Рішення № 6880484, 16.11.2009, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 2-1093/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

16.11.2009 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді: Левка Т.Ю.,

при секретарі – Роман К.С.

за участі представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 29 929,01 грн.,

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ КБ “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розірі 29 929,01 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно кредитно договору № 239528-SOGL від 18.07.2008 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в розмірі 4000 доларів США із строком повернення кредиту до 15.07.2010 року. Відповідачка зобов‘язалася повернути кредит та сплатити за користування кредитом в розмірі 24,00 % на суму залишку кредиту.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх зобов‘язань, станом на 14.05.2009 року за нею рахується заборгованість в розмірі 3928,21 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 17.06.2009 року становить 29 929,01 гривень.

За вищевказаним кредитним договором позивач та відповідачка уклали кредитно-заставний договір. В забезпечення виконання зобов»язань по погашенню кредиту, відсотків, винагороди та комісії, відповідачка надала банку в заставу належне їй майно, а саме меблі, побутову техніку (застава 1) та товар в обороті – продукти харчування (застава 2). в силу чого Банк має право в разі невиконання  відповідачкою зобов»язань за кредитно-заставним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 не виконала своїх зобов'язань, позивач просить в судовому порядку стягнути з неї заборгованість за вище вказаним Договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Представник позивача в судовому засіданні в порядку ст.. 31 ЦПК України змінені ним позовні вимоги підтримав, також пояснив, що на неодноразові нагадування про прострочення платежів та погашення заборгованості відповідачкою належним чином прореаговано не було.

Відповідачка ОСОБА_2, яка належним чином повідомлена про день та час розгляду справи і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, в судове засідання повторно не з»явилася. Суд вважає за можливе на підставі ст.. 224 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. В свою чергу ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, яка регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Крім того, згідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою , притриманням, завдатком.

В свою чергу, у відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), а ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави і за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Із контексту ч.ч. 1, 4 ст. 590 ЦК України видно, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні, що згідно кредитно договору № 239528-SOGL від 18.07.2008 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в розмірі 4000 доларів США із строком повернення кредиту до 15.07.2010 року. Відповідачка зобов‘язалася повернути кредит та сплатити за користування кредитом в розмірі 24,00 % на суму залишку кредиту.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх зобов‘язань, станом на 14.05.2009 року за нею рахується заборгованість в розмірі 3928,21 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 17.06.2009 року становить 29 929,01 гривень.

За вищевказаним кредитним договором позивач та відповідачка уклали кредитно-заставний договір. В забезпечення виконання зобов»язань по погашенню кредиту, відсотків, винагороди та комісії, відповідачка надала банку в заставу належне їй майно, а саме меблі, побутову техніку (застава 1) та товар в обороті – продукти харчування (застава 2). в силу чого Банк має право в разі невиконання  відповідачкою зобов»язань за кредитно-заставним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 не виконала своїх зобов'язань, позивач просить в судовому порядку стягнути з неї заборгованість за вище вказаним Договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ "Приватбанк" щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави, є правомірними та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215, 218, 224, 225 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” суд, -

В И Р І Ш И В :

Змінені позовні вимоги задовольнити.

Звернути стягнення в розмірі 3928,21 доларів США (29 929,01 гривень), на предмет застави, зазначених у договорі застави 1, а саме: холодильник двохкамерний Nord, пральна машина Bosch, морозильна камера Clatronic, кольоровий телевізор Daewoo, набір меблів для вітальні, коричневого кольору, набір меблів для кухні, торгівельне обладнання полиці та прилавок, холодильна вітрина Nord, холодильна вітрина Olue та у договорі застави 2, а саме: товар в обороті – продукти харчування та кондитерські вироби, шляхом їх продажу вказаного предмету застави (на підставі договору застави 1 та 2 б/н від 18.07.2008 року) ЗАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, а також наданням  ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ЗАТ “ПриватБанк” –299,29 грн. судового збору та 250 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На рішення може бути подана відповідачем заява про його перегляд протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення, а також апеляційна скарга протягом двадцяти днів з наступного дня після подання заяви про апеляційне оскарження, через даний районний суд.

Головуючий:                                                                                                Т.Ю. Левко