Ухвала суду № 68760476, 05.09.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/4022/17 Головуючий суддя І інстанції Зуб Г. А.

Провадження № 22-ц/790/4012/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором поруки, -

встановила:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 15 вересня 2015 року між ним та компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до умов якого він передав у власність 100 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ХОВОТМ «Харківтеплоенерго», а компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» зобов'язалась сплатити вартість корпоративних прав, перерахувавши 15 000 000 грн. на його банківський рахунок у строк до 30 вересня 2016 року. Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, між ним та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким останній зобов'язувався відповідати за виконання всіх зобов'язань у повному обсязі компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD», що виникли з договору купівлі-продажу корпоративних прав. Посилаючись на те, що компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» взятих на себе за договором купівлі-продажу зобов'язань не виконала, передбачену договором суму не сплатила, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 15 000 000 гривень заборгованості.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2017 року у відкритті провадження відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначила, що предметом спору є стягнення грошових коштів на підставі договору поруки, спір виник не з корпоративних правовідносин, а тому має розглядатись на правилами цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами має корпоративний характер, а тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте погодитись з таким висновком не можна з наступних підстав.

За змістом частин першої, другої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом з тим, згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

У разі встановлення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії суди повинні керуватися поняттям корпоративних прав, яке викладено у частині першій статті 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як убачається із матеріалів справи, 15 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав - 100 % статутного капіталу ТОВ «ХОВОТМ «Харківтеплоенерго», вартість яких в сумі 15 000 000 грн. компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» зобов'язалась сплатити у строк до 30 вересня 2016 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, того ж дня між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким останній зобов'язувався відповідати за виконання всіх зобов'язань у повному обсязі компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD», що виникли на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав.

Компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» взятих на себе за договором купівлі-продажу корпоративних права зобов'язань не виконала, вартість частки у статутному капіталі у встановлений договором строк не сплатила.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Предметом спору у справі, що переглядається, є стягнення з поручителя грошових коштів, що підлягають сплаті за умовами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ХОВОТМ «Харківтеплоенерго», тобто щодо виконання грошового зобов'язання і не стосується захисту позивачем своїх прав, пов'язаних з процедурою реалізації корпоративного права.

Оскільки між сторонами виник спір не з корпоративних правовідносин, позивач звернувся до суду за захистом своїх майнових прав, то такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді - скасуванню, з передачею питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2017 року скасувати.

Питання щодо відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - Р.М. Піддубний

Судді С. С. Кругова

Н.П. Пилипчук