Постанова № 68814421, 11.09.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/312/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Лях М. М.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 року. м. Кропивницький

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Олексієнко І.С.

за участі захисника Супруна Л.В. в інтересах ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2017 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік

В С Т А Н О В И В:

Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2017 року ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він 09.07.2017 року о 02 год. 40 хв. по вул. Гагаріна в сел. Онуфріївка Кіровоградської області керував транспортним засобом «Сузукі», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Тобто своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, результатами алкотестеру «Драгер», письмовими поясненнями свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивує скаргу тим, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він перебував у стані неосудності, тобто, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, яку він маю. А саме, у нього діагностовано захворювання "проста шизофренія" та він являється інвалідом III групи по психічному захворюванню. Не завжди розуміє значення своїх дій та не завжди може керувати ними, що і було - під час вчинення даного адміністративного правопорушення та проведення судового засідання по даній справі.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника Супруна Л.В. в інтересах ОСОБА_4, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, зваживши та проаналізувавши доводи скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 1, 3 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) ; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно ст.266 ч.2,3 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Пунктом 6 Розділу II Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно у присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров'я.

Крім того, згідно Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобі. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, грунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.

Як убачається із протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 09.07.2017 року та матеріалів справи ОСОБА_4 09.07.2017 року о 02 год. 40 хв. керував транспортним засобом «Сузукі», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння.

Вина ОСОБА_4 у скоєні адміністративного правопорушення також підтверджується матеріалами справи, а саме, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 пояснював, що він 09.07.2017 року близько 18.00 год. випив 100 гр. горілки, проте, керуючи транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, він не був.

Крім того, вина ОСОБА_4 у скоєні адміністративного правопорушення підтверджується письмовими пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були присутніми при проведенні освідування на стан алкогольного сп'яніння. (а.с.6,7)

Результатом алкотестеру «Драгер», згідно якого вбачається, що результат огляду на стан сп'яніння виявився позитивним - 1,46%. (а.с.1)

Таким чином районним судом правильно притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.

Перевіркою матеріалів адміністративної справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, а під час провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП. Упередженого ставлення суду першої інстанції до ОСОБА_4 не встановлено.

Більше того, ОСОБА_4 не оскаржував дії працівників поліції щодо неправомірності складеного протоколу та не звертався до них з заявою про надання направлення до закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв.

Суд критично оцінює доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу правопорушення у зв'язку з наявністю довідки лікаря про те, що він є інвалідом ІІІ групи та знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з діагнозом проста шизофренія, з наростаючим емоційно-вольовим типом дефекту виходячи з наступного.

Відповідно до ст.20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Так, відповідно до наданої на запит апеляційного суду довідки головного лікаря Онуфріївської центральної районної лікарні Кіровоградської області від 05.09.2017 року №01-17/942, ОСОБА_4 згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда може працювати різноробочим, прибиральником, підсобником.

При цьому, судово-медична експертиза щодо неосудності ОСОБА_4 не проводилась.

Крім того, перевіркою адміністративної справи встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4, погодився на продуття алкотестера, в присутності двох свідків, які засвідчили продуття останнім приладу «Драгер».

Тобто, на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 усвідомлював, що скоїв, не заперечував проти складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та отримав копію згаданого протоколу, надавши власноруч письмові пояснення працівникам поліції з приводи вживання ним алкогольних напоїв та керування транспортним засобом.

Також ОСОБА_4 був присутні при розгляді справи в суді першої інстанції. Визнав те, що вжив в той день 100 грам горілки, проте вважав, що не був в стані алкогольного сп'яніння.

Після цього, не погодившись з рішенням районного суду, звернувся до захисника для отримання правої допомоги.

Уклавши договір із захисником, подав від свого імені апеляційну скаргу.

Крім того, згідно довідки головного лікаря Онуфріївської центральної районної лікарні Кіровоградської області від 05.09.2017 року №01-17/942, ОСОБА_4 може бути працевлаштованим і це дає підстави вважати апеляційному суду, що останній був в стані осудності, так як на момент скоєння адміністративного правпорушення та і розгляду справи у суді жодних рішень з приводу його неосудності прийнято не було.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що твердження ОСОБА_4 про те, що він був в стані неосудності не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому, виходячи з сукупності вищенаведених доказів, зібраних по справі, перевіривши їх при розгляді даної справи, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок судді про доведеність вини ОСОБА_4 та правильним рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, яке в даному випадку є безальтернативним, яке є доцільним для виправлення ОСОБА_4 з метою попередження вчинення ним правопорушень у майбутньому.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2017 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області І.С. Олексієнко