Ухвала суду № 68805245, 07.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10237/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Савицький О.А.

761/34013/16-ц Доповідач-Чобіток А.О.

У Х В А Л А

07 вересня 2017 року Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи : Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Хрещатик», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_3 пред»явила вищевказаний позов , в якому просила стягнути з відповідача на її користь 451 203,10 грн., 17 813,49 доларів США та 3 173,41 євро.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу , провадження за якою не може бути відкрито, оскільки вона не оплачена судовим збором.

Правові засади справляння судового збору, платників, об»єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору , визначає Закон України «Про судовий збір» , який складається з абсолютно визначених норм права (норми з вичерпною конкретністю і повнотою встановлюють умови своєї дії, права і обов»язки суб»єктів та наслідки їх порушення) .

З 01.09.2015 року набрали чинності Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів і перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тощо.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подачу апеляційної скарги становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час подання позову, ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати , встановленої на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява подається до суду (січень 2016 року - 1378 грн., 5 розмірів - 6890 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, то позов ОСОБА_3 складається з вимоги майнового характеру, в зв'язку з чим судовий збір, враховуючи ціну позову, підлягав сплаті при його поданні у розмірі 5 розмірів мінімальної заробітної плати , встановленої на 1 січня календарного року , тобто 6890 грн.00 коп. .

Таким чином, за подачу апеляційної скарги позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 7 579 грн. 00 коп. ( 6890х110%) на р/р: 31210206780010; Одержувач УДКС у Солом'янському районі; Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО банку: 820019.

Оригінал квитанції необхідно подати до суду апеляційної інстанції.

При цьому посилання позивача в апеляційній скарзі на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору, на увагу при вирішенні питання щодо наявності пільг при подачі апеляційної скарги, не заслуговують, з наступних підстав.

Так, у постанові № 6-1121цс16 від 30.11.2016 року Верховний Суд України прийшов до наступного правового висновку.

Відповідно до частини першої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України , частини першої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України судовий збір є складовою судових витрат.

За загальними правилами цивільного судочинства (статті 79, 119, 297, 328, 358 ЦПК України ) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Відповідні зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), зокрема й підвищено розмір ставок за подання касаційних скарг, а також одночасно значно скорочено перелік суб'єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон № 484-VІІІ набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Так , відповідно до редакції Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року , стаття 5 вказаного Закону містила пункт 7, відповідно до якого пільги щодо сплати судового збору мали позивачі - споживачі, проте за змістом змін до ст. 5 даного Закону, убачається, що з 01.09.2015 року споживачі - за позовами, що пов»язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб»єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.

Отже , положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» суперечить положенням ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , які прийняті пізніше та які є спеціальними щодо вирішення питання наявності пільг щодо сплати судового збору , внаслідок чого ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосована бути не може .

Виходячи з наведеного, провадження по апеляційній скарзі не може бути відкрито, позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків, а апеляційну скаргу залишити без руху, попередивши, що в разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.121 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 121 ,297 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року залишити без руху строком не більше ніж на п'ять днів з дня отримання ухвали.

В разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала підлягає оскарженню до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в частині визначення судового збору протягом двадцяти днів .

Суддя :