Постанова № 68754200, 05.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Справа № 914/912/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, м. Самбір, вх.№01-05/3215/17 від 06.07.2017 року

на рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року

у справі №914/912/17

за позовом: ОСОБА_2 міськрайонного центру зайнятості, м. Самбір, Львівська область

до відповідача: ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, м. Самбір, Львівська область

про: стягнення 4 503 грн. 40 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3-представник на підстав довіреності № 906/01 від 14.04.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_4А – представник на підставі довіреності №813/13-10-10-00-08/45 від 11.05.2017 року;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львіської області від 14.06.2017 року у справі №914/912/17 (суддя Мазовіта А.Б.) позовні вимоги ОСОБА_2 міськрайонного центру зайнятості, до відповідача ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, про стягнення 4 503 грн. 40 коп. – задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2017 р. у справі №914/912/17, відповідач – ОСОБА_2 об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області – подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу враховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, (одержана допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. У разі неврахування в оплаті за час вимушеного прогулу допомоги по безробіттю, ця сума коштів вважається переплатою та підлягає поверненню. Судові рішення, на які посилався суд першої інстанції, у встановленому порядку оскаржені. На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2017 р. у справі № 914/912/17 та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2017р. справу №914/912/17 призначено судді-доповідачу ОСОБА_5 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Желіку М.Б. та Марку Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 01.08.2017 р..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 року розгляд справи відкладався на 05.09.2017 року з підстав, викладених у ній.

В судове засідання 05.09.2017 року представник апелянта з’явився, подану апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2017 року проти апеляційної скарги заперечив, з мотивів наведених у поданому письмовому відзиві на неї (№ 1605/07 від 17.07.2017 року). Також позивач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції від 14.06.2017 року вважає законним та обґрунтованим просив залишити його без змін апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, поданий письмовий відзив на апеляційну скаргу (№ 1605/07 від 17.07.2017 року), заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, наказом ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 16.11.2016 р. №79-0 “Про звільнення з роботи” ОСОБА_6 звільнено з посади головного державного інспектора відділу обслуговування платників ОСОБА_2 ОДПІ.

13.12.2016 р. ОСОБА_6 звернулася до ОСОБА_2 міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітного. На підставі наказів ОСОБА_2 міськрайонного центру зайнятості від 13.12.2016 р. №НТ161213 та від 20.12.2016 р. №НТ161220 ОСОБА_6 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

За період з 20.12.2016 р. по 19.02.2017 р. включно ОСОБА_6 виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 9006,81 грн.. Вказане підтверджується розрахунком, додатком №4 до персональної картки “Нарахування допомоги по безробіттю та платежі”.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 р. у справі №813/4412/16 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позов задоволено повністю – визнано протиправним та скасовано наказ ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 16.11.2016 р. №79-0 “Про звільнення з роботи”, поновлено ОСОБА_6 на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 17.11.2016 р., стягнено з ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10388,61 грн..

16.03.2017 р. ОСОБА_2 об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду видано наказ №12-0 “Про поновлення на роботі ОСОБА_6”, відповідно до якого скасовано наказ ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 16.11.2016 р. №79-0 “Про звільнення з роботи”, поновлено ОСОБА_6 на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 17.11.2016 р., виплачено ОСОБА_6 середній заробіток за один місяць в сумі 3490,08 грн., встановлено останній посадовий оклад згідно штатного розпису та підтверджено спеціальне звання “Інспектор податкової та митної справи І рангу”.

04.04.2017 р. позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №783/07 про відшкодування матеріального забезпечення у розмірі 9006,81 грн., виплаченого ОСОБА_6, котру поновлено на роботі. 31.05.2017 р. відповідачем було сплачено позивачу 4503,41 грн. в рахунок відшкодування матеріального забезпечення. Різниця становить 4503,40 грн.

При прийнятті рішення суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Страховим випадком є подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п.8 ст.1 Закону). Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

ОСОБА_6 як безробітній виплачувалася допомога по безробіттю з 20.12.2016 р. по 19.02.2017 р. Всього за даний період ОСОБА_6 виплачено 9006,81 грн. допомоги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 р. ОСОБА_6 поновлено на посаді. На виконання рішення суду, з 17.11.2016 р. ОСОБА_6 поновлено на посаді наказом ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Пунктом 1 ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Як встановлено п. 4 ст. 35 вищезазначеного Закону, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та кореспондуючий йому обов’язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про зайнятість населення” реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Як роз’яснено п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, враховуючи те, що рішенням суду визнано протиправним та скасовано наказ ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області стосовно звільнення ОСОБА_6, який став підставою для втрати нею заробітної плати, що в подальшому призвело до призначення та виплати їй позивачем допомоги по безробіттю, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченої допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2017 р. у справі № 914/912/17 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, м. Самбір, вх.№01-05/3215/17 від 06.07.2017 року -залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2017 р. у справі № 914/912/17 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 11.09.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.