Постанова № 68752972, 21.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Справа № 915/693/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Нєсвєтоваої H.M., Карабаня В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалуГосподарського суду Миколаївської області від 20.02.2017та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017у справі№ 915/693/16 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"простягнення 106550267,58 грн.,за участю представників сторінвід позивача:Сороколіт Є.М.,від відповідача:Дяченко В.С.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016, постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2017 у справі № 915/693/16 позовні вимоги частково задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль") на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України"): 15145906,06 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1618416,92 грн. 3% річних, 11003263,79 грн. пені, 3433531,92 грн. штрафу, 88534,33 грн. витрат з оплати судового збору; відмовлено в позові в частині стягнення: 55975012,09 грн. основного боргу, 4833626,93 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 9035,04 грн. 3% річних, 11097942,92 грн. пені та 3433531,91 грн. штрафу.

До Господарського суду Миколаївської області від ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" 14.09.2016 надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, у якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 у справі № 915/693/16 у сумі 31289653,02 грн. на три роки відповідно до поданого графіку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2017 (суддя Е.М. Олейняш), яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 (у складі колегії суддів: Таран С.В.-головуючого, Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.) у справі № 915/693/16 заяву від 14.09.2016 ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" про розстрочку виконання рішення суду у справі № 915/693/16 від 16.08.2016 частково задоволено. Виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 у справі № 915/693/16 в сумі 31 289 653, 02 грн. розстрочено на 18 місяців, наступним чином: березень 2017 року - 1250 000,00 грн.; квітень 2017 року - 1250000, 00 грн.; травень 2017 року - 1250000,00 грн.; червень 2017 року - 1250000,00 грн.; липень 2017 року - 1250000,00 грн.; серпень 2017 року - 1250000,00 грн.; вересень 2017 року - 1250000,00 грн.; жовтень 2017 року - 1250000,00 грн.; листопад 2017 року - 1250000,00 грн.; грудень 2017 року - 1250000,00 грн.; січень 2018 року - 1250000,00 грн.; лютий 2018 року - 1250000,00 грн.; березень 2018 року - 1250000,00 грн.; квітень 2018 року - 1250000,00 грн.; травень 2018 року - 1250000,00 грн.; червень 2018 року - 1250000,00 грн.; липень 2018 року - 1250000,00 грн.; серпень 2018 року - 10039653, 02 грн.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2017 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 915/693/16, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 915/693/16, і відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" про надання розстрочки виконання рішення суду.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судами.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

До таких обставин відносяться матеріально-правові факти, зокрема фінансовий стан сторін, а також ступінь вини відповідача та інші обставини справи, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Тобто, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, на вирішення якого ставиться це питання. Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Судами встановлено, що зі змісту заяви ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" про розстрочку виконання рішення суду в даній справі вбачається, що відповідач посилається на відсутність коштів в розмірі, необхідному для задоволення вимог стягувача. Крім цього, заявник вказував на те, що його товариство є стратегічно важливим і соціально значимим теплопостачальним підприємством м. Миколаєва; його єдиним акціонером є держава (100% акцій); предметом діяльності товариства відповідача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Миколаєва, а також виробництво та постачання електричної енергії до ДП "Енергоринок"; основними споживачами теплової енергії, яку виробляє товариство, є споживачі категорії "населення". Однією з причин неспроможності товариства відповідача своєчасно виконати рішення в повному обсязі є непогашення споживачами теплової енергії всіх категорій боргу за поставлену теплову енергію; заборгованість споживачів теплової та електричної енергії, яку виробляє товариство, складає 65188245,88 грн.

Судами встановлено, що на підтвердження викладеного в заяві відповідачем надано довідку про кількість споживачів теплової енергії ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", яка складена станом на 01.09.2016, довідки про стан заборгованості фізичних та юридичних осіб за теплову енергію ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", складені станом на 01.09.2016 та 01.11.2016, копію акта звірки розрахунків з ДП "Енергоринок" станом на 01.08.2016, копії балансу товариства відповідача станом на 31.03.2016, 30.06.2016 та на 30.09.2016; та копії звітів про фінансові результати за 1, 2, 3 квартали 2016 року, довідку ПАТ "Державний ощадний банк України" про наявність відкритих рахунків ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", довідку про заборгованість бюджетного фінансування з відшкодування витрат товариства відповідача від надання пільг та субсидій окремим категоріям населення станом на 01.11.2016.

Задовольняючи частково заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду у цій справі, місцевий господарський суд об'єктивно оцінив всі обставини справи в їх сукупності та врахував складний фінансовий стан Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", що підтверджується належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, який може призвести до нездатності підприємства відповідача здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності та спричинити проведення процедури банкрутства. З огляду на викладене та враховуючи факт наявності значної заборгованості за теплову енергію усіх категорій споживачів, зокрема, населення, бюджетних установ, що утруднює виконання рішення суду боржником, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ці обставини є виключними та свідчать про ускладнення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 у даній справі.

Суди правомірно прийняли до уваги те, що стягнута за рішенням суду сума заборгованості, розстрочити яку просив відповідач, за своєю правовою природою є санкціями. При цьому, сума основної заборгованості сплачена ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" до звернення позивача з позовом до суду.

Крім цього, суди зазначили, що сплата заборгованості за судовим рішенням частинами надасть можливість боржникові уникнути негативних наслідків та при цьому зберегти справедливий баланс майнових інтересів сторін. Наявні в матеріалах справи звіти про фінансові результати ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке є підприємством стратегічного значення для економіки держави, свідчать про його прибутковість.

За таких обставин Одеський апеляційний господарський суд правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду щодо можливості розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 у справі № 915/693/16.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 915/693/16 Господарського суду Миколаївської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими обставинами справи.

Таким чином ухвала Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2017 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 915/693/16 Господарського суду Миколаївської області підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 915/693/16 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді: Нєсвєтова Н.М. Карабань В.Я.