Постанова № 68750581, 05.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 р. Справа № 804/3360/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. при секретаріТрошиній А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Алексєєвої Ю.В. Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор" (далі - позивач) звернулось до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000691401 від 09.12.2016 року винесене ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Юджин", оскільки факт виконання договорів підтверджується наявними первинними документами, в акті перевірки відтворено інформацію стосовно господарської діяльності контрагента позивача, що ґрунтується на суб'єктивних думках та припущеннях посадових осіб контролюючого органу, а тому вважають, що відсутні порушення податкового законодавства, зазначені у акті перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000691401 від 09.12.2016 року відповідача про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у розмірі 1 079 415,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив у задоволенні останнього відмовити, надав письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11.11.2016 року № 699 згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 44.5, ст. 44, п.п. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, Гуховською Наталією Олександрівною головним державним ревізор-інспектором відділу аудиту проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Амстор" щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Юджин" (код ЄДРПОУ 31303824) за період січень, березень 2016 року.

За результатами перевірки 28.11.2016 року складений акт № 2259/04-65-14-00/3212304 (а.с.13-28).

У ході позапланової виїзної документальної перевірки було встановлено порушення ТОВ "Амстор", а саме:

- порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ - відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Амстор", а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Амстор" операцій з придбання послуг по ланцюгу постачання від ТОВ "Юджин" (код за ЄДРПОУ 31303824) за період січень, березень 2016 року;

- порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до:

- заниження податку на додану вартість за січень 2016 року в сумі 317 240,00 грн.

- заниження податку на додану вартість за березень 2016 року в сумі 402 370,00 грн.

На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська 09.12.2016 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000691401 про збільшення ТОВ "Амстор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 079 415,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 719 610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 359 805,00 грн. (а.с.29).

Правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000691401 від 09.12.2016 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Так, між ТОВ "Амстор" та ТОВ "Юджин" укладено договір про надання послуг від 21.12.2015 року № 21/12-2015, предметом якого є прибирання снігу та льоду на прилеглих територіях до торгівельних центрів, прибирання дахів торгівельних центрів від снігу та льоду, будь-які інші послуги узгоджені між виконавцем та замовником у письмовій формі.

На виконання вищезазначеного договору було складено наступні первинні документи:

- акт надання послуг № 40 від 31.01.2016 року (а.с.32);

- податкові накладні: № 55 від 31.01.2016 року, № 56 від 31.01.2016 року (а.с. 33, 34);

- розрахунок № 1 від 31.01.2016 року (а.с. 35);

- виписки по банківському рахунку від 22.02.2016 року, від 29.02.2016 року, від 04.03.2016 року (а.с. 36-44);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень 2016 року - жовтень 2016 року.

Також встановлено, що 11.01.2016 року між ТОВ "Амстор" та ТОВ "Юджин" укладено договір про надання послуг № 11/1/16. Предметом даного договору було надання послуг з аудиту технічної документації торгівельних центрів та інженерних систем та послуги з бухгалтерського обслуговування.

На виконання вищезазначеного договору було складено наступні первинні документи:

- акт надання послуг № 142 від 31.03.2016 року (а.с. 48);

- податкова накладна № 56 від 31.03.2016 року (а.с. 49);

- звіт про надані послуги з бухгалтерського обслуговування "Амстор" (а.с. 50-52).

Відповідно до п. 75.1.2. ч. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів, суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів, робіт, послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.1, ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити доводи про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації/отриманні послуг податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж акт надання послуг, податкова накладна та платіжні доручення про перерахування коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо реальності та правомірності відображення у податковому обліку операцій з придбання послуг у ТОВ "Юджин" суд зауважує про відсутність підстав для беззаперечного висновку на користь позивача, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, між ТОВ "Амстор" та ТОВ "Юджин" було укладено договір про надання послуг від 21.12.2015 року № 21/12-2015 з прибирання снігу та льоду на прилеглих територіях до торгівельних центрів, прибирання дахів торгівельних центрів від снігу та льоду, будь-які інші послуги узгоджені між виконавцем та замовником у письмовій формі, однак з наданих позивачем первинних документів (договору, акту наданих послуг, податкових накладних) не можливо визначити обсяг наданих послуг (площу прилеглих територій та площу дахів), не можливо визначити кількість осіб задіяних у наданні послуг, періодичність надання послуг.

Також, відсутня будь-яка інформація щодо характеристики прилеглих територій та дахів (які вимірюють у натуральних одиницях - довжина, площа), переліку робіт з визначенням періодичності їх повторювання (за необхідності), які повинні бути виконані робітником або групою робітників відповідної кваліфікації протягом одиниці робочого часу з певних умов їх проведення.

Крім того, позивачем як до перевірки так і до суду не надано калькуляцію вартості наданих послуг, звітів про виконання послуг, обсяг надання послуг, у зв'язку з чим не можливо визначити склад витрат пов'язаних з наданням таких послуг, а саме: час та матеріально-технічні ресурси, одиниці вимірювання роботи, склад роботи, витрати праці робітників на виконання роботи (із зазначенням професій), переліків використовуваних машин та механізмів з наведенням часу їх використання і матеріалів, які витрачають, з наведенням натуральних показників витрат, кількість людино-годин, заробітна плата, вартість основних засобів задіяних у прибиранні снігу та льоду, вартість прибирання і вивезення снігу, вартість послуг субпідрядних організацій (у разі залучення), витрати із розрахунку на 1 м2, витрати перевезення робітників від місця їх розташування та на транспортування матеріалів від складу до об'єктів надання послуг, а також витрати на вивезення (транспортування) снігу.

Згідно наданого акту надання послуг неможливо встановити кількість наданих послуг (площу прибирання) по кожному об'єкту, кількість залучених до цих робіт працівників, тривалість (час) виконання таких послуг, з урахуванням часу, віддаленості та розташування об'єктів, оскільки послуги здійснювались (згідно договору) у різних містах та за різними адресами, а саме: м. Запоріжжя, м. Краматорськ, м. Маріуполь, м. Мелітополь, м. Кременчук.

Крім того, між ТОВ "Амстор" та ТОВ "Юджин" було укладено договір про надання послуг від 11.01.2016 року № 11/1/16 з аудиту технічної документації торгівельних центрів та інженерних систем, послуги з бухгалтерського обслуговування, послуги з юридичного обслуговування.

Встановлено, що позивачем було надано акт виконаних робіт з номенклатурою надання послуг з аудиту технічної документації ОТЦ та інженерних систем, а також надання послугз бухгалтерського та юридичного обслуговування.

Також наданий звіт про надані послуги з бухгалтерського обслуговування ТОВ «Амстор» підписаний генеральним директором ТОВ «Юджин» - Родіонов О.Ф.

Місце складання звіту - не вказано.

Зміст:

- організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій Замовника (яким чином та в який спосіб відбувався контроль зміст звіту не містить);

- організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності Замовника й контролю за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства (звіт не містить визначення в який спосіб та яким чином здійснювався контроль);

- забезпечення контролю за законністю, своєчасністю й правильністю оформлення фінансових документів (звіт не містить визначення в який спосіб та яким чином здійснювався контроль, як доводився до керівництва замовника та працівникам позивача);

- забезпечення правильного нарахування й перерахування податків і зборів (податкових платежів), вкладів на соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладів, заробітної плати (яким чином та в який спосіб відбувалось таке забезпечення звіт не містить);

- здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків та платіжних зобов'язань; витрачання фонду заробітної плати; перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності (яким чином та в який спосіб відбувалось таке забезпечення звіт не містить);

- участь у розробці й здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення дотримання платіжної та фінансової дисципліни (хто брав участь у розробці заходів зі сторони контрагента зміст звіту не містить, які саме заходи здійснювалися не визначено, яким чином доводилися до керівництва не зазначено);

- вжиття заходів щодо запобігання нестачам, незаконному витрачанню коштів і привласненню товарно-матеріальних цінностей, порушенням фінансового та господарського законодавства (які саме заходи та яким чином доводилися до керівництва не зазначено);

- підготовка фінансової та податкової звітності за 2015 рік (не визначено які саме документи, в який спосіб та яким чином здійснювалась підготовка).

З викладеного вбачається, що описані в звіті послуги взяті з умов договору розділ 2 п. 2.2 «Загальні положення» які не розкривають обсяг виконаних робіт, способу та результатів таких послуг, доведення до керівництва підприємства.

Згідно звіту від 30.03.2016 року «За Договором № 1/11/16 про надання послуг від 11.01.2016 року за період з 11.01.2016 року по 30.03.2016 року» ТОВ «Юджин» (Виконавець) відповідно до п. 2.2.3 Договору № 11/1/16 про надання послуг від 11.01.2016 року надало ТОВ «Амстор» (Замовник) наступні послуги з юридичного обслуговування:

- участь у підготовці та укладення договорів згідно наведеного переліку (не можливо дійти до висновку про участь саме контрагента у підготовці договорів та укладання останніх, а не інших осіб (працівників позивача) жодного документу не має);

- представлення інтересів та підготовка процесуальних документів Замовника в судах (хто брав участь в засіданнях, які документи готувалися, зміст звітів не містить);

- вивчення, надання консультацій та підготовка процесуальних документів по справах (зміст звітів таких консультацій не містить як і не містить підготовку процесуальних документів, зазначення номерів справ та сторін не розкриває зміст консультацій);

- приймання участі в розгляді питань про дебіторську заборгованість ТОВ «Амстор» та надання консультацій щодо застосування заходів по ліквідації заборгованості (зміст звітів не розкриває які питання розглядались, відсутні також консультації щодо застосування заходів по ліквідації заборгованості);

- повний юридичний супровід щодо надання консультацій, правових висновків структурним підрозділам ТОВ «Амстор» з питань господарської діяльності та банкрутства ТОВ «Амстор», а також моніторинг законодавства та правове консультування з питань оренди приміщень протягом всього періоду з 11.01.2016 року - 30.03.216 року (зміст звітів не містить консультацій, правових висновків, моніторингу законодавства та правового консультування з питань оренди приміщень протягом всього періоду).

Звіт підписаний генеральним директором ТОВ «Юджин» - Родіонов О.Ф.

Місце складання звіту - м. Київ.

Таким чином, описані в звіті послуги взяті з умов договору розділ 2 п. 2.2 «Загальні положення» та не розкривають обсяг виконаних робіт, способу та результатів таких послуг, доведення до керівництва підприємства.

Звіт про надання послуг з аудиту технічної документації ОТЦ та інженерних систем ані до перевірки, ані до суду позивачем надано не було.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в наданих до перевірки акті наданих послуг та звітах про надання послуг не міститься інформація стосовно визначення сутності виконаних послуг, обсяг послуг, яким чином визначалась вартість кожної наданої послуги (бухгалтерського та юридичного обслуговування), яку кількість людей було залучено для надання таких видів послуг та іншу інформацію яка має суттєве значення для визначення вартості наданих послуг.

Інформація щодо наявності у ТОВ «Юджин» кваліфікованого персоналу для надання послуг з надання бухгалтерського та юридичного обслуговування, надання послуг з аудиту технічної документації ОТЦ та інженерних систем - відсутня.

Згідно наданих до перевірки актів наданих послуг не можливо встановити кількість працюючих, які здійснювали дані послуги, витрати праці робітників на обсяг робіт, відсутні звіти про обсяг наданих послуг.

У відповідності до положень національного законодавства неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Проте, в ході судового розгляду, судом не було встановлено економічної вигоди, що була на меті отримання доходу у подальшій господарській діяльності позивача при укладенні спірної угоди з контрагентом позивача.

З огляду на викладене, за переконанням суду, заявлені операції могли бути виконані безпосередньо позивачем.

Отже, всі вищевикладені факти свідчать про формальний підхід до оформлення первинних документів по вказаних операціях та відповідно про їх юридичну дефектність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відсутність реальності здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентом позивача.

Таким чином, відповідач прийшов до обґрунтованого висновку, що ТОВ "Амстор" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Юджин" за період січень, березень 2016 року, що призвело до порушення ТОВ "Амстор" п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого було занижено податок на додану вартість за січень 2016 року та за березень 2016 року.

З урахуванням викладеного вище, відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення.

Оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, згідно статті 94 КАС України судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2017 року

Суддя Н.В. Боженко