Постанова № 68754043, 05.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017 року Справа № 904/6952/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., доповідача

суддів: Кузнецова В.О, ОСОБА_1

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №49 від 20.06.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №03/17 від 20.06.2017 р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Крімет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2017 року у справі №904/6952/17

за позовом: комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Крімет", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 61 862 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2017 року у даній справі (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крімет" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Горького, будинок 10; ідентифікаційний код 39327313) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6-А; ідентифікаційний код 03341316) - 51 734 грн. 21 коп. основного боргу, 1 338 грн. 04 коп. - частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Крімет" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що:

-справу було розглянуто без участі повноважного представника відповідача;

-позивач провів перевірку без залучення представників відповідача або будь-яких третіх осіб;

-відповідач не погоджується з правомірністю складання акту технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 216ТІ від 15.11.2016, оскільки у нього наявний його екземпляр, який не містить підпису однієї з зазначених у ньому осіб (представників позивача).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.17р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Позивачем надано на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

05.09.2017р. прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

01.06.2006р. між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крімет" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 589 (далі - договір, а.с.13-17).

Відповідно до умов якого виробник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (пункт 1.1. договору).

Згідно до пункту 1.2. договору - орієнтовний обсяг послуг визначається на підставі розрахункової заявки споживача, узгодженої відділом водозбуту виробника, яка є невід'ємною частиною договору: загальний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води орієнтовно складає: 600,96 куб.м./рік.

Пунктом 3.2 зазначено договору сторони визначили, що розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом трьох банківських днів з дати отримання платіжного доручення, рахунку або квитанції, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виробника. Можливі інші форми оплати наданих, які суперечать діючому законодавству України.

Раціонально використовувати воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж, обладнання та розробляти заходи щодо її збереження (пункт 4.2.3. договору);

За змістом п. 4.2.4 цього договору споживач зобовязаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, не допускати забруднення, засмічення і пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Забезпечити безперешкодний доступ до інженерної мережі, технічних засобів обліку води представників виробника за наявності у них відповідного посвідчення для ліквідації аварії, встановлення чи заміни інженерного обладнання, проведення профілактичного огляду, зняття контрольних показань технічних засобів обліку (пункт 4.2.6. договору);

Пунктом 4.2.13 визначено, що забезпечити можливість проведення виробником у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод з власних потреб споживача, включаючи надання необхідних відомостей та присутність повноважного представника.

Сповіщати виробника у письмовій формі протягом п'яти днів про зміну в найменуванні об'єкта водоспоживання, передачі об'єкта водоспоживання на баланс іншого підприємства, зміни кількості спожитої води і скинутих стічних вод, перебудові внутрішніх водопровідних і каналізаційних мереж, установці насосів, приєднання субабонентів, зміни розрахункового рахунку, юридичної фактичної адреси (пункт 4.2.19. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; втручання в роботу засобів обліку води; порушення зобов'язань установлених законодавством у договором; скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

у пункті 5.1.4. договору сторони передбачили, що за порушення договірних зобов'язань до споживача можуть бути застосовані оперативно-господарські санкції у наступних випадках та видах: у разі безоблікового водокористування споживачем виробник виконує розрахунок витрат води згідно з пунктами 3.3., 3.4. Правил № 190 (за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0м/сек та дією повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунковий період встановлюється з дня початку порушення. Якщо термін початку порушення встановити неможливо, розрахунковий період становить один місяць). Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

- у разі виявлення витоку води, в межах експлуатаційної належності споживача, через зіпсування санітрано-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, у випадку, коли засіб обліку не працює з вини споживача виробник здійснює розрахунок витрат води згідно пунктів 3.3., 3.4. Правил №190;

- у разі самовільних дій (без письмового дозволу) споживача, що полягають у демонтажі технічного засобу обліку води, здійсненні будь-якої заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, зняття пломби накладеної органами Держспоживстандарту або виробником, споживач сплачує витрати води згідно з пунктами 3.3., 3.4. правил № 190.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виробника до споживача та розмежування відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних та каналізаційних мереж, зазначені у актах розмежування балансової та експлуатаційної належності, які є невід'ємною частиною договору (пункт 6.1. договору).

У пунктах 9.1. та 9.2. договору сторони погодили, що договір укладається на 3 роки та набирає чинності з 24.11.2014 у відповідності до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 24.11.2017, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

15.11.2016р. уповноваженими представниками позивача під час проведення обстеження систем водопостачання об'єкту водокористування за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Окружна, 25 було виявлено слідуєче:

- введення № 1 Ду 32 мм, згідно схеми розподілу зон балансової належності водопровідних мереж, а по факту - ДУ 100 мм;

- згідно з пунктом 10.1. Правил користування було виявлено витоки води через пошкодження трубопроводу на мережі споживача ДУ 100 мм (здійснено фото та відеофіксацію), про що складено акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 216ТІ від 15.11.2016 (а.с.19).

У вказаному акті також зазначено, що згідно з договором відповідальна особа - ОСОБА_4 по телефону (номер НОМЕР_1) повідомив, що більше не працює на даному підприємстві; оператор АГНКС №1 надав номер телефону ОСОБА_5 як відповідальної особи (НОМЕР_2).

Зважаючи на виявлені порушення, позивачем було здійснено розрахунок витрат води від 15.11.2016, за результатами якого визначено, що за 3,5 доби, враховуючи фактичний діаметр вводу - 100 мм, обсяг стоків складає 4 748,0 куб.м. (а.с.25).

В оплату розрахованої позивачем вартості необлікованої води позивачем було виставлено рахунку № 104/7390/п33 від 30.11.2016 на суму 51 734 грн. 21 коп. (а.с.24).

Як вказує позивач: відповідач 05.12.2016 отримав виставлений рахунок № 104/7390/п33 від 30.11.2016 на загальну суму 51 734 грн. 21 коп., з попередженням про припинення водопостачання на обєкт у разі його неоплати, про що свідчить відмітка з датою отримання, номером вхідної кореспонденції та підписом представника відповідача на листі № 5489 від 05.12.2016 (а.с.23); враховуючи умови пункту 3.2. договору, відповідач повинен був оплатити рахунок № 104/7390/п33 від 30.11.2016 до 09.12.2017 за порушення встановлене 15.11.2016, проте до теперішнього часу зазначений вище рахунок неоплачений.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення на підставі договору № 589 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.06.2006.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, визначено Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08.

Відповідно до пункту 2.1. Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах згідно із Законами України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Правил № 190, Правил №30, умов Договору та ст.23 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» виробник (Позивач) має право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання і вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, а споживач (Відповідач) зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ до інженерної мережі, технічних засобів обліку води представників виробника за наявності у них відповідного посвідчення для ліквідації аварії, встановлення чи заміни інженерного обладнання, проведення профілактичного огляду, зняття контрольних показань технічних засобів обліку (пункт 4.2.6. Договору); раціонально використовувати воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж, обладнання та розробляти заходи щодо її збереження (пункт 4.2.3. Договору, ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»).

Яке вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було досліджено і надано належну оцінку тому факту, що Позивач керуючись наданим законодавством правом, 15 листопада 2016 року було здійснено огляд систем водопостачання та водовідведення об'єкту Відповідача, за адресою м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд.25, за відсутності представника Відповідача, про що складено акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення №216ТІ від 15.11.16р. (а.с. 19). Так, як згідно умов Договору, відповідальною особою за постачання води та водовідведення об'єктів Відповідача є ОСОБА_4, яка у телефонній розмові повідомила уповноваженим представникам Позивача, що на даний час не перебуває у трудових відносинах з Відповідачем. Після чого, представники Позивача звернулись до оператора АГНКС № 1 (об'єкту Відповідача), який надав номер телефону ОСОБА_5, як відповідальної особи, який також не прибув на обстеження мереж водопостачання.

Пунктом 4.2.19. Договору чітко встановлено зобов'язання саме споживача сповіщати виробника у письмовій формі протягом п'яти днів про зміну в найменуванні об'єкта водоспоживання, передачі об'єкта водоспоживання на баланс іншого підприємства, зміни кількості спожитої води і скинутих стічних вод, перебудові внутрішніх водопровідних і каналізаційних мереж, установці насосів, приєднання субабонентів, зміни розрахункового рахунку, юридичної фактичної адреси.

Враховуючи ті обставини, що умовами Договору відповідальною особою за постачання води та водовідведення об'єктів Відповідача є ОСОБА_4 і про заміну відповідальної особи не було проінформовано Позивача, чим порушено зобов'язання Відповідачем, а Акти складені за відсутності останнього є правомірними і належними.

Отже, акт технічного обстеження систем водопостачання №216 ТІ від 15.11.2016 року є належним доказом на підтвердження витоків води через пошкодження трубопроводу на мережі споживача (відповідача).

Також, судом першої інстанції досліджено та встановлено, що у ході огляду систем водопостачання та водовідведення об'єкту Відповідача 15.11.2016 року, Позивачем було встановлено Факт порушення законодавства, а саме:

-введення № 1 Ду 32 мм, згідно Акту розмежування балансової належності мереж

водопостачання та експлуатаційної відповідальності сторін, а по факту - ДУ 100 мм.:

-витоки води через пошкодження трубопроводу на мережі споживача ДУ 100 мм.

(здійснено фото та відеофіксацію), про що складено акт технічного обстеження систем

водопостачання та водовідведення № 216ТІ від 15.11.2016, що в свою чергу у

відповідності до пункту 10.1 Правил № 190 вважається без обліковим

водокористуванням.

Пунктом 10.1 Правил № 190 передбачено, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Правилами №190 регламентовано, розрахунок з Виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює Споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання.

Згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190, якими в свою чергу передбачено, що виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин на добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. У разі відсутності у Споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та інших джерел (пункт 3.14 Правил № 190).

Відтак, господарським судом надано належну оцінку правомірності застосування розрахунку витрат води Позивачем згідно п.3.3, 3.4, 3.14 Правил №190 за період з 11.11.2016 року (з дня попереднього обстеження, згідно Акту №715 ТІ) по 15.11.2016 року (до дня Фіксації витоків води) на суму 51 734,21 грн. і виставлений рахунок № 104/7390/п33 від 30.11.2016 року. (а.с. 24)

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.

За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на підтвердження оплати рахунку № 104/7390/п33 від 30.11.2016 на суму 51 734 грн. 21 коп., який було виставлено в оплату безоблікового водокористування та водовідведення відповідачем в період з 12.11.2016 по 15.11.2016, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період, шляхом надання належних доказів, не спростував.

З огляду на викладене, під час розгляду справи встановлено, що відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання, факт наявності основної заборгованості за договором у сумі 51 734,21 грн. належним чином доведений.

Також слід зауважити, що за прострочення виконання зобов'язання з оплати вказаного рахунку на підставі пункту 5.1.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 12.12.2016 по 26.05.2017 в сумі 6 426 грн. 34 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 12.12.2016 по 26.05.2017 у сумі 3 000 грн. 58 коп. та 3% річних за період прострочення з 12.12.2016 по 26.05.2017 у сумі 701 грн. 37 коп.

Як вірно встановлено судом, сума заборгованості у розмірі 51 734 грн. 21 коп. виникла у відповідача лише 07.06.2017, отже, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних в період з 12.12.2016 по 26.05.2017 є неправомірним, оскільки прострочення у вказані періоди було відсутнє.

Щодо твердження скаржник про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) (а.с. 36-37). Отже, представник відповідача не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2017р. у справі №904/6952/17 залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крімет" залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя О.В. Чус