Постанова № 6875600, 12.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.10.09Справа №2а-3906/09/10/0170 14:42 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участюпредставників сторін:

від позивача - Попова А.М., представник по довіреності №01/09 від 12.01.2009 року;

від відповідача - Сачок О.А., представник по довіреності №1397/10/10-0 від 16.03.2009 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "УКпостач"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Закрите акціонерне товариство "УКпостач" - звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними дій щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2238348грн.00коп. та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000152304/0 від 19.09.2008 р., №0000152304/1 від 14.10.2008 р., №0000152304/2 від 15.12.2008 р., №0000152304/3 від 20.02.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2238348грн.00коп., винесені по результатам документальної невиїзної перевірки ЗАТ "УКпостач" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за травень 2007 року, липень 2007 року, серпень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року та березень 2008 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2006 року та жовтень 2006 року з врахуванням матеріалів перевірок, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету (акт №990/23-4/30169718/160 від 16.09.2008 року). Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення зазначеної перевірки відповідач дійшов безпідставного висновку про порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року №168/97-ВР в частині включення до складу податкового кредиту за зазначені податкові (звітні) періоди сум ПДВ, що не були сплачені до бюджету по ланцюгу постачальників. Позивач зазначає, що постачальником товару – ДП “Українська пивна компанія” йому було видані податкові накладні, заповнені належним чином. Позивач вважає, що його право на податковий кредит не залежить від результатів проведених зустрічних перевірок, підтверджено наявними у нього належним чином оформленими податковими накладними, податок на додану вартість був ним фактично сплачений у ціні товару, висновки акту перевірку не відповідають вимогам діючого законодавства; на думку позивача у нього також відсутній встановлений діючим законодавством обов’язок нести відповідальність за несплату податку до бюджету іншими особами, заборгованість по ПДВ за основним постачальником позивача –ДП “Українська пивна компанія”- під час проведення перевірки не встановлено. Крім того, позивач зазначає, що діючим законодавством, зокрема пп.7.7.6, пп.7.7.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачена можливість відшкодування ПДВ у випадку, якщо суми бюджетних надходжень з ПДВ менше сум відшкодування даного податку.

У судовому засіданні 12 жовтня 2009 року представником позивача надано заяву про відкликання частини позовних вимог в частині визнання протиправними дій Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 2238348грн.00коп. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.10.2009 року адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "УКпостач" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними дій щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2238348грн.00коп. та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000152304/0 від 19.09.2008 р., №0000152304/1 від 14.10.2008 р., №0000152304/2 від 15.12.2008 р., №0000152304/3 від 20.02.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2238348грн.00коп.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяви, просив адміністративний позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає прийняті податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані суду у судовому засіданні 04.06.2009 р. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує правомірність зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в зазначеній сумі тим, що за результатами перевірки позивача встановлено порушення останнім вимог п.1.8 ст.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі – Закон про ПДВ), а саме: до складу податкового кредиту на протязі перевірених податкових (звітних) періодів віднесені суми ПДВ по операціям з придбання товарів у ДП “Українська пивна компанія”. Однак під час проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачальників встановлено, що постачальниками в 2, 3 та 4 ланцюгах суми податку на додану вартість до бюджету не сплачені, провести їх зустрічну перевірку не є можливим у зв’язку з відсутністю за юридичною адресою, порушенням провадження по справі про банкрутство або визнання банкрутом та ліквідацією. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що в результаті проведених заходів відсутня можливість встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника та відсутні відомості про сплату податку на додану вартість до Державного бюджету підприємствами –постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера). На думку відповідача, оскільки відповідно до пп.7.7.10 п.7.10 ст.7 Закону про ПДВ джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України, а суми ПДВ, що зараховуються до Державного бюджету, використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість, право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство “УКпостач” (код ЄДРПОУ 30169718, юридична адреса: 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, буд.1а) зареєстровано Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим 25 жовтня 2001 року як юридична особа, про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис №04055707Ю0010162, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом перевірки. Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість – Свідоцтво №00383854 від 03.06.2002 року, що також підтверджено актом перевірки та іншими матеріалами справи, представниками позивача та відповідача не оспорюються та не заперечується.

Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим в період з 10.09.2008 року по 16.09.2008 року проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ "УКпостач" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за травень 2007 року, липень 2007 року, серпень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року та березень 2008 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2006 року та жовтень 2006 року з врахуванням матеріалів перевірок, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки №990/23-4/30169718/160 від 16.09.2008 року (том 1, а.с.26-40).

У висновках даного акту (том 1, а.с.39) зазначено, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства - пп.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело, на думку відповідача, до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в загальній сумі 2238348грн.00коп., а саме: за вересень 2006 року – 69057грн.00коп., за жовтень 2006 року – 12764грн.00коп., за травень 2007 року – 376871грн.00коп., за липень 2007 року – 466764грн.00коп., за серпень 2007 року – 526943грн.00коп., за січень 2008 року – 246516грн.00коп., за лютий 2008 року – 235876грн.00коп., за березень 2008 року – 13345грн.00коп.

Акт перевірки №990/23-4/30169718/160 від 16.09.2008 року вручено позивачу, що представником позивача не оспорюються та не заперечується.

Зазначений акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000152304/0 від 19.09.2008 року (том 1, а.с.56), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 2238348грн.00коп., в тому числі: по декларації за 9 місяців 2006 року - у сумі 69057грн.00коп., по декларації за 10 місяців 2006 року – у сумі 12764грн.00коп., по декларації за 5 місяців 2007 року – у сумі 376871грн.00коп., по декларації за 7 місяців 2007 року – у сумі 466764грн.00коп., по декларації за 8 місяців 2007 року – у сумі 526943грн.00коп., по декларації за 1 місяць 2008 року - 246516грн.00коп., по декларації за 2 місяці 2008 року - 235876грн.00коп., по декларації за 3 місяці 2008 року - 13345грн.00коп.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в апеляційному порядку, встановленому ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ. За результатами розгляду апеляційних скарг позивача Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим, Державною податковою адміністрацією в АР Крим та Державною податковою адміністрацією України (том 1, а.с.43-44, 46-51, 82-84) згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року з наступними змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за №567/5758), прийняті податкові повідомлення-рішення №0000152304/1 від 14.10.2008 року (том 1, а.с.52), №0000152304/2 від 15.12.2008 року (том 1, а.с.45) та №0000152304/3 від 20.02.2009 року (том 1, а.с.50) без зміни зменшеної суми бюджетного відшкодування.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем, що підтверджено відмітками та підписами уповноваженої особи позивача на корінцях податкових повідомленнях-рішеннях та представником позивача не заперечується.

Суд зазначає, що з тексту позовної заяви та пояснень представника позивача, що надані у судових засіданнях, слідує, що позивачем не оспорюють підстави та порядок проведення зазначеної перевірки, дії відповідача по направленню запрошення на проведення перевірки та складанню акту, строки та порядок направлення позивачу відповіді на заперечення по акту перевірки, дотримання порядку складання і вручення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також інші дії відповідача щодо проведення перевірки та складення податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим зазначені дії відповідача судом не оцінюються та не перевіряються.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд зазначає, що спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181–ІІІ (надалі - Закон №2181).

Пунктом 4.1 статті 4 даного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ЗАТ “УКпостач”до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим надано податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за наступні податкові (звітні) періоди:

1) вересень 2006 року (том 1, а.с.182-186), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 785000грн.00коп.;

2) жовтень 2006 року (том 1, а.с.170-172), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1156400грн.00коп.;

3) за травень 2007 року (том 1, а.с.120-124), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1093530грн.00коп.;

4) липень 2007 року (том 4, а.с.90-102) та уточнюючі розрахунки до неї, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1010280грн.00коп.;

5) серпень 2007 року (том 4, а.с.150-155), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1102160грн.00коп.;

6) січень 2008 року (том 4, а.с.166-171), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 3725802грн.00коп.;

7) за лютий 2008 року (том 5, а.с.18-22), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 4543176грн.00коп.;

8) за березень 2008 року (том 5, а.с.59-68), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 2738856грн.00коп.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (підпункт “б”пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ).

В акті перевірки відповідачем відображено, що підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування, на думку податкового органу, є порушення позивачем вимог п.1.8 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, а саме: на протязі зазначених податкових (звітних) періодів – вересень та жовтень 2006 року, травень, липень, серпень 2007 року, січень, лютий, березень 2008 року позивач отримував товари від Дочірнього підприємства “Українська пивна компанія” (код ЄДРПОУ 30427469).

У свою чергу постачальниками ДП “Українська пивна компанія” були наступні підприємства:

1) у вересні 2006 року:

– у другому ланцюгу – ТОВ «Перманент» (код ЄДРПОУ 33163724) - згідно відповіді Олександріївської ОДПІ, де зазначений платник знаходиться на обліку, згідно постанови Господарського суду Харківської області від 20.09.2006 року визнано банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.11.2006 року, 28.11.2006 року припинено юридичну особу;

- у третьому ланцюгу:

- ТОВ «Дніпропромрегіон» (код ЄДРПОУ 338561175) – згідно відповіді ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська підприємство ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2007 року по справі №Б29/361/06 визнано банкрутом, знято з податкового обліку в ДПІ 26.04.2007 року,

- ТОВ “Дніпр-Атлант” (код ЄДРПОУ 34303958) – згідно відповіді ДПІ в м. Дніпродзержинськ проведення зустрічної перевірки неможливо, оскільки постановою Господарського суду №Б/29/269-07 від 25.07.2007 року підприємство визнано банкрутом, розпочата ліквідаційна процедура,

- ТОВ “Дніпроспецобладнання” (код ЄДРПОУ 34230026) – згідно відповіді ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська перевірку провести неможливо, підприємство за юридичною адресою не знаходиться (акт про результати перевірки з питання знаходження за юридичною адресою від 27.07.2007 року), запит на розшук передано до Бабушкінського відділу податкової міліції,

- ТОВ “Східтехкомплекс” (код ЄДРПОУ 33686274) - згідно відповіді ДПІ в м. Дніпродзержинськ проведення зустрічної перевірки неможливо, тому що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2007 року по справі №Б24/214/06 підприємство визнано банкрутом та прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи; 10.04.2007 року скасовано держреєстрацію юридичної особи рішенням відділу держреєстрації за №1223117000500124.

2) у жовтні 2006 року:

- у третьому ланцюгу -

- ТОВ «Дніпропромрегіон» (код ЄДРПОУ 338561175) – згідно відповіді ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська підприємство ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2007 року по справі №Б29/361/06 визнано банкрутом, знято з податкового обліку в ДПІ 26.04.2007 року,

- ТОВ “Дніпр-Атлант”(код ЄДРПОУ 34303958) – згідно відповіді ДПІ в м. Дніпродзержинськ проведення зустрічної перевірки неможливо, оскільки постановою Господарського суду №Б/29/269-07 від 25.07.2007 року підприємство визнано банкрутом, розпочата ліквідаційна процедура,

- ТОВ “Дніпроспецобладнання” (код ЄДРПОУ 34230026) – згідно відповіді ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська перевірку провести неможливо, підприємство за юридичною адресою не знаходиться (акт про результати перевірки з питання знаходження за юридичною адресою від 27.07.2007 року), запит на розшук передано до Бабушкінського відділу податкової міліції,

- ТОВ “Східтехкомплекс” (код ЄДРПОУ 33686274) - згідно відповіді ДПІ в м. Дніпродзержинськ проведення зустрічної перевірки неможливо, тому що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2007 року по справі №Б24/214/06 підприємство визнано банкрутом та прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи; 10.04.2007 року скасовано держреєстрацію юридичної особи рішенням відділу держреєстрації за №1223117000500124,

- ТОВ «Перманент» (код ЄДРПОУ 33163724) - згідно відповіді Олександріївської ОДПІ, де зазначений платник знаходиться на обліку, згідно постанови Господарського суду Харківської області від 20.09.2006 року визнано банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.11.2006 року, 28.11.2006 року припинено юридичну особу,

- ТОВ «Мактуб» (код ЄДРПОУ 32694169) – згідно відповіді ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ підприємство визнано банкрутом, згідно з ухвалою Господарського суду від 30.05.2007 року по справі №Б29/87-07 знято з податкового обліку 31.07.2007 року;

- у четвертому ланцюгу - ТОВ “Східтехкомплекс” (код ЄДРПОУ 33686274), що є також постачальником у 3 ланцюгу.

3) у травні, липні, серпні 2007 року та січні, лютому, березні 2007 року – у другому ланцюгу постачальником було ТОВ «Ферос-Д» (код ЄДРПОУ 33973496) – згідно отриманої відповіді ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська підприємство визнано банкрутом постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2008 року по справі №Б29/124-08, дата початку ліквідації – з 07.07.2008 року.

На підставі викладеного відповідно до вимог пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ та п.4.8, 4.12 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 р. №350, Красноперекопською ОДПІ зроблено висновок про відмову в наданні бюджетного відшкодування на загальну суму 2238348грн.00коп. (по періодам, що зазначені у висновках акту перевірки), сума податку на додану вартість, заявлена ЗАТ «УКпостач» до відшкодування з бюджету не може бути відшкодована з Державного бюджету України. В акті також наявне посилання на те, що розрахунок суми ПДВ, яка підлягає зменшенню за результатами даної перевірки зроблен у відсотковому співвідношенні суми податкового кредиту з ПДВ до заявленої до відшкодування суми ПДВ.

Суд зазначає, що відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчить акт перевірки відповідач стверджує, що податок на додану вартість не було сплачено до бюджету підприємствами, які є одними з постачальників позивача у 2-4 ланцюгах. Разом з тим акт перевірки не містить відомостей щодо несплати податку контрагентом позивача по угодам –ДП “Українська пивна компанія” - та іншими підприємствами, що теж є її постачальниками. Тобто, наданий акт перевірки не містить відомостей про ненадходження податку на додану вартість, що сплачена позивачем в ціні придбаного товару, до бюджету.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на будь-які первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність факту виявленого порушення податкового законодавства, в тексті акту не визначено перелік видаткових накладних та податкових накладних ДП “Українська пивна компанія”, до складу яких було включено товар, отриманий по ланцюгу постачання від зазначених вище підприємств, відсутні посилання на будь-які інші документи, що надають змогу визначити частку поставленого зазначеними підприємствами товару в складі товарів, що поставлені позивачу ДП “Українська пивна компанія”. В акті також відсутній розрахунок суми заниження бюджетного відшкодування в межах періодів та посилання на будь-які документи, що дають змогу провести такий розрахунок. Суд не приймає посилання відповідача на те, що розрахунок суми ПДВ, яка підлягає зменшенню за результатами даної перевірки, зроблено у відсотковому співвідношенні суми податкового кредиту з ПДВ до заявленої до відшкодування суми ПДВ, оскільки такий порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування Законом про ПДВ не передбачено, посилання на будь-який інший нормативно-правовий акт, що передбачає такий порядок, в акті перевірки відсутнє, представником відповідача під час розгляду справи в суді про такий нормативно-правовий акт не повідомлено та представнику позивача не відомо. Суд зазначає, що сума заниження бюджетного відшкодування визначена відповідачем в акті перевірки лише в загальній сумі по кожному податковому (звітному) періоду без посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача або будь-які інші документи, на підставі яких податковий орган дійшов висновку, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування саме такому розмірі; в тексті акту також відсутнє посилання на додаток до акту перевірки, в якому зазначений перелік вказаних первинних або інших документів. Зазначені первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку позивача не надані представником відповідача і під час розгляду справи в суді.

Суд зазначає, що в акті перевірки наявне посилання відповідача на акти попередніх перевірок за відповідні податкові (звітні) періоди. Однак зазначені акти перевірок та прийняті за результатами проведення таких перевірок податкові повідомлення-рішення не є предметом розгляду даної адміністративної справи, судом не перевіряються та не оцінюються. Крім того, представником відповідача під час розгляду справи зазначені акти перевірок не надані та не повідомлено суд про те, що вони містять у собі додаткові відомості, що можуть підтвердити допущення позивачем порушень податкового законодавства, про які зазначено в акті перевірки від 16.09.2008 року.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що на підтвердження отримання товарів від ДП “Українська пивна компанія” представником позивача під час розгляду справи надані:

- книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за відповідні податкові (звітні) періоди (т.1, а.с.128-138, т.3, а.с.180, 218-219, т.4, а.с.103, 172-173),

- реєстри банківських документів (т.1, а.с.139-142),

- видаткові накладні та податкові накладні, отримані від ДП “Українська пивна компанія”, суми по яким включені до складу податкового кредиту за зазначені податкові (звітні) періоди (т.1, а.с.187-250; т.2, а.с.1-250, т.3, а.с.1-31, 89-122, 129-169, а.с.181-210, 220-250, т.4, а.с.1-89, 104-149, 157-165, 174-250, т.5, а.с.1-17, 23-58, 69-93).

У всіх наданих видаткових накладних та податкових накладних зазначено, що вони видані продавцем - Дочірнім підприємством “Українська пивна компанія” покупцю – ЗАТ “УКпостач”, скріплені печаткою Дочірнього підприємства з зазначенням коду ЄДРПОУ 30427469, підписані уповноваженою особою ДП та містять відомості про поставлений товар, його ціну, суму ПДВ і загальну суму з ПДВ тощо.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з вимогами пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 4.8 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 р. №350, результатом позапланової виїзної перевірки є:

підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове;

зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове;

встановлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ;

відмова у наданні бюджетного відшкодування ПДВ.

Пунктом 4.12 зазначених Методичних рекомендацій передбачено, що у разі неможливості підтвердити до відшкодування суму ПДВ в акті (довідці) про результати позапланової документальної перевірки вчиняється відповідний запис.

Суд зазначає, що в акті перевірки та запереченнях відповідача на адміністративний позов відсутні будь-які відомості, що надані позивачем на підтвердження поставки товару позивачу від ДП “Українська пивна компанія” видаткові накладні та податкові накладні складені з порушенням вимог діючого законодавства або в них відсутні обов’язкові реквізити, наявність яких передбачена, зокрема, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ. Про порушення вимог діючого законодавства під час складення зазначених документів не повідомлено і представником відповідача під час розгляду справи в суді.

В матеріалах справи також наявні довідки Нововодолазської міжрайонної державної податкової інспекції в Харьківській області №4/23-107/30427469 від 19.01.2007 року про результати невиїзної документальної перевірки ДП “Українська пивна компанія”(код ЄДРПОУ 30427469) з питань правових відносин з ЗАТ “УКпостач”(код 30169718) за період з 01.01.2006 року по 30.05.2006 року (том 1, а.с.69-71), №4/23-107/30427469 від 19.01.2007 року про результати невиїзної документальної перевірки ДП “Українська пивна компанія”(код ЄДРПОУ 30427469) з питань правових відносин з ЗАТ “УКпостач”(код 30169718) за період з 01.04.2006 року по 30.04.2006 року (том 1, а.с.72-73).

Відповідно до зазначених довідок під час проведення зустрічних перевірок ДП “Українська пивна компанія” за запитами Красноперекопської ОДПІ в АР Крим про взаємовідносини вказаного підприємства з позивачем Нововодолазською МДПІ в Харьківській області підтверджено поставку ДП товару ЗАТ “УКпостач” по податковим накладним, що були зазначені в запитах відповідача.

В зазначених довідках перевірок також наявні відомості про те, що транспортування поставленого товару здійснювалось транзитом, розрахунки між суб’єктами господарювання проводились через поточний рахунок, в рахунок оплати за поставлений товар ДП “Українська пивна компанія” отримані від позивача грошові кошти. Крім того, в довідках зазначено про те, що Дочірнє підприємство “Українська пивна компанія”зареєстровано як платник податку на додану вартість, надає до Нововодолазської МДПІ в Харьківській області податкові декларації з податку на додану вартість, сума податку на додану вартість по вказаним в довідках податковим накладним, виданим ЗАТ “УКпостач”, включена до складу податкових зобов’язань ДП, відображених в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), та включено до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Суд зазначає, що в акті перевірки Красноперекопської ОДПІ відсутні посилання на те, що зазначений товар по вказаним накладним та податковим накладним позивачем не отримувався та/або не оплачувався. Такі відомості не повідомлені також представником відповідача під час розгляду справи в суді.

Відповідач також не повідомив суд про невідповідність укладених позивачем та ДП “Українська пивна компанія” вимогам законодавства та їх невиконання, не спростовано відомостей, що викладені у довідках Нововодолазської ОДПІ, щодо включення ДП “Українська пивна компанія”сум податку на додану вартість по зазначеним операціям до складу податкових зобов’язань та відображення в податкових деклараціях за відповідні звітні періоди. В акті перевірки та наданих відповідачем запереченнях відсутні посилання на те, що придбаний у ДП “Українська пивна компанія” товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності, факт його отримання не був належним чином відображений в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Відповідачем також не заперечується правильність дій позивача стосовно віднесення податкових накладних до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, на протязі якого вони були отримані.

Таким чином, суд не приймає посилання відповідача на вимоги пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, згідно з яким джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України; забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, оскільки відповідачем під час розгляду справи не спростовані відомості Нововодолазської ОДПІ щодо надходження до бюджету сум податку на додану вартість по проведеним операціям з поставки товарів позивачу від його контрагента по угодам - ДП "Українська пивна компанія". Таким чином, матеріалами справи підтверджено надходження до бюджету ПДВ по операціям з поставки товару, податок на додану вартість по яким було сплачено позивачем в ціні товару, що представником відповідача під час розгляду справи не заперечувалось та не оспорювалось.

На підставі наданих представниками позивача та відповідача під час розгляду справи документів суд приходить до висновку про реальне виконання укладених угод позивачем, а саме: поставку товару та проведення оплати за поставлений товар.

Враховуючи, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а факт сплати податку на додану вартість у складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок податкової інспекції про порушення ЗАТ вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що згідно з листом Олександрійської ОДПІ від 05.02.2007 року (т.1, а.с.68) провести зустрічну перевірку ТОВ «Перманент» не має можливості у зв’язку з тим, що зазначене підприємство згідно з постановою Господарського суду Харківської області від 20.09.2006 року визнано банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.11.2006 року, з ЄДРПОУ підприємство видалено 28.11.2006 року (а.с.68). Разом з тим, в матеріалах справи (зокрема, в акті перевірки) відсутні відомості про те, що суми ПДВ по виписаним зазначеним підприємством податковим накладним не було включено до складу податкових зобов’язань з податку на додану вартість та не відображено в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні звітні (податкові) періоди. Крім того, зазначене підприємство визнано банкрутом в вересні 2006 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано в листопаді 2006 року, воно є постачальником позивача у 3-му ланцюгу, тоді як позивач включив суми ПДВ, що сплачені в ціні отриманого товару, до складу податкового кредиту в жовтні 2006 року (тобто на дату отримання позивачем товарів та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, їх відображення у податкових деклараціях ТОВ “Перманент» було платником ПДВ, мало право виписувати податкові накладні).

Аналогічним чином визнані банкрутами ТОВ «Дніпропромрегіон» (19.03.2007 року), що знято з податкового обліку в ДПІ 26.04.2007 року, ТОВ «Дніпр-Атлант» (25.07.2007 року, розпочато ліквідаційну процедуру), ТОВ «Східтехкомплекс» (27.02.2007 року), що виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій 10.04.2007 року, ТОВ «Мактуб» (30.05.2007 року), знято з податкового обліку 31.07.2007 року. Суд зазначає, що вказані підприємства виявлені в ланцюгу постачальників позивача за податкові періоди – вересень та жовтень 2006 року – тобто визнання їх банкрутами та/або ліквідація відбувалися як найменше через 5 місяців після поставки товарів по ланцюгу постачання до позивача. Однак відповідачем в акті перевірки та наданих запереченнях, а також представником відповідача під час розгляду справи суду не повідомлено ні про подання вказаними підприємствами податкових декларацій за податкові (звітні) періоди, на протязі яких відбувалась поставка ними товарів, ні про включення/не включення ПДВ по операціям з поставки товарів до складу податкових зобов’язань відповідного періоду та несплату їх до бюджету.

Крім того, як слідує з акту перевірки ТОВ «Дніпроспецобладнання» відсутнє за місцем реєстрації (акт обстеження місцезнаходження підприємства від 27.07.2007 року); з метою встановлення фактичного місцезнаходження осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність ТОВ направлено запит до відділу податкової міліції ДПІ. Разом з тим, в акті перевірки також відсутні відомості про включення вказаним підприємством податку на додану вартість по операціям з поставки товарів по ланцюгу постачання до позивача, відображення суми ПДВ в податкових деклараціях та сплату податку до бюджету; суми ПДВ по зазначеним операціям були включені позивачем до податкових періодів – вересень та жовтень 2006 року, тобто обстеження юридичної адреси підприємства проведено більш ніж через 10 місяців від дати поставки товарів та виписки податкових накладних. У зв’язку з викладеним суд зазначає, що відсутність ТОВ «Дніпроспецобладнання» за юридичною адресою 27.07.2007 року не може бути доказом відсутності поставки товару та несплати ТОВ до бюджету сум податку на додану вартість у вересні - жовтні 2006 року. В зазначеному листі відомості по сплаті ТОВ податку на додану вартість до бюджету, подання податкових декларацій та відображення в них господарських операцій по податковим накладним за результатами вересня-жовтня 2006 року відсутні; відповідачем під час розгляду справи докази ненадходження до бюджету ПДВ від ТОВ «Дніпроспецобладнання» не надані.

Відповідно до листів ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 21.08.2008 року (т.1, а.с.63-66, а.с.119, зворотній бік) ТОВ «Феррос-Д» визнано банкрутом постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2008 року по справі №Б29/124-08, дата початку ліквідації – з 07.07.2008 року. В даних листах також зазначено, що за податкові (звітні) періоди за листопад та грудень 2006 року, лютий, березень, квітень, травень, червень 2007 року ТОВ звітувало з такими показниками по податковому зобов’язанню по ПДВ (у середньому 3-8 мільйонів гривень за 1 звітний податковий період), що значно перевищують суми податкового кредиту – 1006946грн.12коп., – що зазначена в запитах Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 21.07.2008 року (т.1, а.с.67, 119, 120). Тобто, загальна сума задекларованого податкового зобов’язання ТОВ за вказаний період значно перевищує суму податкового зобов’язання по виписаним податковим накладним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що сума податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним зазначеними підприємствами, не були включені ними до складу податкових зобов’язань з ПДВ, не відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість та у випадку наявності у підприємства зобов’язань по сплаті ПДВ за результатами податкового (звітного) періоду суми податку не сплачені до бюджету, а також не наведено доказів, що постачальники позивача по ланцюгам на час виписки податкових накладних та поставки товарів не були платниками податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 зазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 стаття 10 Закону про ПДВ).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон про ПДВ не встановлює обов’язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов’язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку безпосереднім продавцем або одним з його постачальників (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов’язання безпосереднього продавця або постачальників по ланцюгам постачання.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.71 і 72 КАС України відповідачем під час розгляду справи суду не надано доказів на підтвердження висновку акту перевірки про несплату податку на додану вартість до бюджету з операцій по придбанню товарів ЗАТ “УКпостач” та наявність підстав до зменшення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000152304/0 від 19.09.2008 р., №0000152304/1 від 14.10.2008 р., №0000152304/2 від 15.12.2008 р., №0000152304/3 від 20.02.2009 р. є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У зв’язку зі складністю справи судом 12 жовтня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 19 жовтня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000152304/0 від 19.09.2008 р., №0000152304/1 від 14.10.2008 р., №0000152304/2 від 15.12.2008 р., №0000152304/3 від 20.02.2009 р., прийняті стосовно Закритого акціонерного товариства “УКпостач”.

3. Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства “УКпостач” (код ЄДРПОУ 30169718, юридична адреса: 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, буд.1а) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.