Постанова № 6879842, 02.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

02.11.2009 р. Справа № 2а - 5209/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції (ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24, м.Миколаїв, 54030,

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про стягнення податкового боргу.

Головуючий суддя Середа О. Ф .,

секретар судового засідання Колеснікова О. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача Марченко О.О.,

від відповідача - ОСОБА_1

Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Миколаєва (надалі позивач) звернулась до суду із позовом про стягнення штрафної (фінансової) санкції в сумі 1494 грн. 15 коп. з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судовому засіданні суму заборгованості по фінансовим санкціям, внаслідок виявлених позивачем при перевірці порушень, визнав повністю але зазначив що, заборгованість по фінансовим санкціям ним частково була сплачена на суму 1000 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” відповідач по справі є платником податків та зборів.

22.07.2009р. працівниками органу ДПС проведена перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо дотриманням субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 22.07.2009 р. № 0765/14/00/23/НОМЕР_1.

В результаті перевірок було встановлено, що відповідач порушив вимоги п.1, 12, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95), а саме не провів розрахункові операції на суму покупки (надання послуги) 67 грн. 85 коп. через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів; - не забезпечив відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (виявлено на суму 81 грн. 70 коп.); - неведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації (виявлено необлікованих товарів за цінами реалізації на суму 621 грн. 70 коп.).

Відповідно до п.1, ст.17, ст.21 та ст.22 Закону № 265/95 за виявлені порушення застосовується фінансова санкція у такому розмірі:

-за п.1 ст.3 Закону № 265/95 у пятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність;

-за п.13 ст.3 Закону № 265/95 - у пятикратному розмірі встановленої невідповідності;

-за п.12 ст.3 Закону № 265/95 - подвійна вартість необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Так, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі акту перевірки прийнято рішення від 05.08.2009 р. № 0013212350 про застосування до відповідача фінансової санкції у розмірі 1991 грн. 15 коп.

У судовому засіданні позивач зазначив, що відповідач (з урахуванням часткової сплати) станом на день подання позову має заборгованість по фінансовим санкціям на загальну суму 1494 грн. 15 коп., з яких:

- фінансових санкцій на суму 1491 грн. 15 коп.;

- пені на суму 3 грн.

Доказів нарахування (розрахунку) відповідачу пені в сумі 3 грн. на несплачену фінансову санкцію представник позивача суду не надав.

Відповідачем у судовому засіданні надані квитанції від 28.08.2009 р. № 139, від 28.09.2009 р. № 512 та від 26.10.2009 р. № 260 про часткову сплату заборгованості на загальну суму 1000 грн. Про залишок несплаченої заборгованості по фінансовим санкціям в сумі 991 грн. 15 коп. не заперечив та зазначив про намір їх сплати.

Наявність вказаної заборгованості та часткової її сплати підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (вул. Потьомкінська, 24, м.Миколаїв, 54030, р/р 35223002003074, банк УДК в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 34034100) заборгованість у сумі 991 грн. 15 коп. (девятсот девяносто одна гривня 15 копійок).

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя О. Ф. Середа