Постанова № 68794111, 11.09.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Адміністративна справа 359/6976/17

Провадження 3/359/3122/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М. розглянувши адміністративний матеріал, якій надійшов від Військової прокуратури центрального регіону України Військова прокуратура Дарницького гарнізону, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого старший трактористом інженерно-аеродромного взводу аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини А2215, військове звання «старший солдат», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, смт. Юрївка, військовий квиток серія АВ №250122,-

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України, -

в с т а н о в и в:

Старший солдат ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини А2215 від 16.12.2016 №296 призначений на посаду старшого тракториста інженерно-аеродромного взводу аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення.

Згідно з вимогами ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджений Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року, військовослужбовець зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Відповідно до вимог ст. 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобовязаний виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обовязки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно з вимогами ст. 291 Статуту, усі військовослужбовці добового наряду повинні твердо знати, неухильно й сумлінно виконувати свої обов'язки, наполегливо домагаючись додержання розпорядку дня та правил внутрішнього порядку. Без дозволу чергового частини військовослужбовці добового наряду не мають права припиняти чи передавати будь-кому виконання своїх обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 304 Статуту помічник чергового контрольно-пропускного пункту постійно перебуває на контрольно-пропускному пункті й несе відповідальність за додержання правил пропуску на територію військової частини осіб та винесення (внесення) чи вивезення (ввезення) будь-якого майна.

Згідно з вимогами ст. 305 Статуту помічник чергового контрольно-пропускного пункту зобовязаний пропускати офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом у військовій частині, за посвідченням особи, а якщо він знає їх в обличчя, то без перевірки посвідчення; військовослужбовців строкової служби - за записками про звільнення (відпускними квитками, посвідченнями про відрядження, розпорядженнями), інших осіб - за перепустками;

Відповідно до вимог п.п. 1, 2.1, 6.1. Інструкції днювального контрольно-пропускного пункту №3 по пропускному режиму на аеродром, затвердженої командиром військової частини А2215 26.12.2016, днювальний по пропускному режиму відповідає за додержання правил пропуску транспорту на територію аеродрому та винесення (внесення) чи вивезення (ввезення» будь-якого майна та повинен не дозволяти проїзд на територію аеродрому транспортних засобів, які не визначені у списку та при відсутності одноразової перепустки, крім засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів. Під час допуску особистого автомобільного транспорту допускати вїзд на територію аеродрому на особистому транспорті з особистою перевіркою документів у пасажирів тільки з особистого дозволу командира військової частини або начальника штабу частини.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу Президента України від 17.03.2014 №3 03 «Про часткову мобілізацію», продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» і триває по цей час.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Згідно з вимогами п. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацією, а відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 затвердженого Законом України від 15.01.2015 № 113-VIII, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва оголошена часткова мобілізація.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Установлено, що відповідно до наказу командира військової частини А2215 (по стройовій частині) про призначення добового наряду від 16.06.2017 № 112-НР старший солдат ОСОБА_1 заступив у добовий наряд з 18 год. 00 хв. 18.06.2017 по 18 год. 00 хв. 19.06.2017 у складі днювального КПП №3 по пропускному режиму на аеродром військової частини А2215.

18.06.2017 близько 21 год. 35 хв. до контрольно-пропускного пункту

№ 3 на особистому автомобілі марки «ВАЗ» 2110 підїхав військовослужбовець військової частини А2215 сержант ОСОБА_2, з ним в автомобілі знаходилося ще 2 цивільні особи, громадянка ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_4 у цивільному одязі.

Сержант ОСОБА_2 попросив старшого солдата ОСОБА_1, пропустити через КПП №3та проїхати із цивільними особами до ТЕЧ АТ за документами на 15-20 хвилин без одноразової перепустки.

Старший солдат ОСОБА_1, без дозволу командира військової частини або начальника штабу, безпідставно пропустив через КПП №3 транспортний засіб ВАЗ 2110 з водієм ОСОБА_2 В,О. та цивільними пасажирами, навіть не перевіривши у цивільних осіб документи, що призвело до проникнення цивільних осіб на аеродром військової частини.

Наказом командира військової частини А2215 від 12.07.2017 №82 старшого солдата ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «догану», що жодним чином не звільняє останнього від адміністративної відповідальності, а навпаки являється ще одним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Вказана позиція також висловлена Верховним Судом України у п. 9 постанови Пленуму № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення».

Таким чином, військовослужбовець військової строкової служби старший солдат ОСОБА_1, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 291, 305 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України недбало ставлячись до військової служби, в умовах особливого періоду, 18.06.2017 на території КПП № 3 військової частини А2215(Київська область м. Бориспіль, Соцмістечко) близько 21 год. 35 хв., безпідставно пропустив особистий автомобіль марки «ВАЗ» 2110 за кермом якого перебував сержант ОСОБА_2 з двома цивільними особами, без перепустки та дозволу чергового частини, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчене в умовах особливого періоду.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, шляхом особистого підпису у графі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.09.2017 р., Клопотань про перенесення судового засідання не надходило. У звязку з чим, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Суддя дослідивши у судовому засіданні письмові матеріали приходить до висновку що, його вина у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 09.09.2017 р. (а.с.1-6); витягом з наказу командира військової частини А2215 (по стройовій частині) (а.с.7-10); зошитом добового наряду в/ч А2215 (а.с.11-14); інструкція днювального контрольно-пропускного пункту №3 по пропускному режиму на аеродром (а.с.15); актом службового розслідування за фактом застосування штатної зброї (а.с.16-26); медичною характеристикою (а.с.27); службовою характеристикою (а.с.28); службовою карткою (а.с.29); протоколом допиту свідків від 13.07.2017 р. та 08.09.2017 р. (а.с.30-38); копією військового квитка (а.с.39).

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Своїми діями, які виразились у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що помякшують чи обтяжують правопорушення судом не встановлено.

При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєного правопорушення, особу винного, помякшуючі та обтяжуючі обставини, у звязку з чим суд вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч. 2 ст. 172-15, 251-252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 145 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят пять) грн. 00 коп. на користь держави України (Одержувач: Бориспільське УДКСУ Київської області, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004).

Стягнути із ОСОБА_1, 29.07.1992року народження, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: О.М. Гончаров