (постанови від 15.12.2015, від 25.12.2015), звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника (постанови від 28.12.2015), призначено експерта для участі у виконавчому провадженні для здійснення незалежної оцінки нерухомого майна (постанови від 05.01.2016, від 26.01.2016, від 18.02.2016), винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 49649392 до зведеного виконавчого провадження № 50739346 (постанова від 06.04.2016, а. с. 118), передано нерухоме майно на реалізацію, реалізовано нерухоме майно на електронних торгах, в т ч. шляхом передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу (постанови від 25.04.2017, акт від 25.04.2017) та звільнено майно боржника з-під арешту (постанова від 06.06.2016) (а. с. 122-130).

ТОВ "Бобер" вважає, що в ході здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, державним виконавцем було безпідставно арештовано та виставлено на реалізацію майно товариства, яке перебуває в іпотеці, а саме: склад будівельних матеріалів літ. "В" (предмет іпотеки 2), центральний роздрібний склад літ. "Г" (предмет іпотеки 3) та склад літ. "Д" (предмет іпотеки 4), що є порушенням вимог ЗУ "Про іпотеку", оскільки в ході примусового виконання рішення судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, передавати на реалізацію предмет іпотеки можливо лише за умови наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем, тоді як у зведеному виконавчому провадженні існують інші стягувачі, окрім ПАТ "Універсал Банк", зокрема: ОСОБА_8 (за виконавчим провадженням № 51036965) та ОСОБА_9 (за виконавчим провадженням № 50648834). При цьому, дії виконавця щодо незаконного, на його думку, арешту майна товариства, боржником як позасудовому, так і в судовому порядку не оскаржено.

Водночас, за твердженням ПАТ "Універсал Банк", оскарження ТОВ "Бобер" дій державного виконавця щодо можливості звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок цього майна здійснити погашення кредитної заборгованості перед іпотекодержателем, який одночасно є стягувачем за виконавчим документом, є зловживанням позивачем своїх прав, наданих іпотечним договором, призводить до штучного зростання заборгованості позивача перед відповідачем та обмежує суб'єктивні права останнього, як власника майна.

Врахувавши доводи сторін з приводу заявлених вимог та приписи законодавства, чинного станом на момент проведення виконавчих дій з примусової реалізації майна ТОВ "Бобер" в ході виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновків, які зводяться до такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусова реалізація майна боржника (в т. ч. заставного) як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин (урегульованих Законами України: "Про виконавче провадження"; "Про іпотеку"; ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Отже, правовідносини з примусової реалізації майна боржника повинні регулюватися нормативними актами, чинними на час вчинення таких дій, зокрема на час арешту майна та проведення електронних торгів.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постановах від 03.02.2016 у справі № 3-1150гс15 та від 16.03.2016 у справі № 6-72цс16, і яка враховується судом при вирішенні цього спору ( ст. 111-28 ГПК України).

Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19 січня 2015 року ухвалено стягнути заборгованість за кредитним договором, тому спірне майно реалізовувалось не як предмет іпотеки, а як арештоване майно в порядку виконання рішення про стягнення кредитної заборгованості.

Виконавче провадження № 49649392 з примусового виконання виконавчого листа від 10.07.2015 було відкрито за старої редакції Закону України "Про виконавче провадження" (чинна до 05.10.2016), яка допускала звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки ( ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Наведеної правової позиції дотримувався Верховний Суд України, зокрема у постановах від 30.03.2016рроку у справі № 6-3004 цс15, від 27.04.2016р. у справі № 6-103цс16, від 13.06.2016року у справі № 6-315цс16 тощо.

Так, за правовими позиціями Верховного Суду України, умовами передачі на реалізацію предмета іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, Закон України "Про виконавче провадження" визначав як-то: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного ЗУ "Про іпотеку" .

З долучених до справи відомостей про виконавче провадження № 49649392 (а. с. 121 - 130) та пояснень ДВС від 28.08.2017 вбачається, що в ході примусового виконання виконавчого документа від 10.07.2015 постановою від 28.12.2015 було арештовано рахунки боржника (ТОВ "Бобер"), однак кошти на рахунках були відсутні.

Того ж дня державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна боржника, яке не перебувало в заставі, та в подальшому здійснено його реалізацію на електронних торгах.

Оскільки коштів від реалізованого майна було недостатньо для погашення заборгованості ТОВ "Бобер", державним виконавцем було описано й арештовано нерухоме майно боржника, яке перебувало в іпотеці ПАТ "Універсал Банк", що узгоджується з ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній до 05.10.2016).

До того ж, на час вчинення державним виконавцем опису та арешту майна ТОВ "Бобер" у виконавчому провадженні № 49649392 був один лише один стягувач - ПАТ "Універсал Банк", який одночасно мав статус стягувача-заставодержателя. До зведеного виконавчого провадження № 50739346 виконавче провадження № 49649392 було приєднано лише 06.04.2016.

Таким чином, слід вказати, що дії державного виконавця по арешту іпотечного майна ТОВ "Бобер" для погашення боргу перед іпотекодержателем були вчинені ним у порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, без порушень чинного на час проведення виконавчої дії законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 111 -28 ГПК України суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Такими мотивами, принаймні, можуть бути наслідки зіставлення характеру (змісту) спірних правовідносин та казусів (правових ситуацій), на підставі яких була сформульована правова позиція Верховного Суду України; час виникнення зазначених правовідносин, умови їх дії та існування; відсутність/наявність між ними істотного часового розриву; стабільність/змінність нормативного регулювання відносин, щодо яких виник спір, і тих, що були підставами для формування правового висновку; відсутність/настання ґрунтовних змін в суспільному, економічному житті країни, за буття яких сформульована правова позиція Верховного Суду України почала обмежувати та/чи дезорієнтувати в питаннях забезпечення однакового застосування норм матеріального права; або ж в межах конкретних фактичних обставин справи виявлені обставини, які існували на час формулювання правового висновку, але містять у собі ознаки, які не охоплюються трактуванням Верховного Суду України, та є необхідними і достатніми для прийняття іншого, зокрема, й такого, як оспорене, судового рішення ( відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 07.03.2017 в адміністративній справі №820/19449/14).

З врахуванням вищевикладеного, посилання позивача на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 30.03.2016рроку у справі № 6-3004 цс15, від 27.04.2016р. у справі № 6-103цс16, від 13.06.2016року у справі № 6-315цс16 тощо , не можуть бути враховані судом при вирішенні цього спору, оскільки останні надані щодо правильного застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (втратив чинність 04.10.16р.).

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404 ( надалі - Закон №1404), який по-новому визначив умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1404 вміщено правило, за яким виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що до 05.10.2016 виконавчі дії з примусової реалізації нерухомого майна боржника не прилюдних торгах не здійснювались, а відтак не могли завершуватися у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №1404. Натомість виконавчі дії з примусової реалізації іпотечного майна ТОВ "Бобер" на електронних торгах відбулись за процедурою визначеною в нормативно-правових актах чинних на час вчинення таких дій, зокрема, в Законі №1404 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (набрав чинності 05.10.2016), норми яких визначають спосіб реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів або за фіксованою ціною.

Так, суд встановив та сторонами не заперечується, що 05.12.2016 державним виконавцем у відповідності до Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна було направлено заявку та пакет документів до ДП "Сетам" для реалізації описаного й арештованого майна боржника шляхом проведення електронних торгів.

За інформацією державного виконавця, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника неодноразово призначались.

Згідно з Розділом 9 Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

З долучених до справи документів вбачається, що державним виконавцем направлялись повідомлення про час і дату проведення торгів з уцінкою майна ПАТ "Універсал Банк" (а. с. 91 - 94), але щодо об'єктів, які є предметами іпотеки 2,3,4, електронні торги тричі (11.01.2017, 27.02.2017, 12.04.2017) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (протоколи № 249292, 249294, 249295, а. с. 20 - 22).

Щодо предмету іпотеки 1, то переможцем третіх електронних торгів, які відбулися 12.04.2017, було визнано ОСОБА_4, яка придбала нерухоме майно за найвищою ціновою пропозицією, та на підставі виданого за результатами торгів Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1499 від 23.06.2017, зареєструвала на майно право власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 90421258 (а. с. 137 - 145).

За приписами ч. 6 ст. 61 Закону №1404 передбачено, що у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

11.05.2017 стягувач - ПАТ "Універсал Банк" нотаріально засвідчив своє бажання залишити за собою непродане на електронних торгах майно, що раніше належало ТОВ "Бобер" (заяви на а. с. 27 - 29).

25.04.2017 старшим державним реєстратором ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі ст. 61 Закону №1404 було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі виконавець склав акт (а. с. 23 - 25).

Майно було передано стягувачу за ціною третіх електронних торгів в рахунок погашення боргу в розмірі 4933989,20 грн згідно з виконавчим документом № 755/10071/15ц від 10.07.2015 у виконавчому провадженні № 49649392, що узгоджується з ч. 9 ст. 61 вищевказаного закону.

Слід вказати, що вартість нереалізованого майна ТОВ "Бобер" не перевищує суму коштів, що підлягають стягненню на користь ПАТ "Універсал Банк", оскільки заставна вартість трьох предметів іпотеки (2,3,4), які були виставлені на торги, проте нереалізовані, разом складає 4918000,00 грн (без ПДВ). З ПДВ - 5901600,00 грн.

Оскільки за рахунок коштів, що надійшли від реалізації іпотечного майна, не було достатньо задоволено вимоги стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого було описано, арештовано та реалізовано заставлене майно, суд вбачає доцільними твердження ПАТ "Універсал Банк", що містяться у відзивах на позовну заяву, в яких наголошено на відсутності порушених прав боржника та інших стягувачів у зведеному виконавчому провадженні (ОСОБА_8 та ОСОБА_9.), зважаючи також на те, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено лише у випадках, передбачених в ч. 1 ст. 51 Закону № 1404, однак станом на час проведення торгів такі були відсутні.

Оцінюючи доводи позивача, про те, що відповідно до ч.7 ст. 51 Закону №1404 примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку", який є спеціальним, та у статті 33 підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки визначає лише рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки , суд повторно наголошує на тому, що п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1404 не передбачає права державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу без виконання або у цілому закінчити виконавче провадження з тієї підстави, що рішення суду , в тому числі третейського суду, не є рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимога ч.7 ст. 51 Закону 1404 державним виконавцем дотримана у повному обсязі, оскільки стаття 41 Закону України "Про іпотеку" (чинна з 05.10.16р.) містить загальне правило: реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом № 1404, з дотриманням вимог цього Закону.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що державним виконавцем цілком правомірно застосовано положення ст. 61 Закону №1404 в частині реалізації на торгах іпотечного майна, з подальшою передачею останнього першочергово стягувачу - застоводержателю, а саме ПАТ "Універсал Банк".

Таким чином, розглянувши даний спір про визнання незаконними і скасування постанови та акту державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.04.2017, а також свідоцтв за №№ 4605, 4604, 4603 від 11.05.2017, виданих приватним нотаріусом Сєтаком В.Я., на підставі яких право власності товариства на нерухоме майно (предмет іпотеки 2,3,4) перейшло у власність ПАТ "Універсал Банк", залежно від предмету та підстав позову, застосувавши норми матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд вирішив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.09.17

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек. з повід.)

3- відповідачу-1 (рек. з повід.)

4- відповідачу-2 (рек. з повід.)

5-9- третім особам: 1) ТОВ "Керамаг ЛТД" (вул. Селецька, буд. 32, м. Житомир, 10009) - рек. з повід.

2) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1, 10002) - рек. з повід.

3) ТОВ "Керамік Полісся" (вул. Вітрука, буд.19, м. Житомир, 10000) - рек. з повід.

4) ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) - рек. з повід.