Рішення № 68760681, 11.09.2017, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/1392/16-ц

Провадження №2/636/66/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:головуючого судді Слурденко О.І., за участю секретаря судового засідання Шилової І.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі Чугуївського районного відділу «Енергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем «Правил користування електроенергією для населення», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення електричної енергії не облікованої в наслідок порушення споживачем «Правил користування електроенергією для населення», оскільки за результатами перевірки від 01.03.2016 року працівниками Чугуївського РВЕ був встановлений факт поза облікового споживання електроенергії відповідачем, як власником будинку та споживачем за договором. Представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовуючи позов посилався на те, що в акті за №206911 від 01.03.2016 року зафіксоване порушення за адресою позивача, а саме: самовільне приховане підключення до мережі електричної енергії поза приладом обліку. Підключення виконано з порушенням схеми обліку, приховано, оскільки знаходиться у важкодоступному місці (під обшивкою стелі), виявити яке візуально представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості без спеціальних сигнальних технічних засобів. Виявлене порушення визначене п. 3.1.5 Методики. Відповідно до абз.2 підп. А п.3.3 Методики - споживачу робиться перерахунок за спожиту електроенергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Так як 23.05.2014 року за адресою позивача було здійснено планову заміну приладу обліку, при якому було проведено технічний огляд електроустановки, то перерахунок за спожиту електроенергію здійснений саме з цієї дати. З 23.05.2014 року по день виявлення порушення технічних перевірок енергопостачальником не проводилось. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН 21.03.2016 року, в присутності споживача ОСОБА_1 було проведено нарахування згідно Методики. Пункт 3.3 Методики передбачає, що розрахунок вартості не облікованої електроенергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії, за тарифами для населення, що діяли у період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електроенергії, за кількістю днів. Добова величина розрахункового споживання енергії визначається за формулою 3.1 Методики: 24*договірна потужність* коефіцієнт сезонності*коефіцієнт використання потужності. Тарифи, що діяли за період з 23.05.2014 року по 01.03.2016 рік становили залежно від кількості та обсягу кВт та цін на них. Кількість днів визначена згідно абз. підп. А п.3.3 Методики - 648 днів (з дня останнього технічного огляду 23.05.2014 року по день виявлення порушення 01.03.2016 року). Таким чином розрахунок вартості не облікованої електроенергії - 26,96*тарифи*648=10 503,27+ПДВ (20%) 2 100,70=12 603,97 грн. Отже, на думку представника позивача, вид порушення, що розглядався комісією з розгляду актів відповідає фактичному, а розрахунок вартості не облікованої електроенергії виконаний відповідно до Методики (а.с.52-55).

Крім того представник позивача вказував ще й на те, що ОСОБА_1 не заперечує виявленого порушення, але вказує на те, що розрахунок проведений невірно, оскільки виявлене порушення було здійснено відкрито, а не приховано, як це зазначено в акті. Поняття прихованої електропроводки визначено в п.1.2 ПКЕЕН, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 за №28 - як електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити. Актом про порушення, матеріалами фото фіксації та показаннями свідків є доведеним факт того, що мало місце саме порушення у вигляді прихованої електропроводки поза приладом обліку. Свідки засвідчили суду, що дійсно порушення неможливо було встановити контролером при контрольному огляді електролічильника, що у відповідності до п.1.2 ПКЕЕН передбачає лише візуальне обстеження цілісності засобу обліку та пломб, наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій виявлення самовільних підключень. Всі ці доводи позивачем не спростовані, інших доказів, які б підтверджували факт іншого виду порушення, належними доказами, він всупереч ст.60 ЦПК не довів. Відповідно до п.4.6. "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 в акті про порушення зазначені всі необхідні для розрахунку, згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. Тобто доводи відповідача про те, що в схемі відсутнє зображення втручання в схему обліку після електролічильника є необґрунтованим, оскільки таке у відповідності до вищевказаної норми не є обов'язковим. Крім того, схема повинна містити лише графічне зображення порушення. На виконання вищевказаної норми необхідні відомості та вихідні дані, обов'язкова наявність яких передбачена Методикою, а також зображена схема електропостачання, в якій зазначені межа балансової належності (на ізоляторах будинку), перерізи та матеріал всіх проводів (кабелів) наявних у схемі підключення, відомості щодо фазування приладу обліку. Таким чином, з урахуванням положень Методики, в акті міститься інформація та опис порушення, яке було виявлене на момент складення акта про порушення, а також необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу та вартостіне облікованоїелектричної енергії.Виявлена прихована електропроводка була змонтована саме з порушенням схеми обліку, оскільки сам вид порушення передбачає її зміну, бо належна (загальна, установлена) схема містить зображення електромереж та елекстроустановок, через які здійснюється споживання електроенергії лише через прилад обліку. Крім того, до виявленого порушення, під час проведення технічної перевірки, за результатами якої складено акт-наряд від 23.05.2014 року, підтверджено відсутність порушення схеми обліку на момент перевірки. Тобто, оскільки відповідач здійснив самовільне підключення електропроводки, споживання електроенергії, через яку здійснюється поза приладом обліку, то вид порушення відповідає саме п.3.1.5 Методики як "самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку". Відповідно до абз. 2 підп. А п. 3.3 Методики: "якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки". Відповідач здійснив самовільне приховане підключення поза приладом обліку, тобто вчинив дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, тому вид порушення, що розглядався комісією з розгляду актів відповідає фактичному, а розрахунок вартості необлікованої електричної енергії виконаний у відповідності до Методики. Для проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, для визначення добового обсягу споживання електроенергії, необхідним є значення поперечної площі перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення. У відповідності до Методики таке значення визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки. Так, при розрахунку спірної вартості необлікованої електричної енергії, враховані параметри: матеріал проводу - мідний провід з площею поперечного перерізу 1 мм2 та допустимим тривалим струмом 17 А. Такі показники були використані на підставі зазначених у акті про порушення (п. 3) параметрів. Таким чином, розрахунок добового обсягу споживання електроенергії відповідає вимогам Методики. Представник позивача також наголошує, що використаний показник поперечної площі перерізу проводу є мінімальним згідно з положеннями глави 1.3 Правил улаштування електроустановок, що обчислюється виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр проводки, для якої нормується мінімальний струм. Тобто, оскільки розрахунок добового обсягу споживання електроенергії здійснено з урахуванням мінімальних показників, то права відповідача щодо розміру спірної вартості недоврахованої електроенергії порушені не були. Щодо посилань відповідача на Інструкцію по складанню актів про порушення правил користування електричною енергією для населення, Методику проведення робіт по виявленню порушень ГЖЕЕн, представник позивача зазначає, що наведені документи не затверджені уповноваженим органом, а тому у розумінні ст.4 ЦК України не є актами цивільного законодавства. На підставі наведеного, на думку представника позивача, у ОСОБА_1 не має законних підстав для посилання на зазначені документи, та необґрунтовано робити висновки щодо неправомірності дій представників позивача. Відповідно до п. 1.1 ПКЕЕН, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, дані Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії); дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Лише норми розділів 1 "Загальні положення", 2 "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та 12 "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку. Проте норми розділу 6 "Розрахунки за користування електричною енергію" спірні правовідносини не регулюють, оскільки поширюються на юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), а тому посилання позивача на них є незаконним. Щодо посилань відповідача на викладені висновки НКРЕКП у листі від 09.07.2012 №4283/11/47-12 щодо здійснення розрахунку на підставі акту про порушення з дня проведення контрольного огляду показань приладу обліку, то позивач зазначає, що в даному роз'ясненні Комісія зазначила, що таке є необхідним лише у разі можливості виявлення представниками енергопостачальника порушень ПКЕЕН без застосування спеціальних засобів під час здійснення контрольного огляду, тобто такий розрахунок проводиться при виявленню зовсім іншого виду порушення. Проте, виявлене у ОСОБА_1 порушення не можливо були виявити без використання спеціальних сигнальних технічних засобів, оскільки воно виконано у важкодоступному місці (під обшивкою стелі), виявити яке візуально представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості.

У судовому засіданні представник позивача посилаючись на ч.1 ст.16 ЦК вказував, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Вимоги статті 16 ЦК України і ст. 4 ЦПК встановлюють, що права та інтереси можуть захищатися лише способами, передбаченими законом або договором. Так, відповідно до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2016 за №122, рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку. Проте, відповідач заперечуючи проти позову просить суд визначити інший період для розрахунку збитків. В "Аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" Верховний суд України зазначив, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. У кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Верховний Суд України в постанові від 21.05.2012 року у справі за №6- 20цс11 зазначив, що порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Проте, на думку представника позивача, зазначені заперечення ОСОБА_1 про визначення судом періоду для розрахунку збитків є неефективними способами захисту прав у розумінні вищевказаної правової позиції Верховного Суду України, оскільки не забезпечать поновлення порушеного права відповідача щодо проведеного нарахування за актом порушення, не приведуть до правових наслідків та ніяк не впливатимуть на відшкодування ним не облікованої спожитої електроенергії. Вимога ОСОБА_1 про стягнення з нього суми вартості необлікованої електроенергії взагалі не відповідає способам захисту права, встановленими нормами ст.16 ЦК України та не може бути предметом розгляду у відповідності до п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України, оскільки судом вже розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до АК «Харківобленерго» про визнання рішення комісії по акту про порушення від 01.03.2016 року щодо нарахування штрафу частково недійсним і йому в позові було відмовлено. На підставі наведеного, представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 посилався на те, що йому за договором купівлі-продажу належить житловий будинок в АДРЕСА_1. На підставі договору про користування електроенергією за №4993 в його будинок здійснюється поставка електроенергії позивачем, який регулярно щомісяця проводив перевірки користування ОСОБА_1 електроенергією. За спожиту електроенергію він сплачує вчасно. 01.03.2016 року співробітниками позивача було складено акт про порушення умов поставки електроенергії за №206911, в якому зазначено, що відповідач змонтував приховану проводку під обшивкою стелі, яку можливо виявити лише із застосуванням спеціальних технічних засобів, що на його думку не відповідає вимогам нормативних документів і посилається на п.48 ПКЕЕН від 01.03.2016 року. Зазначений пункт не містить порушення в редакції, як зазначено в акті. Електропроводка для підключення водонагрівача дійсно була змонтована відповідачем не більше 3-4 місяців назад до дня її виявлення, враховуючи значне подорожчання комунальних послуг та незначні доходи родини позивача. На думку ОСОБА_1 ця проводка є відкритою: підключений водонагрівач в заводському виконанні має відкритий провід підключення до електромережі; під обшивкою стелі змонтований транзитний електричний кабель при будівництві домоволодіння, який підключений до приладу обліку спожитої електроенергії. Місце підключення проводки від водонагрівача до транзитного кабелю повністю відкрите, оскільки в стельовому перекритті є отвір для проходу каналізаційної труби. Саме в цьому місці зроблене самовільне підключення. В акті зазначено, що ніхто інший зі співробітників позивача не зміг би виявити зазначене порушення, але відповідач, в порушення п.13 договору та п. 38 ПКЕЕН не проводив жодної перевірки з моменту купівлі відповідача будинку. Крім того, відповідно до п.1.2 ПКЕЕН, заборонено використання спеціальних технічних засобів при проведенні такого типу перевірок, але не зважаючи на таку заборону позивач посилається на їх використання в самому акті. Не відповідає акт, на думку відповідача і п.4.7 Методики, оскільки текст акту не однозначний. При проведенні перевірки були присутні лише двоє співробітників позивача, третій - акт тільки підписував, що є порушенням відповідних інструкцій. Таким чином факт без облікового користування електроенергією є лише припущенням енергопостачальної організації та не може бути підставою нарахування збитків, зазначений акт не несе будь-якого правового навантаження і не є доказом наявності правопорушення. Пояснення при проведенні перевірки відповідачем писалися під диктовку перевіряючих, при погрозах відключення будинку від електромережі.

21.03.2016 року відповідач приймав участь в засіданні комісії з розгляду вказаного акту і пояснював, що не визнає факту обладнання ним прихованої проводки. Позивач, на думку відповідача, відповідно до вимог п.13 договору та п.38 ПКЕЕН мав можливість не тільки проводити контрольне зняття показань приладу обліку, а й візуально обстежити цілісність приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, провести обстеження електроустановки на предмет виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та\або часткового демонтажу будівельних конструкцій і тому відповідач вважає, що нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії, необхідно здійснити за період з дати останнього контрольного огляду показань приладу обліку або технічної перевірки, але не більше ніж за 6 місяців. Його фактично поставили перед фактом прийнятого позивачем рішення, на його заперечення ніхто з членів комісії увагу не звертав, нарахування відбулося за період з 23.05.2014 року по 01.03.2016 рік - 17470 кВт на загальну суму 12 603 гривні 97 копійок. Не погоджується ОСОБА_1 і з Методикою нарахування збитків, йому не зрозуміло чи враховані позивачем сплачені ним щомісячно кошти за спожиту електроенергію. При проведенні розрахунку добового обсягу споживання електроенергії за формулою 2.7 п.3.5 Методики допущена арифметична помилка, позивач збільшив загальну величину збитків на 32 кВт за кожен день без облікового споживання і вважає, що 17470 кВт електроенергії він вжити за період з 23.05.2014 року по 01.03.2016 рік не міг. На думку ОСОБА_1, виявлене порушення відповідає п.5 п.3.1 Методики, а саме - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки з порушенням схеми обліку, а тому санкції, передбачені за це порушення відповідають ч.1 п. а) п.3.3 Методики, з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Період розрахунку повинен складати 6 місяців в 2016 році - 183 дня, згідно розрахунку відповідача донарахування за один день складає 12603,97 грн.: 648 днів=19,45 грн. За 6 місяців 19,45 грн. *183 дні=3559,45 грн., ця сума вже сплачена ним позивачу 03.07.2016 року. Під час розгляду справи в суді, ОСОБА_1 у судовому засіданні подавши письмову заяву про відвід судді, покинув зал засідання, заявивши, що він більше не бажає приймати участь у слухані справи, бо суд не задовольняє його клопотання, слухає тільки представника позивача.

Оскільки ОСОБА_1 протягом кількох судових засідань давав пояснення, посилався на певні докази та обставини, то суд вважає за можливе розглянути справи по суті і тому, вислухавши учасників процесу та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності зі ст.10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

З копії договору про користування електричною енергією за №4993 від 21.03.2016 року слідує, що між сторонами по справі укладено зазначений договір, відповідно до якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,3 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач повинен оплачувати одержану електроенергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені договором. При цьому споживач повинен зокрема узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої проводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. А енергопостачальник, в свою чергу має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електроенергією.

Копія особового рахунку за НОМЕР_1 свідчить про те, що він відкритий на ім'я позивача, а 23.05.2014 року йому був встановлений лічильник (а.с.95).

Під час проведення технічної перевірки, за результатами якої складено акт-наряд від 23.05.2014 року, підтверджено відсутність порушення схеми обліку на момент перевірки (а.с.134-135).

Крім того, судом встановлено та не оспорюються сторонами по справі, що дійсно відповідач, як енергопостачальник надавав ОСОБА_1 послуги, пов'язані з постачанням електроенергії, а той в свою чергу їх оплачував, таким чином, між сторонами склалися правовідносини постачання та споживання електроенергії через приєднану мережу відповідача. Такі відносини регулюються між сторонами по справі ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року, Правилами користування електроенергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26.07.1999 р. за N1357. Ці нормативні акти обов'язкові як для енергопостачальної організації, так і для споживача, ними визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.

У відповідності зі ст.714 ЦК України - за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу постачальник зобов'язується надавати споживачеві енергетичні ресурси, а споживач в свою чергу повинен оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися режиму їх використання. При правовідносинах постачання та споживання електричної енергії сторони зобов'язані додержуватися Правил користування електроенергією для населення. Крім того, у відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 37 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 року за №1357 вказує, що енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Судом було встановлено, що 01.03.2016 року при контрольному обході споживачів електроенергії працівниками позивача була здійснена перевірка будинку відповідача та складено акт. Відповідно до акту про порушення за №206911 від 01.03.2016 року ОСОБА_1 допустив порушення ПКЕЕН, а саме в його будинку був виявлений факт самовільного підключення до електромережі постачальника електричної енергії поза приладом обліку. Підключення виконане в таємному, важкодоступному місці, під обшивкою стелі, яке представниками енергопостачальника не можливо було виявити при контрольних оглядах приладу обліку. Скрита електропроводка була виявлена із застосуванням спеціальних технічних засобів. Факт самовільного підключення електропроводки до електромережі постачальника електричної енергії поза приладом обліку позивачем підтверджується також схемою виявленого порушення. З акту про порушення від 01.03.2016 року за №206911 слідує, що під час огляду будинку та виявлення порушення ПКЕЕН проводилася фото та відео фіксації. З відео та фото, наданих представником позивача слідує, що на фото зафіксовано прилад обліку електроенергії відповідача, при вимкненому навантаженні праска та водонагрівач споживають електроенергію, а лічильник її не обліковує. Зафіксоване місце підключення прихованої електропроводки в ванній кімнаті під обшивкою стелі.

У відповідності з Правилами користування електроенергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року за №1357 - самовільне підключення - споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил. Пункт 53 вказаних Правил наголошує, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

В судовому засіданні було з'ясовано, що ОСОБА_1 під час складання акту про порушення від 01.03.2016 року був присутній, зазначений акт підписав, будь-яких зауважень до нього не вносив. Згідно п. 9 вказаного акту засідання комісії по розгляду зазначеного акту було призначене на 21.03.2016 року. Під час вказаного засідання позивач був присутній та надав пояснення, згідно яких факт виявленого порушення ПКЕЕН не визнав. Пунктом 53 зазначених вище Правил також передбачено, що рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються:

- відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

- розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією. У разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії електропостачальник має право відключити лише без облікове приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути без облікове приєднання під час оформлення акта, відключенню підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті. У разі відмови побутового споживача від сплати вартості не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Допитаний судом свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює з 2000 року електромонтером в Чугуївському районному відділу «Енергозбут». Так, 01.03.2016 року вона разом із ОСОБА_5 працювала в бригаді, проводила технічну перевірку, в тому числі і будинку позивача. Дружина ОСОБА_1 відчинила їм двері та провела до приладу обліку, що знаходиться в коридорі. Свідок зафіксувала дані лічильника та побачила, що світло включене, а лічильник не працює. Потім прийшов позивач та пояснив, що далі до будинку їх не пустить. Свідок з ОСОБА_5 встигли оглянути лише кухню та коридор, але майстру вдалося оглянути і ванну кімнату та за допомогою відповідного приладу він виявив скриту електропроводку, про що був складений акт, з яким позивач погодився. Свідок зауважила, що таке порушення можливо виявити лише за допомогою спеціальних технічних засобів, контролер оглядаючи лічильник, виявити його не може. ОСОБА_4 пояснила, що частину проводу їм не вдалося вилучити та виміряти, оскільки позивач цього не дозволив, тому майстер зазначив у акті мінімальний показник поперечної площі перерізу проводу.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що з 2006 року є майстром рейдової бригади Чугуївського районного відділу «Енергозбут». 01.03.2016 року вони працювали по АДРЕСА_1, провели заміри навантаження по лінії та за адресою позивача виявили аж 24 ампера, що не відповідало даним споживання. Деякий час вони намагалися достукатися до будинку позивача, нарешті його дружина їх впустила та свідок разом з ОСОБА_4 виявили, оглядаючи лічильник, що він електроенергію не враховує. При вимкненому навантаженні на навантажувальних автоматах, у вимкнутому положенні, на навантажувальній клемі була напруга, а при вимкнутому лічильнику і увімкнутому автоматі у будинку було світло. Прийшов позивач, свідок відкрив лічильник і впевнився, що електроенергія споживається, а прилад обліку її не обліковує. ОСОБА_6 викликав інспектора Цибух М.О. для складання акту, а сам оглянув стіни навколо лічильника приладом для виявлення прихованої електропроводки і в ванній кімнаті під стелею цей прилад зреагував та показав наявність прихованої проводки. Позивач з виявленим порушенням погодився, але відмовив свідку в можливості вирізати частину проводу, тому свідок вимушений був зазначити в акті мінімальний показник поперечної площі перерізу проводу - 1 кв.мм. Чому в акті про порушення зазначено, що зразок проводу демонтований, упакований та вилучений - свідок пояснити не може, скоріше за все це була технічна помилка. Свідок зауважив, що при контрольному огляді приладу обліку контролер не могла виявити таке порушення тому, що лічильник знаходиться в коридорі, а прихована проводка була виявлена в ванній кімнаті під обшивкою стелі і лише за допомогою спеціального приладу.

З копії протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення від 01.03.2016 року слідує, що він відповідає вимогам вищенаведених Правил, а саме- зазначеним протоколом підтверджується, що засідання комісії відбулося 21.03.2016 року, на ньому був присутній позивач, комісією винесено рішення, згідно якого пункт порушення ПКЕЕН, який зафіксовано у акті за №206911, відповідає підпункту 5 пункту 3.1 «Методики розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.10.2010 року №1338. Величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії Wдобвизначена по п. 3.5 формула 2.7 Методики. Період розрахунку з 23.05.2014 року по 01.03.2016 року, а саме 648 днів, пропускна здатність кабелю перетину 1 (гл. ПУЕ) - 17 А, потужність 3,37 кВт, режим роботи 8 год., добове споживання електроенергії Wдоб - 26,96 кВтч. Висновком комісії визначено, що визначений обсяг недооблікованої електроенергії складає 17470 кВтч; збитки, нанесені АК «ХОЕ» внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, а саме прихована проводка до ПУ згідно рахунку №9073880984 від 21.03.2016 року складає 12 603 гривні 97 копійок. До протоколу від 21.03.2016 року додаються пояснення ОСОБА_1, згідно яких позивач зазначає, що не має відношення до змін електропроводки та крадіжки електроенергії, а також те, що в акті він поставив підпис, засвідчивши факт стану електропроводки, а не його згоду з крадіжкою електроенергії, з нарахуванням суми штрафу не погоджується, тому що вважає себе невинуватим.

За таким суд вважає, що позивачем були дотримані вимоги, передбачені Правилами користування електроенергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року №1357 щодо складання акту за №206911 від 01.03.2016 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення позивачем та його розгляду на засіданні комісії.

Згідно з розрахунком обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, складеним у відповідності з актом за №206911 від 01.03.2016 року та згідно ПКЕЕН і Методики - розмір спричинених позивачем відповідачу збитків складає 12 603 гривні 97 копійок.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статті 611 та 614 вказаного кодексу наголошують, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків і особа яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати потерпілій стороні збитки, якщо не доведе що збитки виникли не з її вини.

Згідно з п.48 Правил, споживач несе відповідальність перед енергопостачальником за порушення Правил користування електричною енергією та розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

В цивільному процесі кожна сторона зобов'язана доводити ті обставини, на які вона посилається (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що він зазначене в акті від 01.03.2016 року порушення не допускав і на засідання комісії з розгляду вказаного акту його пояснення не прийняті до уваги та не враховані комісією, оскільки ним не надано суду жодних доказів, які б свідчили про зазначені обставини. Навпаки пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4 та досліджені судом документи спростовують його твердження в цій частині.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що виявлена електропроводка до водонагрівача повністю відкрита та знаходиться в такому місці, що її можливо було виявити під час контрольних оглядів приладу обліку, оскільки сам ОСОБА_1 це не оспорює, а допитані судом свідки підтверджують, що самовільне підключення до мережі споживання електроенергії поза приладом обліку було виявлене у ванній кімнаті під обшивкою стелі, що безумовно свідчить про неможливість його виявлення під час контрольних оглядів приладу обліку, який знаходиться в іншій кімнаті.

За робочою Інструкцією контролера з контролю та обліку електроенергії І групи кваліфікації Чугуївського РВЕ «Харківенергозбут» визначені завдання та обов'язки контролера, його права, відповідальність, кваліфікаційні вимоги. Так, згідно п.п.1.5 п.1 вказаної Інструкції контролер при відвідуванні споживачів під час планового обстеження зобов'язаний проводити огляд лічильника, вводів та перевіряти: цілісність пломб, скла і корпусу, відсутність щілин між склом і кожухом, цілісність ізоляції дротів, що підходять до лічильника і виходять з блоку контактних затискачів, наявність і цілісність клемної кришки; правильність обертання диска лічильника; відповідність паспортних даних лічильника вказаним в маршрутній відомості; відповідність монтажу ввідного кабелю умовам Правил улаштування електроустановок, відсутність пошкоджень його ізоляції, наявність скруток, підключень до приладу обліку, без облікового споживання. Підпунктом 1.20 п.1 Інструкції визначено, що контролер зобов'язаний приймати участь в рейдових перевірках побутових споживачів по виявленню крадіжок електроенергії у складі бригади. Складати акти про виявлені порушення.

Судом встановлено, що відповідач не заперечує факту порушення ПКЕЕН, але не згодний з періодом нарахування для визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН. На думку ОСОБА_1 розрахунок потрібно провести за період з дати останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки, але не більше ніж за 6 місяців. Згідно п.38, абз.7 ПКЕЕН - енергопостачальник повинен проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладу обліку у споживача відповідно до затверджених графіків. При цьому періодичність проведення технічних перевірок у споживачів, що відносяться до категорії населення, жодним нормативним документом не регламентується.

Пунктом 3.3, п.п. «а», абз.2 Методики передбачено, що в разі, якщо споживач установив пристрій, що знижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електроенергії, виявити які представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електроенергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилось) чи набуття права власності на об'єкт, але не більше ніж за три роки.

Крім того, у п.1.1, абз.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ за №28 від 31.07.1996 року зазначено, що дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Норми розділів «Загальні положення», «Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» та «Особливості постачання електроенергії для населених пунктів» поширюється на всіх споживачів без винятку. Розділом 1 вказаних Правил, п.1.2 передбачено, що:

- контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо),цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності вітбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень;

- технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електроенергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку «Правилам устройства электроустановок» та іншим нормативно-технічним документам;

- прихована електропроводка це електрична проводка, яка приєднана до електромережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Згідно з п.1.5 Інструкції контролера з контролю електроенергії, він зобов'язаний при відвідуванні споживача під час планового обстеження проводити огляд лічильників та вводів. Враховуючи те, що до обліковий провід був прокладений між 1 та 2 поверхом під підвісною стелею у ванній кімнаті, контролер з контролю та обліку електроенергії під час проведення контрольного зняття показань приладу обліку не мала можливості виявити приховану проводку.

Зі змісту п.4.6. "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 слідує, що в акті про порушення потрібно зазначити всі необхідні для розрахунку, згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення. Доводи позивача про те, що в схемі відсутнє зображення втручання в схему обліку після електролічильника є необґрунтованим, оскільки таке у відповідності до вищевказаної норми не є обов'язковим. Крім того, схема повинна містити лише графічне зображення порушення.

Суд, дослідивши акт про порушення за №206911 від 01.03.2016 року, в якому міститься відповідна схема, прийшов до висновку, що працівниками позивача правильно зазначені необхідні відомості та вихідні дані, обов'язкова наявність яких передбачена Методикою. В зображеній схемі електропостачання відповідача зазначені межа балансової належності (на ізоляторах будинку), перерізи та матеріал всіх проводів (кабелів) наявних у схемі підключення, відомості щодо фазування приладу обліку. Таким чином, в акті міститься інформація та опис порушення, яке було виявлене на момент складення акту про порушення та необхідні дані для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Також судом встановлено, що виявлена прихована електропроводка була змонтована саме з порушенням схеми обліку, оскільки сам вид порушення передбачає її зміну, бо належна (загальна, установлена) схема містить зображення електромереж та електроустановок, через які здійснюється споживання електроенергії лише через прилад обліку. До виявленого порушення, під час проведення технічної перевірки, за результатами якої складено акт-наряд від 23.05.2014 року, підтверджено відсутність порушення схеми обліку на момент перевірки. Таким чином, оскільки відповідач здійснив самовільне підключення електропроводки, споживання електроенергії, через яку здійснюється поза приладом обліку, то вид порушення відповідає саме п.3.1.5 Методики як "самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку". ОСОБА_1 здійснив самовільне приховане підключення поза приладом обліку, тобто вчинив дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, тому вид порушення, що розглядався комісією з розгляду актів відповідає фактичному, а розрахунок вартості не облікованої електричної енергії виконаний відповідно до Методики. З приводу посилання ОСОБА_1 на Інструкцію по складанню актів про порушення правил користування електричною енергією для населення, Методику проведення робіт по виявленню порушень ГЖЕЕн, то наведені документи не затверджені уповноваженим органом, а тому у розумінні ст.4 ЦК України не є актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.1 ПКЕЕН, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, дані правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Лише норми розділів 1 "Загальні положення", 2 "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та 12 "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку. Проте норми розділу 6 "Розрахунки за користування електричною енергію" правовідносини, що виникли між сторонами по справі не регулюють.

Не погоджується суд із посиланням відповідача на викладені висновки НКРЕКП у листі від 09.07.2012 №4283/11/47-12 щодо здійснення розрахунку на підставі акту про порушення з дня проведення контрольного огляду показань приладу обліку, оскільки в даному роз'ясненні Комісія зазначила, що таке є необхідним лише у разі можливості виявлення представниками енергопостачальника порушень ПКЕЕН без застосування спеціальних засобів під час здійснення контрольного огляду, тобто такий розрахунок проводиться при виявленню зовсім іншого виду порушення.

Крім того, судом було встановлено, що в акті про порушення за №206911 від 01.03.2016 року зазначено, що під час огляду будинку відповідача був демонтований примірник проводу, запакований в пакет, опломбований пломбою та переданий 2-й екземпляр абоненту, а інший - вилучений. Як з'ясувалося в судовому засідання та підтверджується показаннями допитаних судом свідків, вказаний запис було зроблено помилково. Насправді частина проводу, що використана у схемі самовільного підключення не була вилучена тому, що відповідач категорично проти цього заперечував та не дав представникам позивача цього зробити. Відтак поперечна площа перерізу проводу, що використаний в схемі самовільного підключення була визначена не на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. Для розрахунку вартості не облікованої електроенергії, для визначення добового обсягу споживання електроенергії, необхідним є значення поперечної площі перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення. Згідно з Методикою таке значення визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки. Позивач, при розрахунку відповідачу спірної вартості не облікованої електроенергії, враховані наступні параметри: матеріал проводу - мідний провід з площею поперечного перерізу 1 кв. мм. та допустимим тривалим струмом 17А. Такі показники використані на підставі зазначених в акті про порушення (п.3) параметрів. Використаний показник поперечної площі перерізу проводу є мінімальним згідно з положеннями глави 1.3 Правил улаштування електроустановок, що обчислюється виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр проводки, для якої нормується мінімальний струм.

Таким чином, судом встановлено, що мало місце саме самовільне приховане підключення до мереж електроенергії поза приладом обліку. Підключення виконане з порушенням схеми обліку, приховано, виконане у важкодоступному місці (під обшивкою стелі) у ванній кімнаті, виявити яке візуально представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку без спеціальних сигнальних технічних засобів не мали можливості. Наведене відповідачем не спростовано, доказів наявності іншого виду порушення ним суду не надано, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.16,526,714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електроенергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 року №1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, ст.ст.10,11,60,88,209,212, 214,215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі Чугуївського районного відділу «Енергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії не облікової в наслідок порушення споживачем «Правил користування електроенергією для населення» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Ленінграді РФ, зареєстрованого у якості жильця і фактично проживаючого в АДРЕСА_1 (НОМЕР_2), вартість електроенергії спожитої в наслідок порушення правил поза приборами обліку в сумі 9044(дев'ять тисяч сорок чотири) гривні 52 копійки на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі Чугуївського районного відділу «Енергозбут» на р/р 290323012307 у філії ХОУ ВАТ «ДОБУ», МФО351823, ЗКПО00131954.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі Чугуївського районного відділу «Енергозбут»на р/р 290323012307 у філії ХОУ ВАТ «ДОБУ», МФО 351823, ЗКПО 00131954, судовий збір у сумі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення - апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: