Постанова № 68849035, 17.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Павлоградського міськрайонного центру зайнятості до Малого приватного підприємства «ЦО ТІО» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Павлоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Малого приватного підприємства «ЦО ТІО» заборгованості у сумі 356грн.74коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Мале приватне підприємство «ЦО ТІО» (код ЄДРПОУ 23080071, юридична адреса: 51400, м.Павлоград, вул.Фрунзе, б.117) зареєстровано 02.01.1999р. в Центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2001р., самостійно обрахованої та наданої відповідачем до Павлоградського міськрайонного центру зайнятості, борг зі сплати страхових внесків на випадок безробіття за Малим приватним підприємством «ЦО ТІО» складає 356грн.74коп.

Станом на дату пред’явлення позову заборгованість не погашена.

Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістку про виклик у судове засідання. Однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно зі ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про розгляд справи. Відповідач заперечення на позов не надав, позов не визнав.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

Мале приватне підприємство «ЦО ТІО» (код ЄДРПОУ 23080071) - відповідач зареєстрований 02.01.1999р. в Центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2001р., самостійно обрахованої та наданої відповідачем до Павлоградського міськрайонного центру зайнятості, борг зі сплати страхових внесків на випадок безробіття за Малим приватним підприємством «ЦО ТІО» складає 356грн.74коп. Станом на дату пред’явлення позову заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000р., загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1533-III страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

солідарності та субсидування;

обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Згідно ст. 8 Закону №1533 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно пп. 2 п. 2 ст. 35 Закону №1533-ІІІ (в редакції до 01.01.2001 року) роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 7 розділу 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Підпунктом 7.1 пункту 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р. (зі змінами), у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум фінансових санкцій, нарахованих та /або не сплачених у період до 01 січня 2001 року, територіальні органи Державної служби зайнятості мають право перевіряти правильність нарахування, своєчасність і повноту перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п. 4 ст. 38 Закону №1533 строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Отже, враховуючи, що підприємством відповідних доказів сплати суми заборгованості до суду не надано, МПП «ЦО ТІО» має непогашену суму боргу зі сплати страхових внесків на випадок безробіття перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 356грн.74коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Павлоградського міськрайонного центру зайнятості до Малого приватного підприємства «ЦО ТІО» про стягнення заборгованості у розмірі 356грн.74коп. - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства «ЦО ТІО» (код ЄДРПОУ 23080071, юридична адреса: 51400, м.Павлоград, вул.Фрунзе, б.117, р/р 26005159310001, АК АПБ Україна м.Павлоград) на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості (51400, м. Павлоград, вул.Карла Маркса,88а, код ЄДРПОУ 202670001, р/р 371720010029420, МФО 805012, УДКУ Дніпропетровської області) суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 356грн.74коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.