Постанова № 6878242, 11.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 р. справа № 2а-12805/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Ісаєнко Ю.А.

при секретаріГорюновій С.Ю.

за участю

представників позивача Лебедєва В.В.,

представників відповідача Антощук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електропобудприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000122344/0 від 20.07.2009 року,

встановив:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Електропобудприлад», звернувся до суду із позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000122344/0 від 20.07.2009 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що податковим органом проведено перевірку, за результатами якої складено відповідний акт. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0000122344/0 від 20.07.2009р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вважає повідомлення-рішення незаконним з огляду на наступне. Підставою для прийняття спірного повідомлення рішення послугували висновки акту перевірки, під час якої відповідачем було встановлено порушення товариством пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 219084,00 грн. З порушеннями встановленими у акті перевірки не згоден з наступних підстав.

Щодо порушення, яке виникло при здійсненні коригування податкового зобовязання у жовтні 2008 року на суму 96,67 грн. та у листопаді 2008 року на суму 75,00 грн., за поверненні пральні машинки, позивач зазначає, що дотримувався вимог пп. «а» пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Покупець за отримані пральні машинки сплатила нуль гривень, тому при поверненні пральних машинок товариство здійснило повну грошову компенсацію у такому ж розмірі. Вважає, що не є зобовязаним перед підприємцем за поверненні пральні машинки.

Стосовно податкових накладних отриманих товариством від ТОВ «Таврія-Січ», які на думку податкового органу не містять кількість товару та ціни позивач посилається на те, що до кожної податкової накладної ТОВ «Таврія Січ» надала додаток №1, в якому є дані про кількість та ціну товару, його опис. Вважає безпідставним зменшення відповідачем податкового кредиту у розмірі 20764,00 грн.

Щодо встановленого у акті перевірки завищення податкового кредиту у звязку з операціями по реалізації лому нержавіючої сталі позивач посилається на те, що не здійснює придбання металобрухту, тому у нього не має податкового кредиту з податку на додану вартість, та відсутні підстави для застосування положень пп. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вважає, що відповідач неправомірно зменшив податковий кредит у розмірі 863,00 грн.

Також у акті перевірки встановлено завищення податкового кредиту, яке виникло у результаті включення до складу податкового кредиту обсяг придбання за митною вартістю. Позивач зазначає, оскільки ціна імпортованого товару в даному випадку регулюється Законом України «Про податок на додану вартість» та митним законодавством, установлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості цього товару, але не менш митної вартості, то вона вважається звичайною ціною та враховується для визначення податкового кредиту. Документом підтверджуючим право на отримання податкового кредиту є вантажна митна декларація, підтверджуюча сплату податку на додану вартість. Вважає неправомірним зменшення відповідачем податкового кредиту у розмірі 129432,00 грн.

Щодо порушення при нарахуванні податку на додану вартість по отриманій передоплати по експортним операціям, який був виправлений корегуванням податкових накладних, позивач посилається на те, що товариство уточнювало свої податкові зобовязання не в звязку з зміною суми компенсації за поставлені на експорт товари, а в звязку помилковим застосуванням к цим операціям податку на додану вартість.

У акті перевірки податковий орган встановив, що товариство здійснивши коригування податкового зобовязання у березні 2009 року на суму 128,00 грн. за компенсацію електричної енергії яку орендар не потребляв у звязку з розірванням договору оренди. Позивач стосовно цього порушення зазначає, що орендар за отриману електроенергію сплатив нуль гривень. При коригуванні товариство здійснило повну грошову компенсацію у розмірі нуль гривень. Вважає, що дотримувався умов пп. «а» пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Просить суд визнати недійсним повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодувального з податку на додану вартість за номером 0000122344/0 від 20.07.2009 року у розмірі 219084,00 грн.

Відповідач надав судові заперечення проти позову в яких посилається на те, що перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку, що призвело до завищення залишку відємного значення попереднього податкового періоду та завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. Щодо виявлених перевіркою порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач продав пральну машинку. З часом товар був повернутий позивачу, про що позивачем був виписаний розрахунок коригування до податкових накладних, але оплати за отриманий товар покупцю не здійснювалося. Аналогічне порушення виникло у результаті корегування податкового зобовязання у звязку з компенсацію за електроенергію, яку орендар не потребляв в звязку з розірванням договору оренди. Вважає, оскільки за реалізовані товари оплати не було, позивач порушив вимоги пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також перевіркою було встановлено, що у податкових накладних, виписаних ТОВ «Таврія - Січ» відсутні такі реквізити, як кількість та ціна поставки товару, що є порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В ході перевірки було встановлено, що позивач зависив податковий кредит у звязку з операціями по реалізації лому нержавіючої сталі. До складу податкового кредиту позивачем включено операції по реалізації лому нержавіючої сталі, як відходи виробництва, які звільняються від оподаткування. Вважає, що товариством неправомірно до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість, який використано в неоподаткованих операціях.

Перевіркою також було встановлено, що товариством до складу податкового кредиту включено обсяг придбання за митною вартістю. Вважає, що відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач повинен був включити обсяг придбання за договірною (контрактною) вартістю.

Крім цього, відповідачем було встановлено неправомірне зменшення податкового зобовязання, яке виникло у результаті забезпечення працівників шкідливого виробництва молоком. Вважає, що за товари, реалізовані працівникам шкідливого виробництва оплати не передбачалось та перевіркою не встановлено, тому при поверненні товару грошової компенсації не відбувалось.

Відповідач перевіркою встановив, що товариством по отриманій передоплати по експортним операціям нарахований податок на додану вартість по ставці 20 відсотків. Податковий орган вважає, що ця помилкова операція позивача була виправлена корегуванням податкових накладних, що є порушенням пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Просить суд у задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відкрите акціонерне товариство «Електропобутприлад» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за №14312447(а.с. 45), є платником податку на додану вартість з 26 червня 1997 року(а.с. 166).

Відповідно до пп. 7.7.4. п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

20 листопада 2008 року до податкового органу товариством подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року. Рядком 22.2 товариство до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду віднесло суму 748601,00 грн.(а.с.47-48).

19 грудня 2008 року товариство до податкового органу подало податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, якою визначило залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 748601,00 грн. (рядок 24). Рядком 26 визначено, що залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду дорівнює 748601,00 грн.(а.с. 53-54).

19 травня 2009 року позивачем до податкового органу надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період (за який виправляються помилки) листопад 2008 року. Уточнена сума звітного періоду, в якому виявлена помилка з урахуванням виправлення помилок, рядка 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) дорівнює 432747,00 грн., рядків 25, 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) складає 315854,00 грн. (а.с. 132-133). У цей же день позивачем відповідачу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 432747,00 грн. (а.с. 134), та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 135).

20 січня 2009 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року, якою визначив залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 778527,00 грн. (рядок 24). Рядком 26 визначено, що залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду дорівнює 778527,00 грн.(а.с. 60-61).

19 травня 2009 року позивачем до податкового органу надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період (за який виправляються помилки) грудень 2008 року. Уточнена сума звітного періоду, в якому виявлена помилка з урахуванням виправленням виправлення помилок, рядка 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) дорівнює 207108,00 грн., рядків 25, 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) складає 255565,00 грн. (а.с. 136-137). У цей же день позивачем відповідачу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 255565,00 грн. (а.с. 138), та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 139).

17 квітня 2009 року товариство до податкового органу надало податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року, якою визначило залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 571419,00 грн. (рядок 24). Рядком 26 визначено, що залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду дорівнює 571419,00 грн.(а.с. 68-69).

19 травня 2009 року позивачем відповідачу надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 76539,00 грн. (рядки 25,25.1), залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 76539,00 грн. (рядок 24).(а.с. 76-77) У цей же день позивачем відповідачу надано розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 76539,00 грн. (а.с. 80), та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 81).

Правильність визначення позивачем зазначених сум та правильність заповнення зазначених рядків декларацій за листопад, грудень 2008 року, березень, квітень 2009 року податковим органом у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі направлень від 16.06.2009 року №1146, виданого Жовтневою МДПІ м. Маріуполя, проведена позапланова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Електропобутприлад» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 315854,00 грн. за листопад 2008 року, 255565,00 грн. за грудень 2008 року, 76539,00 грн. за квітень 2009 року шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.03.2009 року по 30.04.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.07.2009 року №1618/23-4/14312447 про результати позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Електропобутприлад» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад, грудень 2008 року, квітень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.03.2009 року по 30.04.2009 року. (а.с. 9 - 44).

20 липня 2009 року заступником начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя винесено податкове повідомлення рішення №0000122344/0, яким на підставі акту перевірки від 08.07.2009 року №1618/23-4/14312447 за виявлені порушення ВАТ «Електропобутприлад» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 219084,00 грн. у тому числі за період листопад 2008 року у розмірі 61301,00 грн., грудень 2008 року 89985,00 грн., квітень 2009 року у розмірі 67798,00 грн.(а.с. 195).

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення рішення судом встановлено наступне.

Предметом спірного повідомлення рішення є сума у розмірі 219084,00 грн. на яку зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення рішення став пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пп. «б» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях та

Відповідно до пп. «б» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідачем до суду надано розрахунок сум податку на додану вартість, які в ході перевірки були зменшені (а.с. 92), з якого вбачаються підстави зменшення податковим органом сум податку на додану вартість, так позивачем:

-у порушення пп.4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено податкові зобовязання по поверненню товару не платником ПДВ у жовтні 2008 року на суму 96,67 грн., у листопаді 2008 року на суму 75,00 грн., у березні 2009 року на суму 66102,00 грн.

-у порушення пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариством завищено податковий кредит на суму 20764,00 грн., підставою стало порушення ТОВ «Таврія - Січ» змісту податкових накладних.

-у порушення пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту у жовтні 2008 року віднесено податок на додану вартість в сумі 769,54 грн., у листопаді 2008 року віднесено податок на додану вартість в сумі 92,91 грн., які не використанні в неоподаткованих операціях жовтня, листопада 2008 року.

-у порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит у жовтні на суму ПДВ 39670,00 грн., у листопаді 2008 року на суму ПДВ 88066,00 грн., у березні на суму ПДВ 1696,00 грн.

-у порушення п. 4.5 зменшено податкові зобовязання по авансу за експортні товари у листопаді 2008 року у сумі 1751,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість встановлених податковим органом порушень Закону України «Про податок на додану вартість» судом встановлено наступне.

Зі змісту акту перевірки (п. 3.1.1. п. 3.2.1, сторінка 13, 19) вбачається, що на думку податкового органу позивач зменшив податкове зобовязання у жовтні 2008 року на суму 96,67 грн., у листопаді 2008 року на суму 75,00 грн. Податковий орган вважає, що зменшення відбулося у результаті повернення ФО-П ОСОБА_1 позивачу товару (пральної машинки), за який не було оплати. Перевіряючи правомірність визначення позивачем податкових зобовязань у жовтні та листопаді 2008 року судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Судом встановлено, що 23 червня 2008 року Відкритим акціонерним товариством «Електропобутприлад» продано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 пральну машинку СМ-4,5 «Донбасс» с центрифугою. Позивачем складено та надано покупцю податкову накладну від 23 червня 2008 року №74 в який зазначено, що ціна поставки одиниці продукції без урахування ПДВ (пральної машинки СМ-4,5 «Донбасс» с центрифугою) складає 483,33 грн.

09 жовтня 2008 року між позивачем та ФО-П ОСОБА_1 складено накладну б/н, переметом якої є повернення ОСОБА_1 пральної машинки СМ-4,5 «Донбасс» с центрифугою у кількості 1 штука за ціною 483,33 грн., ПДВ - 96,97 грн. Зазначена накладна підписана зі сторони ФО-П ОСОБА_1 директором та особою яка здала товар, зі сторони товариства головним бухгалтером товариства, особою яка прийняла товар та завірена штампом складу №2 ВАТ «Електропобутприлад» (а.с. 86).

Відповідно до розрахунку №1/74 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 23.06.2008 року №74, коригування проведено у жовтні 2008 року. Підставою коригування стало повернення пральної машинки СМ 4,5 «Донбасс» у кількості 1 штука, у звязку із чим товариство зменшило податкове зобовязання на 96,67 грн.(а.с. 87).

20 листопада 2008 року позивач до податкового органу подав розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, яким зменшив податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 97,00 грн. Підставою коригування податкового зобовязання з податку на додану вартість (рядок 8 декларації) стало повернення товару на який була виписана податкова накладна від 23 червня 2008 року №74. Розрахунок №1/74 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної покупець отримав 13.10.2008 року (а.с.49).

Також судом встановлено, що 23 червня 2008 року Відкритим акціонерним товариством «Електропобутприлад» продано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 пральну машинку СМ-2 «Донбасс» с центрифугою. Позивачем складено та надано покупцю податкову накладну від 23 червня 2008 року №74 в який зазначено, що ціна поставки одиниці продукції без урахування ПДВ (пральної машинки СМ - 2 «Донбасс» с центрифугою) складає 375,00 грн.

10 листопада 2008 року між позивачем та ФО-П ОСОБА_1 складено накладну б/н, переметом якої є повернення ОСОБА_1 пральної машинки СМ-2 «Донбасс» с центрифугою у кількості 1 штука за ціною 375 грн., ПДВ - 75,00 грн. Зазначена накладна підписана зі сторони ФО-П ОСОБА_1 особою яка задала, зі сторони товариства головним бухгалтером товариства, особою яка прийняла та поставлений штамп складу №2 ВАТ «Електропобутприлад» (а.с. 88).

Відповідно до розрахунку №2/74 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 23.06.2008 року №74, коригування проведено у листопаді 2008 року. Підставою коригування стало повернення пральної машинки СМ 2 «Донбасс» у кількості 1 штука, у звязку із чим товариство зменшило податкове зобовязання на 75,00 грн.(а.с. 89).

Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2008 року товариством до податкового органу подано розрахунок коригування сум ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що зменшення сум податкових зобов'язань ВАТ «Електропобутприлад» у жовтні 2008 року на суму 96,67 грн., у листопаді 2008 року на суму 75,00 грн., за повернуті раніше поставлених товарів у власність, є правомірним, оскільки надав ФО-П ОСОБА_1 повну суму грошової компенсації.

Разом з цим, з акту перевірки вбачається (сторінка 51), що позивач здійснив коригування податкового зобовязання у березні 2009 року на суму 128,00 грн. за компенсацію електричної енергії яку орендар ФО-П ОСОБА_2 не потребляв в звязку з розірванням договору оренди. Податковий орган вважає, що зменшення податкового зобовязання в березні 2009 року на суму 127,79 грн. відбулося у результаті компенсації електричної енергії ФО-П ОСОБА_2, за яку оплати не було.

27.02.2009 року позивачем було виписано рахунок фактуру №14 ФО-П ОСОБА_2, відповідно до якого товариство нарахувало суму компенсації за електроенергію у розмірі 638,93 грн., ПДВ 127,79 грн.(а.с. 129). Позивачем було складено та надано ФО-П ОСОБА_2 податкову накладну №80 на суму 638,93 грн., ПДВ 127,79 грн.(а.с. 130).

31.03.2009 року між ВАТ «Електропобутприлад» та ФО-П ОСОБА_2 складено рахунок фактуру №28 сума якого складає 638,93 грн., ПДВ 127,79 грн. за компенсацію електроенергії.

Відповідно до розрахунку №3/80 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27.02.2009 року №80, коригування проведено 31 березня 2009 року. Підставою коригування стало повернення електричної енергії, у звязку із чим товариство зменшило податкове зобовязання на 127,79 грн. (а.с. 131).

17.04.2009 року позивач до податкового органу подав розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, яким зменшив податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 128,00 грн. Підставою коригування податкового зобовязання з податку на додану вартість (рядок 8 декларації) стало повернення неплатником податку на додану вартість товару на який була виписана податкова накладна від 27 лютого 2009 року №80(а.с.70).

Таким чином, суд вважає, що зменшення суми податкового зобов'язання ВАТ «Електропобутприлад» у березні 2009 року на суму 128,00 грн., за компенсацію електричної енергії, є правомірним, оскільки надав ФО-П ОСОБА_2 повну суму грошової компенсації.

Також з акту перевірки (сторінка 9-11) вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія - січ» виписані Відкритому акціонерному товариству «Електропобутприлад» податкові накладні №61/1 від 06.08.2008 року та №81 від 17.10.2008 року. Відповідач вважає зазначені податкові накладні такими, що складені з порушенням у звязку з відсутністю кількості та ціни поставки товарів. Перевіряючи зміст податкових накладних №61/1 від 06.08.2008 року та №81 від 17.10.2008 року суд встановив наступне.

6 серпня 2008 року продавцем ТОВ «Таврія - Січ» складено та видано покупцю ВАТ «Електропобутприлад» податкову накладну №61/1 на загальну суму 16666,67 грн., ПДВ 3333,33 грн., також до зазначеної податкової накладної виписано додаток 1 від 6 серпня 2008 року(а.с. 90, 91).

17 жовтня 2008 року продавцем ТОВ «Таврія - Січ» складено та видано покупцю ВАТ «Електропобутприлад» податкову накладну №81 на загальну суму 87154,17 грн., ПДВ 17430,00 грн., також до зазначеної податкової накладної виписано додаток 1 від 17 жовтня 2008 року(а.с. 92, 93).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165затверджено форми податкової накладної та порядок її заповнення.

Відповідно до п. 15 зазначеного Наказу, податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (послуг). У разі, коли частка товару (послуги) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку №1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток №1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів (послуг), а копія залишається у продавця товарів (послуг).

З огляду на вищенаведені податкові накладні суд встановив, що ТОВ «Таврія - Січ» кількість та ціну поставки зазначив в додатку №1 до зазначених податкових накладних, що відповідає вимогам наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165«Про затвердження форми податкової накладної та порядок її заповнення», тому суд вважає правомірним включенням позивачем до податкового кредиту суму у розмірі 20764,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки (сторінки 13, 24), на думку податкового органу, позивачем неправомірно до складу податкового кредиту, сформованого у жовтні, листопаді 2008 року, в повному обсязі включено ПДВ, який частково використовується в оподаткованих операціях, а частково ні, а саме операції по реалізації лому нержавіючої сталі, як відходи виробництва, які звільняються від оподаткування.

Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до п. 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість», тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування.

У судовому засіданні встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Електропобутприлаж» не здійснює придбання металобрухту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Невиконання обовязку відповідача щодо доведення правомірності свого посилання на порушення пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не звільняє суд від обовязку ухвалити справедливе і правосудне рішення, але презумпція винуватості відповідача позбавляє суд необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

Таким чином, враховуючи, що в даному випадку відсутні підстави для застосування положень пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає неправомірним зменшення податкового кредиту у жовтні 2008 року на суму 769,54 грн. та у листопаді на суму 92,91 грн.

Зі змісту акту перевірки (сторінки 14, 25, 58) вбачається, що під час перевірки податковий орган встановив включення товариством до складу податкового кредиту обсяг придбання за митною вартістю. На думку податкового органу позивач повинен був включити обсяг придбання за договірною (контрактною) вартістю, у звязку з чим позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 129432,00 грн., у тому числі у жовтні 2008 року на суму 39670,00 грн., у листопаді на суму 88066,00 грн., у березні 2009 року 1696,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Електропобутприлад» у жовтні 2008 року на виконання умов контракту отримало від «JIAXING SHENGDING IMPORT & EXPORT CO., LTD» Китай відповідно до вантажних митних декларацій наступні товари:

-ВМД №703040406/8/601616 від 02.10.2008 року електродвигуни, таймери, конденсатори на загальну ціну 339332,70 грн., ПДВ нарахований митним органом у розмірі 75761,62 грн. (графа 42)(а.с. 94);

-ВМД №703040406/8/601677 від 13.10.2008 року соковижималки електромеханічні на загальну ціну 282394,06 грн. (графа 42)(а.с. 96);

-ВМД №703040406/8/601698 від 16.10.2008 року електродвигуни, таймери, конденсатори на загальну ціну 335160,96 грн. (графа 42)(а.с. 98);

-ВМД №703040406/8/601766 від 28.10.2008 року електродвигуни, таймери, конденсатори на загальну ціну 374500,00 грн. (графа 42)(а.с. 100).

На виконання умов контракту ТОВ «Електропобутприлад» у листопаді 2008 року отримало від «JIAXING SHENGDING IMPORT & EXPORT CO., LTD» Китай відповідно до вантажних митних декларацій наступні товари:

-ВМД №703040406/8/700029 від 11.11.2008 року електродвигуни, таймери, конденсатори на загальну ціну 433530,00 грн.(графа 42)(а.с. 102);

-ВМД №703070407/8/700053 від 18.11.2008 року електродвигуни, таймери, конденсатори на загальну ціну 869085,00 грн. (графа 42)(а.с. 104).

Також на виконання договору позивачем від ЗАТ «Златоустовский часовой завод» у березні 2009 року відповідно до вантажної митної декларації №703040406/8/700259 від 30.03.2009 року отримано реле часу у кількості 1050 штук на загальну ціну 19599,77 грн. (графа 42)(а.с. 111).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до пп. 1.20.5 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають держрегулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та митного законодавства, встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Враховуючи, що сплачений при імпорті товарів податок на додану вартість в бюджет Держави, відображений у вантажній митній декларації, фактично сплачений та включений в податковий кредит, суд вважає, що податковим органом безпідставно зменшено податковий кредит у розмірі 129432,00 грн.

З акту перевірки (сторінка 22, 51) вбачається, що на думку податкового органу ВАТ «Електропобутприлад» неправомірно виписано розрахунок коригування від 12.11.2008 року №1/122 до податкової накладної №122 від 31.10.2008 року, від 10.03.2009 року №1/1 до податкової накладної №1 від 08.01.2009 року та розрахунок від 10.03.2009 року №2/58 до податкової накладної №58 від 25.02.2009 року. Податковий орган вважає, що податкові накладні №122, №1, №58 на передоплату, отриману від нерезидента при експорті власності, виписані позивачем з порушенням вимог пп. 7.3.8 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Перевіряючи законність та обґрунтованість цього порушення судом встановлено наступне.

31 жовтня 2008 року ВАТ «Електропобутприлад» отримана від нерезидента передоплата по експортним операціям у сумі 8755,81 грн., ПДВ 1751,16 грн. на підставі умов договору №413 від 27.12.2007 року. Товариством складено податкову накладну №122 від 31 жовтня 2008 року, в якій зазначено, що передоплата по експортним операціям без урахування ПДВ складає 12497,69 грн. ПДВ 2499,54 грн.(а.с. 119).

8 січня 2009 року позивачем отримана від нерезидента передоплата по експортним операціям у сумі 560110,83 грн., ПДВ 134426,60 грн. на підставі умов договору №439 від 22.12.2008 року. Товариством складено податкову накладну №1 від 8 січня 2009 року, в якій зазначено, що передоплата по експортним операціям без урахування ПДВ складає 560110,83 грн., ПДВ 134426,60 грн.(а.с. 123).

25 лютого 2009 року товариством від нерезидента отримана передоплата по експортним операціям у сумі 322114,10 грн., ПДВ 64422,82 грн. на підставі умов договору №439 від 22.12.2008 року. Товариством складено податкову накладну №58 від 25 лютого 2009 року, в якій зазначено, що передоплата по експортним операціям без урахування ПДВ складає 322114,10 грн., ПДВ 64422,82 грн. (а.с. 125).

Розрахунком від 12.11.2008 року №1/122 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.10.2008 року №122 за договором від 27.12.2007 року №413 проведено коригування (зменшення) податкового кредиту та податкового зобовязання на суму 1751,16 грн. (а.с. 120).

Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2008 року товариством до податкового органу подано розрахунок коригування сум ПДВ.

Розрахунком від 10.03.2009 року №1/1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 08.01.2009 року №1 за договором від 22.12.2008 року №439 проведено коригування (зменшення) податкового кредиту та податкового зобовязання на суму 1550,78 грн.(а.с. 124).

Розрахунком від 10.03.2009 року №2/58 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.02.2009 року №58 за договором від 22.12.2008 року №439 проведено коригування (зменшення) податкового кредиту та податкового зобовязання на суму 64422,82 грн.(а.с. 126).

Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2009 року товариством до податкового органу подано розрахунок коригування сум ПДВ.

Відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Підставою коригування податкових зобовязань та податкового кредиту є сума податку на додану вартість включена товариством до податкового кредиту у листопаді 2008 року, березні 2009 року за отримані передоплати по експортним операціям, яка фактично не передбачає операцію по відвантаженню товару, або іншого способу отримання товару.

Відповідно до пп. 7.3.8 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

Таким чином, судом приходить до висновку, що позивачем здійснено коригування з метою уточнення податкових зобовязань по податку на додану вартість, які були помилково застосовані к цим операціям за ставкою 20%, ані з метою зміни суми компенсації за поставлені на експорт товари, тому суд вважає, що відповідачем неправомірно зробив перерахунок податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 67725,00 грн.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що податкове повідомлення рішення №0000122344/0 від 20.07.2009 року винесено податковим органом безпідставно, тому відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України необхідно його визнати недійсним та скасувати.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Електропобудприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000122344/0 від 20.07.2009 року задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0000122344/0 від 20.07.2009 року про зменшення Відкритому акціонерному товариству «Електропобутприлад» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 219084,00 грн., у тому числі за листопад 2008 року на 61301,00 грн., грудень 2008 року на 89985,00 грн., квітень 2009 року на 67798,00 грн. по деклараціям за листопад, грудень 2008 року, квітень 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Електропобудприлад» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 11 листопада 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 16 листопада 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ісаєнко Ю.А.