Ухвала суду № 68802321, 11.08.2017, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1604/17

Номер провадження №2-н/318/5/2017

У Х В А Л А

"11" серпня 2017 р. м. Кам”янка-Дніпровська

Суддя Кам”янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Комишня Н.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на дитину, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з заявою до ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на дитину.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 42, 98 ЦПК України, а саме:

Відпровідно ч. 2. ст. 95 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Як визначено ст. 181 СК України та Пленумом ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Звертаючись до суду з вимогами про стягнення аліментів на дитину у відповідному розмірі, заявником до заяви про видачу судового наказу не додається документів на підтвердження його права вимоги, тобто відомостей проживання дитини разом з ним (довідка про склад сімї, рішення суду тощо), та відсутності спору про таке право.

Також, у заяві про видачу судового наказу, якою заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, заявницею порушується питання про визначення розміру аліментів, який повинен бути не меншим 50 відсотків прожиткового мінімуму для диини відповідного віку щомісячно.

Зазначені вимоги за своїм змістом не відповідають п. 4 ч. 1 ст. 96 ЦПК Українии та ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину, що присуджуються у частці від доходу, не протребує додаткового визначення судом, оскільки такий розмір установлений Законом, що регулює сімейні правовідносини, саме ч.2 ст.182 Сімейниого кодексу Ураїни, якою встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, незалежно від способу та порядку стягнення.

Враховуючи встановлену невідповідність, на підставі ч. 6 ст. 98 ЦПК України, суд, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, відповідно до положень ст. 121 ЦПК України, та надає заявнику строк для усунення недоліків, а саме: надання документів, що підтверджують право на звернення із заявою про видачу судового наказу з вимогами про стягнення на його користь аліментів на дитину, та викладення заяви у відповідності до вимог згідно п. 4 ч. 1 ст. 96 ЦПК Українии.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя має право залишити заяву без руху, якщо вона не відповідає вимогам ст.98 ЦПК України та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки до визначеного терміну.

Керуючись ст.121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на дитину - залишити без руху.

Запропонувати заявнику усунути недоліки поданої заяви в строк, який не може перевищувати п"яти днів з дня отримання ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Комишня