Ухвала суду № 68791639, 11.09.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3708/17

Провадження № 2/210/1920/17

У Х В А Л А

іменем України

"11" вересня 2017 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_2, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Державний педагогічний університет» про негайний захист конституційного права на отримання безкоштовної вищої освіти і на отримання освіти взагалі, про припинення дискримінації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Державний педагогічний університет» про негайний захист конституційного права на отримання безкоштовної вищої освіти і на отримання освіти взагалі, про припинення дискримінації.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбаченістаттею 15 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

При цьомустаття 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (далі - суб'єкт владних повноважень), шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 3 КАС Українив пункті 1 дає визначення терміну «справа адміністративної юрисдикції», якою визнається публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ застаттею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за ознаками, наведеними в частині першійстатті 17 КАС України, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановленихКонституцієюта законами України (пункт 5 частини другоїстатті 17 КАС України).

Аналізстатті 15 ЦПК Українитастатті 17 КАС Українидає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію-визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

Відповідно до принципу диспозитивності (стаття 11 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб із зазначених ними підстав та в межах заявлених ними вимог (стаття 31 цього Кодексу).

Згідно п.7постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також, відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2003 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей15,16 ЦПКу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) (далі -КАС),Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12; далі -ГПК),Кримінальним процесуальним кодексом України(далі -КПК) абоКодексом України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що позивач при зверненні до суду має обгрунтувати свої вимоги відповідно до норм процесуального права, здійснити виклад обставин справи з подальшим зазначенням порушених прав та виду процесуального захисту згідно норм права у конкретному виді судочинства. Разом із цим зі змісту позовної заяви неможливо зробити висновок, за захистом саме яких порушених прав звернувся позивач, з приводу яких правовідносин виник спір, у порядку якого виду судочинства позивач просить його вирішити, оскільки з аналізу викладених обставин в позовній заяві вбачається, що позивач звертається до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вважає, що його відносини з відповідачем є виключно публічними. Однак, крім цього позивач зазначає про можливість розгляду його позовної заяви і в порядку цивільного судочинства, покладаючи вирішення даного питання на розсуд суду. Поміж тим ОСОБА_3 не посилається на конкретні норми процесуального законодавства, які б регулювали захист його порушених прав та процедуру судового розгляду в порядку того чи іншого виду судочинства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження, встановити належність учасників у справі, перевірити дотримання правил підсудності та додержання положень стосовно форми і змісту позовної заяви, оскільки позивач не наводить посилання на норми цивільного або адміністративного процесуального права, згідно якого має відбуватись захист його прав, а у суду в даному випадку відсутні повноваження самостійного визначення виду судочинства, в порядку якого слід розглядати даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 119 - 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Державний педагогічний університет» про негайний захист конституційного права на отримання безкоштовної вищої освіти і на отримання освіти взагалі, про припинення дискримінації повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що повернення позову не позбавляє права на повторне звернення до суду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: В. Є. Сільченко