Рішення № 68773638, 05.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 758/10411/13-ц Головуючий в 1 інстанції - Супрун Г.Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/8845/2017 Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» в серпні 2013 року звернувся до Подільського районного суду м. Києві з позовом про стягнення з відповідачів як з поручителів в солідарному порядку заборгованості:

- за кредитним договором №03/08 від 14.01.2008 року в розмірі 88 749 869,60 грн., яка складається із: суми заборгованості за кредитом в розмірі 50 896 472,87 грн., заборгованості за процентами в розмірі 35 404 847,13 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 2 448 549,60 грн.; (та в іноземній валюті) в розмірі 5 662 984,86 доларів США, яка складається із: суми заборгованості за кредитом в розмірі 3 600 000,00 доларів США, заборгованості за процентами в розмірі 1 872 690,41 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 58 450,45 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 131 844,00 доларів США.

- за кредитним договором №10/2008 року від 27.06.2008 року в розмірі 9 452 051,61 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 5 100 000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 3 990 543,40 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 82 804,81 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 278 703,40 гри.; (в іноземній валюті - доларах США) в розмірі 5 600 062,81 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 3 560 000,00 доларів США, заборгованості за процентами в розмірі 1 851 882,73 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 57 801,00 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 130 379,08 доларів США; (в іноземній валюті - Євро) в розмірі 893 561,72 Євро, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 600 000,00 Євро, заборгованості за процентами в розмірі 265 127,83 Євро, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 9 741,76 Євро, пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 18 692,13 Євро.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2015 року позов задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором-1 в загальному розмірі 92 757 024,28 грн. та 5 472 690,41 доларів США; заборгованість за кредитним договором-2 в загальному розмірі 14 062 171,98 грн., 5 411 882,73 доларів США, 865 127,83 євро. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 153-169, том II).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2016 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.10.2015 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «АКБ «Київ» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ТОВ «Флоріда Інжиніринг» про стягнення заборгованості скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 104-108, том III).

В ухвалі зазначалося, що судами залишено поза увагою, що позовні вимоги ПАТ «АКБ «Київ» до ТОВ «Флоріда Інжиніринг» про стягнення заборгованості віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.01.2017 року провадження в частині позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» до відповідача ТОВ «Флоріда Інжиніринг» (як до боржника юридичної особи) закрито на підставі ч.1 ст.205 ЦПК України (а.с. 237, том III).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2016 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.10.2015 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «АКБ «Київ» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 204-208, том III).

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ПАТ «АКБ «Київ» подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Зазначив, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказував на те, що суд першої інстанції безпідставно виходив із того, що порука відповідачів припинилась з підстав частини 4 ст. 559 ЦК України, оскільки судом не враховано того, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18.12.2014 року встановлено відсутність підстав для визнання поруки ОСОБА_2 припиненою за частиною 4 ст. 559 ЦК України (рішення суду набрало законної сили та не скасоване). Теж саме стосується і поручителя - ОСОБА_1 - якому рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.05.2015 року в справі № 761/111ЗЗ/15-ц (рішення суду набрало законної сили та не оскаржувалось) також відмовлено в задоволенні вимоги про припинення поруки за частиною 4 ст. 559 ЦК України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримав.

Представник відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення районного суду без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Згідно вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель-відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року зі змінами та доповненнями, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд встановив наступні обставини.

14.01.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Київ» (правонаступником якого є ПАТ «АКБ «Київ») та ТОВ «Флоріда Інжиніринг» укладено кредитний договір №03/08, відповідно до умов якого останнє отримало кредит у розмірі 30 000 000 грн. до 13.01.2010 року зі сплатою 17 % річних за користування кредитом.

В подальшому між кредитором та позичальником неодноразово укладались додаткові угоди до кредитного договору від 14.01.2008 року.

Згідно останньої додаткової угоди № 8 від 26.02.2010 року сторони домовились викласти кредитний договір від 14.01.2008 року у новій редакції, зокрема, змінили його назву на «договір про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії», також встановили максимальний ліміт кредиту у розмірі 52 985 000 грн. та 3 600 000 доларів США, зі сплатою в національній валюті - 20 % річних, в іноземній валюті - 12 % річних (том 1 а. с. 22-30).

Крім цього, у додатку № 1 до вищевказаної додаткової угоди сторони затвердили новий графік погашення кредиту у вигляді «Графіка зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії» (том 1 а. с. 31).

У пункті 1.1.2. додаткової угоди № 8 від 26.02.2010 року до кредитного договору від 14.01.2008 року зазначено, що погашення заборгованості по кредиту буде здійснюватись відповідно до графіку погашення, що визначений у додатку № 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною, та кінцевим терміном погашення не пізніше 31.10.2014 року, а також дострокового погашення у випадках передбачених цим договором. У випадку невиконання позичальником графіку зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії терміном більше ніж 30 календарних днів, що визначений в додатку № 1 до цього договору та/або кредитного договору від 27.06.2008 року, укладеного з ТОВ «Флоріда Інжиніринг», кредит вважається таким, термін погашення якого настав (том 1 а.с. 22-31).

Зазначаючи у позовній заяві розмір заборгованості боржника за кредитним договором від 14.01.2008 року, банк вказував про внесення змін до цього договору додатковою угодою № 8 від 26.02.2010 року, зокрема, шляхом встановлення максимального ліміту кредиту в розмірі 52 985 00 гри. та 3 600 000 доларів США зі сплатою в національній валюті - 20 % річних, в іноземній валюті 12 % річних, на строк користування до 31 жовтня 2014 року шляхом поступового зменшення ліміту кредитування згідно встановленого графіка. Зважаючи на п. 1.1.2 додаткової угоди від 26.02.2010 року № 8 до договору, у зв'язку з невиконанням позичальником його умов, банк вважав кредит таким, термін погашення якого настав (том 1 а.с. 2).

27.06.2008 року між АКБ «Київ» та ТОВ «Флоріда Інжиніринг» укладено кредитний договір 10/2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 000 000 грн. до 26.06.2009 року зі сплатою 17 % річних за користування кредитом.

В подальшому між кредитором та позичальником неодноразово укладались додаткові угоди до кредитного договору від 27.06.2008 року.

Згідно останньої додаткової угоди № 7 від 26.02. 2010 року до кредитного договору від 27.06.2008 року сторони домовились викласти кредитний договір у новій редакції та встановили суму кредиту у розмірі 3 560 000 доларів США, а також 5 100 000 грн. та 600 000 Євро зі сплатою в національній валюті - 20 % річних, в доларах США - 12 % річних, в Євро - 10 % річних, на строк користування до 31.10.2014 року, шляхом поступового зменшення ліміту кредитування згідно встановленого графіка (том 1 а. с. 73-79).

Крім цього, у додатку № 1 до вищевказаної додаткової угоди сторони затвердили новий графік погашення кредиту у вигляді «Графіка зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії» (том 1 а.с. 80).

У п. 1.4. додаткової угоди № 7 від 26.02.2010 року до кредитного договору від 27.06.2008 року встановлено, що у випадку невиконання позичальником графіку погашення заборгованості, що визначений у додатку № 1 до цього договору та/або договору про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії від 14.01.2008 року, укладеного з ТОВ «Флоріда Інжиніринг», більше ніж на 30 днів, кредит вважається таким, термін погашення якого настав (том 1 а.с. 73).

Зазначаючи у позовній заяві розмір заборгованості боржника за кредитним договором від 27.06.2008 року, банк вказував про внесення змін до цього договору додатковою угодою № 7 від 26.02.2010 року, зокрема, шляхом встановлення максимального ліміту кредиту в розмірі 3 560 000 доларів США, а також 5 100 000 грн. та 600 000 Євро зі сплатою в національній валюті - 20 % річних, в доларах США -12 % річних, в Євро - 10 % річних, на строк користування до 31.10.2014 року шляхом поступового зменшення ліміту кредитування згідно встановленого графіка. Зважаючи на п. 1.4 додаткової угоди № 7 від 26.02.2010 року до договору, у зв'язку з невиконанням позичальником його умов, банк вважав кредит таким, термін погашення якого настав (том 1 а.с. 4).

Відповідно до п. 2.5 додаткової угоди № 8 від 26.02.2010 року до кредитного договору від 14.01.2008 року, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховуються проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Таким чином установлено, що згідно додатку № 1 до додаткової угоди № 8 від 26.02.2010 року до кредитного договору від 14.01.2008 року та додатку № 1 до додаткової угоди № 7 від 26.02.2010 року до кредитного договору від 27.06.2008 року ТОВ «Флоріда Інжиніринг» зобов'язалося сплатити банку грошові кошти на зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії, починаючи з липня 2012 року згідно з графіками (том 1 а.с. 31, 80).

Разом з тим, позичальник не виконав умови вказаних договорів та не сплатив грошові кошти на зменшення ліміту за кредитним договорами від 14.01.2008 року та від 27.06.2008 року та додатковими угодами до них №№ 7, 8, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунком заборгованості, наданим позивачем (том 1 а. с. 47 - 55).

Отже, відповідно до п. 1.1.2. кредитного договору від 14.01.2008 року в редакції додаткової угоди від 26.02.2010 року та відповідно до п. 1.4. кредитного договору від 27.06.2008 року у редакції додаткової угоди від 26.02.2010 року через 30 днів після спливу строку сплати заборгованості, кредити за цими договорами стали вважатися такими, термін погашення яких настав.

Указані кредитні угоди забезпечені окремими договорами поруки, укладеними між кредитором, позичальником та поручителями: ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Так, 02 березня 2010 року між ОСОБА_5, ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Флоріда Інжиніринг» укладено два договори поруки (а.с. 56-57, 105-106, том 1). Відповідно до пунктів 1.1. цих договорів ОСОБА_5 зобов'язався солідарно відповідати з ТОВ «Флоріда Інжиніринг» перед банком за виконання договірних кредитних зобов'язань позичальником.

02 березня 2010 року між ОСОБА_4, ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Флоріда Інжиніринг» укладено два договори поруки (а.с. 58-59, 103-104, том 1). Відповідно до пунктів 1.1. цих договорів ОСОБА_4 зобов'язався солідарно відповідати з ТОВ «Флоріда Інжиніринг» перед банком за виконання договірних кредитних зобов'язань позичальником.

02 березня 2010 року між ОСОБА_3, ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Флоріда Інжиніринг» укладено два договори поруки (а.с. 60-61, 107-108, том 1). Відповідно до пунктів 1.1. цих договорів ОСОБА_3 зобов'язався солідарно відповідати з ТОВ «Флоріда Інжиніринг» перед банком за виконання договірних кредитних зобов'язань позичальником.

Вищенаведеними договорами поруки строк припинення поруки не встановлений.

Матеріалами справи доведено та судом встановлено , що боржник не сплатив грошові кошти на зменшення ліміту за кредитними договорами від 14.01.2008 року та від 27.06.2008 року та додатковими угодами до них № 7, 8 відповідно до графіків зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії, строк користування кредитними коштами достроково сплив через 30 календарних днів з кінцевої дати, коли позичальник повинен був сплатити вказані кошти згідно вказаних графіків, натомість банк звернувся до суду з даним позовом поза межами строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України - у серпні 2013 року.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та встановлені в ухвалі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2016 року (а.с. 106, зворот, том III), і додаткового з'ясування не потребують.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, так як умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Колегія суддів з такими висновками не може погодитись лише в частині вирішення позовних вимог до поручителя ОСОБА_2

Вирішуючи позовні вимоги до вказаного поручителя, суд не застосував всі норми права, які підлягали до застосування та не повно встановив обставини справи, які підлягали встановленню.

Позивач на підтвердження того, що порука вказаного відповідача не припинилась, надав суду рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2014 року (а.с139 т.2). відповідно якого районний суд розглянув позов ОСОБА_2 до ПАТ «АКБ «Київ» про визнання припиненим договору поруки, борг за яким є предметом розгляду і в даній цивільній справі.

Позов був задоволений і суд задовольняючи позов, виходив з тих же обставин, з яких відповідачі заперечували проти задоволення позову в даній справі, а саме: з того, що строк повернення кредитів вважається таким, що настав за умовами кредитних договорів, якщо боржник не сплачував борг за графіками встановленими додатковими угодами більш ніж 30 днів.

Разом з тим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18.12.2014 року це рішення скасовано повністю , в задоволенні позову відмовлено.

В касаційному порядку рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.12.2014 року скасовано також не було.

Згідно ч. 2. ст. 223 ЦПК України, якою передбачено, що після набрання рішенням суду законної сили сторони не можуть оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Також відповідно до ч.3 цієї статті рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Враховуючи принцип юридичної визначеності , а також те, що відповідачу в даній справі ОСОБА_2 в задоволенні вимог про припинення поруки було відмовлено в позові, в якому він посилався на ці ж обставини, що і в даній справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зобов'язання за договором поруки, укладеним позивачем з цим відповідачем припинились .

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем заборгованість боржника перед кредитором за погашення якої поручився ОСОБА_2 становить:

- за кредитним договором №03/08 від 14.01.2008 року - 88 749 869,60 грн., яка складається із: суми заборгованості за кредитом в розмірі 50 896 472,87 грн., заборгованості за процентами в розмірі 35 404 847,13 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 2 448 549,60 грн.; (та в іноземній валюті) в розмірі 5 662 984,86 доларів США, яка складається із: суми заборгованості за кредитом в розмірі 3 600 000,00 доларів США, заборгованості за процентами в розмірі 1 872 690,41 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 58 450,45 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 131 844,00 доларів США.

- за кредитним договором №10/2008 року від 27.06.2008 року в розмірі 9 452 051,61 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 5 100 000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 3 990 543,40 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 82 804,81 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 278 703,40 гри.; (в іноземній валюті - доларах США) в розмірі 5 600 062,81 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 3 560 000,00 доларів США, заборгованості за процентами в розмірі 1 851 882,73 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 57 801,00 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 130 379,08 доларів США; (в іноземній валюті - Євро) в розмірі 893 561,72 Євро, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 600 000,00 Євро, заборгованості за процентами в розмірі 265 127,83 Євро, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 9 741,76 Євро, пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 18 692,13 Євро.

Розмір заборгованості, який просив стягнути позивач, вказаним відповідачем не спростований, а тому колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №03/08 від 14.01.2008 року в загальному розмірі 92 757 024,28 грн. та 5 472 690,41 доларів США; заборгованість за кредитним договором №10/2008 року від 27.06.2008 року в загальному розмірі 14 062 171,98 грн., 5 411 882,73 доларів США, 865 127,83 євро.

При цьому ОСОБА_2 за погашення вказаної заборгованості відповідає як солідарний боржник ТОВ «Флоріда Інжиніринг»

Так, як апеляційний суд ухвалює нове рішення в справі, відповідно до ст. 88 ЦПК України з даного відповідача також підлягають стягненню судові витрати в сумі 3758,10 грн.

Доводи скарги про те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.05.2015 року в справі № 761/111ЗЗ/15-ц, ОСОБА_1 також відмовлено в задоволенні вимоги про припинення поруки за частиною 4 ст. 559 ЦК України, колегія суддів не приймає тому, що предметом дослідження вказаної справи були інші підстави припинення поруки, а саме суд виходив із дати повного терміну погашення заборгованості за кредитними договорами згідно умов додаткових угод (а саме: п. 1.1.1. додаткової угоди № 7 та п.1.1.1, додаткової угоди № 8), яким було 31 квітня 2014 року.

Стосовно поручителя ОСОБА_3 питання припинення поруки не було предметом розгляду в інших цивільних справах, а тому доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення районного суду в повному обсязі.

Стосовно обставин встановлених в даній справі, щодо дати з якої у боржника виник обов'язок сплатити повністю кредит достроково, то вказані обставини, які наведено вище встановлено вірно.

Норми матеріального права судом не порушено і позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2016 року №6-2875цс15, яка постановлена після ухвалення судових рішень, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та яка відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Інші доводи в апеляційній скарзі відсутні.

Вирішуючи вимоги позивача, заявлені до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Рішення суду першої інстанції , щодо вирішення цих позовних ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року в частині вирішення вимог до відповідача ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» з ОСОБА_2, заборгованість за кредитним договором №03/08 від 14.01.2008 року в загальному розмірі 92 757 024,28 грн. та 5 472 690,41 доларів США; заборгованість за кредитним договором №10/2008 року від 27.06.2008 року в загальному розмірі 14 062 171,98 грн., 5 411 882,73 доларів США, 865 127,83 євро.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3758,10 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: