Вирок № 68812818, 12.09.2017, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/648/17

Провадження № 1-кп/177/94/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

прокурора Бондаря В.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого

адвоката Голуб С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого

адвоката Михайліва Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040230000409 від 07.03.2017 щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Боярка Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утримання двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 26.02.2017 приблизно в 07 годин 00 хвилин, керуюча технічно справним автомобілем ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1, в світлий час доби, з ввімкненим ближнім світлом фар, рухався по проїзній частині автодороги Кіровоград - Кривий Ріг -Запоріжжя, з боку м. Кривий Ріг в напрямку смт Радушне в Криворізькому районі Дніпропетровської області, зі швидкістю руху близько 50 км/год.

У цей час у зустрічному йому напрямку рухався технічно справним автомобіль ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, з пасажиром ОСОБА_5, зі швидкістю руху близько 70 км/год.

Водій ОСОБА_3 рухаючись в районі стовпчика 163 кілометр автодороги Кіровоград - Кривий Ріг -Запоріжжя, об'єктивно міг виявити та виявив з переду себе ряд перешкод для його руху у вигляді ям. Однак ОСОБА_3 діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, шляхом не вжиття заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або до безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкод у вигляді ям, чим порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 (б); 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- «1.5. ... бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинна ... загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну,...»;

- «12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.»;

У результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1, почав об'їжджати одну з перешкод у вигляді ями та правими колесами автомобіля потрапив у неї, в наслідок чого автомобіль став некерованим, тобто пішов в занос і виїхавши на смугу зустрічного напрямку контактував на ній з автомобілем ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2, що рухався йому на зустріч по своїй смузі для руху, в результаті чого водій автомобіля ВАЗ 2106, ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому внутрішньої щиколотки лівого гомілковостопного суглобу, садна тім'яної області голови ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Між порушенням ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України та настанням наслідків у вигляді заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, є прямий причинний зв'язок.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що 26.02.2017 близько 07:00 години він керував автомобілем ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1 на автодорозі Кіровоград-Кривий Ріг-Запоріжжя. Рухаючись на ділянці автодороги Кривий Ріг - смт Радушне, яка була вкрита ожеледицею, зі швидкістю близько 50 км/год та проїжджаючи повз яму, одним з правих коліс зачепив її, у зв'язку з чим автомобіль на ожеледиці занесло, він став некерованим, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_1 Автомобілі були пошкодженні. Крім того, водій автомобіля ВАЗ 2106, ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження. Матеріальні збитки ОСОБА_1 не відшкодував. У вчиненому розкаюється, не бажав щоб так сталося. Цивільний позов визнає частково. Зазначив, що сплатив потерпілому ОСОБА_1 7000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та вважає, що розмір вказаної компенсаціє є достатнім. Також ОСОБА_3 просив застосувати щодо нього вимоги п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні пояснив, що 26.02.2017 він керував власним автомобілем ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2 та рухався по проїзній частині автодороги Кіровоград-Кривий Ріг-Запоріжжя, з смт Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, в напрямку м. Кривого Рогу, зі швидкістю близько 70 км/год, з пасажиром ОСОБА_5 Їхав на відстані близько 1 метра від правого краю проїзної частини, на дорозі була ожеледиця. У зустрічному напрямку рухався автомобіль ВАЗ 21104 зі швидкістю близько 100 км/год, який раптово виїхав на смугу руху ОСОБА_1, тобто на зустрічну смугу руху. ОСОБА_1 застосував гальмування та незначний відворот вправо аби уникнути зіткнення, проте автомобіль ВАЗ 21104 контактував переднім лівим кутом свого автомобіля з переднім лівим кутом автомобіля ОСОБА_1 Місце зіткнення було на смузі руху ОСОБА_1 В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та з місця ДТП його госпіталізовано до другої міської лікарні від і перебував на стаціонарному лікуванні близько одного місяця. Оскільки в результаті ДТП ОСОБА_1 спричинені як матеріальна, так і моральна шкода, просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» витрати пов'язані з пошкодженням автомобіля, на лікування, за проведення судово-автотоварознавчої експертизи, на загальну суму 22220,63 грн., та з ОСОБА_3 процесуальні витрати, а також моральну шкоду, на загальну суму 28000,00 грн., про що і подав цивільний позов, який підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у ньому та просив задовольнити.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується також іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, та містяться в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування.

Так, із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 26.02.2017 з доданими до нього схемою ДТП та фототаблицею (а.с.10-19), слідує, що в присутності понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7, слідчим Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8, в присутності ОСОБА_3, на 163 км автодороги м. Кіровоград - Кривий Ріг - Запоріжжя, оглянуто місце події - пряма горизонтальна в площині ділянка дороги, з асфальтобетонним середньозернистим покриттям, шириною покриття 8,8 м, рух в двох напрямках, покриття вологе, чисте, з дорожньою розміткою 1.5 (біла), яка позначає смуги зустрічного напрямку, ділянка дороги нерегульована, до проїзної частини примикає справа та зліва узбіччя, далі за узбіччям розташовані справа та зліва кювети, де сталося зіткнення автомобіля ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_3 та автомобіля ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_2, при ясній погоді, без опадів. Огляд проводився в денний час доби.

Сліди кочіння, ковзання, занесення відсутні, сліди гальмування відсутні.

На місці події сліди контактної взаємодії транспортного засобу з навколишніми предметами не виявлені, окрім контактів автомобіля ВАЗ 2106 з кущами при виїзді за межі проїзної частини.

На дорожньому покритті виявлено осип скла та пластику по ходу руху автомобіля ВАЗ 2106.

Автомобіль ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2, без вантажу, з одним пасажиром. Автомобіль отримав пошкодження у вигляді деформації лівої частини (крило, двері, ліва передня стійка, задні ліві двері).

Автомобіль ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_3, без вантажу, отримав пошкодження у вигляді деформації переднього лівого кута.

З місця події нічого не вилучалося.

Також, на вказаній ділянці дорожнього покриття, довжиною близько 20 м розташовані ями. Видимість перешкоди, а саме, ділянки проїзної частини з ямами складала понад 150 м. Місце зіткнення транспортних засобів розташоване на відстані 905 м перед стовпчиком 163 км та на відстані 2,4 м від лівого краю проїзної частини по ходу руху автомобіля ВАЗ 21104

Відповідно до протоколів проведення слідчого експерименту від 21.03.2017 з доданою фототаблицею та схемою, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_1 (а.п.79-83) та свідка ОСОБА_3 (а.п.87-89), у присутності понятих, у ході яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3, кожен окремо, детально розказали та показали, за яких обставин відбулася дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 26.02.2017 на 163 км автодороги Кіровоград -Кривий Ріг - Запоріжжя.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 27.03.2017 № 8/10.1-69, в діях водія ОСОБА_3, по керуванню автомобілем ВАЗ 21104, вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з ДТП. Водій ОСОБА_3 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до перешкоди, тим самим попередити виїзд на неї, втрату контролю над керуванням автомобіля та виїзду на смугу призначену для руху в зустрічному напрямку в стані заносу (а.п.91-95)

Як слідує з висновку судово-медичного експерта від 24.03.2017 № 459 зі схематичним зображенням, у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому внутрішньої щиколотки лівого гомілковостопного суглобу, садно тім'яної частини голови ліворуч, які виникли від дії тупих твердих предметів та могли мати як обмежену так і необмежену травмуючу поверхню або при ударі об такі предмети, що могло бути при механізмі дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля, яка мала місце 26.02.2017. За характером виявлені ушкодження у вигляді садна голови, відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки; закритий перелом внутрішньої щиколотки лівого гомілкового суглобу - до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 дня) (а.п.40-42).

Згідно з висновком експерта автотоварознавця від 22.03.2017 № Д27/03/17 по визначенню матеріального збитку, сума матеріального збитку автомобіля ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, становить 25272,24 грн. Утилізаційна вартість вказаного автомобіля становить 5649,19 грн. (а.п.45-78).

На ім'я ОСОБА_3 22.01.2009 Криворізьким МРЕВ ДАІ видано посвідчення водія серії НОМЕР_5 категорії «В». Як слідує зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 12.05.2006, автомобіль ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1, 2005 року випуску, синього кольору, на праві власності належить ОСОБА_9 (а.п.21).

ОСОБА_3 застрахував свою цивільну відповідальність перед третіми особами, уклавши з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ПОЛІС № АК/2267891) на строк дії з 29.01.2017 по 28.01.2018 забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1 (а.п.21, зворот).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.02.2017 № 300, у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено (а.п.105).

Автомобіль ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2, рік випуску 1981, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, на праві власності належить ОСОБА_1, на ім'я якого 21.12.2012 Апостолівським ВРЕВ УДАІ видано посвідчення водія серії НОМЕР_8 категорії «В1», «В», «С1», «С», «D1», «D», «ВЕ», «С1Е», «СЕ», «D1Е», «DЕ» (а.с.30)

Як слідує з виписки КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради», з медичної карти стаціонарного хворого № У-2641, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у відділенні політравми з приводу ДТП з 26.02.2017 по 20.03.2017, встановлений діагноз: садна м'яких тканин голови, лівого колінного суглобу, закритий перелом внутрішньої щиколотки лівого гомілковостопного суглобу (а.п.37)

Оцінивши у сукупності досліджені по кримінальному провадженню докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості (необережний), особу ОСОБА_3, який свою вину визнав повністю, раніше не судимий (а.п.111), характеризується позитивно (а.п.104), має на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.п.106,107), не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.п.109,110), частково відшкодував потерпілому моральну шкоду в розмірі 7000,00 грн. (а.п.114), що є обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, відсутність обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілого, який просив суворо не карати та не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, без призначення додаткового покарання.

Також суд зазначає, що 07.09.2017 набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», від 22.12.2016 № 1810-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Статтею 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 визначено, що особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

У судовому засіданні ОСОБА_3 усно звернувся до суду про застосування щодо нього амністії, оскільки він на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», має двох дітей, яким не виповнилося 18 років, а саме: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016» від 22.12.2016, ОСОБА_3 є суб'єктом застосування щодо нього амністії, оскільки він вчинив необережний злочин середньої тяжкості, має на утриманні двох дітей, яким на день набрання чинності цим Законом не виповнилося 18 років, що підтверджується відповідними копіями свідоцтва про народження (а.п.106-107).

Обставин, передбачених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», які виключають застосування амністії щодо ОСОБА_3, судом не встановлено.

Крім того, під час підготовчого судового засідання потерпілим ОСОБА_1 подано цивільний позов до ОСОБА_3 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі за тестом ТДВ СТДВ «Глобус»), про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином. Зокрема, ОСОБА_1 просив стягнути з ТДВ СТДВ «Глобус» майнову шкоду, в розмірі 22220,63 грн., з яких: 19623,05 грн. страхового відшкодування пов'язаного з пошкодженням автомобіля; 1097,58 грн. страхового відшкодування пов'язаного з лікуванням та 1500 грн. витрат на проведення судово-автотоварознавчої експертизи, а також стягнути з ОСОБА_3 20000,00 моральної шкоди та 8000,00 грн. процесуальних витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та його представник, адвокат Голуб С.О., цивільний позов підтримали у повному обсязі, просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат Михайлів Е.П., цивільний позов визнали позов частково. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 сплатив потерпілому ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7000,00 грн., просили обмежитися виплаченою грошовою компенсацією, в решті позовних вимог щодо ОСОБА_3 просили відмовити. В частині задоволення позовних вимог з ТДВ СТДВ «Глобус» покладався на розсуд суду.

Представник цивільного відповідача ТДВ СТДВ «Глобус» в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позовних вимог з додатками, посилаючи на те, що на даний час відсутнє судове рішення, яким би була встановлена вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26.02.2017, а відтак ТДВ СТДВ «Глобус» не має жодних юридичних підстав для виплати страхового відшкодування ОСОБА_1, яке, серед іншого, не підтверджено належними доказами. Також у вказаному запереченні ТДВ СТДВ «Глобус» просить розглядати справу за відсутності його представника, ухвалити судове рішення згідно діючого законодавства та надіслати копію рішення суду (а.п.85-99).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ТДВ СТДВ «Глобус», згідно умов полісу страхування № АК/2267891 зі строком дії з 29.01.2017 по 28.01.2018, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 200000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн., розмір франшизи складає 500 грн. (а.п.21, зворот).

Положеннями ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі. Згідно з п. 1, 3 ст. 1 Закону, потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та\або майну яких, заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Статтею ст. 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду заподіяну життю, здоров'ю та\або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; з стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Стаття 24 Закону передбачає, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

З наданих потерпілим ОСОБА_1 виписок з медичних установ, квитанцій та чеків аптечних установ, в яких придбавалися ліки та лікарські засоби на лікування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.47-52, а.п.37) встановлено, що ним понесені витрати на лікування на суму 1097,58 грн.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься шкода, пов'язана: з пошкодженням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_1 заподіяно шкоду у вигляді пошкодження автомобіля ВАЗ 2106 на суму 19623,05 грн. (а.с.33-46), разом з тим, сума страхового відшкодування, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має бути зменшена на суму франшизи, тобто на 500 грн.

Що стосується витрат на експерта в сумі 1500 грн. (а.с.33-46,149), слід зазначити, що судова-автотоварознавча експертиза від 22.03.2017 № Д27/03/17, проведена в рамках кримінального провадження, за постановою слідчого від 20.03.2017, тому витрати на її проведення є процесуальними витратами в розумінні ст. 124 КПК України. Однак, зважаючи на те, що відповідно до квитанції № 000352 від 21.03.2017 витрати на проведення вказаної експертизи понесені потерпілим ОСОБА_1, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, вони підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено факт завдання потерпілому майнової шкоди в загальному розмірі 20220,63 грн., то з урахуванням ліміту страхування та розміру франшизи - 500 грн., з ТДВ СТДВ «Глобус», як страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3, на підставі ст. 1194 ЦК України, ст. 12, 22-24, 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню вказана сума, тобто 20220,63 грн. (22220,63-500 (франшиза)-1500 (витрати на судово-автотехнічну експертизу)=20220,63)

Вирішуючи заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд приходить до висновку, що цивільному позивачеві протиправними діями обвинуваченого дійсно спричинена моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях потерпілого під час ДТП за своє життя та здоров'я, його переживання за стан свого здоров'я під час лікування та моральних переживаннях пов'язаних зі втратою нормальних життєвих зв'язків в результаті пошкодженням транспортного засобу та необхідністю проходження лікування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок отримання травм, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків їх тривалість. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду, спричинену позивачу протиправними діями відповідача в розмірі 20000 гривень. Зважаючи на те, що обвинуваченим частково відшкодовано моральну шкоду ОСОБА_1, в розмірі 7000,00 грн., що не заперечувалося потерпілим ОСОБА_1 та підтверджується його розпискою, наданою у судовому засіданні (а.с.114), відшкодуванню підлягає моральна шкода з урахуванням частково сплачених коштів (20000,00 грн. - 7000,00 грн. = 13000,00 грн.).

В частині позовних вимог щодо компенсації потерпілому витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Право на правову допомогу гарантовано ст. ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору (ст. ст. 12, 42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20.12.2011 № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» затверджено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом справ.

Так, граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи фахівця у галузі права, тобто 487 гривень 20 копійок за одну годину роботи. Склад та розміри витрат, пов'язаних оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 8000 гривень позивачем (потерпілим) ОСОБА_1 надано договір про надання правової допомоги від 03.03.2017 (а.с.55-56), згідно з п. 3.1. якого оплата послуг Адвоката здійснюється шляхом попередньої оплати, після отримання якої Адвокат приступає до виконання роботи. Акту виконаних робіт та документів, що свідчать про оплату гонорару за вказаним договором (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо) суду не надано.

Суд не бере до уваги наданий позивачем (потерпілим) ОСОБА_1 акт № 1 про надання юридичних послуг за договором про надання юридичних послуг від 03.03.2017, датований 07.04.2017 (а.с.57), оскільки відповідного договору про надання юридичних послуг від 03.03.2017 потерпілим ОСОБА_1 суду не надано, а повноваження його представника в даному кримінальному провадженні підтверджені договором про надання правової допомоги від 03.03.2017 (а.с.13-14), відповідно до якого передбачено попередню оплату, тобто до 06.03.2017, коли потерпілий звернувся до Криворізького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області із письмовою заявою.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки факт понесення таких витрат потерпілим доведено в передбаченому Законом порядку не було.

Питання про речові докази по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а відносно процесуальних витрат, згідно з ст. 124 КПК України.

Заходи забезпечення у даному кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- автомобіль ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2, який згідно з розпискою про одержання на відповідальне зберігання передано ОСОБА_1, (а.п.22,23) - залишити у власності потерпілого ОСОБА_1;

- автомобіль ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1, який згідно з розпискою про одержання на відповідальне зберігання передано ОСОБА_3, (а.п.24,25) - залишити у користуванні ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 65 копійок (а.п.92).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок (а.с.33-46,149).

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», код ЄДРПОУ 20448234, юридична адреса: м. Київ, вул. Федорова Івана, 32, літ. В, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, майнову шкоду в розмірі 20220 (двадцять тисяч двісті двадцять) гривень 63 копійки, з яких: 19123 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять три) гривні 05 копійок, - в рахунок відшкодування шкоди заподіяної майну, та 1097 (одна тисяча дев'яносто сім) гривень 58 копійок, - в рахунок відшкодування шкоди завданої здоров'ю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, франшизу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок, та 13000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Матеріали кримінального провадження № 12017040230000409 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 177/648/17 (провадження № 1-кп/177/94/17).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: