Постанова № 68782303, 07.09.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" вересня 2017 р. Справа № 924/488/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Маціщук А.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.06.2017 р. у справі №924/488/17

за позовом Заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Війтовецької селищної ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП"

про стягнення збитків в сумі 1 311 781,98 грн., завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі

За участю:

прокурора - Прищепи О.М.,

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.06.2017 року у справі №924/488/17 (суддя Заверуха С.В.) позов заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Війтовецької селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" про стягнення збитків в сумі 1311781,98 грн., завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі - задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" на користь Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області 1311781,98 грн. збитків.

В обґрунтування рішення суд зазначив, зокрема, що аналіз норм ст.. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобовязання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обовязковим. Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, та в розумінні ст. 1166 ЦК України, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Війтовецька селищна рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача

Щодо розміру збитків, місцевим господарським судом визначено, що Порядком залучення та використання коштів пайової участі (внеску) замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту Війтовецької селищної ради визначено спосіб встановлення розміру пайового внеску. Відтак, на підставі п. 2.8. Порядку та розрахунку комісії зі встановлення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва визначено розмір внеску - 3% від кошторисної вартості будівництва, що становить 1311871,98 грн. Отже, за належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з укладення договору пайової участі та сплати внеску саме така сума підлягала сплаті Війтовецькій селищній раді від ТОВ "Агротек-ХПП". Проте прокурор та позивач просить суд стягнути суму в розмірі 1311781,98 грн., дана сума не є більшою за вказану вище, а тому є підтвердженим розміром збитків у вигляді упущеної вигоди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-ХПП" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 20.06.2017 року у справі №924/488/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, зокрема, що в даних правовідносинах не зачіпаються інтереси держави, тому відсутні процесуальні підстави для представництва прокурором Війтовецької селищної ради, з огляду на що позов подано неналежним позивачем. Також апелянт вказує, що прострочення щодо укладення договору про пайову участь відбулося саме зі сторони Війтовецької селищної ради, що виключає вину відповідача та його відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно було визначено суму збитків, а саме в порушення ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не враховано, що до розміру пайової участі не включаються витрати на звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Ще однією підставою для скасування рішення суду першої інстанції, відповідач визначає звернення позивача до суду з пропуском строку позовної давності, оскільки вважає, що про порушення свого права позивач дізнався ще 24.09.2013 року, тобто з моменту отримання дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №114132671110, проте, звернувся з даним позовом лише 19.05.2017 року.

Позивачем надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ТОВ "Агротек-ХПП" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 20.06.2017 року по справі №924/488/17 без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників відповідача та прокуратури, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.09.2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику ТОВ "Агротех-ХПП" видано дозвіл на виконання будівельних робі, а саме на реконструкцію хлібоприймального пункту з будівництвом силосів для зерна місткістю 30000 тонн по вул.. Радянській, 21 в смт. Війтівці, Волочиського району, Хмельницької області

23.09.2014 року складено акт готовності об'єкта будівництва до експлуатації (т. 1, а.с. 51), згідно якого кошторисна вартість будівництва - реконструкції хлібоприймального пункту з силосами для зерна місткістю 30000,00 тон склала 43729,066 тис. грн.. Акт підписано замовником, генеральним проектувальником, генеральним проектувальником та субпідрядником.

Як вбачається із сертифіката серії ІV №164142730279 від 30.09.2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта - "Реконструкція хлібоприймального пункту з будівництвом силосів для зерна місткістю 30000 тон по вул. Радянській1, 21 в смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області, замовник об'єкта - ТОВ "Агротех-ХПП" (т. 1, а. с. 50).

14.05.2015 року Красилівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Війтовецької селищної ради за період з 01.09.2013 року по 01.04.2015 року, про що складено відповідний акт №2-35/2 від 14.05.2015 року. Згідно вказаного акту, перевіркою виявлено, що ТОВ "Агротек-ХПП" здійснено реконструкцію хлібоприймального пункту з будівництвом силосів для зерна місткістю 30000,00 тон, проте, всупереч положенням п.2.6. Порядку залучення та використання коштів пайової участі (внеску) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Війтівці затвердженого рішенням дванадцятої (позачергової) сесії селищної ради VI скликання від 28.10.2011 року, та ч.ч. 5, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не укладено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Війтовецької селищної ради та не сплачено відповідний внесок, у зв'язку з чим Війтовецькою селищною радою недоотримано коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на загальну суму 1311871,98 грн. (т. 1, а.с. 20-29)

Війтовецька селищна рада надіслала директору ТОВ "Агротек-ХПП" лист №1474 від 10.10.2016 року, у якому просила останнього підписати договір про пайову участь та додаток до нього та сплачувати кошти пайової участі в розмірі 1311871,8 грн. в терміни, вказані в графіку. Вказаний лист з додатками, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано відповідачем 18.10.2016 року (т.1, а.с. 78-79).

Листом №84 від 26.10.2016 року ТОВ "Агротек-ХПП" повідомило Війтовецьку селищну раду про те, що оскільки об'єкт будівництва був зданий в експлуатацію ще у вересні 2014 року, то на даний час відсутні будь-які підстави для укладення договору про пайову участь та сплати коштів пайової участі.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Війтовецькою селищною радою визначено Порядок залучення та використання коштів пайової участі (внеску) замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту Війтовецької селищної ради, затверджений рішенням №2 сесії ради від 28.10.2011 року (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2. вказаного Порядку залучення до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури є обов'язковим для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснювати нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, прокладку інженерних та транспортних мереж комерційного використання об'єкта містобудування (далі - об'єкт містобудівництва) на території Війтовецької селищної ради, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва, крім випадків, передбачених п. 1.5. цього Положення. Пайовий внесок сплачується замовником на підставі відповідного договору, укладеного між ним та виконавчим комітетом Війтовецької селищної ради.

Замовник до того часу, як здійснити погодження паспорту зовнішнього оздоблення фасадів та генерального плану з відділом регіонального розвитку Волочиської райдержадміністрації, звертається до виконкому селищної ради із заявою про укладення договору про пайову участь та термін сплати внеску у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту селищної ради (п. 2.2. Порядку). Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту селищної ради укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта будівництва (п. 2.6. Порядку).

Наведене кореспондується із положеннями ч.2, ч.3, ч.9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до яких замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, аналіз п.п. 1.2., 2.2., 2.6. Порядку та ч.2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

При цьому обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням, передбаченим ч.9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.2.2. Порядку, замовника до органу місцевого самоврядування.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016р. по справі №3-1323гс16).

Таким чином, саме відповідач під час проведення будівельних робіт з реконструкції хлібоприймального пункту допустив порушення зобов'язання, визначеного Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", не уклавши договір про пайову участь із Війтовецькою селищною радою та, в подальшому, не сплативши кошти пайової участі.

Згідно зі статтею 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури позивача, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Війтовецька селищна рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі №908/312/16).

Відповідно до ч.5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Пунктом 2.8 Порядку визначено, що розмір пайової участі замовника інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту селищної ради встановлюється на рівні для обєктів виробничого призначення промислових підприємств 3% від кошторисної вартості будівництва.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 3% від кошторисної вартості будівництва становить 1311871,98 грн. та за умови належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з укладення договору пайової участі та сплати внеску саме така сума підлягала сплаті Війтовецькій селищній раді від ТОВ "Агротек-ХПП".

Також визначаючи суму збитків у даному спорі, судом апеляційної інстанції враховано висновок комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 27.07.2016 року №1750/1751/15-26 (т.1, а.с. 30-44), якою на питання "Яка величина пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до загальної кошторисної вартості будівництва обєкта (хлібоприймального пункту з будівництвом силосів для зерна міскістю 30 тис. тон) визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, без врахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій" експертами надано відповідь (висновок), що величина пайової участі замовника ТОВ "Агротек ХПП", з врахуванням загальної кошторисної вартості у сумі 43729,066 тис. грн., яка зазначена у акті готовності обєкта до експлуатації №1 від 23.09.2014 року "Хлібоприймальний пункт з силонами для зерна місткістю 30 тис. тон, реконструкція, категорія складності IV, адреса 31256, Хмельницька область Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Радянська,21" може становити 1311871,98 грн.

Таким чином, оскільки суму збитків у даній справі також підтверджено висновком комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 27.07.2016 року №1750/1751/15-26 (з врахуванням положення ч. 5 ст. 40 "Про регулювання містобудівної діяльності"), то наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невірний обрахунок суми збитків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у акті готовності об'єкта до експлуатації №1 від 23.09.2014 року визначено кошторисну вартість об'єкта в розмірі 43729066 грн., правомірним буде визначення 3% від цієї суми, що становить 1311871,98 грн., однак прокурор та позивач просить суд стягнути 1311781,98 грн., а тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідача, як збитки завдані позивачу у вигляді упущеної вигоди.

Твердження апелянта про те, що в даних правовідносинах не зачіпаються інтереси держави, тому відсутні процесуальні підстави для представництва прокурором Війтовецької селищної ради, оцінюються колегією суддів критично, оскільки відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки несплата відповідачем коштів пайової участі свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, прокурор правомірно звернувся з даним позовом саме в інтересах селищної ради.

Ще однією підставою для скасування рішення суду першої інстанції, відповідач визначає звернення позивача до суду з пропуском строку позовної давності, що не було враховано судом першої інстанції. Переглядаючи рішення місцевого господарського суду в цій частині, колегія суддів виходить з наступного.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст. ст. 257, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, оскільки відповідно до положень ст. 40 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь із замовником має бути укладений не пізніше, ніж через 15 днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва, але до прийняття об'єкта в експлуатацію, то можливість стягнення збитків, пов'язаних з неукладенням такого договору, виникла в позивача з моменту прийняття об'єкта в експлуатацію.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, об'єкт реконструкцію якого проводив ТОВ "Агротех-ХПП", віднесений до IV категорії складності, тому його прийняття в експлуатацію здійснюється на підставі акта готовності обєкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката (п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, в редакції, чинній на час прийняття об'єкта в експлуатацію). Вказаний сертифікат було видано 30.09.2014 року на підставі акта від 23.09.2014 року.

Тобто перебіг строку позовної давності для звернення до суду із позовом про стягнення збитків, завданих неукладенням договору про пайову участь починається з моменту прийняття обєкта в експлуатацію, а саме з 30.09.2014 року, що правомірно враховано судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення. Наведене виключає застосування до спірних правовідносин положення ст. ст.257, 267 ЦК України, як підставу для відмови в позові.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясувавши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального правав прийняв законне та обґрунтоване рішення, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.06.2017 р. у справі №924/488/17 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи №924/488/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Маціщук А.В.