Постанова № 68772736, 11.09.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/359/17Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 33/789/272/17 Доповідач - Коструба Г.І.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2017 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Коструба Г.І. розглянувши адміністративну справу з участю особи, притягнутої до адмінвідповідальності,- ОСОБА_1, та його представника - ОСОБА_2, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, такого, що не працює,

Встановив:

Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської обл. від 13 травня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Як вбачається зі змісту даної постанови, ОСОБА_1 21 березня 2017 р. о 21 год. 00 хв. по вул. Залізнична у м. Заліщики керував транспортним засобом марки "ВАЗ-2106" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп"яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння відмовився, чим порушив вимоги ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить строк на апеляційне оскарження поновити, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження про адміністративне правопорушення відносно нього у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з"ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, формально підійшов до вивчення усіх обставин, а також не допитав по даній справі свідків.

Вказує, що він не був належним чином повідомленим про час та місце слухання справи: в протоколі про адміністративне правопорушення це не зазначено, сам він з 24 березня по 20 червня 2017 року перебував за межами України, про що свідчить копія закордонного паспорта, долучена до апеляційної скарги з відмітками про в"їзд та виїзд з території Польщі відповідно 24 березня та 20 червня 2017 року; про рішення суду першої інстанції щодо притягнення його до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП дізнався лише із постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №54334254 та ВП №54331726 від 19 липня 2017 року, які ним одержані 01 серпня 2017 року.

Зазначає, що ні суд, ні будь-який інший орган не повідомляв його про розгляд справи відносно нього та про винесення оскаржуваної постанови суду, внаслідок чого був позбавлений права на участь в розгляді справи та оскарження постанови у відповідні строки.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, прихожу до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду скаржнику слід поновити, а апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Враховуючи, що у матеріалах справи немає даних, які б з достовірністю свідчили про отримання ОСОБА_1 копії рішення місцевого суду про притягнення його до адмінвідповідальності, а про її існування він дізнався лише з повідомлення Заліщицького районного відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в липні 2017 року, вважаю, що строк на оскарження рішення суду був пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

При цьому апеляційний суд вважає непереконливою долучену до матеріалів справи довідку від 05 травня 2017 року, складену секретарем судових засідань Николайчук З.М., про те, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи, який відбудеться 13 травня 2017 року о 09 годині ранку за номером телефону, який не вказаний, з наведених вище підстав, а саме того, що в цей період часу він знаходився за кордоном.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП суд (суддя) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її у відповідності до закону.

Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які, маючи зв"язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказування фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.

Проте цих вимог закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано, внаслідок чого він, при наявності в матеріалах справи суперечливих доказів, прийшов до помилкового висновку про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2017 р. о 21 год. 50 хв. інспектором поліції ОСОБА_4 у присутності двох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №542185, згідно з якого ОСОБА_1 21 березня 2017 р. о 21 год. по вул. Залізничній у місті Заліщики Тернопільської області керував транспортним засобом марки "ВАЗ-2106" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, нечітка вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп"яніння в приймальному відділенні Заліщицької ЦКРЛ в присутності вищевказаних свідків відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

До даного протоколу були долучені в якості доказу пояснення зазначених свідків, а також пояснення лікаря Заліщицької ЦКРЛ ОСОБА_7, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння, що абсолютно не підтверджує факту керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки ОСОБА_1, не заперечуючи у судовому засіданні апеляційного суду факту перебування його у стані алкогольного сп"яніння, пояснив, що працівники поліції виявили його у вищезазначеному автомобілі, який був припаркований в м. Заліщики біля більярдного клубу, на пасажирському сидінні. Автомобілем керував ОСОБА_8, який працівниками поліції опитаним не був. Сам автомобіль належить ОСОБА_9, про що зазначено у протоколі про адмінправопорушення серії АП2 №542185 від 21 березня 2017 року. Відеофіксація працівниками поліції не проводилась.

Таким чином, як ствердив ОСОБА_1, автомобілем він не керував, він йому не належить, транспортний засіб був припаркований і відповідно перевіряти його на стан алкогольного сп"яніння працівники поліції законних підстав не мали.

Ці доводи апелянта місцевим судом не спростовані, а інших доказів, які б свідчили про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, про ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп"яніння, у матеріалах справи немає.

Протокол же про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження його змісту іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі за ч. 1ст.130 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, постанова судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 13 травня 2017 р. підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись п.1 ст.247, ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Строк на апеляційне оскарження постанови Заліщицького районного суду Тернопільської обл. від 13 травня 2017 року поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Заліщицького районного суду Тернопільської обл. від 13 травня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, закрити провадження у справі щодо нього в зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.І. Коструба