Постанова № 68778270, 04.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2017 року справа № 813/1745/17

о 16 год., 48 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/1745/17 за адміністративним

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому просило:

- Визнати протиправним і скасувати п. 6 вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 03.04.2017 року №05-15м/2371 в частині щодо покриття витрат по використанню профілакторію на загальну суму 634461,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на балансі Підприємства знаходиться будівля гуртожитку-профілакторію за адресою м. Львів, вул. Любінська, 168.

Згідно свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу від 03.10.2008 року, виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради, вказана будівля закріплена на праві господарського відання за позивачем.

Позивач не погоджується із висновками відповідача про здійснення покриття витрат на суму 634461,24 грн. - вартість комунальних послуг, спожитих сторонніми особами в приміщенні гуртожитку-профілакторію, оскільки електроенергія, що спожита в будівлі гуртожитку-профілакторію, зараховувалась до загального споживання відділу господарського забезпечення, а лише частина приміщень площею 670,3 м2 зайнято мешканцями.

У позивача немає технічної можливості частково опалювати приміщення, що не є зайнятим. Споживання електроенергії та теплопостачання на вказане приміщення обумовлене необхідністю належної охорони (наявна сигналізація) та зберігання медичного обладнання, що наявне в незайнятій частині приміщення. Вказане не знайшло свого відображення у акті, що призвело до необгрунтованих висновків про покриття витрат за осіб, які займають частину приміщення.

Позивач також зазначає, що документів, на підставі яких проживають особи в гуртожитку-профілакторію, до ревізії не надано, оскільки такі особи проживають без законних на це підстав (ордерів).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові докази та пояснення, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченнях, відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, що відповідачем, згідно п. 1.2.3.1. Плану контрольно-ревізійної роботи на IV квартал 2016 року, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2013 року по 31.10.2016 року.

В ході ревізії встановлено, що на балансі позивача на праві господарського відання знаходиться будівля гуртожитку-профілакторію за адресою м. Львів, вул. Любінська, 168.

Під час ревізії, станом на 08.02.2017 року, комісією проведено обстеження (огляд) приміщень вказаної будівлі та встановлено, що частину приміщень площею 670,3 м2 зайнято мешканцями.

Ревізією встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку витрати по гуртожитку-профілакторію за ревізійний період склали 792462,09 грн., в тому числі за 2013 рік - 10270,32 грн., за 2014 рік - 221606,25 грн., за 2015 рік - 319241,40 грн., за січень-жовтень 2016 року - 241344,12 грн. Усі витрати по вказаній будівлі обліковувалися на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» по відділу господарського забезпечення.

Оглядом встановлено, що в будівлі гуртожитку-профілакторію окремі загальнобудинкові прилади обліку холодної води, теплової енергії не встановлені, гаряче водопостачання в будівлі відсутнє, облік електричної енергії в будівлі фіксується лічильником №395912, на момент огляду зафіксований показник електролічильника 7664 кВт/год.

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивачем за період з 01.01.2014 року по 31.10.2016 року по будівлі гуртожитку-профілакторію спожито 260387 кВг/год. електричної енергії на суму 364996,60 грн., яка оплачена позивачем відповідному постачальнику.

Опалення будівлі профілакторію проводилося котельнею позивача. Згідно наказів позивача від 09.12.2011 року за № 450 та від 25.12.2014 року за № 496 вартість опалення 1 м2 площі в місяць становила - 24.70 грн. без ІІДВ (до 31.12.2014 року) та 23,55 грн. без ПДВ (з 01.01.2015 року).

Проведеним розрахунком встановлено, що позивачем понесено витрати на опалення гуртожитку-профілакторію, згідно затверджених йому тарифів, на загальну суму 408882,17 грн., в тому числі на опалення площі, зайнятої мешканцями (670,3 м2) за період з 01.01.2014 року по 31.10.2016 року - 308632,98 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку за період з 01.01.2014 року по 31.10.2016 року по будівлі гуртожитку-профілакторію витрати по водопостачанню склали на суму 6669,80 грн., які оплачено позивачем.

За спожиту воду на суму 6328,50 грн. споживачами (мешканцями) відшкодування не проведено.

Рахунки на відшкодування вартості комунальних послуг особам, що проживають в гуртожитку-профілакторії, протягом ревізійного періоду позивачем не виставлялися.

Позивачем без підстав сплачені витрати фізичних осіб, що проживають у приміщенні гуртожитку-профілакторію, на загальну суму 634461,24 грн., внаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму, відповідно спірні вимоги є законними.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та пояснення, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

03.04.2017 року за вихідним №05-15м/2371 відповідачем скеровано позивачу лист щодо усунення порушень законодавства, в п. 6 якого зазначено, що на порушення п. 4, 7, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року за 318, встановлено безпідставне покриття підприємством у 2014-2015 та січень-жовтень 2016 комунальних витрат фізичних осіб, що проживають у приміщенні гуртожитку-профілакторію на загальну суму 634461,24 грн. чим завдано підприємству збитків на вказану суму.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, КАС України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно п. 7 ст. 10 цього ж Закону, органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно п. 46. Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача про визнання протиправним і скасування п. 6 вимог відповідача від 03.04.2017 року за № 05-15м/2371 в частині щодо покриття витрат по використанню приміщення профілакторію на загальну суму 634461,24 грн., оскільки позивач по суті не спростовує вищевказані встановлені відповідачем порушення, а лише по суті вказує про безрезультатне вчинення ним дії.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Судом також враховується, що згідно вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Відповідно правильність та правомірність нарахування таких витрат буде перевіряти суд який буде розглядає такий позов.

На думку суду позивач помилився в обраному способі захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, однак таке не позбавляє можливості позивача на захист своїх прав та інтересі у випадку вирішення судом питання про стягнення вказаних вище збитків.

Вказана позиція по суті узгоджується із позиціє ВС України від 15.04.2014 року по справі №21-40а14.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, із врахуванням повноважень суду згідно ст. 162 КАС України, адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 94 КАС України, судові витрати та витрати на правову допомогу покладають на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 11.09.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.