Ухвала суду № 68788692, 06.09.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4917/17

Номер справи місцевого суду: 520/4078/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.

при секретарі Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року у справі за поданням Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3,-

встановила:

Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Поляков О.Г. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що на виконанні Київського ВДВС перебуває виконавче провадження про примусовому наказу № 5017/3411/2012 від 11.11.2014 року, виданого Господарським судом Одеської області про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Модуль» у розмірі 58 446,00 гривень (а. с. 1-2).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року у задоволенні подання Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області відмовлено (а. с. 27-29).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою подання задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а. с. 34-37).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «Модуль» підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, суд першої інстанції виходив із того, що подання є необґрунтованим, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки головним державним виконавцем Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області не надано достатньо доказів того, що ОСОБА_3 ухиляється від сплати боргу.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» від 21 січня 1994 року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Київському відділі Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться наказ № 5017/3411/2012, виданий Господарським судом Одеської області 11 листопада 2014 року, про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Модуль» у розмірі 58 446,00 гривень (а. с. 4).

Виконавче провадження за вказаним наказом відкрито постановою про відкриття провадження ВП № 45875667 від 15.12.2014 року (а. с. 5).

04.02.2015 року до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся ОСОБА_3 із заявою, в яків вказує, що не може виконати рішення суду, оскільки вже три роки не працює підприємцем та не має джерела доходів, майна та банківських рахунків не має, та звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (а. с. 8).

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Полякова О.Г. від 11.03.2015 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3, оголошено заборону на відчуження всього майна (а. с. 9).

Державним виконавцем неодноразово здійснювався вихід за адресою: АДРЕСА_1, проте нікого не було вдома, про що складено відповідні акти від 12.02.2016 року, 25.03.2016 року та 22.09.2016 року (а. с. 16-18).

Згідно довідки Відділу забезпечення безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності ГУ НП в Одеської області за № 3/1-3669 від 20.12.2016 року, автомобіль марки TOYOTA HI ACE, номерний знак 03773ОТ, який зазначений в запиті державного виконавця як власність ОСОБА_3, знято з обліку в РЕВ-1 м. Одеси 11 квітня 2013 року та 15.06.2013 року зареєстрований на іншу фізичну особу (а. с. 13).

Відповідно до довідки Управління пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсію від 06.02.2017 року, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Київського району м. Одеси та отримує пенсію у розмірі 1 062,74 гривень та працює у ПП «Хьюман Ресорсис аутсорсинг кампані» код 37421243 (а. с. 19, зворот, 21).

Згідно довідки Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб за № 1023305123 від 07.02.2017 року інформація про розрахункові рахунки боржника ОСОБА_3 відсутня (а. с. 19)

Згідно довідки ПП «Хьюман Ресорсис аутсорсинг кампані» за № 160/17 від 27.02.2017 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу в ПП «Хьюман Ресорсис аутсорсинг кампані» на посаду продавець-консультант 03.12.2012 року, звільнений із займаної посади 22.02.2017 року, згідно наказу про звільнення № 27 від 17.02.2017 року (а. с. 20).

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_3 зареєстрована на праві приватної спільної часткової власності 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 (а. с. 10-11).

Відповідно до узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, проведеного Верховним Судом України, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону N 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Відомостей про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, не з'являється до державного виконавця, вживає заходи для несвоєчасного погашення боргу, матеріали справи не містять.

Таким чином, головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не доведено ухилення ОСОБА_3 від сплати боргу, а відтак подання є необґрунтованим, передчасним і задоволенню не підлягає.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року відповідає вимогам закону і підстав для її скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль» - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2017 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

Калараш А.А.