
22 серпня 2017 року
Справа № 638/7268/14-к
Номер провадження 1-кп/638/37/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2017 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Штих Т.В. за участю секретаря Ситнік Д.Л., Тарасової О.П. прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши матеріали кримінального провадження №42014220000000100 від 27.02.2014 відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню за ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
У провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває кримінальна справа № 638/7268/14-к по кримінальному провадженню №42014220000000100 від 27.02.2014 відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню за ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні 22.08.2017 обвинуваченаШевчик С.А. та її захисник адвокат ОСОБА_3звернулись до суду із Клопотанням, в якому просять витребувати від Прокуратури Харківської області речові докази по кримінальній справі № 638/7268/14-к; КП № 42014220000000100, які знаходяться на зберіганні у філії Харківського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», а саме:грошові кошти в сумі 903 грн., які були вилучені у ОСОБА_4;грошові кошти в сумі 100 грн., які вилучені у ОСОБА_4;грошові кошти в сумі 300 грн., які були вилучені у ОСОБА_5;грошові кошти в сумі 75700 грн., які були вилучені у ОСОБА_2;грошові кошти в сумі 85000 грн., які були вилучені у ОСОБА_5.
Обвинувачена ОСОБА_2 та захисник адвокат ОСОБА_3 Клопотання про витребування речових доказів підтримали повністю.
Прокурор Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області ОСОБА_1П проти Клопотання обвинуваченої та її захисника не заперечувала, зазначаючи, що неодноразово зверталась до Прокуратури Харківської області із відповідним Клопотанням про надання для огляду в судовому засіданні речових доказів, а саме: грошових коштів, які були вилучені у ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, але прокуратура Харківської області не надавала таких речових доказів.
Так, у листі Прокуратури Харківської області № 15/1-790-16 від 27.07.2017 на звернення адвоката ОСОБА_3, встановлено, що вказані у Клопотанні грошові кошти, які є речовими доказами у провадженні, здано на зберігання до банківської установи, а саме до філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк», про що свідчать банківські квитанції, які містяться в матеріалах вказаного кримінального провадження.
Поряд із вищезазначеним, обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник адвокат ОСОБА_3 додатково у Клопотанні просили розсекретити в повному обсязі всі матеріальні носії інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2 за весь період їх існування та проведення заходів та витребувати вказані матеріали від Прокуратури Харківської області, від Управління Служби безпеки України в Харківській області.
Обвинувачена ОСОБА_2 та захисник адвокат ОСОБА_3 Клопотання про розсекречування та витребування матеріальних носіїв інформації оперативно-розшукових справ підтримали повністю.
Прокурор Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області ОСОБА_1 підтримала Клопотання обвинуваченої та її захисника частково, зазначивши, що не заперечує проти витребування від Апеляційного суду Харківської області Постанови в.о. заступника голови Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_8 № 11-832 від 18.04.2011, на підставі якої були проведені оперативно-технічні заходи із застосуванням технічних засобів одержання інформації, у тому числі відеозйомки стосовно ОСОБА_7, які були проведені уповноваженими на це особами до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, тобто в період до 01.07.2011. В частині розсекречення матеріальних носіїв інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2 за весь період їх існування та проведення заходівПрокурор Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області ОСОБА_1 заперечує.
Суд, заслухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту з приводу Клопотання, поданого обвинуваченою ОСОБА_2 та захисником адвокатом ОСОБА_3, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, забезпечуючи створення необхідних умов для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих ним прав приходить до наступного.
Клопотання обвинуваченої та її захисника в частині витребування речових доказів, а саме грошових коштів, які були вилучені у ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 підлягає задоволенню повністю з наступних правових підстав.
Грошові кошти, які сторона захисту просить суд витребувати є речовими доказами у кримінальному провадженні № 42014220000000100 від 27.02.2014, відносяться до предмету злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у вчиненні обвинувачується ОСОБА_2, а тому оригінали вказаних грошових коштів підлягають їх безпосередньому дослідженню Судом в судовому засіданні, зокрема, шляхом звірення серії та номеру купюр грошових коштів, перевірки наявності їх в оригіналі як речового доказу та наданню відповідної оцінки Судом, що сприятиме повному, всебічному та неупередженому дослідженню речових доказів по справі і, зокрема, винесенню законного та обґрунтованого вироку Суду. Копії купюр грошових коштів маються в матеріалах справи.
Враховуючи лист Прокуратури Харківської області № 15/1-790-16 від 27.07.2017 на звернення адвоката ОСОБА_3, в якому зазначено, що вказані у Клопотанні обвинуваченої та її захисника грошові кошти, які є речовими доказами у провадженні, здано до зберігання до банківської установи, а саме до філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк», про що свідчать банківські квитанції, які містяться в матеріалах вказаного кримінального провадження, а також позицію прокурора Лой І.П., суд приходить до переконання про необхідність задоволення Клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника адвоката ОСОБА_3 в цій частині, а вказані грошові кошти мають бути витребувані від Прокуратури Харківської області. Крім того, як вказала прокурор Лой І.П., Прокуратура Харківської області на листи Харківської місцевої прокуратури № 1 щодо надання вищевказаних грошових коштів як речових доказів не реагує, речові докази не надає. Суд вважає, що з огляду на наявну інформацію, єдиним можливим способом оглянути та дослідити такий речовий доказ як грошові кошти є постановлення Ухвали щодо їх витребування.
Клопотання обвинуваченої та її захисника в частині розсекречення в повному обсязі всіх матеріальних носіїв інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2 за весь період їх існування та проведення заходів та витребування вказаних матеріалів від Прокуратури Харківської області, від Управління Служби безпеки України в Харківській областіпідлягає задоволенню повністю з наступних правових підстав.
Відповідно до ст. 256 КПК України 2012 року, можливо використовувати лише результати негласних слідчих (розшукових) дій у доказування, а такими результатами є протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
Згідно з ч.3 ст.333 КПК України 2012 року,у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
За таких обставин шляхом проведення слідчих дій необхідно зняти грифи секретності з документів на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, а також з документів, в яких безпосередньо містяться результати проведення таких дій, з метою подальшої перевірки законності їх проведення судом та учасниками даного судового розгляду.
Порядок засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлений розділом V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5.
Згідно положень п.5.1 вищезазначеної Інструкції постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.
Відповідно до пунктів 5.9, 5.10 вищезазначеної Інструкції після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.
Відповідно до пп. 5.29.-5.30. Інструкції, розсекречені матеріальні носії інформації, які прокурор має намір використати як докази під час судового розгляду, зберігаються на розсуд прокурора в його службовому сейфі чи в сейфі слідчого за вказівкою прокурора. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Зазначене свідчить про те, що всі матеріальні носії інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2 за весь період їх існування та проведення заходів у кримінальному провадженні № 42014220000000100 від 27.02.2014, підлягають розсекреченню відповідно до п. 5.9 Інструкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобовязані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК і Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. При цьому визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
Суд вважає, що перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Аналогічну позицію займає й Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, ЄСПЛ у своєму Рішенні від 01 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. ЄСПЛ констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, повязані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд має оцінити кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
На разі Судом не вирішено питання щодо законності використання стороною обвинувачення в якості доказів оперативно-розшукових заходів, які проводились, в період до порушення кримінальної справи, а саме до 01.07.2011, а саме стороною обвинувачення використовуються як обвинувальні докази протоколи розсекречені (легалізовані) співробітників СБУ: оперативно-розшукові справи № 2672 та інші оперативно-розшукової справи, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2. Сторона захисту ставить під сумнів такі докази у звязку із чим і звернулась із відповідним клопотанням.
Суд приходить до висновку, що, якщо сторона захисту ставить докази під сумнів, то здійснення перевірки доказів на їх допустимість є безпосереднім обовязком суду.
Суд наголошує також і на тому, що потреба в розкритті матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій визнається Європейським судом з прав людинияк один із найважливіших елементів права будь-якої особи на справедливий суд, що гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Позиція Європейського суду з прав людиниполягає у тому, що таке розкриття є важливим для дійсно змагального судового процесу, а також необхідним заходом для забезпечення рівноправності сторін.
У рішення Європейського суду з прав людини по справі «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27.10.2004 було також встановлене порушення ст. 6 Конвенції, повязане з не відкриттям матеріалів стороні захисту через потенційне завдання шкоди секретним методам розслідування, тоді як матеріали стосувались можливого провокування обвинуваченого до вчинення злочину. Ці матеріали безпосередньо стосувалися судового процесу над обвинуваченим, оскільки докази щодо провокування були підтверджені, обвинувачення мали бути зняті, отже, Європейський суд з прав людинидійшов до висновку щодо порушення права останнього на справедливий суд.
У Постанові від 16.03.2017 № 5-364кс16 Верховний Суд України зазначив, що не відкриття матеріалів сторонами в порядку ст. 290 КПК України є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обовязковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів. Верховний Суд України у своїй Постанові зауважує, що чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
За таких підстав Суд вважає, що факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування та під час судового слідства не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні, так як не відкриті та не розсекречені матеріали оперативно-розшукових справ. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі, що впливає, в тому числі і на встановлення істини по справі.
Суд вбачає безпосередній звязок між матеріалами оперативно-розшукової справи № 2672 та інших оперативно-розшукових справ, за якими проводились відповідні оперативно-розшукові заходи по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2 за весь період їх існування та проведення таких оперативно-розшукових заходів із матеріалами кримінального провадження № 42014220000000100від 27.02.2014, які на разі перебувають у провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова по даній кримінальній справі № 638/7268/14-к, в яких містяться результати оперативно-розшукових заходів, які були проведені по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2 в період до порушення кримінальної справи, які використовуються в якості доказів по кримінальній справі стороною обвинувачення. У звязку із викладеним, враховуючи право обвинуваченої на захист, презумпцію невинуватості, забезпечення права на справедливий суд, Суд вважає за доцільне матеріали зазначених справ досліджувати в сукупності з матеріалами справи № 638/7268/14-к та надати їм відповідну оцінку.
У звязку із тим, що Прокурор Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області ОСОБА_1 зазначила, що не заперечує проти витребування від Апеляційного суду Харківської області Постанови в.о. заступника голови Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_8 № 11-832 від 18.04.2011, на підставі якої були проведені оперативно-технічні заходи із застосуванням технічних засобів одержання інформації, у тому числі відеозйомки стосовно ОСОБА_7, які були проведені уповноваженими на це особами до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, тобто в період до 01.07.2011, Суд вважає за можливе витребувати від Апеляційного суду Харківської області не тільки вищезазначену Постанову № 11-832 від 18.04.2011, але і матеріали вказаної справи, в яких безпосередньо містяться докази, якими Апеляційний суд Харківської області обґрунтовує дозволи на проведення оперативно-технічних заходів із застосуванням технічних засобів одержання інформації, у тому числі відеозйомки стосовно ОСОБА_7, а також дозволи на проведення оперативно-технічних заходів співробітниками СБУ, які проводились в період до порушення кримінальної справи, а саме до 01.07.2011.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою перевірки доказів які надаються стороною обвинувачення, на предмет допустимості, вбачаються правові підстави для задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника адвоката ОСОБА_3, тому матеріали оперативно-розшукових дій підлягають розсекреченню в повному обсязі та витребуванню і мають бути досліджені безпосередньо судом як докази, що надасть змогу Суду надати відповідну оцінку вказаним доказам, що сприятиме повному, всебічному та неупередженому судовому розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи Клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню в частині розсекречення всіх матеріалів носіїв інформації оперативно-розшукових справ та витребування відповідних матеріалів, у звязку із чим необхідно доручити Прокуратурі Харківської області вжити заходи для прийняття рішення про розсекречування в повному обсязі всіх матеріальних носіїв інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ОСОБА_2 за весь період їх існування та проведення заходів протягом 15 днів з дня отримання копії відповідної Ухвали.
З огляду на задоволення клопотання суд вважає за необхідним відкласти розгляд справи.
Керуючись вимогами КПК України,Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5,суддя
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 адвоката ОСОБА_3 про витребування речових доказів та розсекречування та витребування матеріальних носіїв інформації - оперативно-розшукових справ задовольнити повністю.
Витребувати від Прокуратури Харківської області речові докази по кримінальній справі № 638/7268/14-к; КП № 42014220000000100, які на разі знаходяться на зберіганні у філії Харківського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ: 09351600; місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 22), а саме:
грошові кошти в сумі 903 грн., які були вилучені у ОСОБА_4;
грошові кошти в сумі 100 грн., які вилучені у ОСОБА_4;
грошові кошти в сумі 300 грн., які були вилучені у ОСОБА_5;
грошові кошти в сумі 75 700 грн., які були вилучені у ОСОБА_2;
грошові кошти в сумі 85 000 грн., які були вилучені у ОСОБА_5.
Доручити Прокуратурі Харківської області провести слідчі дії у кримінальному провадженні № 42014220000000100 від 27.02.2014 щодо розсекречення (зняття грифів секретності)в повному обсязі всіх матеріальних носіїв інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за весь період їх існування та проведення заходів у кримінальному провадженні № 42014220000000100 від 27.02.2014 та зобовязати Прокуратуру Харківської області надати в повному обсязі всі матеріальні носії інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, за весь період їх існування та проведення заходів.
Зобовязати Управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2) надати в повному обсязі всі матеріальні носії інформації по оперативно-розшуковій справі № 2672 та іншим оперативно-розшуковим справам, за якими проводились заходи по відношенню до ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за весь період їх існування та проведення заходів.
Встановити строк виконання судового доручення: протягом 15 днів з дня отримання копії відповідної Ухвали.
Відкласти судовий розгляд на «17» жовтня 2017 року на 10:00.
Копію ухвали направити до Прокуратури Харківської області та до Управління Служби безпеки України в Харківській областідля організації її виконання.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Штих
Судове рішення № 68815477, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 22.08.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/7268/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: