Постанова № 68837633, 08.09.2017, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1675/15-а

Номер провадження 2-а/573/20/17

П О С Т А НО В А

і м е н е м У к р а ї н и

(повний текст )

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за адміністративним позовом Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2015 року Комунальна установа Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» звернулася до суду з позовом до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги позивач мотивує тим, що тричі звертався до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки площею 42 га, яка є власністю територіальної громади с. Нові Вирки Білопільського району Сумської області. Зазначені клопотання просив розглянути за участю його представника. На всі звернення відповідач надавав письмові відповіді за підписом сільського голови, у яких повідомляв, що відносно спірної земельної ділянки розпочато процедуру виготовлення проектної документації, але у зв'язку з відсутністю коштів не завершено (станом на дату першого звернення), а згодом повідомив, що рішенням сесії сільської ради від 16 квітня 2015 року №34 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, щодо яких подавалися клопотання. Окрім того, з листа Нововирківської сільської ради від 03 червня 2015 року стало відомо про рішення сесії від 04 березня 2015 року №33, яким вирішено не передавати землі комунальної власності у постійне користування у тому числі й КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат». Позивач вказує, що спірною земельною ділянкою користувався понад десять років на підставі договорів оренди землі, укладених з Білопільською районною державною адміністрацією. Після цього неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області у постійне користування. Проте, всупереч ст. 123 ЗК України Нововирківська сільська рада жодного разу не винесла на розгляд пленарного засідання сесії вказані клопотання і не розглянула їх по суті, обмежившись формальними відповідями у формі листів за підписом сільського голови. Вважає, що своїми діями, відповідач порушив передбачений законом порядок розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та права КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» на розгляд його питання компетентним органом місцевого самоврядування. Натомість, Нововирківська сільська рада всупереч його прав, задовольнила клопотання ОСОБА_1, яке надійшло пізніше, і надала дозвіл останньому на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для створення фермерського господарства з подальшою передачею її в оренду. Посилаючись на викладені вище обставини, з урахуванням остаточних уточнень позивач просить:

1) визнати бездіяльність відповідача з розгляду звернень директора КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_2 від 8 грудня 2014 року №385, від 6 квітня 2015 року №102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області неправомірною;

2) скасувати пункт 2 рішення 33 сесії Нововирківської сільської ради від 4 березня 2015 року в частині включення земельної ділянки площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства;

3) скасувати рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року в частині надання згоди ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства на спірну земельну ділянку з подальшою передачею її в оренду у зв'язку з порушенням процедури прийняття цього рішення;

4) зобов'язати відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання, подані директором КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_2 від 8 грудня 2014 року №385, від 6 квітня 2015 року №102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України;

5) зобов'язати Нововирківську сільську раду Білопільського району Сумської області розглянути на черговому пленарному засіданні сесії інше клопотання, яке буде подане директором КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_2 про передачу земельної ділянки в оренду та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

Ухвалою Білопільського районного суду від 08 вересня 2017 року за клопотанням представника позивача залишені без розгляду позовні вимоги КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» про зобов'язання відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання директора установи від 8 грудня 2014 року №385 та від 6 квітня 2015 року №102/1, а також інше, яке в подальшому буде подане, про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача - КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» Сенченко В. В. решту позовних вимог підтримав.

Представник відповідача - Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області ОСОБА_1 позов не визнав.

Третя особа - ОСОБА_1 проти позову заперечував.

Заслухавши представників сторін, третю особу, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

В силу ч. 1, ч. 4 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 15 червня 2006 року між Білопільською районною державною адміністрацією та Атинським психоневрологічним інтернатом було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Нововирківської сільської ради, площею 55,3789 га, строком на 5 років, з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року, з переважним правом орендаря на поновлення договору на новий строк.

Надалі, 01 квітня 2011 року Білопільська районна державна адміністрація уклала з Атинським психоневрологічним інтернатом договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення №101, за яким в оренду були передані земельні ділянки не переоформлених паїв, які знаходяться на території Нововирківської сільської ради, площею 54,91 га ріллі, строком на 1 рік, з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року, з переважним правом орендаря на поновлення договору на новий строк (а. с. 8-10, 15-17, т. 1).

10 липня 2014 року КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» звернулася до голови Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради в розмірі 42 га із земель, якими установа користувалась тривалий час за договорами оренди від 15 червня 2006 року №255 та від 1 квітня 2011 року №101 (а. с. 24-25, т. 1).

У відповідь голова Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області листом від 11 серпня 2014 року за №1678 повідомив, що станом на зазначену дату в комунальній власності територіальної громади перебуває 41,99 га ріллі та 11,44 га сінокосів, які визнані судом відумерлою спадщиною. Крім того, вказав, що на ці земельні ділянки землевпорядна організація виготовила технічну документацію із землеустрою, однак, Нововирківська сільська рада (замовник) на даний час не в змозі оплатити вартість виконаної роботи. Після оплати, ці земельні ділянки використовуватимуться відповідно до чинного законодавства (а. с. 26, т. 1).

Надалі, 8 грудня 2014 року, позивач вдруге звернувся до Нововирківської сільської ради з клопотанням за №385 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради площею 42 га (а. с. 27-29, т. 1).

У відповідь на це клопотання Нововирківська сільська рада надіслала листа №7 від 6 січня 2015 року за підписом сільського голови, в якому серед іншого було зазначено про те, що після реєстрації земельної ділянки у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції земельна ділянка (рілля та сіножаті) буде передана у користування або оренду відповідно до чинного законодавства (а. с. 30, т. 1).

Листом від 6 квітня 2015 року за №102/1, який був отриманий Нововирківською сільською радою 15 квітня 2015 року, КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» звернулася до відповідача з проханням повідомити про те, чи проведено державну реєстрацію прав на земельні ділянки, щодо яких прийнято судове рішення про визнання спадщини відумерлою і вкотре нагадав про свій намір набути право постійного користування ними (а. с. 31-32, т. 1).

На це звернення відповідач надіслав листа за №133 від 15 квітня 2015 року, в якому зазначив про те, що земельна ділянка, яку установа орендувала до 2011 року, передана до земель комунальної власності територіальної громади, щодо неї вже здійснено державну реєстрацію прав і її буде передано в оренду згідно з чинним законодавством (а. с. 33, т. 1).

16 квітня 2015 року позивач втретє звернувся до голови Нововирківської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради в розмірі 42 га з проханням запросити представника установи на засідання сесії, де буде розглядатись це клопотання (а. с. 34-35, т. 1).

У відповідь на це клопотання Нововирківська сільська рада листом №133 від 15 травня 2015 року, з посиланням на частину шосту статті 118, статтю 121 Земельного кодексу України повідомила про те, що рішенням 34 сесії сільської ради від 16 квітня 2015 року на вказану земельну ділянку надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства з подальшою передачею її в оренду. Листа такого ж змісту відповідач надіслав Білопільській районній раді (за №254 від 18 травня 2015 року) (а. с. 36-38, т. 1).

На звернення позивача від 29 травня 2015 року про надання рішення сесії сільської ради №34 про відмову в наданні дозволу на виготовлення документації на земельну ділянку в розмірі 42 га у постійне користування, відповідач листом №244 від 3 червня 2015 року повідомив, що землі комунальної власності площею 42,0445 га рішенням 33 сесії сільської ради включені в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для ведення фермерського господарства (а. с. 39-40, т. 1).

Надалі, 4 червня 2015 року КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» повторно звернулася до відповідача з проханням надати належним чином завірені: копію рішення 34 сесії сільської ради від 16 квітня 2015 року та копію попереднього рішення стосовно земельної ділянки, щодо якої звертався позивач (а. с. 42, т. 1).

На це звернення Нововирківська сільська рада надіслала листа №306 від 13 червня 2015 року за підписом сільського голови, яким повідомила, що згадану у зверненнях інтернату земельну ділянку передано в комунальну власність сільської ради. За рішенням 33 сесії сільської ради від 4 березня 2015 року земельні ділянки комунальної власності було включено в перелік земель для передачі громадянам України для створення фермерського господарства. Також зазначила, що основним мотивом для прийняття такого рішення було те, що в разі звернення спадкоємців або осіб, які були пропущені при паюванні та осіб, яким з інших причин неможливо надати земельні ділянки, в тому числі визначені при розподілі, виділяти земельні ділянки за рахунок земель цієї категорії. 10 квітня 2015 року до сільської ради надійшло клопотання від фізичної особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства. За наслідками розгляду цього звернення на сесії сільської ради прийнято рішення №34 від 16 квітня 2015 року, яким надано дозвіл для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства. На даний час розробляється технічна документація щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства (а. с. 43-44, т. 1).

Разом з цим, з матеріалів справи також вбачається, що 04 березня 2015 року на пленарному засіданні тридцять третьої сесії шостого скликання Нововриківської сільської ради було прийнято рішення про включення земельних ділянок комунальної власності площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства (п. 2 рішення) (а. с. 79, т. 1).

Рішенням тридцять четвертої сесії шостого скликання Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року ОСОБА_1 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення окремо сформованих земельних ділянок у кількості 14 шт. орієнтовною площею 42,0445 га для створення фермерського господарства та ведення сільськогосподарської діяльності за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту та відносяться до комунальної власності Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 80, т. 1).

30 червня 2015 року ОСОБА_1 - третя особа у справі уклав договір №74/3015-ПВ з ТОВ «Гео-Бізнес», предметом якого є виконання проектних робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства та ведення сільськогосподарської діяльності. Земельна ділянка, розташована на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області за межами населеного пункту (а. с. 100, т. 1).

Позивач вважає, що при прийнятті згаданих вище рішень відповідач безпідставно залишив поза увагою його неодноразові звернення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для постійного користування і без повідомлення позивача про дату чергового засідання сесії прийняв рішення, якими позбавив позивача як можливості набуття права постійного користування земельною ділянкою, так і права на звернення щодо укладення договору оренди цієї земельної ділянки.

Враховуючи, що позивачем оскаржуються процедурні питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та у даному провадженні не вирішується спір про право цивільне у сфері земельних правовідносин щодо виникнення права власності або користування на земельну ділянку, то виниклий спір стосується виключно адміністративних функцій при здійсненні органом місцевого самоврядуваннясвоїх повноважень, відтак, спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В силу ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК; в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом ч. 1 ст. 122 ЗК сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ЗК надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За частиною четвертою, шостою статті 123 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з частиною десятою статті 123 ЗК рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Щодо порядку передачі земельних ділянок в оренду, то за частиною першою статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Згідно з частиною третьою цієї статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Аналіз наведених вище положень Земельного кодексу України дає підстави стверджувати, що ним встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду), а також органи, уповноважені розглядати ці питання. Зокрема встановлено, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Отже, за результатами розгляду клопотання директора КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_2 від 8 грудня 2014 року №385 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області Нововирківська сільська рада повинна була або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні, що зроблено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не розглянув вищевказане клопотання позивача в строк та в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України, обмежившись наданням відповіді, без прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні сесії.

Таким чином, Нововирківська сільська рада діяла всупереч наданим їй повноваженням, у спосіб, який суперечив діючим на момент виникнення спірних правовідносин вимогам земельного законодавства, чим порушила право позивача на розгляд його питання компетентним органом місцевого самоврядування, а тому суд приходить до висновку про визнання бездіяльності відповідача з розгляду клопотання КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» від 08 грудня 2014 року №385 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради площею 42 га неправомірною.

Заперечення представника відповідача стосовно того, що на час надходження вказаного клопотання позивача, Нововирківська сільська рада не мала права розглядати його на пленарному засіданні сесії, так як не набула права власності на спірну землю в розумінні ст. 125 ЗК України, шляхом державної реєстрації, суд вважає безпідставними, оскільки вони суперечать викладеним вище вимогам чинного законодавства, якими, зокрема передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»), а статтею 123 ЗК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлений порядок розгляду клопотань про передачу земельних ділянок у користування.

Стосовно позовних вимог про визнання бездіяльності Нововирківської сільської ради щодо неналежного розгляду звернення директора КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат», від 6 квітня 2015 року №102/1 суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту вказаного звернення, директор комунальної установи звернувся до голови Нововирківської сільської ради з проханням повідомити по те, чи проведена державна реєстрація земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною, які КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» має намір взяти в постійне користування відповідно до клопотання від 08 грудня 2014 року №385 (а. с. 31, т. 1).

Вказане звернення не відповідало вимогам ч. 2 ст. 123 ЗК України, згідно з яким особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки, має подати до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки, клопотання із зазначенням орієнтовного розміру земельної ділянки та її цільового призначення з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Фактично, у даному випадку позивач звернувся до відповідача із запитом надати публічну інформацію щодо державної реєстрації земельних ділянок, які він мав намір взяти у постійне користування відповідно до попереднього клопотання від 08 грудня 2014 року, на який відповідачем було надано відповідь у порядку та в строки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, дії Нововирківської сільської ради щодо розгляду звернення директора КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» від 06 квітня 2015 року №102/1 вчинені в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим на той час законодавством. У зв'язку з цим, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо нерозгляду вищевказаного звернення протиправними задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» про скасування п. 2 рішення 33 сесії Нововирківської сільської ради від 4 березня 2015 року в частині включення земельної ділянки площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 144 Конституції України територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу віднесені до компетенції сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Системний аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Аналогічну правову позицію висловив і Конституційний Суд України у своєму рішенні №10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, враховуючи вищевикладене, Нововирківська сільська рада, вирішуючи на пленарному засіданні 33 сесії шостого скликання, яке відбулося 04 березня 2015 рок, питання щодо включення спірної земельної ділянки в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства, діяла в межах та у спосіб, що передбачені законом.

Щодо позовних вимог КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» про скасування рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року в частині надання згоди ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства на спірну земельну ділянку суд зазначає наступне.

Так, суд відмічає, що правовідносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України «Про фермерське господарство» (далі Закон №973-IV) та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 Закону №973-IV). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону №973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом №973-IV.

Так, згідно з абзацами 1 та 2 частини першої статті 7 вказаного Закону для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами другою та четвертою статті 7 Закону №973-IV передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду орган місцевого самоврядування розглядає у місячний строк і в разі її задоволення дає згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, Закон України «Про фермерське господарство», який є спеціальним у даних правовідносинах, визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону «Про фермерське господарство»).

Крім того, Закон України «Про фермерське господарство» передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми означеного Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган місцевого самоврядування повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства площею 42,0445 га. При цьому він не обґрунтував у відповідному клопотанні необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказав перспектив діяльності фермерського господарства, наявності в нього техніки для обробітку землі, не зазначив про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність (а. с. 31-32, т. 2).

Тобто, у даному випадку Нововирківська сільська рада всупереч положенням ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» не надала оцінки обставинам та умовам, зазначеним у клопотанні ОСОБА_1, не перевірила, як останній обґрунтовував розмір земельної ділянки - 42,0445 га, про яку просив у заяві, які перспективи діяльності власного фермерського господарства він наводив при цьому та які з них були враховані при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства. Зокрема, чи мав ОСОБА_1 можливість самостійно, силами та працею членів фермерського господарства вести фермерську діяльність, чи мав він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, чи мав потенційних контрагентів, ресурси яких він може на договірних засадах залучити для ведення фермерського господарства.

Допущені відповідачем порушення не дають можливості пересвідчитися в дійсності волевиявлення ОСОБА_1 на створення фермерського господарства та раціонального використання земельної ділянки, наданої йому відповідно до закону.

Крім того, суд відмічає, що земельна ділянка площею 42,0445 га перебувала в оренді позивача з червня 2006 року по березень 2012 року. Починаючи з липня 2014 року КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» неодноразово зверталася до Нововирківської сільської ради у визначеному ст. 123 ЗК України порядку, з відповідними клопотаннями, а також зі зверненнями, в яких висловлювала свої наміри у подальшому взяти в постійне користування вказану земельну ділянку. На ці звернення сільська рада надавала формальні відповіді за підписом сільського голови. Вказане свідчить про те, що відповідачу достеменно було відомо про наміри позивача і надалі користуватися спірною землею. Проте, незважаючи на це, питання надання земельної ділянки площею 42 га, яка є власністю територіальної громади Нововирківської сільської ради, в постійне користування КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» жодного разу не виносилося на розгляд сесії сільської ради. Натомість, на засіданні 34 сесії сільської ради 16 квітня 2015 року було розглянуте клопотання ОСОБА_1 від 10 квітня 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства та прийняте відповідне рішення про його задоволення.

Отже, своїми зазначеними діями відповідач порушив передбачений ст. 5 Земельного Кодексу України принцип рівності права на землю всіх учасників земельних правовідносин, а відтак, і право позивача на розгляд його клопотання на рівні з ОСОБА_1 та можливість отримати спірну земельну ділянку в постійне користування чи оренду.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» про скасування рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року в частині надання згоди ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства на спірну земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 140, 144 Конституції України, ст. ст. 116, 122-123 ЗК України, ст. ст.10, 16-18, 25-26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. ст. 1, 7-8 Закону України «Про фермерське господарство», рішення Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року, ст. ст. ст. ст. 2, 3, 6, 8, 71, 158-163, 167 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області щодо нерозгляду клопотання директора Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» від 08 грудня 2014 року №385 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га, яка розташована на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Скасувати рішення 34 сесії шостого скликання Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області в частині надання ОСОБА_1 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення окремо сформованих земельних ділянок загальною площею 42,0445 га на для створення фермерського господарства з подальшою передачею її в оренду.

У задоволенні решти позовних вимог Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Білопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з моменту її проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні під час її проголошення, в той же строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя:

Справа № 573/1675/15-а

Номер провадження 2-а/573/20/17

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

(вступна і резолютивна частина)

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за адміністративним позовом Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність справи, на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, суд відстрочує складення постанови у повному обсязі і проголошує її вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області щодо нерозгляду клопотання директора Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» від 08 грудня 2014 року №385 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га, яка розташована на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Скасувати рішення 34 сесії шостого скликання Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області в частині надання ОСОБА_1 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення окремо сформованих земельних ділянок загальною площею 42,0445 га на для створення фермерського господарства з подальшою передачею її в оренду.

У задоволенні решти позовних вимог Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Білопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з моменту її проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні під час її проголошення, в той же строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя: