Рішення № 68826148, 11.07.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Провадження № 2/554/2611/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 липня 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Дроздові Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Мегапол» та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, третя особа: відділ управління превентивної діяльності управління Національної поліції в Полтавській області, Акціонерний банк «Родовід Банк» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,-

в с т а н о в и в:

До Октябрського районного суду м. Полтави звернулася ОСОБА_1 до приватного підприємства «Мегапол» та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, третя особа: відділ управління превентивної діяльності управління Національної поліції в Полтавській області, Акціонерний банк «Родовід Банк» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.

Представник позивача ОСОБА_2 до суду не з»явився надіславши до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити

Представник відповідача ПП «Мегапол» ОСОБА_3 до суду не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник відповідача, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, в судове засідання не з»явився, подавши до суду заяву, в якій просить проводити розгляд без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Третя особа - представник відділу управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області в судове засідання не з»явився, направивши до суду заяву в якій просить проводити розгляд справи без участі представника при ухвалені рішення покладається на розсуд суду .

Третя особа представник АБ «Родовід Банк» в судове засідання не з»явився по невідомим суду причинам, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 02.02.2012 року у справі № 2-7814/12 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ПГІ «Мегапол» про визнання засновниками приватного підприємства, визнано позивачку - ОСОБА_1, засновником ПП «Мегапол» з часткою в статутному капіталі ПП «Мегапол» 75%. 25 % частки у статутному капіталі ПП «Мегапол» визнано за ОСОБА_4 Андрієвичем. Вказане рішення ніким не оскаржувалось, набрало законної сили.

З вказаного часу ОСОБА_1 являлась засновником ПП «Мегапол» та була його директором.

30 листопада 2015 року ОСОБА_1 було подано нотаріально посвідчену заяву, в якій було повідомлено ПП «Мегапол» про зменшення її частки в статутному капіталі у зв’язку з відчуженням на підставі договору купівлі – продажу у розмірі 55%, що складає в грошовому еквіваленті 550 000,00 грн. громадянину ОСОБА_5 (а. с. 17).

В той же день ОСОБА_1, як власницею 20% статутного капіталу, що залишилась після продажу частки 55%, було подано нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу засновників ПП «Мегапол» за власним бажанням (а. с. 16).

Рішенням Загальних зборів засновників ПП «Мегапол» від 30 листопада 2015 року було прийнято рішення про виключення зі складу учасників ПП «Мегапол» з часткою 20% статутного капіталу ОСОБА_1 Зменшено розмір статутного капіталу підприємства у відповідності до частки ОСОБА_1, яка виключена з статутного капіталу, на 200 000,00 грн. Ухвалено провести відповідні розрахунки з ОСОБА_1 щодо виплати їй вартості частки 20% у статутному капіталі підприємства у зв’язку з виходом з числа засновників підприємства (а. с. 18).

У зв’язку з відсутністю коштів на підприємстві, керуючись п. 4.4 Статуту ПП «Мегапол» та даних бухгалтерського обліку щодо вартості частки 20% у статутному капіталі підприємства, було виділено ОСОБА_1 у власність в рахунок відшкодування частки у статутному капіталі, у зв’язку з виходом зі складу учасників підприємства, рухоме майно, що є предметом спору, а саме: причеп МАЗ бортовий, модель 837810-042, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) Y3M83781080011659, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВІС 103603, видане Полтавським ВРЕР 24.12.2008 року; автомобіль МАЗ вантажний бортовий, модель 630308-233, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (рами, кузова) Y3M6303088000156, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВІС 103601, видане Полтавським ВРЕР 24.12.2008 року; автомобіль МАЗ вантажний бортовий тентований, модель 630308-024, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) Y3M6303850000601, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА № 052927, видане Полтавським МРЕВ 25.02.2006 року; причеп МАЗ бортовий тентований, модель 83781-012, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер шасі (кузова, рами) Y3M83781050005819, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 052926, видане Полтавським ВРЕР 25.02.2006 року; автомобіль Volkswagen Tuareg, реєстраційний номер НОМЕР_5, номер шасі (кузова, рами) WVGZZ7LZ5D080281, колір чорний, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії КІА № 009936, видане Полтавським МРЕВ 03.01.2006 року; автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі (кузова, рами) U6L211046L12594, колір сірий, свідоцтво про державну реєстрацію № 005847, видане 1-е МВ ДАІ м. Полтава 30.12.2006 року.

Вказане рішення зборів засновників ПП «Мегапол» ніким не оскаржено та не скасовано, повністю відповідає вимогам Статуту підприємства, Закону України «Про господарські товариства», нормам ЦК України щодо права засновника (учасника) юридичної особи на продаж своєї частки (її частини) та вихід з числа засновників (учасників) товариства (підприємства), а також щодо отримання в рахунок вартості частки майно в натуральній формі.

Спірне майно, тобто автомобілі, на момент прийняття рішення зборами не перебувало в заставі.

У зв’язку із накладенням арешту на все майно ПП «Мегапол» вказане майно ОСОБА_1 отримати не змогла, у зв’язку із чим звернулась до суду із позовом про звільнення майна з-під арешту та визнання за ним права власності на вказане майно.

У своїх запереченнях Акціонерний банк «Родовід Банк» посилається на те, що про накладений арешт на майно ПП «Мегапол» ОСОБА_1Л дізналась як директор підприємства, яким вона була з 2009 року. Тобто строки для звернення до суду з позовом про визнання права власності та зняття арешту минули.

Однак, вказані твердження банку не ґрунтуються на обставинах справи та підставах звернення до суду.

Так, ОСОБА_1 звернулась як фізична особа, а не директор підприємства, після виходу з числа засновників підприємства. Підставою для звернення до суду є відповідне рішення засновників ПП «Мегапол» про передачу їй у власність зазначених транспортних засобів, а вимога щодо звільнення майна з-під арешту є похідною. Крім того, арешт було накладено на все майно підприємства, а звільнити з–під арешту позивачка просить лише майно, що передане їй у власність у 2015 році, тобто вимога про звільнення майна з-під арешту є похідною від визнання права власності.

За таких умов, порушення права позивача виникло з передачею їй у власність, як фізичній особі, спірного рухомого майна та неможливості проведення його реєстрації на своє ім’я на загальних підставах.

Отже, будь-яких порушень строків позовної давності щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 місця не має.

ПАТ «Родовід Банк» не має зареєстрованого права застави на дані транспортні засоби. Разом із тим, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки та заставного майна, згідно укладених договорів застави, інформація по яким витребувана від ПП «Мегапол» для залучення їх копій до матеріалів справи.

Відтак, відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, адже вони повністю відповідають вимогам чинного законодавства України та не порушують будь-чиїх прав чи інтересів інших осіб.

Судом встановлено та підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, що 22.08.2008 між AT «Родовід Банк» та Приватним підприємством «МЕГАПОЛ» був укладений Кредитний договір № 54.8/01-КЛВ-08.

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище Кредитного договору, Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2 499 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язувався повернути кредит не пізніше 22 серпня 2010 року, згідно графіку зниження ліміту, наведеного в додатку № 1 до Кредитного договору.

Також, 22.08 2008 між Банком та Позичальником був укладений Кредитний договір № 54.8/02-КЛВ-08.

Згідно з п. 1.1. вказаного Кредитного договору, Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2 499 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язувався повернути кредит не пізніше 22.08.2010 року, згідно графіку зниження ліміту, наведеного в додатку № 1 до Кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із вказаних Кредитного договору № 54.8/01-КЛВ-08 та Кредитного договору № 54.8/02-КЛВ-08 від 22.08.2008 (обидва), 22.08.2008 р. між Банком, з однієї сторони, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (Майновий поручитель), з іншої сторони, був укладений Договір іпотеки № 54.8/01-3.1-08, відповідно до якого Майновий поручитель передає, а Банк приймає в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю і споруди та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Гожули, вул. Степова, буд. 1-Б (один літера Б); господарський двір та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Гожули, вулиця Степова, буд. 2 (два).

З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із вказаних Кредитного договору № 54.8/01-КЛВ-08 та Кредитного договору № 54.8/02-КЛВ-08 від 22.08.2008 (обидва), 22 серпня 2008 р. між Банком, з однієї сторони, та Позичальником, з іншої сторони, був укладений Договір застави рухомого майна № 54.8/01-3-08, відповідно до якого, Позичальник передав, а Банк прийняв в заставу рухоме майно - технологічне обладнання в кількості 67 найменувань (згідно переліку до Договору застави рухомого майна).

З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із вказаних Кредитного договору № 54.8/01-КЛВ-08 та Кредитного договору № 54.8/02-КЛВ-08 від 22.08.2008 (обидва), 22 серпня 2008 р. між Банком, з однієї сторони, та Позичальником, з іншої сторони, був укладений Договір застави майнових прав № 54.8/01-3.2-08, відповідно до якого, Позичальник передав, а Банк прийняв в заставу майнові права за Договором № 3 від 16.01.2008 p., укладеним між Позичальником та ПП ОСОБА_7

Тобто факт того, що в забезпечення виконання зобов’язань за вказаними вище Кредитним договорами було укладено Договір іпотеки № 54.8/01-3.1-08 від 22.08.2008, Договір застави рухомого майна № 54.8/01-3-08 від 22.08.2008 та Договір застави майнових прав № 54.8/01-3.2-08 від 22.08.2008 встановлений рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.03.2011 у справі № 27/104, яке набрало законної сили та підлягало виконанню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаним вище рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.03.2011 у справі № 27/104 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», м. Київ, до Приватного підприємства «МЕГАПОЛ», м. Полтава, про стягнення заборгованості в сумі 4 614 433,95 грн. за Кредитним договором № 54.8/01-КЛВ-08 та Кредитним договором № 54.8/02-КЛВ-08 від 22.08.2008 (обидва), заявлені позовні вимоги були задоволені частково, а саме: стягнуто з Приватного підприємства «МЕГАПОЛ», м. Полтава, на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», м. Київ, заборгованість за кредитним договором № 54.8/01-КЛВ-08 від 22.08.2008 в сумі 2 220 185,55 грн. та заборгованість за кредитним договором № 54.8/02-КЛВ-08 від 22.08.2008 в сумі 2 384 943,95 грн. Провадження у справі в частині стягнення 300,00 грн. – припинено; в частині стягнення пені в сумі 9 004,45 грн. – відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат; відстрочено виконання рішення суду від 09.03.2011 р. у справі № 27/104 на 6 місяців - до 09.09.2011р.

26.04.2011 року Господарським судом Полтавської області виданий відповідний наказ та 20.09.2011 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 27/104 від 09.03.2011.

Що стосується можливості реального виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 09.03.2011 у справі № 27/104 в межах виконавчого провадження, то стягувач, як і державний виконавець, не позбавлені на момент розгляду справи № 554/6010/16-ц Октябрьським районним судом міста Полтави можливості задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на іпотечне майно (Договір іпотеки № 54.8/01-3.1-08 від 22.08.2008, майно за яким оцінено згідно із п. 1.4. вказаного Договору на суму 11 106 900,00 грн.), заставлене рухоме майно (Договір застави рухомого майна № 54.8/01-3-08 від 22.08.2008, майно за яким оцінено згідно із п. 1.3. вказаного Договору та Переліку рухомого майна (Додаток 1 до Договору) на суму 3 066 999,56 грн.) та майнові права (Договір застави майнових прав № 54.8/01-3.2-08), але з невідомих причин таке примусове стягнення не проводиться навіть з урахуванням реальної наявності іпотечного та заставного майна.

При цьому слід зауважити, що іпотечного та заставного майна (за його вартістю та грошовими обсягами відповідно до проведених оцінок) більш, ніж достатньо для виконання вказаного вище рішення Господарського суду в примусовому порядку.

Відповідно до п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 № 13 «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя», при здійсненні правосуддя суди мають врахувати, що відповідно до ст. 9 Конституції України, статей 309, 341 ЦПК неправильне застосування судом норм права, у тому числі міжнародного права, які у встановленому законом порядку визнані частиною національного законодавства, може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Згідно із статтею 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зі змінами, внесеними Протоколом № 11 (надалі – Конвенція, у всіх відмінках), питання тлумачення й застосування цієї Конвенції та Протоколів до неї підпадають під юрисдикцію Європейського суду з прав людини (надалі – ЄСПЛ, у всіх відмінках). Обов’язковість цієї юрисдикції визнана Україною під час ратифікації Конвенції, що закріплено в Законі України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Також, згідно із ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Враховуючи, що Україна визнає юрисдикцію ЄСПЛ в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції, то застосування судами цієї Конвенції має здійснюватися з обов’язковим урахуванням практики ЄСПЛ не тільки щодо України, а й щодо інших держав.

Згідно із принципами та висновками, зробленими Європейським судом з прав людини, учасники процесу мають право надавати зауваження, які вони вважають тими, що відносяться до справи. Це право може бути ефективним лише тоді, якщо ці зауваження були почуті, тобто належним чином розглянуті в суді першої інстанції і суд повинен провести належну оцінку заяв, доводів та доказів, наданих сторонами (справа Краска проти Швейцарії (Kraska v. Switzerland), пункт 30; ОСОБА_5 де Хурк проти Нідерландів (Van de Hurk v. the Netherlands), пункт 59; Перез проти Франції (Perez v. France), пункт 80).

Крім того, факт того, чи був судовий розгляд справедливим, визначається шляхом його аналізу в цілому (справа ОСОБА_7 проти Швейцарії (Ankerl v. Switzerland), пункт 38; Чентро Еуропа 7 С.Р.Л. і ОСОБА_8 проти Італії (Cento Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy), пункт 197).

Таким чином, повнота дослідження всіх доказів у справі, в тому числі тих, що отримані судом в процесі надання пояснень з боку представників сторін, а також подання ними зауважень чи доповнень по справі, є запорукою прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Відповідно до ст. 328 ЦК України; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, для можливості реалізації мого права власності щодо володіння, користування та розпорядження майном, необхідно визнати за мною право власності на зазначені вище автомобілі, які були передані мені у власність у зв’язку з виходом з числа засновників ПП «Мегапол», та звільнити зазначене рухоме майно з-під арешту.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.10, ч.4 ст. 174,ст.ст. 212,215 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_7) право власності на рухоме майно:

1)причіп МАЗ бортовий модель 837810-042. Реєстраційний номер BI 7799ХТ, номер шасі (кузова, рами) Y3M83781080011659, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВІС 103603, видане Полтавський ВРЕР 24.12.2008 року;

2)автомобіль МАЗ бортовий вантажний, модель 630308-233, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі (кузова, рами) Y3M63030880001560, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВІСІ03601, видане Полтавським ВРЕР 24.12.2008 року

3)автомобіль МАЗ вантажний бортовий тентова ний, модель 630308-024, реєстраційний номер НОМЕР_9, номер шасі (кузова, рами) Y3M6303850000601, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА№ 052927, видане Полтавським МРЕВ 25.02.2006 року;

4)причіп МАЗ бортовий тентова пий модель 83781-012, реєстраційний номер НОМЕР_10, номер шасі (кузова, рами) Y3M83781050005819, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА № 052926, видане Полтавським МРЕВ 25..02.2006 року;

5)автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер BI 0200М1, номер шасі (кузова, рами) WVGZZ7LZ5D080281, колір чорний, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії КІА№009936, видане Полтавським МРЕВ 03.01.2006 року;

6)автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_11, номер шасі ( кузова, рами) U6L2110406L12594, колір сірий, свідоцтво про державну реєстрацію № 005847 видане 1-е MB ДА1 м. Полтава 30.12.2006 року.

Звільнити з -під арешту: 1) причіп МАЗ бортовий модель 837810-042, реєстраційний номер ВІ 7799ХТ, номер шасі (кузова, рами) Y3M83781080011659, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВІС 103603, видане Полтавський ВРЕР 24.12.2008 року; 2) автомобіль МАЗ бортовий вантажний, модель 630308-233, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі (кузова, рами) Y3M63030880001560, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВІС103601, видане Полтавським ВРЕР 24.12.2008 року; 3) автомобіль МАЗ вантажний бортовий тентова ний, модель 630308-024, реєстраційний номер НОМЕР_9, номер шасі (кузова, рами) Y3M6303850000601, колір білий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА№ 052927, видане Полтавським МРЕВ 25.02.2006 року; 4) причіп МАЗ бортовий тентова ний модель 83781-012, реєстраційний номер В15412ХХ, номер шасі (кузова, рами) Y3M83781050005819, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА № 052926, видане Полтавським МРЕВ 25.02.2006 року; 5) автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер ВІ 0200МІ, номер шасі (кузова, рами) WVGZZ7LZ5D080281, колір чорний, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії КІА№009936, видане Полтавським МРЕВ 03.01.2006 року; 6) автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_11, номер шасі ( кузова, рами) U6L2110406L12594, колір сірий, свідоцтво про державну реєстрацію № 005847 видане 1-е MB ДАІ м. Полтава 30.12.2006 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя О.І. Шевська