Постанова № 6874565, 27.10.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 р. Справа № 2-а-3966/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни ,

При секретарі судового засідання: Скалій Леся Володимирівна

За участю представників сторін:

позивача : Гиренко Т.А. - представник за довіреністю, Пустовіт Г.Г.- директор

відповідача : Петрунь Н.А. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Споживчого товариства "Каріна"

до : Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про : скасування рішень про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

14.09.2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Споживчого товариства "Каріна" до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішень про застосування фінансових санкцій №0000302350 від 30.04.2009 року, №0000462350 від 13.07.2009 року.

Ухвалою суду від 15.09.2009 року за даною позовною заявою відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що перевірки, на підставі актів про проведення яких було прийнято оскаржувані за даним позовом рішення про застосування фінансових санкцій проведено з порушенням норм чинного законодавства, а саме: направлення на проведення планової перевірки не було пред'явлено позивачу за 10 днів до проведення перевірки, голову СТ "Каріна" не було повідомлено про дату і місце розгляду питання щодо застосування фінансових санкцій та щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення; не було надано розрахунку фінансових санкцій, не було відмічено в журналі перевірок мету проведення перевірки та не зазначено прізвища перевіряючих. Також, позивач вказує на невідповідність встановлених перевіркою фактів дійсним обставинам, що мали місце, зокрема акцизна марка на пляшці горілки "Гвардійський трофей" була не відсутня, як зазначено в акті перевірки від 13.04.2009 року, а частково відклеїлась; а невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків виникла внаслідок того, що перевіряючі порахували разом суму виручки СТ "Каріна" за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів та кошти, що надійшли від продажу продовольчих товарів, реалізацію яких здійснює не СТ "Каріна", а ФОП ОСОБА_4 Крім того, зазначає позивач, під час проведення перевірок 13.04.2009 року та 08.07.2009 року працівниками відповідача протизаконно здійснено контрольні закупки товару, в тому рахунку цукерок "Есферо", які на реалізації СТ "Каріна" не перебували.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 25-27) та письмових поясненнях щодо змісту позовних вимог (а.с.43-44).

Заслухавши представників сторін, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.04.2009 року головними державними податковими ревізорами - інспекторами ДПА у Вінницькій області ОСОБА_8 та Ковальчуком С.В. відповідно до плану перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг на квітень 2009 року (а.с.71-73) та на підставі направлень №901443, №901442 від 11.04.2009 року (а.с.70) здійснено перевірку дотримання Споживчим товариством "Каріна" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в присутності продавця ОСОБА_5

За результатами проведеної перевірки складено акт №525/02/32/23/32213213 від 13.04.2009 року, яким встановлено порушення СТ "Каріна" порядку використання розрахункової книжки, а саме: не зазначено добу, коли розпочата розрахункова книжка №0209000321/2/74 (а.с.58-59) та зафіксовано здійснення торгівлі алкогольними напоями без маркування відповідними марками акцизного збору, а саме: на пляшці горілки "Гвардійський трофей", 0,5 л, за ціною 14,00 грн. відсутня марка акцизного збору.

30 квітня 2009 року на підставі вказаного акту прийнято рішення №0000302350 від 30.04.2009 року про застосування до СТ "Каріна" фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а.с.62).

Вказане рішення надіслане позивачу рекомендованим листом та одержано останнім 07.05.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.63).

08.07.2009 року головними державними податковими ревізорами - інспекторами Крижопільської МДПІ відділу податкового контролю юридичних осіб Крижопільської МДПІ Мельник О.О. та Посовською Н.П. відповідно до плану перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг на липень 2009 року (а.с.57) та на підставі направлень №3052/24, №3051/23 від 08.07.2009 року (а.с. 115,116) здійснено перевірку дотримання Споживчим товариством "Каріна" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За наслідками перевірки податковою інспекцією складено акт від 08.07.2009 року, в якому Крижопільська МДПІ дійшла висновку про порушення позивачем пунктів 1 та 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виявилось у невідповідності суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (сума невідповідності з урахуванням суми закупки склала 456 грн.), та проведення розрахунків без використання розрахункової книжки (а.с. 45-47).

На підставі даного акта перевірки відповідачем прийнято рішення №0000462350 від 13.07.2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2280 грн., корінець якого одержано позивачем 15.07.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого є в матеріалах справи (а.с.49).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно п.4 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

Частиною першою ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною другою ст.15 цього Закону передбачено, що органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних перевірок вправі здійснювати лише контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Проведення оперативних перевірок осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, чинним законодавством України відповідачу на даний час не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 16 названого Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

З акту перевірки від 08.07.2009 року вбачається, що факт проведення позивачем розрахункової операції без використання розрахункової книжки та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу згідно виданих з початку робочого дня розрахункових квитанцій встановлено відповідачем при закупівлі податковими ревізорами-інспекторами товарів, вартість яких в розмірі 60 грн. включено в суму коштів на яку виявлено невідповідність (456 грн.).

При цьому, належних доказів на підтвердження повноважень на проведення контрольної закупки відповідачем суду не надано та в акті перевірки про це не зазначено.

Відповідно ж до ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності надане оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Натомість право органів державної податкової служби проводити контрольні закупки діючим законодавством не передбачено.

Аналогічні правові позиції щодо неправомірності проведення органами державної податкової служби контрольних закупок викладено в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 20.02.2008 року у справі №К-9674/06.

Крім того, судом встановлено і не заперечувалось представником відповідача, що в суму на яку виявлено невідповідність готівкових коштів включено суму придбаного податківцями товару, а саме: однієї пляшки "Шабо" за ціною 25,50 грн., однієї пачки сигарет "Честерфілд" за ціною 6,50 грн. та однієї пачки цукерок "Есферо" за ціною 28 грн., всього на суму 60 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, в господарській одиниці, що перевірялася, СТ "Каріна" здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, що підтверджується відповідною ліцензією №027206, наявність якої в місці продажу зазначених товарів було зафіксовано в акті перевірки від 08.07.2009 року (а.с.45). Натомість, як з'ясовано з пояснень представників сторін, торгівлю продуктами харчування в магазині по АДРЕСА_2 здійснює інший суб'єкт господарської діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_4.

Однак, вказані обставини податковими ревізорами-інспекторами при проведенні перевірки позивача не враховано та необґрунтовано включено в суму, на яку виявлено невідповідність готівкових коштів, сумі коштів згідно розрахункових документів, вартість пачки цукерок "Есферо".

Доказів на підтвердження того, на яких підставах до суми невідповідності включено вартість товару, який на реалізації в СТ "Каріна" не перебуває, відповідачем не надано, факт здійснення позивачем в перевіряємому об'єкті торгівлі продуктами харчування належними засобами доказування не підтверджено.

Також, оцінюючи дії відповідача щодо проведення перевірки позивача та щодо суті встановлених актом обставин суд бере до уваги наступне.

Як пояснили в судовому засіданні директор СТ "Каріна" та представник позивача, в приміщенні магазину, де 08.07.2009 року працівниками відповідача проводилась перевірка, два суб'єкти господарювання, а саме: СТ "Каріна" ФОП ОСОБА_4 - здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі: підакцизними товарами (алкогольними напоями та тютюновими виробами) та продуктами харчування відповідно, а продаж зазначених товарів проводиться в одному торговому залі одним продавцем, в обов'язки якого входить занесення відповідних записів в розрахункові книжки кожного із суб'єктів господарювання окремо. Водночас, відповідна технічна конструкція за допомогою якої розмежовуються місця здійснення розрахунків СТ "Каріна" та ФОП ОСОБА_4 в приміщенні магазину відсутні.

Однак, з висловлених в судовому засіданні пояснень представників сторін та акту перевірки від 08.07.2009 року вбачається, що посадовими особами відповідача факт належності виявлених на місці проведення розрахунків коштів не встановлювався, суми готівки, які належать кожному із суб'єктів господарювання не визначались, що з огляду на викладене вище є неприпустимим. До того ж, судом з'ясовано, що посадові особи відповідача володіли інформацією про здійснення торгівлі різними суб'єктами підприємницької діяльності в межах одного торгового залу в приміщенні магазину в с. Заболотному.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскільки при проведенні перевірки посадовими особами відповідача допущено ряд грубих порушень, акт перевірки від 08.07.2009 року не може бути підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, а відтак і винесення відповідного рішення.

Відповідно до ч. 2 ч. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів які б спростовували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність свого рішення не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення №0000462350 від 13.07.2009 року слід задовольнити.

Що ж стосується позовної вимоги про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000302350 від 30.04.2009 року, то вона задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Однією із підстав визнання вказаного рішення протиправним та його скасування позивач називає відсутність у ДПА у Вінницькій області законних підстав для проведення планової виїзної перевірки, оскільки в порушення Закону України Про державну податкову службу в Україні, перевіряючими платнику податків не було надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку і закінчення її проведення за 10 днів до її початку та не вказано підстави проведення перевірки.

Проте, дані доводи спростовуються тим, що в спірному випадку проведена саме планова перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу та по контролю за дотриманням податкового законодавства в сфері обігу алкогольних і тютюнових виробів. Вказана перевірки проведена відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Частиною 1 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Оскільки в даному випадку була проведена планова перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, що не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), то доводи позивача про порушення податковим органом порядку проведення перевірки не ґрунтуються на приписах законодавства України.

Посилання позивача на те, що ненадання платнику податків зазначених вище документів, або їх надання з порушенням вимог, встановлених ч. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є підставою для недопущення посадових осіб податкового органу до перевірки не може бути взято судом до уваги, через те, що як встановлено в судовому засіданні позивач допустив ревізорів-інспекторів ДПА у Вінницькій області до проведення перевірки магазину, фактично засвідчивши відсутність спору на даному етапі пов'язаних з проведенням перевірки правовідносин.

Як вбачається з оспорюваного рішення від 30.04.2009 року, фінансові санкції в розмірі 1700 грн. застосовано до позивача за порушення вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виявилося у відсутності на пляшці горілки "Гвардійський трофей" марки акцизного збору.

Відповідно ж до абзацу третього частини четвертої статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Посилання позивача на те, що марка акцизного збору на пляшці горілки "Гвардійський трофей" була частково відклеєною, а не відсутньою, як то зазначено в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні обставинах.

Зокрема, як вбачається з доданих до акту перевірки пояснень продавця ОСОБА_5, пляшка горілки "Гвардійський трофей" знаходилась на прилавку без наявності акцизної марки. Як встановлено судом та пояснив у судовому засіданні ОСОБА_5 вказані пояснення написані ним власноручно, будь-якого тиску на нього з боку органів податкового органу не чинилось.

Разом з тим, в судовому засіданні викликаний в якості свідка продавець ОСОБА_5 пояснив, що пляшка горілки "Гвардійський трофей" знаходилась не на прилавку, а в ящику на підлозі позаду продавця, і акцизна марка була відклеєною, що могло статися під час того, як перевіряючий виймав зазначену пляшку з ящику.

На запитання суду про причини суттєвих розбіжностей між доданими до акту перевірки поясненнями та показаннями, висловленими в судовому засіданні, свідок зазначив, що ревізор-інспектор ОСОБА_8 роз'яснив йому, що відклеєна марка акцизного збору вважається такою, що відсутня.

Однак, дані показання свідка ОСОБА_5 судом оцінюються критично, оскільки, як з'ясовано в судовому засіданні та підтвердив свідок, він працює продавцем в СТ "Каріна" 2 роки, і за цей період перевірка магазину податковими органами здійснюється не вперше. Крім того, поняття "відклеєна марка акцизного збору" та "відсутня марка акцизного збору" не є двозначними або такими, що потребують додаткового тлумачення чи спеціальних знань, а різниця між ними є очевидною.

Додана до позовних матеріалів світлокопія акцизної марки (а.с.9), яка за твердженням останнього відклеїлась від пляшки, не відповідає вимогам допустимості доказів, так як з вказаної світлокопії неможливо встановити факт наявності вказаної акцизної марки на пляшці на момент проведення перевірки, а також факт приналежності саме цієї акцизної марки пляшці на якій встановлено її відсутність.

Надані позивачем копії накладної (а.с.7) та податкової накладної (а.с.8) суд вважає неналежними доказами, оскільки вказані документи не стосуються предмета доказування та не можуть свідчити про наявність чи відсутність на тому чи іншому товарі марок акцизного збору.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що у відповідача не має права на здійснення контрольної закупки, що фактично було здійснено посадовими особами ДПА у Вінницькій області. Посилання ж допитаного в якості свідка ревізора - інспектора ОСОБА_8 на те, що пачку сигарет марки "Честерфілд" в магазині позивача він придбав для власних потреб, суд вважає необґрунтованими оскільки як з'ясовано судом, купуючи зазначений товар ревізор-інспектор ОСОБА_8, використовував власні готівкові кошти, що є недопустимим під час проведення перевірки та контрольної закупки, а задоволення власних потреб під час перевірки не допускається, так як це викликає сумніви в неупередженості перевіряючих і може бути розцінено як провокація суб'єкта господарювання або як використання службового становища в особистих цілях.

Водночас, суд зважає на те, що здійснення податковим ревізором - інспектором ДПА у Вінницькій області контрольної закупки у вигляді придбання пачки сигарет в господарській одиниці, яка перевірялась, не пов'язане з характером виявлених порушень (здійснення торгівлі алкогольними напоями без марки акцизного збору), а тому саме по собі не може бути підставою для визнання спірного рішення протиправним та його скасування.

Посилання позивача на те, що голова СТ "Каріна" не повідомлена де і коли буде виноситись рішення щодо акту перевірки від 13.04.2009 року спростовуються відповідним записом у п. 4.3 вказаного акту, підписаного продавцем ОСОБА_5 (а.с.59), де зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання мотивованих пояснень та документів керівнику пропонується прибути до органу ДПС за місцем реєстрації в строк 10 днів.

Наявними в матеріалах справи документами, зокрема розрахунком фінансових санкцій (а.с.60) спростовуються також і доводи позивача про те, що не було надано розрахунку фінансових санкцій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що 13.04.2009 року посадовими особами ДПА у Вінницькій області перевірку позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для визнання рішення протиправним № 0000302350 від 30.04.2009 року та його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0000462350 від 13.07.2009 року.

3. В задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000302350 від 30.04.2009 року відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України 1,7 грн. (одну гривню 70 копійок) на користь Споживчого товариства "Каріна" (вул. Комсомольська, 17, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600, код ЄДРПОУ 32213213) в рахунок відшкодування судових витрат.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.10.09

Суддя Мультян Марина Бондівна

\