Ухвала суду № 68794320, 18.08.2017, Макарівський районний суд Київської області

УКРАЇНА

Справа № 370/306/17

Провадження № 2/370/436/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ заочне

18.08.2017 року Макарівський районний суд Київської області

в складі: судді Мазки Н.Б.,

із секретарем Черковською Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 спілки «Українська провідна» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 спілка «Українська провідна» звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 25.07.2016 року за кредитним договором №53/16 км ОСОБА_2 надано кредит в сумі 5000.00 гривень зі сплатою 0.16% річних за кожен день користування кредитом.

За умов п.3.1. кредитного договору – позичальник зобов’язувалася сплачувати кредит та відсотки за користування ним щомісячно відповідно до графіку розрахунків, тобто 25 числа кожного місяця, починаючи з серпня місяця 2016 року, по 559,47 гривень. ОСОБА_1 надавався терміном на 12 місяців до 25.07.2017 року.

ОСОБА_2 не виконує умови договору та не платить кредит та відсотки за його користування.

Відповідно до абзацу 3 п.п.2.1.1 п. 2 кредитного договору кредитодавець вправі вимагати дострокового повернення кредиту та процентів в разі затримання сплати більше ніж на один календарний місяць. Прострочення сплати кредиту та відсотків по договору складає 176 днів.

ОСОБА_1 договором передбачені штрафні санкції у разі виникнення простроченої заборгованості:

-пункт 3.6 - пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня;

-пункт 3.7 – у випадку звернення до суду штраф у розмірі 50% від загальної суми заборгованості.

Заборгованість ОСОБА_2 перед кредитною спілкою «Українська провідна», яка виникла з 26.09.2016 року по 31.03.2017 року, складає:

-основна сума кредиту – 4801,92 гривень;

-відсотки – 1610,01 гривень;

-пеня – 743,92 гривень;

-штраф – 3577,93 гривень. Загальна сума заборгованості 10 733,78 гривень.

Позивач просить: - стягнути з відповідача згідно кредитного договору №53/16 км від 25.07.2016 року:

-основна сума кредиту – 4801,92 гривень;

-відсотки – 1610,01 гривень;

-пеня – 743,92 гривень;

-штраф – 3577,93 гривень. Загальна сума заборгованості 10 733,78 гривень.

- витрати з оплати судового збору – 1600.00 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0800100403591, заяв про розгляд справи у свою відсутність не надала..

18.08.2017 року суд прийняв ухвалу про заочний розгляд справи.

Встановлено, що відповідно кредитного договору №53/16 км від 25.07.2016 року кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 5000.00 гривень, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 0.16 % річних. Строк дії договору на 12 місяців до 25.07.2017 року (а.с.4-5).

За умов п.3.1. кредитного договору – позичальник зобов’язувалася сплачувати кредит та відсотки за користування ним щомісячно відповідно до графіку розрахунків, тобто 25 числа кожного місяця, починаючи з серпня місяця 2016 року, по 559,47 гривень. ОСОБА_1 надавався терміном на 12 місяців до 25.07.2017 року.

Відповідно до абзацу 3 п.п.2.1.1 п. 2 кредитного договору кредитодавець вправі вимагати дострокового повернення кредиту та процентів в разі затримання сплати більше ніж на один календарний місяць. Прострочення сплати кредиту та відсотків по договору складає 176 днів.

ОСОБА_1 договором передбачені штрафні санкції у разі виникнення простроченої заборгованості:

-пункт 3.6 - пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня;

-пункт 3.7 – у випадку звернення до суду штраф у розмірі 50% від загальної суми заборгованості.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 25.07.2016 року ОСОБА_2 видано 5000,00 гривень (а.с.6).

Відповідно розрахунку заборгованості (наданого позивачем) ОСОБА_2 по кредитному договору №53/16 км від 25.07.2016 року, сума заборгованості з 26.09.2016 року по 31.03.2017 року, складає:

-основна сума кредиту – 4801,92 гривень;

-відсотки – 1610,01 гривень;

-пеня – 743,92 гривень;

-штраф – 3577,93 гривень. Загальна сума заборгованості 10 733,78 гривень

(а.с.8).

08.12.2016 року за вих.№ 1443 позивач направив відповідачу попередження про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору, яке залишено відповідачем без задоволення (а.с.9).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або од­ностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Коде­ксу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 7155,85 гривень, з яких: 4801,92 гривень – основна сума кредиту; 1610,01 гривень – відсотки; 743,92 гривень - пеня, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається з пункт 3.6 кредитного договору та розрахунку заборгованості позивачем нараховано відповідачеві штрафні санкції у разі виникнення простроченої заборгованості: пеня, яка відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня у сумі 743,92 гривень; а також відповідно до пункт 3.7 – у випадку звернення до суду нараховано штраф, який відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України, обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, -у розмірі 50% від загальної суми заборгованості у сумі 3577,93 гривень.

З наведено слідує, що за одне й теж порушення (порушення строків сплати щомісячних платежів) кредитним договором передбачено два види стягнення і штраф і пеня, що є неприпустимим, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3577,93 гривень.

Така правова позиція щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення відображене і у постанові Верховного суду України від 21.10.2015 року у справі 6-2003цс15: цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач-позичальник не належним чином виконувала договірні зобов'язання.

Так, сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 53/16 км від 25.07.2016 року, яка підлягає задоволенню становить 7155,85 гривень, з яких: 4801,92 гривень – основна сума кредиту; 1610,01 гривень – відсотки; 743,92 гривень - пеня.

У відповідності до вимог ч.1 ст.88, ч.1 ст.79 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме судові витрати по сплаті судового збору.

За таких обставин, з відповідача також підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1600.00 гривень.

Керуючись вимогами ст. 509, 525, 526, 549, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.61 Конституції України, ч.1 ст.79, ч.1 ст.88, ст.226 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 спілки «Українська провідна», місцезнаходження: 08000, Київська область, смт Макарів, вул.Б.Хмельницького, буд.9, офіс 24, р/р п/р 265042359, в АТ «ОСОБА_4 Аваль» м.Київ, МФО 380805, код ЄРДПОУ 24594270, заборгованість згідно кредитного договору №53/16 км від 25.07.2016 року в сумі 7155,85 гривень, з яких: 4801,92 гривень – основна сума кредиту; 1610,01 гривень – відсотки; 743,92 гривень – пеня; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600.00 гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку відповідно до ст.223 ЦПК України.

Суддя