Постанова № 6875839, 27.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.10.09Справа №2а-8928/09/8/0170 (17:10) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лепрікон"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лепрікон"звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у м. Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006312303 від 06.04.09р. на суму 9860грн., №0006302303 від 06.04.09 р. на суму 6900грн., №0008182303 від 06.05.09р. на суму 3400грн., №0009242303 від 21.05.2009р. на суму 8160 грн., №0009792303 від 26.05.2009р. на суму 10200грн.

          В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006312303 від 06.04.09р. на суму 9860грн., №0006302303 від 06.04.09 р. на суму 6900грн., №0008182303 від 06.05.09р. на суму 3400грн., №0009242303 від 21.05.2009р. на суму 8160 грн., №0009792303 від 26.05.2009р. на суму 10200грн., окрім сум штрафних санкцій за не проведення та відсутність програмування у рішенні №0006312303 від 06.04.09р. на суму 9860грн., а саме на суму 255 грн. та 85 грн. відповідно, а також суми штрафних санкцій за не проведення на суму 100 грн. у рішенні №0006302303 від 06.04.09 р. на суму 6900грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено перевірку залів гральних автоматів ТОВ "Лепрікон", в результаті яких були складені акти перевірок : б/н від 30.04.09р., № 592/000293 від 04.05.09 р., б/н від 14.04.09 р., б/н від 12.03.09 р.

Позивач зазначає, що відповідно до спірних рішень актами перевірок нібито встановлені порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункової операції на повну суму надання послуги через незареєстровані належним чином в органах ДПІ, непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, якими є гральні автомати.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем винесені спірні рішення №0006312303 від 06.04.09р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 9860грн., №0006302303 від 06.04.09 р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6900грн., №0008182303 від 06.05.09р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 3400грн., №0009242303 від 21.05.2009р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 8160 грн., №0009792303 від 26.05.2009р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 10200грн.

Фінансові санкції розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340грн.) за кожний гральний автомат, що знаходився в залі гральних автоматів, який перевірявся представниками відповідача.

Позивач зазначає, що зали гральних автоматів оснащені зареєстрованими, опломбованими у встановленому порядку реєстраторами розрахункових операцій, які внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Вважає, що гральні автомати типу «ВИ-2» не є реєстраторами розрахункових операцій, оскільки в них не реалізовані фіскальні функції.

Відповідачем у судовому засіданні 01.10.09 р. суду надані письмові заперечення на адміністративний позов, у яких відповідач зазначив, що відносить гральні автомати, що застосовуються суб’єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, до РРО –автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості. Посилається на постанову КМУ від 07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", якою встановлено, що використання гральних автоматів з 31 грудня 2006р. має здійснюватися із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, тому вважає прийняті рішення законними та обґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лепрікон" має статус юридичної особи з 05.03.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 433948, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК (а.с.10).

Відповідно до довідки Головного управління статистики АРК № 05.03-06-19/1385 ТОВ “Лепрікон” включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, одним із основних видів діяльності за КВЕД зазначено діяльність з організації азартних ігор (а.с.9).

І. На підставі направлень № 0255 № 0256 від 10.03.09 року на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам податкового органу Мартиненку Д.В., Бицькому М.В. було доручено провести планову перевірку ТОВ “Лепрікон” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (а.с.149).

Судом встановлено, що посадовими особами ДПА у Дніпропетровській області на підставі направлень на проведення перевірки здійснено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю “ Лепрікон ” в залі гральних автоматів за адресою: смт.Покровське, вул.. 40 років Жовтня, 31-А, за результатами якої складено акт перевірки від 12.03.09 року б/н (а.с.146-147).

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 28 діючих гральних автоматів з наданням послуг в сфері грального бізнесу, які не переведені у фіскальний режим роботи, а також інші порушення законодавства в сфері розрахункових операцій.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини, що зазначені вище, були оцінені як порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).

Акт перевірки не містить описання гральних автоматів, а саме їх типу, моделі, назви, року випуску тощо. Позивачем акт перевірки був підписаний із запереченнями.

На підставі акту перевірки від 12.03.09 року б/н відповідач прийняв спірне рішення від 06.04.09 року за № 0006312303 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 9860,00 гривень, з яких 9520,00 гривень за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи. Фінансові санкції у розмірі 9520,00 грн. розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний гральний автомат, тобто 340 х 28 = 9520,00 гривень. Підставою для застосування фінансових санкцій у сумі 9520,00 грн. в спірному рішенні вказаний п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою смт. Покровське, вул.. 40 років Жовтня, 31-А, на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серії АВ №082993 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) з терміном дії з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року та на підставі ліцензії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим серії АВ № 342659 на організацію та утримання гральних закладів з терміном дії з 18.12.2008 року до 17.12.2013 року (а.с.89-90).

          Суд встановив, що в залі гральних автоматів за адресою смт.Покровське, вул. 40 років Жовтня, 31-А ТОВ “Лепрікон” встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій ER 350F STU.07, заводський номер КК 00002407, що належить позивачу та підтверджується довідкою про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій № 0109011155р (а.с. 108), та актом перевірки 12.03.09 року б/н (а.с.146-147).

          Також в матеріалах справи є витяг з рішення виконавчого комітету Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області № 223 від 30.10.08 р. про надання дозволу ТОВ «Лепрікон» на розміщення об’єкту сфери послуг з грального бізнесу за адресою смт.Покровське, вул.. 40 років Жовтня, 31-А, терміном на один рік (а.с.109).

В залі гральних автоматів за адресою смт.Покровське, вул.. 40 років Жовтня, 31-А, позивачем розміщено 28 гральних автоматів, на кожний з яких позивачем отримані, але на момент перевірки оригінали торгових патентів не знаходилися в наявності, у зв’язку з тим, що вони знаходились в бухгалтерії у м. Дніпропетровськ, що підтверджується письмовими поясненнями позивача. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється.

Судом встановлено, що позивач використовує гральні автомати, які використовуються для гри, та не обладнані купюроприймачами. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються, а підтверджуються технічним паспортом на гральні автомати.

ІІ. На підставі направлень № 0254 та № 0253 від 10.03.09 року на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам податкового органу Неживому О.А., Келембету О.В. було доручено провести планову перевірку ТОВ “Лепрікон” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (а.с.155).

Судом встановлено, що посадовими особами ДПА у Дніпропетровської області на підставі направлень на проведення перевірки здійснено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю “ Лепрікон ” в залі гральних автоматів за адресою: смт. Покровське, вул. Падалки, 116, за результатами якої складено акт перевірки від 12.03.09 року б/н (а.с.152-153).

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 20 діючих гральних автоматів з наданням послуг в сфері грального бізнесу, які не переведені у фіскальний режим роботи, а також інші порушення законодавства в сфері розрахункових операцій.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини, що зазначені вище, були оцінені як порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).

Акт перевірки не містить описання гральних автоматів, а саме їх типу, моделі, назви, року випуску тощо. Позивачем акт перевірки був підписаний без зауважень.

На підставі акту перевірки від 12.03.09 року б/н відповідач прийняв спірне рішення від 06.04.09 року за № 0006302303 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6900,00 гривень, з яких 6800,00 грн. за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи. Фінансові санкції у сумі 6800,00 грн. розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний гральний автомат, тобто 340 х 20 = 6800,00 гривень. Підставою для застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн. в спірному рішенні вказаний п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою смт. Покровське, вул. Падалки, 116, на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серії АВ №082993 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) з терміном дії з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року та на підставі ліцензії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим серії АВ № 342659 на організацію та утримання гральних закладів з терміном дії з 18.12.2008 року до 17.12.2013 року (а.с.89-90).

          Суд встановив, що в залі гральних автоматів за адресою смт. Покровське, вул. Падалки, 116, ТОВ “Лепрікон” встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій ER-350F STU.07, заводський номер КК 00001549, що належить позивачу та підтверджується довідкою про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій № 0109009340р. (а.с. 105), що також підтверджується актом перевірки від 12.03.09 року б/н (а.с.152-153).

          Також в матеріалах справи є витяг з рішення виконавчого комітету Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області № 66 від 18.04.07 р. про надання дозволу ТОВ «Лепрікон» на розміщення залу гральних автоматів за адресою смт. Покровське, вул.. Падалки, 116 (а.с.106).

В залі гральних автоматів за адресою смт. Покровське, вул. Падалки, 116, позивачем розміщено 20 гральних автоматів, на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 20 штук. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється.

Судом встановлено, що позивач використовує гральні автомати, які використовуються для гри, та не обладнані купюроприймачами. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються, а підтверджуються технічним паспортом на гральні автомати.

ІІІ. На підставі направлень № 000144 та № 000143 від 01.04.09 року на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам податкового органу Карманській Я.В., Гришаєвій Л.Е. було доручено провести планову перевірку ТОВ “Лепрікон” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (а.с.143).

Судом встановлено, що посадовими особами Красноармійської ОДПІ на підставі направлень на проведення перевірки здійснено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю “ Лепрікон ” в залі гральних автоматів за адресою: Донецька обл., м.Красноармійськ, вул.. Леніна, б/н, район універмагу «Шахтар», за результатами якої складено акт перевірки від 14.04.09 року б/н (а.с.139-140).

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 10 діючих гральних автоматів з наданням послуг в сфері грального бізнесу, які не переведені у фіскальний режим роботи.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог п. 1,3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).

Акт перевірки не містить описання гральних автоматів, а саме їх типу, моделі, назви, року випуску тощо. Позивачем акт перевірки був підписаний без зауважень. Позивач надав письмові пояснення стосовно виявлених порушень, а саме зазначив, що розрахунки з клієнтами проводяться через ЕККА, а отже не має підстав для фіксаліказації автоматів (а.с.141).

На підставі акту перевірки від 14.04.09 року б/н відповідач прийняв спірне рішення від 06.05.09 року за № 0008182303 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 3400,00 гривень за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи. Фінансові санкції розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний гральний автомат, тобто 340 х 10 = 3400,00 гривень. Підставою для застосування фінансових санкцій в спірному рішенні вказаний п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою Донецька обл., м.Красноармійськ, вул.. Леніна, б/н, район універмагу «Шахтар», на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серії АВ №082993 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) з терміном дії з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року та на підставі ліцензії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим серії АВ № 342659 на організацію та утримання гральних закладів з терміном дії з 18.12.2008 року до 17.12.2013 року (а.с.89-90).

          Суд встановив, що в залі гральних автоматів за адресою Донецька обл., м.Красноармійськ, вул.. Леніна, б/н, район універмагу «Шахтар» ТОВ “Лепрікон” встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій Датекс 5000І, заводський номер ДЮ 0900311, що належить позивачу та підтверджується довідкою про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій № 0109007548р. (а.с. 101), що також підтверджується актом перевірки 14.04.09 року б/н (а.с.139-140).

В залі гральних автоматів за адресою Донецька обл., м.Красноармійськ, вул.. Леніна, б/н, район універмагу «Шахтар», позивачем розміщено 10 гральних автоматів, на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 10 штук. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється.

Судом встановлено, що позивач використовує гральні автомати, які використовуються для гри, та не обладнані купюроприймачами. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються, а підтверджуються технічним паспортом на гральні автомати.

ІV.          На підставі направлень № 61 від 27.01.09 року на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам податкового органу Горзуеву А.О., Дікановій І.А. було доручено провести планову перевірку ТОВ “Лепрікон” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (а.с.129).

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ в Красногвардійському районі на підставі направлень на проведення перевірки здійснено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю “ Лепрікон ” в залі гральних автоматів за адресою: с. Октябрьське, вул.. Леніна, 44б, за результатами якої складено акт перевірки від 30.04.09 року б/н (а.с.130-131).

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 24 діючих гральних автоматів з наданням послуг в сфері грального бізнесу, які не переведені у фіскальний режим роботи.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).

Акт перевірки не містить описання гральних автоматів, а саме їх типу, моделі, назви, року випуску тощо. Позивачем акт перевірки був підписаний без зауважень.

На підставі акту перевірки від 30.04.09 року б/н відповідач прийняв спірне рішення від 21.05.09 року за № 0009242303 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 8160,00 гривень за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи. Фінансові санкції розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний гральний автомат, тобто 340 х 24 = 8160,00 гривень. Підставою для застосування фінансових санкцій в спірному рішенні вказаний п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою с. Октябрьське, вул.. Леніна, 44б, на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серії АВ №082993 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) з терміном дії з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року та на підставі ліцензії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим серії АВ № 342659 на організацію та утримання гральних закладів з терміном дії з 18.12.2008 року до 17.12.2013 року (а.с.89-90).

          Суд встановив, що в залі гральних автоматів за адресою с. Октябрьське, вул.. Леніна, 44б ТОВ “Лепрікон” встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій Samsung-ER 350F-UA STU.07, заводський номер КК-00001716, що належить позивачу та підтверджується довідкою про опломбування № 512/07 та довідкою про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій № 0109009829 (а.с. 111-112), що також підтверджується актом перевірки від 30.04.09 р. б/н (а.с.130-131).

          Також в матеріалах справи є Дозвіл № 33 наданий 25.09.07 р. Октябрьською селищною радою ТОВ «Лепрікон» на розміщення залу гральний автоматів за адресою смт.Октябрьське, вул.. Леніна, 44б, який продовжений до 31.05.2009 р. (а.с.113).

В залі гральних автоматів за адресою смт.Октябрьське, вул.. Леніна, 44б, позивачем розміщено 24 гральних автоматів, на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 24 штук. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється.

Судом встановлено, що позивач використовує гральні автомати, які використовуються для гри, та не обладнані купюроприймачами. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються, а підтверджуються технічним паспортом на гральні автомати.

V.          На підставі направлення № 00263/1021 від 30.04.09 року на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам податкового органу Прохорову В.Б., Демідову К.О. було доручено провести перевірку ТОВ “Лепрікон” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (а.с.137).

Судом встановлено, що посадовими особами Сакської ОДПІ на підставі направлення на проведення перевірки здійснено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю “ Лепрікон ” в залі гральних автоматів за адресою: м. Саки, вул.. Курортна, 31-А, за результатами якої складено акт перевірки від 04.05.09 року № 592/000293 (а.с.134-135).

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 30 діючих гральних автоматах з наданням послуг в сфері грального бізнесу, які не переведені у фіскальний режим роботи.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).

Акт перевірки не містить описання гральних автоматів, а саме їх типу, моделі, назви, року випуску тощо. Позивачем акт перевірки був підписаний без зауважень.

На підставі акту перевірки від 04.05.09 року № 592/000293 відповідач прийняв спірне рішення від 26.05.09 року за № 0009792303 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 10200,00 гривень за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи. Фінансові санкції розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний гральний автомат, тобто 340 х 30 = 10200,00 гривень. Підставою для застосування фінансових санкцій в спірному рішенні вказаний п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою м.Саки, вул.. Курортна, 31-А, на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серії АВ №082993 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) з терміном дії з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року та на підставі ліцензії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим серії АВ № 342659 на організацію та утримання гральних закладів з терміном дії з 18.12.2008 року до 17.12.2013 року (а.с.89-90).

          Суд встановив, що в залі гральних автоматів за адресою м.Саки, вул. Курортна, 31-А ТОВ “Лепрікон” встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій ER 350F STU.07, заводський номер КК 00002520, що належить позивачу та підтверджується довідкою про опломбування № 80/09 (а.с. 115), що також підтверджується актом перевірки 04.05.09 року № 592/000293 (а.с.134-135).

          Також в матеріалах справи є Дозвіл № 74 наданий 17.02.09 р. виконавчим комітетом Сакської міської ради ТОВ «Лепрікон» на розміщення залу гральних автоматів за адресою м. Саки, вул.. Курортна, 31А, строком дії з 17.02.09 р. до 31.12.2009 р. (а.с.117).

В залі гральних автоматів за адресою м. Саки, вул.. Курортна, 31А, позивачем розміщено 30 гральних автоматів, на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 24 штук. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється.

Судом встановлено, що позивач використовує гральні автомати, які використовуються для гри, та не обладнані купюроприймачами. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються, а підтверджуються технічним паспортом на гральні автомати.

Представник позивача в ході судового розгляду пояснив, що на час проведення перевірок гральні автомати не виконували фіскальних функцій і облік готівкових коштів в якості кредитів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів не передбачений, оскільки у залах гральних автоматів застосовувались зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, через які в зазначених залах гральних автоматів і проводяться розрахункові операції.

Представник відповідача в ході судового розгляду пояснив, що позивач зобов’язаний проводити розрахункову операцію через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, яким є гральний автомат з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, чого не було зроблено позивачем при проведенні перевірок. Вважає, що організація позивачем діяльності з реалізації послуг за готівкові кошти таким чином, що неможливо одразу з прийняттям готівкових коштів від гравця провести розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та видати розрахунковий документ через встановлення Правил ігрового залу не звільняє від відповідальності, передбаченої п.2 ст.17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідач також пояснив суду, що строк переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО для здійснення діяльності з використання гральних автоматів було встановлено до 31 грудня 2006 року, отже використання гральних автоматів з 31 грудня 2006р. має здійснюватися із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до п.1 ст. 3 Закону України №265 і не створення таких умов не звільняє позивача від виконання обов’язку щодо проведення розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, яким є гральний автомат. Представник відповідача зазначив, що відносить гральні автомати, що застосовуються суб’єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, до РРО - автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості, що і встановлено актами перевірок.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція м. Сімферополя АР Крим.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим є суб’єктом владних повноважень.

          Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, суд зобов’язаний перевірити, чи здійснювались перевірки позивача відповідачем на підставі закону, які повноваження мав відповідач щодо проведення цих перевірок, чи діяли посадові особи ДПІ безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв’язку з проведенням перевірки позивача.

          Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лепрікон" має статус юридичної особи з 05.03.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 433948, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК (а.с.10).

Відповідно до довідки Головного управління статистики АРК № 05.03-06-19/1385 ТОВ “Лепрікон” включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, одним із основних видів діяльності за КВЕД зазначено діяльність з організації азартних ігор (а.с.9).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю “Лепрікон” є суб’єктом господарювання, юридичною особою, наділено правом бути позивачем у даній адміністративній справі, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі в АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобов’язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб’єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Стаття 15 Закону №265/95-ВР здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону покладає на органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У статті 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є позаплановими.

Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Стаття 2 Закону №265/95-ВР визначає, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідач у спірних рішеннях посилається на застосування до позивача відповідальності, передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України №265.

Пункт 2 статті 17 Закону України №265 встановлює, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовує фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Судом встановлено, що відповідно до проведених в оскаржуваних рішеннях №0006312303 від 06.04.09р., №0006302303 від 06.04.09 р., №0008182303 від 06.05.09р., №0009242303 від 21.05.2009р., №0009792303 від 26.05.2009р. розрахунків штрафних санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведених у фіскальний режим роботи, незареєстрованих та неопломбованих реєстраторів розрахункових операцій, відповідач застосував відповідальність, передбачену п. 2 ст. 17 Закону України №265 у вигляді фінансових санкцій у розрахунку двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, яким є кожний з гральних автоматів, які знаходилися в залах гральних автоматів, де проводились перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО, в тому числі для гральних автоматів –31.12.2006р.

При цьому п. 2 вказаної Постанови КМУ Міністерство економіки зобов’язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть встановленим вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Станом на дату прийняття відповідачем спірних рішень (06.04.09р., 06.05.09р., 21.05.2009р., 26.05.2009р.) не розроблені автомати з продажу товарів (послуг), які будуть відповідати встановленим вимогам, а також не розроблені запам’ятовуючи пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення автоматів, що вже діють.

Отже станом на дату прийняття відповідачем спірних рішень (06.04.09р., 06.05.09р., 21.05.2009р., 26.05.2009р.) вищевказані вимоги до гральних автоматів з надання послуг не розроблені, а організація розроблення автоматів з надання послуг, які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції –гральних автоматів.

Нерозроблення відповідними державними органами запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення гральних автоматів, що вже діють, не може позбавити можливості позивача використовувати такі гральні автомати в господарській діяльності.

В спірних правовідносинах має місце автономна система електронної комерції, у якій згідно п. 13 ст. 9 Закону України № 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій не застосовується.

Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються в різних сферах підприємницької діяльності, фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті та збереження інформації. Вказана постанова набрала чинності з 1 липня 2002 року.

Згідно пункту 2 вищевказаної постанови, фіскальний блок - невід'ємна складова частина реєстратора, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього реєстратора.

Відповідно до пункту 20 цієї постанови КМУ, конструкція реєстратора повинна забезпечувати опломбування зовнішнього кожуха або кожухів окремих блоків, що виключає можливість доступу до внутрішніх вузлів, крім чекової, контрольної та фарбувальної стрічок, без зняття або пошкодження пломб.

В гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрація кількості наданих послуг. Підприємство позивача здійснює діяльність, яка не заборонена Законом, та відповідає всім вимогам діючого законодавства.

Таким чином, фактично підставою для визначення порушення стало те, що гральні автомати не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю). Зазначений факт не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваними рішеннями, оскільки Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), якщо всі розрахункові операції, пов’язані з використанням таких автоматів, проводяться через реєстратор розрахункових операцій, наявний в залі гральних автоматів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства суд прийшов до таких висновків.

Проведені перевірки позивача в силу ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" є плановими.

Встановлене Законом №265/95-ВР з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" зобов’язання щодо застосування з 31 грудня 2006р. реєстраторів розрахункових операцій при використанні гральних автоматів, передбачає можливість застосування при цьому самих автоматів з продажу послуг як реєстраторів розрахункових операцій, які відповідають вимогам щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, так і інших реєстраторів розрахункових операцій, які відповідають вимогам Закону №265/95-ВР, а саме реєстраторів розрахункових операцій, які використовуються в залі гральних автоматів.

Відповідач не довів, що здійснені під час проведення перевірки розрахункові операції проводилися через незареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, якими на його думку є гральні автомати (автомати з продажу послуг) оскільки в ході перевірки не проводилась гра на всіх гральних автоматах, що унеможливлює встановлення самого факту порушення, а отже не довів порушення вимог Закону №265/95-ВР, а тому застосування фінансових санкцій за здійснення розрахункових операцій через непереведений у фіскальний режим роботи, незареєстрований, неопломбований реєстратор розрахункових операцій, яким в розумінні відповідача є кожний з гральних автоматів, які знаходилися в залах гральних автоматів позивача, є безпідставним.

Крім того суд вважає, що статтею 12 Закону № 265 чітко встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Актами перевірок не встановлено та не з'ясовано наявність відповідного грального автомату (його моделі) у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій.

Частина друга статті 17 Закону № 265 обов'язковою умовою відповідальності суб'єкта господарювання визначає наявність РРО, яким є реєстратор внесений до відповідного реєстру. При цьому відповідальність настає при встановленні факту здійснення операцій з використанням РРО внесеного до Державного реєстру РРО, який, при цьому, не переведений у фіскальний режим роботи, не зареєстрований або не пломбований. Отже, відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції на підставі вказаної норми, оскільки апарат або пристрій не внесені до Державного реєстру РРО, який не відповідає фіскальним та іншим вимогам РРО, встановленим законодавством України, не можна вважати РРО в розумінні Закону № 265.

Крім того, з огляду на статтю 12 та абзац 2 статті 2 Закону № 265 гральний автомат згідно свого технічного паспорту не призначений для реєстрації розрахункових операцій, не має ознак РРО, так як відсутнє фіскальне забезпечення у вигляді пристрою або програмно-технічного комплексу, а також не оснащений купюроприймачем.

Аналізуючи викладені вище обставини та норми, вбачається, що оскаржувані рішення не відповідають вищенаведеним нормам Закону і підлягають скасуванню у частині застосування штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи, так як відповідальність застосовано за фактами і обставинами, які не визначено законом - за відсутності відповідного РРО. Адже гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій в розумінні Закону № 265. Оскільки реєстраторами розрахункових операцій є ті, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. При цьому, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій підлягають внесенню саме визначені Положенням та, виключно, реєстратори розрахункових операцій, встановлених моделей. Разом з цим, гральні автомати не внесено до Реєстру.

Крім того, до позивача застосовано санкції, визначені нормою, яка передбачає застосування санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Враховуючи те, що гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій, з огляду на те, що його не внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, таким чином, оскаржувані рішення прийняті з порушення норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Судом встановлено, що позивач має в залах гральних автоматів належним чином зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій, через які і здійснюються розрахунки із споживачами послуг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що уточненні позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, системний аналіз Закону №265 дозволяє суду зробити висновок про те, що метою цього Закону є передусім необхідність оприбуткування грошових коштів та запобігання тіньовому обігу готівки суб’єктами господарювання.

Суд також вважає, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державному чи місцевому бюджетам, а застосовані податковою інспекцією штрафні санкції не відповідають протиправності правопорушення.

Судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006312303 від 06.04.09р. на суму 9860грн., №0006302303 від 06.04.09 р. на суму 6900грн., №0008182303 від 06.05.09р. на суму 3400грн., №0009242303 від 21.05.2009р. на суму 8160 грн., №0009792303 від 26.05.2009р. на суму 10200грн., окрім сум штрафних санкцій за не проведення та відсутність програмування у рішенні №0006312303 від 06.04.09р. на суму 9860грн., а саме на суму 255 грн. та 85 грн. відповідно, а також суми штрафних санкцій за не проведення на суму 100 грн. у рішенні №0006302303 від 06.04.09 р. на суму 6900грн., але враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006312303 від 06.04.09р. у частині штрафних санкцій на суму 9520 грн., №0006302303 від 06.04.09 р. у частині штрафних санкцій на суму 6800грн., №0008182303 від 06.05.09р. на суму 3400грн., №0009242303 від 21.05.2009р. на суму 8160 грн., №0009792303 від 26.05.2009р. на суму 10200грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У зв’язку зі складністю справи судом 27.10.09 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 02.11.09 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточненні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006312303 від 06.04.09р. у частині застосування штрафних санкцій на суму 9520 грн., №0006302303 від 06.04.09 р. у частині застосування штрафних санкцій на суму 6800грн., №0008182303 від 06.05.09р. на суму 3400грн., №0009242303 від 21.05.2009р. на суму 8160 грн., №0009792303 від 26.05.2009р. на суму 10200грн.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лепрікон”(м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 30/7, кв.4, код ЄДРПОУ 32836818, рахунки невідомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.