Ухвала суду № 68845111, 11.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8584/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г.

справа №760/5128/17 Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Соколової В.В., Усика Г.І.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Самборської Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод», поданою представником Марочкіним Володимиром Олександровичем, на ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 24 березня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Харчовик», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Державної служби інтелектуальної власності України, Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року ПрАТ «Харчовик», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом про визнання недійсними повністю свідоцтв України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 на знаки для товарів і послуг; зобов»язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг України про визнання недійсними повністю свідоцтв України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 на знаки для товарів і послуг та здійснити відповідну публікацію в Офіційному бюлетені «Промислова власність».

Вимоги обґрунтовують тим, що позивачам на праві власності належить серія знаків для товарів і послуг різної стилістики виконання, в яких використовуються слова «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» для товарів 33 класу МКТП.

В свою чергу ПрАТ «Болградський виноробний завод» також використовує знаки для товарів і послуг 33 класу МКТП, в яких використовуються слова «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Зазначені знаки є настільки схожими, що можуть ввести в оману споживачів щодо знаків, які раніше зареєстровані за позивачами, а відтак вони не відповідають умовам правової охорони.

Після відкриття провадження у справі, представник ОСОБА_6 звернувся із заявою про забезпечення прозову, у якій просить заборонити ПрАТ «Болградський виноробний завод» передавати повністю або частково право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 у використання іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від свідоцтва України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8,НОМЕР_9 повністю або частково; заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знаки для товарів і послуг за вказаними свідоцтвами повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаними свідоцтвами, а також щодо відмови від вказаних свідоцтв повністю або частково.

Необхідність у обранні таких заходів забезпечення позову обґрунтовує тим, що це дасть змогу присікти будь-які дії відповідача, які стали б перешкодою для ефективного судового захисту.

Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 24 березня 2017 року заяву задоволено, заборонено ПрАТ «Болградський виноробний завод» передавати повністю або частково право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 у використання іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від свідоцтва України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8,НОМЕР_9 повністю або частково, до набрання рішенням законної сили; заборонено Державній службі інтелектуальної власності України вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знаки для товарів і послуг за вказаними свідоцтвами повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаними свідоцтвами, а також щодо відмови від вказаних свідоцтв повністю або частково, до набрання рішенням законної сили.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ПрАТ «Болградський виноробний завод» подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу.

В апеляційній скарзі посилається на те, що заява про забезпечення позову подана після відкриття провадження у справі, а отже мала бути розглянута за участю сторін із дотриманням принципу змагальності. Зазначає, що, постановляючи ухвалу, суд не міг знати про дійсні обставини справи, оскільки сторони своїх пояснень не надавали.

В судовому засіданні представник відповідача ПрАТ «Болградський виноробний завод» доводи апеляційної скарги підтримала.

Представники позивачів в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність ухвали суду першої інстанції.

Представник відповідача Державної служби інтелектуальної власності України в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у разі невжиття заходів, про які просить заявник, розгляд справи та захист прав може бути ускладнений унаслідок розпорядження правами щодо свідоцтв, які відповідач може вчинити.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз»яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови Пленуму).

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо принципу змагальності сторін, який закріплено у ст.10 ЦПК України, при розгляді заяви про забезпечення позову не застосовуються, оскільки згідно із ч.ч. 1 та 7 ст.153 цього Кодексу заява про забезпечення позову розглядається судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, після чого направляється на адресу осіб щодо яких вжито ці заходи. Особи, щодо яких вжито заходів забезпечення позову мають право оскаржити відповідну ухвалу або скористатися правом подання заяви про скасування цих заходів до ч.ч. 3 та 4 ст.154 ЦПК України.

Посилання на те, що судом ухвала постановлена лише на підставі даних позовної заяви, без заслуховування думки учасників справи, не ґрунтується на визначеному порядку розгляду заяви про забезпечення позову, що врегульований ст.153 ЦПК України.

Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Предметом спору є визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, з огляду на що колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та правомірне обрання відповідного виду заходу забезпечення.

Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.218, 304, 305, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод», подану представником Марочкіним Володимиром Олександровичем, відхилити.

Ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 24 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді В.В. Соколова

Г.І. Усик