Постанова № 68777502, 08.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 р. Справа № 804/8210/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2016 року Західно - Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокппНОМЕР_1) податковий борг з земельного податку у сумі 41297,43 грн. на користь місцевого бюджету м.Павлограду через Управління державної казначейської служби у м.Павлограді (р/р 33219813700032, код 18010700, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код отримувача 37936856).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 41297,43 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №5141302092959, правом на подання заперечень на адміністративний позов чи заяв про відкладення розгляду справи не скористався.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) перебуває на обліку в Західно - Донбаській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Як зазначається в адміністративному позові, податковий борг фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з земельного податку з фізичних осіб станом на 14.11.2016 року становить 41297,43 грн.

Податковий борг виник з 30.05.2016 року внаслідок несплати узгодженої суми грошових зобов'язань у строки, встановлені чинним законодавством України.

Так, 18 лютого 2016р. відповідачем самостійно подано на адресу ОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2016р., в якій визначено річну суму податку у розмірі 19438,82 грн. із розбивкою на місяці у сумі 1619,90 грн. щомісячно (в грудні - 1619,92 грн.).

За вказаною декларацією відповідачем не забезпечена сплата зобов'язань за 6 податкових періодів (з квітня по вересень 2016р.) на загальну суму 9719,40 грн. (1619,9 грн. х 6 міс.).

Крім того, 25.02.2016р. відповідач подав на адресу ОДПІ уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2016р., в якій визначено додаткову річну суму податку у розмірі 53559,11 грн. із розбивкою на місяці у сумі 4463,26 грн. щомісячно (в грудні - 4463,25 грн.).

За вказаною декларацією відповідачем не забезпечена сплата зобов'язань за 6 податкових періодів (з квітня по вересень 2016р.) на загальну суму 26779,56 грн. (4463,26 грн. х 6 міс.).

Таким чином, загальний борг відповідача за вказаною декларацією станом на 14.11.2016р. складає 36498,96 грн.

Також, 25.02.2016р. контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з земельного податку та встановлено порушення сплати останнім земельного податку за період 2014, 2015 р.р., про що було складено акт перевірки від 25.02.2016р. № 33/04-10-17-5-НОМЕР_1. На підставі зазначеного акту перевірки 25.02.2016р. позивачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000611705 про застосування до відповідача штрафних санкцій з земельного податку у розмірі 951,56 грн. та № 0000601705 про застосування штрафних санкцій з земельного податку у розмірі 3846,91 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 особисто під підпис 25.03.2016р., ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскражувались, тому є узгодженими.

Заборгованість відповідача по платежам до бюджету підтверджується розрахунком суми позову (новостворений борг), долученого до матеріалів справи.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а п.п. 288.2 - 288.3 ст.288 вказаного кодексу, встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК України.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 286.3 ст. 286 ПК України, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було сформовано у відношенні відповідача податкову вимогу від 01.02.2016 року №137-23 про сплату суми податкового боргу в розмірі 452,54 грн., яка була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано відповідачем 05.02.2016 року.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Згідно п.87.1 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 ст.20 ПК України, визначено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Згідно з п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 41297,43 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (кодНОМЕР_1) податковий борг з земельного податку у сумі 41297,43 грн. (р/р 33219813700032, код 18010700, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код отримувача 37936856).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко