Рішення № 6880504, 16.11.2009, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 2-994/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16.11.2009 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді: Левка Т.Ю.,

при секретарі – Роман К.С.

за участі представника позивача: ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 132 040,29 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 132 040,29 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно кредитно договору № MKV0GK00007006 від 02.08.2007 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії 20 580 доларів США із строком повернення кредиту до 30.07.2027 року. Відповідач зобов‘язався повернути кредит та сплатити за користування кредитом в розмірі 10,08 % на суму залишку кредиту.

Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором іпотеки № MKV0GK00007006 від 03.08.2007 року, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок загалтною площею 46,70 кв.м., розташованого за адресою Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Пушкіна, 80, яке належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредит в розмірі 20 580 доларів США, але відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав свої зобов'язання і станом на 24.03.2009 року заборгованість відповідача становить 17 148, 09 доларів США, що складається з наступного: 16 413,52 доларів США - заборгованість за кредитом; 728,37 доларів США - відсотки; 6,20 доларів США- пеня, які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, відмовився від виселення громадян із заставленого будинку, також пояснивши, що на неодноразові нагадування про прострочення платежів та погашення заборгованості відповідачем належним чином прореаговано не було.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання уточнені позовні вимоги визнав та не заперечив проти задоволення таких.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. В свою чергу ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, яка регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Крім того, згідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В свою чергу, у відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), а ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави і за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Із контексту ч.ч. 1, 4 ст. 590 ЦК України видно, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні, що згідно кредитно договору № MKV0GK00007006 від 02.08.2007 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії 20 580 доларів США із строком повернення кредиту до 30.07.2027 року. Відповідач зобов‘язався повернути кредит та сплатити за користування кредитом в розмірі 10,08 % на суму залишку кредиту.

Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором іпотеки № MKV0GK00007006 від 03.08.2007 року, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок загалтною площею 46,70 кв.м., розташованого за адресою Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Пушкіна, 80, яке належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредит в розмірі 20 580 доларів США, але відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав свої зобов'язання і станом на 24.03.2009 року заборгованість відповідача становить 17 148, 09 доларів США, що складається з наступного: 16 413,52 доларів США - заборгованість за кредитом; 728,37 доларів США - відсотки; 6,20 доларів США- пеня, які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ "Приватбанк" щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави, є правомірними та підлягають до часткового задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги задовольнити.

Звернути стягнення в розмірі 17 148,09 доларів США, на предмет застави, а саме: будинок та земельну ділянку, який розташований в м. Виноградів, вул.. Пушкіна, 80, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору-купівлі продажу, шляхом його продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № MKV0GK00007006 від 03.08.2007 року) ЗАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, а також наданням  ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У виселенні відповідача ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого по вул. Пушкіна в м. Виноградів зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі ГІРФО ГУМВС України в Закарпатській області – відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ЗАТ “ПриватБанк” – 1328,90 грн. судового збору та 250 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення, а також апеляційна скарга протягом двадцяти днів з наступного дня після подання заяви про апеляційне оскарження, через даний районний суд.

Головуючий:                                                                                                Т.Ю. Левко