Рішення № 68762290, 05.09.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/146/17 05.09.2017 050917 05.09.2017

Провадження №22-ц/784/1937/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у першій інстанції Семенова Л.М.

Категорія 24 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 вересня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів:Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю: представника позивача - Стороженко Є.О.,

відповідача - ОСОБА_6 та її представника - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_6

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"( далі- ПАТ «Миколаївобленерго») до ОСОБА_6 про стягнення коштів,

В с т а н о в и л а:

30 січня 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення боргу.

В обґрунтування позову зазначало, що 12 серпня 2015 року представниками ПАТ «Миколаївобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 Вітовського району Миколаївської області здійснено технічну перевірку електроустановки побутового споживача, в результаті якої встановлено порушення п. 42 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕн), а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника схованою електричною проводкою поза приладом обліку з порушенням схеми обліку, що не можливо виявити при контрольному огляді.

У результаті порушення відповідачами ПКЕЕН відбулося необліковане користування електричною енергію на загальну суму 24 370 грн.98 коп., що є реально спожитою, але не врахованою приладом обліку споживача та несплаченою електроенергією.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 травня 2017 року неналежних відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, в зв'язку з їх смертю, замінено на належного ОСОБА_6

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_6 на свою користь борг у сумі коштів 24 370,98 грн. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на корись ПАТ "Миколаївобленерго" збитки в сумі 24 370 грн.98 коп. та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на те, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначив про законність рішення суду першої інстанції та просив залишити його без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідача та її представника, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо стягнення коштів з відповідача. Також зазначив, що мають місце деліктні правовідносини, оскільки договір на постачання електричної енергії між сторонами не укладався, при цьому виявлено порушення споживання електричної енергії внаслідок безоблікового споживання.

Проте з таким висновком суду погодитися у повній мірі не можна.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року( далі - ПКЕЕН) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕн, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04 травня 2006 року з послідуючими змінами( далі - Методика).

За положеннями ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісією з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996 року ( зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442) ( далі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України. Дані Правила поширюються на всіх фізичних і юридичних осіб та фізичних осіб ( крім населення). Винятком є норми розділів «Загальні положення» ( розділ 1), «Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності ( розділ 2) та «Особливості постачання електричної енергії дня населених пунктів» ( розділ 12), які поширюються на всіх споживачів без винятку.

Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Пунктами 4,5 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, встановлено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, згідно акту про порушення № М 2542, 12 серпня 2015 року при здійсненні перевірки працівниками "Миколаївобленерго" за адресою АДРЕСА_1, Жовтневого (Вітовського) району Миколаївської області, встановлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, схованою електропроводкою з порушенням схем обліку, що неможливо було виявити під час контрольного огляду приладу обліку, чим порушено п. 42 ПКЕЕн (а.с. 4).

Відповідно розрахунку, проведеного позивачем, такими діями позивачу - ПАТ «Миколаївобленерго» було завдано збитки на суму 24370,68 грн. Розрахунок проведено з 22 травня 2013 року - дати складання попереднього акту про порушення ПКЕЕН, тобто попереднього технічного огляду (а.с. 9, 12).

Власником особового рахунку НОМЕР_1, згідно з виписки є ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а.с.10). Будь-яких змін до особового рахунку після смерті останньої щодо власника особового рахунку внесено не було. Наявні відомості щодо встановлення електричного лічильника у 2011 році, про що сторони не заперечували.

В той же час, на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2002 року власником житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Жовтневого (Вітовського) району Миколаївської області є ОСОБА_6, яка за спірною адресою не проживає, а проживає АДРЕСА_2 у м. Миколаєві (а.с. 40-41).

На час огляду житлового будинку працівниками ПАТ «Миколаївобленерго» у ньому проживала та була зареєстрована ОСОБА_9, мати відповідачки ( померла 20 червня 2016 року) і у відношенні неї складено акт про порушення.

Відповідно до п. 7 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року( далі - ПКЕЕН), для споживання електроенергії новий наймач ( власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладання договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового поживання до електропостачання.

Відповідач як новий власник в порушення п.7 ПКЕЕН з відповідною заявою до позивача не зверталася, договір про користування електричною енергією не укладала. Представник позивача не заперечувала проти вказаних обставин. Таке спростує відомості щодо укладання договору на постачання електричної енергії, про який зазначено у виписці із особового рахунку.

За таких обставин, між сторонами мають місце фактичні договірні правовідносини з постачання електричної енергії, оскільки позивач постачає її саме ОСОБА_6, як власнику житлового будинку. Закон не звільняє власника від відповідальності за порушення Правил особами, які проживають у його будинку з його відома та користуються послугами електропостачання.

Отже, висновок суду, що в даному випадку склалися деліктні правовідносини, а тому застосуванню підлягає ст.1166 ЦК України є невірним.

Згідно з п.2 ПКЕЕН, побутовий споживач - це фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником; самовільне підключення - це споживання електричної енергії без укладання з електропостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Відповідно до п. 3.1 Методики п/п 3.5 застосовується у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводок до електромережі електропостачальника або іншого споживача ( власника мережі) з порушенням схеми обліку.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахунку споживання електричної енергії; за тарифами та за кількістю днів, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення ( п.3.3 б Методики). Порядок проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії передбачений п.3.5 та з врахуванням п.2.7 Методики.

Розраховуючи вартість не облікованої енергії позивач посилається на положення п.3.3.а Методики відповідно до якої перерахунок за спожиту електричну енергію проводиться з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію чи набуття права власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Датою останньої технічної перевірки вказують 22 травня 2013 року ( відомості щодо складання акту про порушенні ПКЕЕН, відшкодування заподіяного збитку, матеріали справи не містять, оскільки їх знищено за терміном зберігання).

Оскільки ні автомат, ні безоблікова розетка, які були підключені проводом до електричної мережі, відповідно до положень ПКЕЕ не є пристроями, що занижують покази приладу обліку, між сторонами не укладено договір на постачання електричної енергії, нарахування вартості необлікованої електричної енергії у межах трьох років є не правильним.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що має місце безоблікове споживання електричної енергії у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, Вітовського району Миколаївської області,власником якої та споживачем електричної енергії якого є ОСОБА_6, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо відшкодування вартості необлікованої електричної енергії, проте в розмірі 13 398 грн. 85 коп. із розрахунку за 12 місяців, що передували дню виявлення порушення.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення діючого законодавства, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалене судом рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог із наведених вище підстав.

Посилання в апеляційні скарзі на положення розділу 5 та 6 ( зокрема п. 5.1, 6.40,6.42) ПКЕЕ є безпідставним оскільки в цій частині дані правила не поширюються на споживачів - населення.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_9, яка була присутня при складанні акту про порушення, в зв'язку з хворобою не розуміла значення своїх дій, оскільки наявність довідки щодо її хвороби без відповідного медичного висновку на підтвердження такого стану не є належним та допустимим доказом в силу ст.60 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача та її представника про направлення справи для розгляду за підсудністю.

Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у направленні справи для розгляду за підсудністю до іншого суду не входить до переліку ухвал, передбаченого ч.1 ст.293 ЦПК України, на яку може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначав про необґрунтованість відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача щодо зміни підсудності даної справи. Проте заперечення на дану ухвалу не є доводами апеляційної скарги, а тому не є предметом обговорення судом апеляційної інстанції.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України - з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» слід стягнути 875 грн.65 коп. судового збору, а з ПАТ «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_6 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмір 967 грн.62 коп.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково .

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове .

Позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_6 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 13 398 (тринадцять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 85 коп. на відшкодування вартості необлікованої електричної енергії та 875 ( вісімсот сімдесят п'ять) грн.65 коп. судового збору.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_6 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмір 967 ( дев'ятсот шістдесят сім) грн.62 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Т.Б. Кушнірова