Ухвала суду № 68751097, 06.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7080/15

У Х В А Л А

06 вересня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІССА-С» до ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання наказів ДПІ у Київському районі м.Одеси №438-п від 18.09.2015 року, №564-п від 20.11.2015 року незаконними, про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість в розмірі 44789276,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІССА-С» до ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання наказів ДПІ у Київському районі м.Одеси №438-п від 18.09.2015 року, №564-п від 20.11.2015 року незаконними, про визнання дій ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області по проведенню документальної невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ “ЛІССА-С” з питань достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за березень-липень 2015 року та по проведенню документальної невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ “ЛІССА-С” з питань декларування від`ємного значення різниць між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, та залишку від`ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у березні-липні 2015 року протиправними, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0002122203 від 26.10.2015 року, №0002772202 від 10.12.2015 року.

Постановою суду від 23.02.2016 року позовні вимоги були задоволені частково.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2016 року апеляційна скарга відповідача була повернута апелянту в зв’язку із невиконанням ухвали суду про залишення її без руху, а тому судове рішення суду першої інстанції згідно положень ст.254 КАС України набрало законної сили.

14.08.2017 року на адресу суду надійшла заява представника позивача (вхідний №22604/17) про винесення додаткового рішення по справі в порядку ст.168 КАС України щодо розподілу судових витрат по справі, що пов’язані із прибуттям до суду представника позивача та сплатою компенсації за втрачений заробіток у розмірі 40000,00 грн.

В судовому засіданні 05.09.2017 року суд розглянув вказану заяву з викликом представників сторін. Представник позивача та третьої особи ГУ ДКС в Одеській області були сповіщені належним чином про день, час та місце слухання справи, але не прибули в судове засідання без поважних причин, представник відповідача – ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечив проти задоволення поданого клопотання з підстав, наведених у письмових запереченнях, які були судом приєднані до матеріалів справи.

Розглянувши вказану заяву суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.1, п.3 ч.1 ст.168 КАС України, суд може за заявою сторони чи за власною ініціативою постанови додаткову постанову, якщо під час ухвалення судового рішення не було вирішено заявлених позовних вимог чи вирішено питання про розподіл судових витрат.

Головною умовою прийняття додаткового рішення по судовим витратам є те, що вони повинні були бути заявлені в ході розгляду справи судом першої інстанції до ухвалення ним свого рішення по заявленим позовним вимогам.

Згідно позовної заяви та постанови суду по цій справі від 23.02.2016 року позивач не заявляв вимогу про відшкодування судових витрат, що пов’язані із прибуттям до суду представника позивача та сплатою компенсації за втрачений заробіток у розмірі 40000,00 грн. під час розгляду справи.

Окрім того, представником позивача до заяви від 14.08.2017 року не надано жодного доказу в підтвердження понесення витрат, що пов’язані із прибуттям до суду представника позивача та сплатою компенсації за втрачений заробіток у розмірі 40000,00 грн.

За вказаних обставин, суд погоджується із запереченнями представника відповідача про безпідставність вказаної заяви, а тому, відповідно до положень ст.ст.90,94,168 КАС України вказана заява повинна бути залишена судом без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.90,94,158-163,168 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника від 14.08.2017 року вхідний №22604/17 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, що пов’язані із прибуттям до суду представника позивача та сплатою компенсації за втрачений заробіток у розмірі 40000,00 грн. залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її отримання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 11.09.2017 року.

Суддя Єфіменко К.С.