Ухвала суду № 68816263, 12.09.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1355/16-к

Номер провадження 1-кп/623/21/2017

У Х В А Л А

іменем України

12 вересня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря: Вовк І.В.

за участю прокурора: Мохорта О.Л.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисника обвинуваченого: Федорова О.В.

захисника обвинуваченого: Головненко М.М.

представника потерпілого: ОСОБА_5

представника цивільного позивача: ОСОБА_5

представника цивільного відповідача: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365, ч. 2 ст. 127, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Захисник Федоров О.В. надав клопотання про долучення до справи висновку спеціаліста та призначення повторної комісійної судово - медичної експертизи, яку доручити експертам Державної установи «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» із залученням експерта гістолога, на вирішення експертизи поставити питання:

Чи можуть тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми шиї та перелому правого рожка щитовидного хряща бути в прямому причинному з настанням смерті потерпілого ОСОБА_7, якщо так, то який часовий проміжок з моменту спричинення даних тілесних ушкоджень до настання смерті потерпілого? Чи міг розмовляти ОСОБА_7 після нанесення йому таких ушкоджень?

Чи можуть тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, переломи ребер, пошкодження пристінної вісцеральної плеври, а також тканини нижньої долі лівої легені в проекції переломів ребер з розвитком двостороннього пневмоторакса (скупчення вільного повітря в плевральних полостях) та лівостороннього гемоторакса (скупчення вільної крові в лівій плевральній полості) бути в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_7, якщо так, то який часовий проміжок з моменту спричинення даних тілесних ушкоджень до настання смерті потерпілого? Чи міг розмовляти ОСОБА_7 після спричинення йому таких ушкоджень?

Чи можуть тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, саден на фоні гематом на обличчі, крововиливи в м'які покрови голови, крововилив в лівий височний м'яз, крововиливи під м'які мозкові оболонки і тканину головного мозку (в лобних областях і правій тім'яній області) бути в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_7, якщо так, то який часовий проміжок з моменту спричинення даних тілесних ушкоджень до настання смерті потерпілого?

Чи могли тілесні ушкодження, наведені в вищезазначених запитаннях кожен окремо, без наявності інших тілесних ушкоджень, бути прямою причиною смерті потерпілого?

Яке тілесне ушкодження було спричинено потерпілому останнім та привело до його смерті? Який час після отримання такого тілесного ушкодження пройшов до настання його смерті?

Яка безпосередня причина смерті ОСОБА_8?

В обгрунтування поданого клопотання посилається на те, що в ході судового розгляду було досліджено висновок судово - медичного експерта №3700-Дм/14 від 19.02.2015р., висновки комісії експертів №169-КЕ/2015 від 18.06.2015р. та №376-КЕ/2015 від 10.12.2015р., допитано судово - медичного експерта ОСОБА_9, однак у зв`язку з неповнотою судово - медичних досліджень та протиріччями у висновках щодо безпосередньої причини смерті ОСОБА_7, виникає питання щодо необхідності проведення додаткових судово - медичних експертних досліджень причини смерті ОСОБА_7, яка не підтверджена даними гістологічного дослідження. Також, захисник зазначає що суперечності у відповіді про час, в період якого могли утворитися тілесні ушкодженні, є незрозумілими та це питання є суттєвим.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисник Головненко М.М. підтримують клопотання.

Прокурор та представник потерпілого та цивільного позивача заперечують проти клопотання.

Представник цивільного відповідача залишив клопотання на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1,10 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Частиною 1 ст. 332 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

При цьому підставою для проведення експертизи є обставина що суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змог усунути виявлені суперечності.

Згідно ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно з ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З урахуванням вище викладеного, та того факту, що в даному кримінальному провадженні вже було проведено три судово-медичні експертизи, одна із яких комісійна, суперечностей у висновках експертів не вбачається, нових обставин не наведено, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту.

Крім того, суд приймає до уваги і те, що допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 надав обгрунтовані відповіді на запитання стосовно висновків експерта, у складанні яких він приймав участь, суттєвих суперечностей, які б зумовили призначення повторної експертизи, судом не встановлено, на питання щодо гістологічних досліджень експертом надані вичерпні відповіді, крім того експерт зазначив, що нанесені тілесні ушкодження, про які питала сторона захисту, дозволяла ОСОБА_7 розмовляти.

Стосовно часу, то суд зазначає, що з висновків не вбачається суттєві розбіжності у викладенні експертами відповідей на ці питання, оскільки у висновку №3700 вказується: "...в период времени, исчисляемий десятками минут первыми часами...", у висновку №376-КЕ/2015 зазначається наступне: "....виникли незадовго до настання смерті в один період часу від декількох десятків хвилин до декількох перших годин....".

Суд зазначає, що з проведеної комісійної експертизи №376-КЕ/2015 наразі не вбачається підстав вважати її незрозумілою, висновки неповними чи суттєвих порушень.

При цьому суд під час вирішення кримінального провадження у нарадчій кімнаті, дослідуючи докази, зробить правовий висновок стосовно всі доказів, наданих сторонами судового провадження, в тому числі і вищезазначеним висновкам експертів.

Стосовно висновку спеціаліста, то ухвалою суду від 22.03.2017р. цей документ був долученний до матеріалів справи, з урахуванням чого відсутні підстави для задоволення в цій частині клопотання.

Керуючись ст. ст. 22, 26, 84, 101, 242, 332, 372 КПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання сторони захисту про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи та долучення висновку спеціаліста - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.П.Одарюк