Постанова № 68782301, 06.09.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"06" вересня 2017 р. Справа № 924/153/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Розізнана І.В.

суддя Петухов М.Г. ,

суддя Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.05.16р. у справі №924/153/16 (суддя Магера В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Буд" (м. Харків)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" (Хмельницька обл., Волочиський район, смт. Війтівці)

про стягнення 802 420,27 грн. основного боргу, 150 700,00 грн. витрат на транспортування товару, 234 196,76 грн. пені, 595 643,31 грн. штрафу, 19 018,86 грн. інфляційних витрат, 13 857,67 грн. 3% річних, 91 761,25 грн. курсової різниці

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 30.06.2017р.;

відповідача - ОСОБА_3, представник згідно договору про надання правової допомоги від 05.09.2017р.;

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 БУД" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" 802 420, 27 грн. основного боргу, 150 700 грн. витрат на транспортування товару, 234 196,76 грн. пені, 595 643,31 грн. штрафу, 19 018,86 грн. інфляційних витрат, 13 857,67 грн. 3% річних, 91 761, 25 грн. курсової різниці.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.05.16р. у справі №924/153/16 позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 БУД" 802 420,27 грн. основного боргу, 217395,78 грн. пені, 595643,31 грн. штрафу, 13 021,86 грн. 3% річних, 91 761,25 грн. курсової різниці, 25 803,64 грн. витрат по оплаті судового збору; в позові про стягнення 16 800,98 грн. пені, 19 018,86 грн. інфляційних витрат, 835,81 грн. 3% річних, 150 700 грн. витрат на транспортування товару відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення 802 420,27 грн. основного боргу, 217395,78 грн. пені, 595643,31 грн. штрафу, 13 021,86 грн. 3% річних, 91 761,25 грн. курсової різниці, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, врешті рішення залишити без змін.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що відповідно до положень ст. ст. 682, 683 ЦК України, ст.270 ГК України, якщо сторонами погоджена поставка певного комплекту товару то постачальник зобовязаний поставити його покупцю комплектним. У разі якщо поставка комплектного товару здійснюється розукомплектованими частинами то постачальник вважається таким, що виконав своє зобовязання з моменту передання усіх частин (комплектуючих), що входять до комплекту. З вищевказаного вбачається, що оскільки поставка товару згідно специфікацій №1,2 здійснювалася позивачем розукомплектованими частинами, а тому датою поставки відповідної партії товару є дата поставки останньої комплектуючої частини, що входить до комплекту товару по кожній із специфікацій. Відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи накладні, датою поставки товару по специфікації №1 від 28.04.2015р. - 03.07.2015р., по специфікації №2 від 28.04.2015р. - 16.12.2015р., по специфікації №3 від 28.07.2015р.- 30.09.2015р. Встановлення зазначених обставин має істотне значення, оскільки в залежності від дати поставки партії товару, а не розукомплектованих частин, слід визначати строки його оплати, які визначені кожною із специфікацій та умови нарахування штрафних санкцій, 3% річних. Скаржник зазначає, що партії товару, передбачені специфікацією №1,3 були оплачені своєчасно та в повному обсязі, а тому відсутні підстави для нарахування пені в розмірі 87 959,13 грн. та 3% річних в розмірі 5 205,09 грн. по зазначених специфікаціях. Що ж стосується специфікації №2 то передбачена нею партія товару в повному комплексі не поставлена, тому строк оплати 40% та 10% від вартості цієї партії товару не настав та відсутні підстави для стягнення пені та 3% на несвоєчасну оплату зазначеного товару. Скаржник вказує, що останню частину партії товару згідно специфікації №2 було поставлено тільки 16.12.2015 року, тому стягнення пені та 3% річних по специфікації №2 за період з 03.07.2015р. по 16.12.2015р. є безпідставним, оскільки до 16.12.2015р. та до 29.01.2016р. настав строк оплати відповідно 40% та 10% цієї партії товару. Суд першої інстанції безпідставно при розрахунку пені та 3% річних виходив із заборгованості по кожній окремій накладній, оскільки умовами договору не було передбачено обовязку оплати поставки кожної розукомплектованої частини товару по окремій накладній, а передбачено обовязок оплати партії товару в цілому (50%, 40% та 10% від суми партії товару). При цьому, суд не покликався на жодну норму закону, договору чи специфікації, якою передбачено обовязок оплати розукомплектованих частин партії товару, якщо умовами договору було передбачено поставку комплектної партії товару. При цьому, суд безпідставно посилається на п. 3.4. договору, оскільки цей пункт стосується строку оплати товару, поставленого без передоплати, а у даному випадку кожною специфікацією було передбачено здійснення передоплати. Судом першої інстанції безпідставно відхилені доводи відповідача про те, що поставлений за специфікацією №2 товар не є повністю укомплектованим, а механізм шнековий є неналежної якості, а також не надано жодної оцінки доказам, які підтверджують такі доводи відповідача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 БУД" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №18951/16 від 19.07.2016р.) в якому позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що після отримання кожної частини товару у відповідача наставав обовязок її оплати, а оскільки оплата була здійснена не в повному обсязі та невчасно, виник основний борг, а також право позивача на нарахування додаткових вимог.

14.09.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" подало до суду клопотання про зупинення провадження у справі №924/153/16 до вирішення Львівським апеляційним господарським судом пов'язаної справи №914/850/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Буд" та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016р. апеляційне провадження у справі зупинено до завершення розгляду Львівським апеляційним господарським судом справи № 914/850/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Буд" та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2017р. апеляційне провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2017р. задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи; зобов'язано відповідача надати суду власний контррозрахунок суми основного боргу та інших нарахувань з врахуванням обставин встановлених у справі №914/850/16.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, контррозрахунку суми основного боргу та інших нарахувань з врахуванням обставин встановлених у справі №914/850/16 суду не надав.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" подало до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №25943/17 від 06.09.2017р.) у зв'язку із залученням до участі в справі іншого представника та надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

В судовому засіданні 06.09.2017р. представник відповідача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2017р. заперечив проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши в судовому засіданні 06.09.2017р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2017р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи за межами строків, визначених статтею 102 ГПК України. В судовому засіданні 11.07.2017р. апеляційний суд задоволив клопотання відповідача, вкотре відклав розгляд справи та зобов`язав відповідача подати суду власний контррозрахунок суми основного боргу та інших нарахувань з врахуванням обставин встановлених у справі №914/850/16. Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення; ухвала суду від 11.07.2017р. ним отримана 17.07.2017р.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відмовляє в його задоволенні, оскільки останній мав достатньо часу для залучення до участі у справі повноважного представника та підготовки останнього до участі в судовому засіданні.

В судових засіданнях 11.07.2017р. та 06.09.2017р. представник відповідача підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення 802 420,27 грн. основного боргу, 217395,78 грн. пені, 595643,31 грн. штрафу, 13 021,86 грн. 3% річних, 91 761,25 грн. курсової різниці, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судових засіданнях 11.07.2017р. та 06.09.2017р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, 28.04.2015р. між ТОВ "ОСОБА_1 БУД" (постачальник) та ТОВ "АГРОТЕК-ХПП" (покупець) було укладено договір поставки №48.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупця обладнання для зерносховищ, найменування, кількість, комплектність, ціна та асортимент якого визначені у специфікаціях на кожну окрему партію товару та/або рахунках-фактурах, що підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість згідно умов договору.

Згідно п. п. 2.3 договору сторони передбачили, що специфікації є невід'ємними частинами цього договору. У разі, якщо у специфікації прямо вказано, що товар виготовляється із матеріалу покупця, то додатково, сторони мають вказати у специфікації найменування таких матеріалів, їх повний перелік, умови передачі матеріалів, строки їх поставки, кількість та вимоги щодо якості.

Поставка товару (визначення вартості товару) може здійснюватися як за цінами в національній валюті України, що визначаються згідно з умовами поставки, вказуються в специфікаціях та включають в себе податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані із поставкою товару відповідно до базису поставки, так і за цінами, зафіксованими в іноземній валюті, що підлягає перерахунку у валюту платежу - гривну України. (п. п. 3.1 договору).

Відповідно до п. п. 3.1.1 договору передбачено, що ціни на товар встановлюються специфікаціями окремо на кожну партію товару й розповсюджуються виключно на об'єм товару, вказаний безпосередньо в специфікації. Ціни на товар вказані в специфікаціях на кожну партію товару, дійсні протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання специфікації і можуть бути змінені постачальником в односторонньому порядку після спливу вказаного строку. В разі своєчасної передоплати покупцем в порядку, передбаченому п. 3.3. цього договору, ціна на партію товару, вказана в специфікації, не підлягає зміні. Ціни на товар, передоплату за який не здійснено, може бути переглянуто постачальником. В такому разі нові ціни на товар встановлюються новою специфікацією або додатковою угодою до цього договору.

Договором сторони передбачили, що постачальник має право постачати товар без одержання передоплати покупця. У цьому випадку покупець зобов'язується оплатити поставлений товар в строк до 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичного одержання товару. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Документом, що підтверджує факт зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника є відповідна виписка з його банківського рахунку. При оформленні платіжного доручення покупець зобов'язаний вказати у призначенні платежу номер, дату даного договору та номер Специфікації, за якою здійснюється оплата. Посилання на номер та дату договору повинні містити усі первинні документи та специфікації. (п.п. 3.4, 3.5, 3.6 договору).

Згідно п. п. 3.7, 3.8 договору у випадку отримання оплати за товар з неповною розшифровкою її призначення, строк виконання зобов'язань постачальником щодо поставки товару може збільшуватись на час, витрачений на встановлення призначення платежу. Ціна, загальна вартість, асортимент (сортамент), номенклатура та кількість товару - вказані в рахунку-фактурі, своєчасно сплаченому покупцем, вважаються узгодженими сторонами належним чином у відповідності до умов цього договору.

У відповідності до п. п. 4.2 договору сторони передбачили, що постачальник, після отримання суми передоплати відповідно до п. 3.3 договору (або після підписання специфікації, якщо відстрочення платежу 100%), готує до завантаження та здійснює безпосереднє завантаження товару, а покупець власними силами та за власний рахунок здійснює транспортування партії товару зі складу постачальника у м.Харків.

В разі порушення покупцем строків оплати товару, передбачених п. 3.3. цього договору, постачальник має право затримати поставку товару на строк затримки оплати товару. Документом, що засвідчує факт та обсяг передачі товару покупцю, є відповідний товаророзпорядчий документ, що підписується представниками обох сторін. Ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати товару чи його частини переходить від постачальника у відповідності з базисом поставки згідно "Інкотермс 2000". Датою переходу права власності на товар є дата передачі товару покупцю, що зазначена у товаророзпорядчому документі. (п. п. 4.2.1, 4.3, 4.4 договору).

Згідно п. п. 5.1 договору сторони передбачили, що перевірка додержання постачальником умов договору щодо кількості, комплектності та асортименту товару здійснюється покупцем в момент передачі йому товару. Щодо якості (стосовно явних недоліків) - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

У разі виявлення покупцем товару неналежної якості, постачальник зобов'язується замінити такий товар на якісний протягом розумного строку, зменшити вартість товару неналежної якості або повернути гроші в обсязі поверненого неякісного товару, якщо тільки покупець доведе, що ці недоліки виникли до фактичної передачі товару або з вини постачальника при належному виконанні покупцем умов транспортування, зберігання та експлуатації. (п.п. 5.2 договору).

У разі виявлення невідповідності якості товару діючим на території України стандартам або даним, що містяться у сертифікаті, покупець зобов'язаний викликати представника постачальника для участі у прийманні та складанні акту приймання товару за якістю. У повідомленні про виклик представника постачальника покупець, крім відомостей, передбачених Інструкцією П-7, повинен вказати: асортимент товару, номер транспортного засобу, спосіб виявлення недоліків, найменування вантажоотримувача, адресу місця приймання товару. У випадку неприбуття у строк без поважної причини протягом 3-х діб з моменту отримання повідомлення покупця представника постачальника для участі в прийманні товару та складання акту приймання товару за якістю, покупець повинен здійснити приймання товару у відповідності з вимогами чинного законодавства. (п. п. 5.3 договору).

Пунктами 5.4, 5.5., 5.6 договору передбачено, що документи щодо приймання товару за якістю, оформлені із порушенням вимог даного договору та норм чинного законодавства, не мають доказової сили при вирішенні спорів щодо якості товару. Претензії щодо якості товару, що постачається за даним договором, повинні бути пред'явлені постачальникові не пізніше 15-ти календарних днів з дати поставки товару в порядку, встановленому діючим законодавством України з урахуванням положень цього договору. Претензії повинні пред'являтись у письмовій формі, бути підписаними уповноваженою особою та скріплюватись печаткою покупця, з додаванням усіх документів, що підтверджують обґрунтованість викладених в претензіях відомостей та вимог, супроводжуватись актами, складеними з урахуванням п. 5.3 даного договору, копіями транспортних документів, тощо.

Згідно п. п. 6.1, 6.2, 6.3 договору передбачено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань, прийнятих відповідно до умов договору, згідно діючого законодавства. Посадові особи, що підписали цей договір, несуть субсидіарну відповідальність по зобов'язанням сторони договору згідно ст. 619 ЦК України. За прострочення терміну проведення платежів проти строку, передбаченого умовами договору, постачальник має право нарахувати та стягнути із покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу до повного погашення заборгованості. За прострочення більш ніж на 30 днів строку проведення платежів, передбаченого умовами договору, до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція у розмірі 7% вартості затриманої оплатою партії товару.

Вказаним договором сторони передбачили, що у разі прострочення більш ніж на 30 календарних днів строку проведення платежів за договором, постачальник має право суми отриманих оплат зарахувати в якості погашення заборгованості покупця, що утворилася за раніше здійсненими поставками, а також стягнути санкції, передбачені п.п. 6.2., 6.3, 6.5. договору, незалежно від вказаного покупцем призначення платежу, в тому числі за зобов'язаннями, що виникли за іншим договором, укладеним між сторонами договору, про що постачальник письмово повідомляє покупця. За прострочення проведення платежів покупець сплачує постачальнику суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами. (п.п. 6.4, 6.5 договору).

Згідно п. п. 6.6, 6.7 договору сторони передбачили, що за прострочення строку передачі товару покупець має право нарахувати та стягнути із постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непереданого у строк товару за кожен день такого прострочення, а за прострочення строку передачі товару більш ніж на 30 днів, до постачальника може бути застосований штраф в розмірі 7% від вартості непереданого у строк товару. Пеня нараховується за весь час прострочення поставки до повного виконання зобов'язання. За прострочення строку передачі товару покупець має право додатково нарахувати та стягнути із постачальника неустойку у розмірі три відсотка річних від вартості непереданого у строк товару за весь час прострочення.

Сторони домовилися, що у будь-якому іншому разі збитки відшкодуванню не підлягають. Постачальник не несе відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов'язань, передбачених даним договором та має право односторонньої відмови від виконання умов договору частково або у повному обсязі, у випадках невиконання та/або неналежного виконання покупцем будь-яких обов'язків, передбачених договором; ухилення покупця від повернення підписаних (у т.ч. за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти) специфікацій, видаткових накладних, додаткових угод, інших документів, пов'язаних із здійсненням договору, від проведення звіряння розрахунків у відповідності зі строками та порядком визначеним чинним законодавством та даним договором (п. п. 6.8, 6.9 договору ).

У відповідності п. п. 2.3 договору, 28.04.2015р. між сторонами підписано специфікацію №1 на поставку товару на загальну суму 1376013,60 грн. (в т.ч. ПДВ), відповідно до якої передбачена поставка: силосу СВК 7,3.15 К60 3024.000.000, в кількості 2 компл., естакади надсилосної оцинкованої в кількості 2 компл.

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 2.3 специфікації №1 передбачено такі умови оплати: 50% передоплати в сумі 688006,80 грн. протягом 3 банківських днів з моменту підписання даної специфікації; 40% вартості товару, що складає суму в розмірі 550405,44 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту отримання від постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження, але в будь-якому разі раніше дати поставки товару постачальником; остаточні 10% вартості товару, що складає суму в розмірі 137 601,36 грн. - в термін не пізніше 45 календарних днів після фактичного відправлення товару, що підтверджується відповідними товаротранспортними документами (товарними накладними).

Термін поставки: 45 календарних днів з моменту оплати 50% згідно п. 2.1. специфікації. Поставка товару, передбаченого специфікацією №1 до договору, здійснювалась згідно наступних накладних: №800 від 26.06.2015р. на суму 643 626,60 з ПДВ, №831 від 03.07.2015 року на сум 643 626,60 з ПДВ (силос СВК 7,3.15 К60 3024.000.000.) та накладної №831 від 03.07.2015року на суму 88 760,40 з ПДВ. (естакада надсилосна оцинкована).

Згідно п. 3, 4 специфікації №1 передбачено терміни поставки: 45 календарних днів з моменту оплати 50% згідно п. 2.1 специфікації, але за умови своєчасного виконання п. 2.2 та п. 2.3 даної специфікації. З відправкою кожної партії товару, та у разі постачання товару частинами, одночасно із товаром постачальник надає покупцю для підписання комплектуючу відомість, яка підтверджує факт отримання відповідної кількості та асортименту комплектуючих, має бути підписана покупцем протягом 3 (трьох) календарних днів від дати отримання товару (що підтверджується відповідними товаротранспортними накладними) та відправлена постачальнику засобами електронного або факсимільного зв'язку. Якщо покупець не надасть підписаний документ протягом зазначеного строку - претензії щодо невідповідності комплектності поставленого товару від покупця не приймаються.

Згідно підписаної між сторонами специфікації №2 від 28.04.2015р. сторони передбачили поставку наступного товару на загальну суму 7005663,00 грн., а саме: силосу СВП 23,8.22 3011.00.000-08 в кількості 2 комплекти, механізму шнекового зачисного в кількості 2 шт., естакади надсилосної оцинкованої в кількості 2 комплекти.

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 2.3 специфікації №2 передбачені наступні умови оплати: 50% передоплати в сумі 3 502 831,50 грн. протягом 3 банківських днів з моменту підписання даної специфікації; 40% вартості товару, що складає суму в розмірі 2502265,20 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту отримання від постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження, але в будь-якому разі раніше дати поставки товару постачальником; остаточні 10% вартості товару, що складає суму в розмірі 700566,30 грн. - в термін не пізніше 45 календарних днів після фактичного відправлення товару, що підтверджується відповідними товаротранспортними документами, товарними накладними. Термін поставки: 75 календарних днів з моменту оплати 50% згідно п. 2.1. специфікації.

Поставка товару (силосу СВП 23.8.22 3011.00.000-08), передбаченого специфікацією №2 від 28.04.2015р. здійснювалася позивачем згідно наступних накладних: №832 від 03.07.2015р. на суму 315 681,77 грн., №840 від 07.07.2015р. на суму 631 363,52 грн., №868 від 13.07.2015 р. на суму 631 363,52 грн., №869 від 13.07.2015р. на суму 631 363,52 грн., №873 від 15.07.2015р. на суму 631 363,52 грн., №935 від 03.08.2015р. на суму 315 681,77 грн., №939 від 05.08.2015р. на суму 631 363,52 грн., №945 від 07.08.2015р. на суму 631 363,52 грн., №986 від 14.08.2015р. на суму 631 363,52 грн., №987 від 14.08.2015р. на суму 631 363, 52 грн., №1032 від 20.08.2015р. на суму 631 363,52 грн.

Згідно специфікації №2 відповідачу поставлено товар (естакада надсилосна оцинкована) згідно накладних №1064 від 28.08.2015р. на суму 255 660,48 грн., №1084 від 01.09.2015р. на суму 120 353,40 грн., №1097 від 04.09.2015 р. на суму 112 830,24 грн., №1133 від 16.09.2015 р. на суму 45 132, 10 грн., №1533 від 16.12.2015 р. на суму 67 698,14 грн., а також товар (механізм шнековий зачисний) згідно накладної №1192 від 30.09.2015 р. на суму 120 353,40 грн.

28.07.2015р. сторони підписали специфікацію №3 на поставку товару на загальну суму 127513,50 грн. (транспортний міст 3012.12.000 в кількості 1 комплект).

Згідно п. п. 2.1-2.3 специфікації №3 було передбачено наступні умови оплати, а саме: 70% передоплати в сумі 89 259,45 грн. протягом 3 банківських днів з моменту підписання даної специфікації; остаточні 30% вартості товару протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання від постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження, але в будь-якому разі раніше дати поставки товару постачальником. Термін поставки: 45 календарних днів з моменту оплати 70% згідно п. 2.1. специфікації.

Поставка товару згідно специфікації №3 (транспортний міст 3012.12.000) проведена позивачем згідно накладної №1193 від 30.09.2015 р. на суму 127 513,50 грн.

Товар відповідно до специфікацій було поставлено відповідачу, що підтверджується наступними первинними документами: ТТН №800 від 26.06.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_5В.), актом №121/15 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.06.2015 на суму 5000 грн. (перевізник ФОП ОСОБА_5В.), заявкою №1 від 26.06.2015р. до договору №66 від 26.06.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_5В.), видатковою накладною №831 від 03.07.2015р. на суму 732 387 грн., ТТН №831 від 03.07.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_6В.), ТТН № 832 від 03.07.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_6В.), довіреністю №98 від 03.07.2015р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, актом про надання послуг №12 від 05.07.2015р. на суму 5 000 грн. (перевізник ФОП ОСОБА_6В.), ТТН №840 від 07.07.2015р. (перевізник ТОВ "Богдан-Транс", довіреністю №103 від 07.07.2015р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, актом надання послуг №52 від 08.07.2015р. на суму 12500 грн. (перевізник ТОВ "Богдан-Транс"), заявкою-договором про надання транспортних послуг від 07.07.2015 (перевізник ТОВ "Богдан-Транс"), ТТН №868 від 13.07.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_7В.), актом №6 виконаних робіт (наданих послуг) від 14.07.2015р. на суму 11000 грн. (перевізник ФОП ОСОБА_7В.), заявкою-договором про надання транспортних послуг від 13.07.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_7В.), ТТН №869 від 13.07.2015р. (перевізник ТОВ "КНГ"), актом №55 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 14.07.2015р. на суму 11 500 грн. (перевізник ТОВ "КНГ"), заявкою-договором №1 про надання транспортних послуг від 13.07.2015р. до договору №13/7 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 13.07.2015 (перевізник ТОВ "КНГ"), довіреністю №109 від 13.07.2015р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, ТТН №873 від 15.07.2015р. (перевізник ТОВ "Бор Ін вест"), довіреністю №114 від 15.07.2015р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, актом надання послуг №46 від 16.07.2015р. на суму 11 000 грн. (перевізник ТОВ "Бор Ін вест"), ТТН №935 від 03.08.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_8В.), ТТН №939 від 05.08.2015р. (перевізник ТОВ "Інсета"), актом №ОУ-0000335 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 06.08.2015р. на суму 12000 грн. (перевізник ТОВ "Інсета"), заявкою-договором про надання транспортних послуг від 04.08.2015р. (перевізник ТОВ "Інсета", ТТН №945 від 07.08.2015р. (перевізник ПП "ТК "Лінко", довіреністю №134 від 03.08.2015р. на отримання ТМЦ, актом надання послуг №1008001 від 10.08.2015р. на суму 13 000 грн. (перевізник ПП "ТК "Лійко"), транспортною заявкою №1 від 07.08.2015р. до договору №010815/Е-1 від 01.08.2015р. на транспортно-експедиційне обслуговування (перевізник ПП "ТК "Лінко"), ТТН №986 від 14.08.2015р. (перевізник ТОВ "Автоперевізник №1", актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ТОВ0000888 від 17.08.2015р. на суму 12 900 грн. (перевізник ТОВ "Автоперевізник №1", заявкою №140815/М-2 від 14.08.2015р. до договору 140815-1 про надання транспортних послуг від 14.08.2015р. (перевізник ТОВ "Автоперевізник №1", ТТН №987 від 14.08.2015р. (перевізник ТОВ "Автоперевізник №1", актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ТОВ0000887 від 17.08.2015 на суму 12900 грн. (перевізник ТОВ "Автоперевізник №1"), заявкою №140815/М-1 від 14.08.2015р. до договору 140815-1 про надання транспортних послуг від 14.08.2015р. (перевізник ТОВ "Автоперевізник №1", ТТН №1032 від 20.08.2015р. (перевізник ПП "МПК"), актом №ОУ-0000Ґ32 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.08.2015р. на суму 12500 грн. (перевізник ПП "МПК", ТТН №1064 від 28.08.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_9В.), ТТН №1084 від 01.09.2015р. (перевізник ТОВ "Класт"), актом надання послуг №163У від 03.09.2015р. на суму 13 200 грн. (перевізник ТОВ "Класт"), ТТН №1097 від 04.09.2015р. (перевізник ТОВ "Компанія "ЕССА"), актом від 04.09.2015р. згідно рахунка №1075732 на суму 6 000 грн. (перевізник ТОВ "Компанія "ЕССА"), ТТН №113.3 від 16.09.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_10А.), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №10 від 17.09.2015р. на суму 6000 грн. (перевізник ФОП ОСОБА_10А.), заявкою-договором про надання транспортних послуг від 16.09.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_10А.), ТТН №1192 від 30.09.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_11А.), ТТН №1193 від 30.09.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_11А.), актом надання послуг №1034 від 02.10.2015р. на суму 6200 грн. (перевізник ФОП ОСОБА_11А.), заявкою-договором про надання транспортних послуг від 30.09.2015р. (перевізник ФОП ОСОБА_11А.)

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар згідно платіжного доручення №323 від 13.05.2015р. в сумі 2000000 грн., №247 від 15.05.2015р. на суму 5000000 грн., №65 від 13.07.2015р. на суму 1500000 грн., №144 від 03.08.2015р. на суму 500000 грн., №272 від 09.09.2015р. на суму 100000 грн., №302 від 16.09.2015р. на суму 100000 грн., №350 від 29.09.2015р. на суму 300000 грн., що також підтверджено банківськими виписками від 13.05.2015р.,15.05.2015р., 13.07.2015р., 03.08.2015р., 09.09.2015р., 16.09.2015р., 29.09.2015р. із відповідними оплатами. Решта боргу в сумі 802420,27 грн. залишилась несплаченою.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №2076 від 30.11.2015р. із вимогою сплатити заборгованість в розмірі 802420,27 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 802 420,27 грн. основного боргу, 150 700 грн. витрат на транспортування товару, 234 196,76 грн. пені, 595 643,31 грн. штрафу, 19 018,86 грн. інфляційних витрат, 13 857,67 грн. 3% річних та 91 761,25 грн. курсової різниці.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору поставки від 27.04.2015р. №48 та специфікацій до договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8 509 190,08 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, товаротранспортними накладними, актами приймання-передачі.

Разом з тим, в порушення умов договору, відповідач за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 7 700 000 грн., що підтверджується платіжними документами.

Отже, враховуючи те, що відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав в повному обсязі, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати повної вартості отриманого товару, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 802 420, 27 грн. основного боргу підтвердженні належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 150700 грн. витрат на транспортування товару, суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони п. 4.1. договору поставки від 28.04.2015р. №48 передбачили, що постачання здійснюється на умовах РСА/ЕХW (склад постачальника, м.Харків) згідно "Інкотермс 2000", якщо інше не обумовлено специфікацією. Разом з тим, умовами підписаних між сторонами специфікацій №№1,2,3 сторони не передбачили покладення на відповідача 150700 грн. відшкодування витрат на транспортування товару. При цьому, судова колегія вважає необґрунтованими посилання позивача на п. 4.2. договору, як підставу для стягнення витрат на транспортування товару, оскільки даним пунктом договору передбачено лише умову, що покупець власними силами та за власний рахунок здійснює транспортування партії товару зі складу постачальника у м. Харків, будь-яких додаткових договорів чи угод, підписаних між сторонами згідно яких відповідач взяв на себе зобовязання з оплати таких витрат суду не було подано. Разом з тим, наявні в матеріалах справи товаротранспортні накладні, довіреності, договори-заявки та акти приймання-передачі робіт (послуг) підтверджують лише фактичне транспортування товару до місця призначення та його передачу покупцю, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на транспортування товару в розмірі 150700 грн. безпідставні та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 234196, 76 грн. пені, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобовязання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст. 549 ЦК України).

Судом апеляційної інстанції з поданого позивачем розрахунку пені встановлено, що відповідачем проводились часткові оплати по яких дати таких проплат були включені в період прострочення при розрахунку суми пені.

Разом з тим, згідно п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 вищевказаної постанови).

Таким чином, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд апеляційної інстанції вважає його правомірним, тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 217 395,78 грн., а в решті 16 800, 98 грн. пені судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф в розмірі 595643,31 грн. (по специфікації №1 (137013,60 грн. х 0,07=96 320,95 грн.), по специфікації №2 (7005663 грн. х 0,07=490396,41 грн.), по специфікації №3 (127513,50 грн. х 0,07=8925,95 грн.).

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене та беручи до уваги п. 6.3. договору поставки від 28.04.2015р. №48, суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 595643,31 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 19018,86 грн. інфляційних витрат, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті гривні, то норми ст. 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.

Згідно п.10 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валюти боргу, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

При цьому, п. 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" передбачено, що вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). При цьому стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно повважав, що норми ст. 625 ЦК України не можуть бути застосовані до ціни у гривні, визначеної з врахуванням курсу іноземної валюти на день оплати товару, тому інфляційні витрати, обраховані за вказаний період в розмірі 19018,86 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 13 857,67 грн. 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" від 17.12.2013р. №14).

Пунктом 6.5 договору сторони передбачили, що за прострочення проведення платежів покупець сплачує постачальнику суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.

Як встановлено апеляційним судом з поданих позивачем розрахунків 3% річних, дні проведених відповідачем часткових проплат були враховані позивачем у періоди прострочення при нарахуванні суми річних. Однак, суд апеляційної інстанції вказує, що це суперечить п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Таким чином, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірним є стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 13021,86 грн., в решті 835,81 грн. 3% річних судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 91761, 25 грн. курсової різниці, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.

Вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України (п. 10 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013, №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Як встановлено апеляційним судом, вартість товару згідно специфікації №1 та специфікації №2 була зафіксована в іноземній валюті євро, а всі платежі на день оплати підлягали перерахунку відповідно до зміни Міжбанківського курсу продажу євровалюти, тому заборгованість з оплати вартості товару, згідно специфікації №1 та специфікації №2 правомірно підлягала перерахунку до курсу євровалюти.

Суд апеляційної інстанції вважає, що сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни. При цьому, чинне законодавство не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості, а в судовому порядку даний правочин недійсним не визнавався (аналогічна позиція про правомірність стягнення курсової різниці згідно укладених між сторонами договорів викладена у постановах Вищого господарського суду України від 19.10.2010р. №4/37-10, від 25.08.2010р. №19/301, від 31.10.2012р. №18/113-53/81, від 06.11.2011р. №5015/1478/12).

Судова колегія зазначає, що сума курсової різниці по специфікації №1 від 28.04.2015р. становить: 188006,80 грн./ 23,617 * 26,828 - 188006,80 грн. = 25561,66 грн., по специфікації №2 - 486 899,97 грн. /23,617 *26,828 - 486 899,97 грн. = 66 199,59 грн. Загальна сума курсової різниці складає 91 761,25 грн.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки позивача, суд першої інстанції правомірно повважав їх правильними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства, тому прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 91 761,25 грн. курсової різниці підтвердженні належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача, що про те, що частина товару виявилась неналежної якості та поставлена відповідачу не в повному комплекті, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, враховуючи наступне.

Як встановлено апеляційним судом, в провадженні Львівського апеляційного господарського суду перебувала справа №914/850/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Буд" та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів штрафних санкцій за прострочення поставки товару згідно договору поставки №48 від 28.04.2015р. та зобов'язання здійснити поставку частини недопоставленого та неякісного товару за договором поставки №48 від 28.04.2015р., укладеного між ТОВ "ОСОБА_1 Буд" та ТОВ "Агротек-ХПП".

Так, судом в межах справи №914/850/16 встановлено, що ТОВ "Агротек-ХПП" не здійснив оплати наступних 40% вартості товару, котрий було йому поставлено згідно специфікації №1, тому ТОВ "ОСОБА_1 Буд" в силу положень ч.4 ст.612 ЦК України не вважається таким, що допустив прострочення поставки товару за цією специфікацією. Разом з тим, обумовлений в специфікації №2 товар ТОВ "ОСОБА_1 Буд" повинен був поставити позивачу до 29.07.2015р., за умови сплати останнім наступних 40% вартості товару. Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Агротек-ХПП" оплатив 40% вартості товару 29.09.2015р., тому, за умовами п. 4.2.1 договору, саме до вказаної дати ТОВ "ОСОБА_1 Буд" мав право затримати поставку товару.

Станом на 29.09.2015р. ТОВ "ОСОБА_1 Буд" не поставив ТОВ "Агротек-ХПП" лише 0,3 комплекта естакади надсилосної. Поставка недопоставленого товару відбулася 16.12.2015р. згідно видаткової накладної №1533 на суму 67698,14 грн.

Згідно п. 1.1.10 договору за однією специфікацією поставлявся не комплект товару, а партія товару. Зі специфікації №2 прослідковується, що вказана партія складалася із двох комплектів силосу СВП 23,8.22 3011.00.000-08, двох комплектів естакади надсилосної оцинкованої, а також двох одиниць механізму шнекового зачисного, тому, застосовуючи положення ст. 683 ЦК України до всього товару, що підлягав поставці за специфікацією №2, ТОВ "Агротек-ХПП" безпідставно ототожнює комплект товару із партією товару, тому в даному випадку, враховуючи приписи ст. 683 ЦК України, непоставленим в строк товаром вважається лише один комплект естакади надсилосної оцинкованої загальною вартістю 225660,48 грн. із ПДВ, другий комплект естакади було поставлено ще 28.09.2015р. згідно видаткової накладної №1064.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання ТОВ "ОСОБА_1 Буд" поставити частину непоставленого та неякісного товару, суд в межах справи №914/850/16 зазначив наступне.

Згідно п. п. 5.1 - 5.6 договору перевірка додержання постачальником умов договору щодо кількості, комплектності та асортименту товару здійснюється покупцем в момент передачі йому товару. Щодо якості (стосовно явних недоліків) - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

У разі виявлення покупцем товару неналежної якості, постачальник зобов'язується замінити такий товар на якісний протягом розумного строку, зменшити вартість товару неналежної якості або повернути гроші в обсязі поверненого неякісного товару, якщо тільки покупець доведе, що ці недоліки виникли до фактичної передачі товару або з вини постачальника при належному виконанні покупцем умов транспортування, зберігання та експлуатації.

У разі виявлення невідповідності якості товару діючим на території України стандартам або даним, що містяться у сертифікаті, покупець зобов'язаний викликати представника постачальника для участі у прийманні та складанні акту приймання товару за якістю. У повідомленні про виклик представника постачальника покупець, крім відомостей, передбачених Інструкцією П-7, повинен вказати: асортимент товару, номер транспортного засобу, спосіб виявлення недоліків, найменування вантажоотримувача, адресу місця приймання товару. У випадку неприбуття у строк без поважної причини протягом 3-х діб з моменту отримання повідомлення покупця представника постачальника для участі в прийманні товару та складання акту приймання товару за якістю, покупець повинен здійснити приймання товару у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Документи щодо приймання товару за якістю, оформлені із порушенням вимог даного договору та норм чинного законодавства, не мають доказової сили при вирішенні спорів щодо якості товару.

Претензії щодо якості товару, що постачається за даним договором, повинні бути пред'явлені постачальникові не пізніше 15-ти календарних днів з дати поставки товару в порядку, встановленому діючим законодавством України з урахуванням положень цього договору.

Претензії повинні пред'являтись у письмовій формі, бути підписаними уповноваженою особою та скріплюватись печаткою покупця, з додаванням усіх документів, що підтверджують обґрунтованість викладених в претензіях відомостей та вимог, супроводжуватись актами, складеними з урахуванням п.5.3 даного договору, копіями транспортних документів, тощо.

Згідно п.п. 3,4 специфікації №1 передбачено терміни поставки: з відправкою кожної партії товару, та у разі постачання товару частинами, одночасно із товаром постачальник надає покупцю для підписання комплектуючу відомість, яка підтверджує факт отримання відповідної кількості та асортименту комплектуючих, має бути підписана покупцем протягом 3 (трьох) календарних днів від дати отримання товару (що підтверджується відповідними товаротранспортними накладними) та відправлена постачальнику засобами електронного або факсимільного зв'язку. Якщо покупець не надасть підписаний документ протягом зазначеного строку - претензії щодо невідповідності комплектності поставленого товару від покупця не приймаються.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді справи №914/850/16 судом було встановлено, що станом на 29.09.2015р. ТОВ "ОСОБА_1 Буд" не поставив ТОВ "Агротек-ХПП" лише 0,3 комплекта естакади надсилосної, поставка вказаного товару відбулася 16.12.2015р. згідно видаткової накладної №1533 на суму 67698,14 грн. При цьому, суд в межах даної справи дійшов висновку, що непоставленим в строк товаром, згідно специфікації №2, вважається лише один комплект естакади надсилосної оцинкованої загальною вартістю 225660,48 грн. Окрім того, суд при розгляді справи №914/850/16, не прийняв до уваги доводів ТОВ "Агротек-ХПП", що поставлений товар є неналежної якості та відмовив в позові про зобов`язання поставити частину непоставленого та неякісного товару, оскільки ТОВ "Агротек-ХПП" прийняв цей товар без зауважень та підписав без зауважень, як видаткові накладні, так і комплектуючі відомості.

Отже, беручи до уваги обставини встановлені судом у справі №914/850/16 щодо поставки позивачем всього товару, обумовленого в специфікації №2 та недоведеності обставин поставки товару неналежної якості, враховуючи положення ч. 3 ст. 35 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає доводи відповідача про те, що частина товару, поставленого за специфікацією №2, виявилась неналежної якості та поставлена відповідачу не в повному комплекті безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини встановлені судом у справі №914/850/16 щодо непоставлення в строк за специфікацією №2 одного комплекту естакади надсилосної оцинкованої загальною вартістю 225660,48 грн. із ПДВ не впливає на правильність здійснених позивачем нарахувань, оскільки специфікацією №2 сторони чітко визначили строки проведення чергових платежів, які обчислюються банківськими та календарними днями. Окрім того, судом приймається до уваги те, що відповідачем, в тому числі на вимогу суду, не надано контррозрахунку суми основного боргу та інших нарахувань.

Доводи скаржника не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки їм була надана правильна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду. Судовою колегією не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, а тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.05.16р. у справі №924/153/16 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.