Постанова № 6882077, 28.07.2009, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2009 р. Справа № 2а-2838/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю: секретаря Нероди Г.М.,

представника позивача Рубанець А.О.,

представника відповідача Никоненка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ХОУП» до відділу Державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції про визнання дій протиправними, звільнення майна з-під арешту ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ХОУП» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Компанія «ХОУП»), звернулося до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції (далі по тексту відповідач, відділ ДВС) з вимогами про визнання нечинною і скасування постанови від 17.03.2009 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1, боржник) та оголошення заборони на його відчуження; звільнення з-під арешту майна, а саме: нежитлову будівлю, магазин «Лоза», площею 111,3кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0220га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 59105 00000:01:020:0023, що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 (і.н.НОМЕР_1), та знаходиться в заставі у ТОВ «Компанія «ХОУП» .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при винесенні постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_1 відповідачем було порушено норми діючого законодавства. Між боржником та позивачем, в забезпечення виконання зобовязань за договором купівлі-продажу цукру від 12.06.2008 року №4/Х, був укладений іпотечний договір, згідно умов якого ТОВ «Компанією «ХОУП» було взято у ОСОБА_1 у заставу спірне нерухоме майно. Позивач вважає, що накладенням арешту на зазначене майно та забороною його відчужувати, відповідач позбавив ТОВ «Компанію «ХОУП» прав, передбачених ст.38 Закону України «Про іпотеку» та порушив вимоги ч.2 ст. 62-1 Закону України «Про виконавче провадження» та абз.3 ст.1 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач з позовним вимогами про визнання нечинною та скасування постанови від 17.03.2009 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження не погодився. Постанову вважав прийнятою з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому просив у задоволенні позову, в частині визнання нечинною та скасування зазначеної постанови, відмовити (а.с.18).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінив від вимог про визнання нечинною та скасування постанови відмовився, просив звільнити спірне майно з-під арешту.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що норми Законів України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження» передбачають право позивача на звернення з позовом про звільнення майна з-під арешту, а тому не заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 17.06.2008 року між ТОВ «Компанією «ХОУП» (і.к. 35290484) та ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) в забезпечення, викладених у договорі купівлі-продажу №4/Х від 12.06.2008 року, зобовязань боржника, був укладений іпотечний договір. Предметом іпотеки стало нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, магазин «Лоза», площею 111,3кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка, площею 0,0220га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 59105 00000:01:020:0023, що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 (і.н.НОМЕР_1).

Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №216605 (а.с.20), копією довідки АБ №173432 з ЄДРПОУ (а.с.21), копією іпотечного договору серія ВКО №044658 від 17.06.2008 року (а.с.6-12).

Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна на запит органу державної влади (а.с.24-26) вбачається, що на підставі постанови відповідача ВП №8658706 від 15.08.2008 року було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1, про що внесено запис в Єдиний реєстр за №3 та №4.

17.03.2009 року державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову серії АА №524685, якою було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1, включаючи майно, що є предметом іпотечного договору, та оголошено заборону на його відчуження (а.с.23).

Згідно п.1, ч.2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обовязок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ст.62-1 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

З розділу 5 іпотечного договору (а.с.10) вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, іпотекодержатель (позивач) має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Як пояснив позивач в судовому засіданні, ним приймалися заходи по зверненню стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу, однак нотаріусом, зважаючи на норми ч.2 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» та наявність заборони на відчуження спірного майна, було відмовлено у посвідченні угоди купівлі-продажу.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Згідно ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Враховуючи, що при винесенні постанови від 17.03.2009 року серія АА №524685 в частині накладення арешту на майно, що є предметом застави та заборони його відчуження, відповідачем було обмежено реалізацію права позивача, передбаченого ст. 38 Закону України «Про іпотеку», суд приходить до висновку, що дії відділу ДВС при винесенні постанови від 17.03.2009 року серія АА №524685 в частині накладення арешту на майно, що є предметом застави та заборони його відчуження, були вчинені з порушенням вимог, викладених в ч.3 ст.2 КАС України та з порушенням прав, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», ст.19 Конституції України, а тому, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, керуючись ч.2 ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відділу ДВС, звільнивши майно, що є предметом іпотечного договору, з-під арешту.

Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 181, 186, 254 КАС України, ст.ст. 2,5,7,59,62-1 Закону України «Про виконавче провадження», ст.1, 38 Закону України «Про іпотеку», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ХОУП» до відділу Державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції про визнання дій протиправними, звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу Державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції при винесенні постанови від 17.03.2009 року серія АА №524685 в частині накладення арешту на майно, що є предметом застави та заборони його відчуження, а саме: нежитлову будівлю, магазин «Лоза», площею 111,3кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0220га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 59105 00000:01:020:0023, що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 (і.н.НОМЕР_1).

Звільнити майно з-під арешту, накладеного постановою від 17.03.2009 року серія АА №524685, а саме: нежитлову нежитлову будівлю, магазин «Лоза», площею 111,3кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0220га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 59105 00000:01:020:0023, що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 (і.н.НОМЕР_1).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденній строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно:

Суддя В.М. Соколов