Постанова № 68753310, 21.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Справа № 906/1097/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Стратієнко Л.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Вікінг"на рішенняГосподарського суду Житомирської області від 04.04.2017та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017У справі№ 906/1097/16 Господарського суду Житомирської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МСС "ТіДіСі-Дальнобой"ДоПриватного підприємства "Вікінг"Простягнення 667363,12 грн.,за участю представників сторінвід позивача:Грушко О.О., Чуйко А.В.,від відповідача:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 (суддя Машевська О.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 906/1097/16 (у складі колегії суддів: Юрчук М.І.-головуючого, Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.), позов частково задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Вікінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСС "ТіДіСі-Дальнобой" 606693,75 грн. основного боргу, 9100,41 грн. витрат з оплати судового збору за позовну заяву та 689 грн. витрат з оплати судового збору за забезпечення позову. У стягненні 60669,37 грн. штрафу відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 906/1097/16, Приватне підприємство "Вікінг"" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 906/1097/16 скасувати, і припинити провадження у справі з підстав визначених п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом; юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законодавством. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів у справах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення 606693,75 грн. заборгованості та 60669,37 грн. штрафу за договором оренди № 940/2015 від 01.12.2015., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю " Мережа сервісних станцій "Тідісі Дальнобой" (орендодавець) та Приватним підприємством "Вікінг" (орендар).

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про третейські суди", у разі якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі Закон України "Про третейські суди" не передбачає.

Водночас за вимогами ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними, зокрема, в укладенні договорів, визначенні їх умов, а укладений договір є обов'язковим до виконання його сторонами.

Судами встановлено, що сторонами підписано договір оренди № 904/2015 від 01.12.2015, в якому міститься третейське застереження, сторони домовились, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони домовились, що спір буде розглядатися третейським суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Продавців послу та товарів для автомобілів".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

При цьому таку угоду сторони вправі укласти до та після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалась недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, встановлених законом.

Судами не досліджено, що укладання третейського застереження відбулось до порушення провадження.

Судами не встановлено, чи є третейська угода недійсною, чи втратила чинність або не може бути виконана.

Колегія суддів звертає увагу, що третейське застереження не втрачає чинність у зв'язку з розірванням договору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, справа № 906/1097/16 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та в залежності від встановлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вікінг" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 906/1097/16 Господарського суду Житомирської області частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 906/1097/16 Господарського суду Житомирської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді: Карабань В.Я. Стратієнко Л.В.