Ухвала суду № 68814983, 13.09.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/5355/17

Провадження № 2-н/415/160/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Шевченко М.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якому просить суд видати судовий наказ, яким стягути з ПАТ «Лисичанськвугілля» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 29 275 грн. 39 коп.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 4 п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», за змістом статті 98, пункту 2 частини третьої статті 100, статті 103 ЦПК до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника.

Як вбачається з довідки № 79 від 12.05.2017 року, станом на 12.05.2017 року заборгованість з заробітної плати ПАТ «Лисчанськвугілля» ВП «Шахта Новодружеська» перед ОСОБА_1 складає 29 302 грн. 91 коп. Як вбачається з прохальної частини заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу він просить стягнути на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 29 275 грн. 39 коп. Таким чином, вбачаються розбіжності у сумі заборгованості і розмірі вимог стягувача, отже ОСОБА_1 необхідно усунути вищевказані недоліки, уточнивши свої вимоги щодо суми стягнення заборгованості з заробітної плати.

Відповідно до ч. 6 ст. 98 ЦПК України до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин суд вважає, що заява підлягає залишенню без руху з наданням стягувачу строку для усунення недоліків. В іншому випадку заява вважатиметься неподаною і буде повернута стягувачу.

Керуючись ст.ст. 98, 99, 119-121, 208-210 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати залишити без руху, про що сповістити стягувача, надавши йому для усунення зазначених недоліків п’ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз’яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, заява про видачу судового наказу вважатиметься неподаною і буде повернута стягувачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Шевченко