Постанова № 6874516, 12.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 р. Справа № 2-а-3884/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Балан Марині Анатоліївні,

за участю представника позивача Годуна Костянтина Олексійовича,

у відсутність відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платежах до бюджету за рахунок активів,

встановив:

09 вересня 2009 року Липовецька міжрайонна державна податкова інспекція у Вінницькій області (Липовецька МДПІ) звернулася в суд з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) про стягнення на користь місцевого бюджету с. Вахнівка Липовецького району Вінницької області активи в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 6015 грн 22 коп.

Зазначали, що ФОП ОСОБА_2 Липовецькою МДПІ взятий на податковий облік як платник податків з 03 травня 2006 року. Станом на 31 серпня 2009 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 6015 грн 22 коп. Податковою інспекцією вжито заходів, щодо погашення податкового боргу, зокрема винесено першу та другу податкові вимоги.

Посилаючись на те, що на час звернення до суду борг так і не сплачений, податкові вимоги не виконані, - просили позов задовольнити й стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою суду від 10 вересня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

До початку судового засідання, через канцелярію суду, Липовецькою МДПІ подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 13).

В судовому засіданні 28 жовтня 2009 року представник позивача подану заву підтримала, посилаючись на часткове погашення ФОП ОСОБА_2 заборгованості.

На підтвердження таких обставин, до матеріалів справи додано витяг з картки особового рахунку платника, з якого вбачається, що на підставі платіжного доручення №К21/9/20 підприємець 09 вересня 2009 року сплатив 1210 грн (а.с. 14-16).

Таким чином, податковий борг по орендній платі за землю змінився і склав 6015,22 1210 = 4805,22 грн.

Відповідач про задоволення заяви не заперечив.

Зважаючи на те, що в силу частини першої статті 51 КАС України, крім прав та обовязків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято судом, оскільки ці дії не суперечать закону.

В подальшому, до початку судового засідання 13 жовтня 2009 року, через канцелярію суду Липовецькою МДПІ знову подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 23).

Представник позивача в судовому засіданні вказану заяву підтримала та додатково пояснив, що за період з 31 серпня 2009 року по 12 жовтня 2009 року нарахування відповідачу склали 1595 грн 88 коп., зокрема, 1474 грн 93 коп. це основний платіж, 121 грн 05 коп. пеня за несвоєчасну сплату.

Як вбачається з витягу із картки особового рахунку платника, 12 жовтня 2009 року відповідно до декларації від 26 січня 2001 року №480 йому нараховані вказані 1474 грн 93 коп.

В той же час, на підставі платіжного доручення №К21/9/20 ФОП ОСОБА_2 09 вересня 2009 року сплачено 1210 грн, а на підставі платіжних доручень №К21/8/17, №К21/8/18, №86/3 09 жовтня 2009 року сплачено 1210 грн, 275 грн, 540 грн відповідно.

У звязку із частковою проплатою платником, Липовецькою МДПІ нараховувалась пеня. Зокрема, 84 коп. за період з 01 травня 2009 року по 09 вересня 2009 року, 46 грн 29 коп. за період з 02 червня 2009 року по 09 вересня 2009 року, 15 грн 34 коп. за період з 02 червня 2009 року по 08 жовтня 2009 року, 31 грн 98 коп. за період з 01 липня 2009 року по 08 жовтня 2009 року, 09 грн 66 коп. за період з 01 липня 2009 року по 08 жовтня 2009 року, 11 грн 81 коп. за період з 01 липня 2009 року по 09 жовтня 2009 року та 05 грн 13 коп. за період з 31 липня 2009 року по 09 жовтня 2009 року (а.с. 24).

Сплачені відповідачем кошти, в календарній черговості спрямовані на погашення 3166 грн 22 коп. основного платежу й 68 грн 78 коп. пені.

Таким чином, станом на 12 жовтня 2009 року заборгованість ФОП ОСОБА_2 по орендній платі за землю склала 4376 грн 10 коп., з яких 4224 грн 55 коп. основний платіж та 151 грн 55 коп. пеня за несвоєчасну сплату.

Відповідач в судових засіданнях, які відбулися 13 жовтня 2009 року, 27 жовтня 2009 року, надав суду пояснення, що не розуміє причин виникнення даного податкового боргу, та має намір зясувати їх, звернувшись до Липовецької МДПІ і у випадку обґрунтованості сплатити його.

Таким чином, чітка позиція відповідача щодо позовних вимог суду не відома і зясувати її у суду не було можливості, оскільки в останнє судове засідання відповідач не зявився, не повідомивши про причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення судової повістки від 27 жовтня 2009 року (а.с. 33).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Враховуючи, що за позиції відповідача у справі неодноразово оголошувалася перерва та враховуючи, що зі змісту статті 128 КАС України виходить, що неявка відповідача чи його уповноваженого представника без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом розглянуто справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця №НОМЕР_3, ОСОБА_2 зареєстрований Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 28 квітня 2006 року №НОМЕР_2 (а.с. 5).

Згідно із довідкою Липовецької МДПІ від 03 травня 2006 року узятий на облік платника податків 03 травня 2006 року за №648 (а.с. 17).

ФОП ОСОБА_2, займаючись підприємницькою діяльністю (оренда ставка), згідно чинного законодавства подав до Липовецької МДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

На основі поданої декларації №480 від 26 січня 2009 року відповідно 30 числа кожного місяця позивачу проводиться нарахування орендної плати за землю (а.с. 6).

З 30 квітня 2009 року у ФОП ОСОБА_2 виникла заборгованість по сплаті орендної плати за землю з фізичних осіб, яка станом на 31 серпня 2009 року склала 5915 грн 94 коп. за основним платежем (як видно із картки особового рахунку, станом на 30 квітня 2009 року по даному податку рахувалась заборгованість в сумі 3174 грн 82 коп. За період з 30 квітня 2009 року по 31 серпня 2009 року нараховано до сплати 7374 грн 15 коп., а сплачено 4633 грн 03 коп., що склало 3174,82 + 7374,15 - 4633,03 = 5915,94 грн) та 99 грн 28 коп. пеня за несвоєчасну сплату, а всього 6015 грн 22 коп.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України Про систему оподаткуваннявід 25 червня 1991 року №1251-ХІІ платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), зокрема, включено земельний податок, що кореспондує положенню статті 2 Закону України Про плату за землювід 03 липня 1992 року №2535-ХІІ (Закон №2535) згідно якої використання землі в Україні є платним.

Так, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. (ст. 13 Закону №2535).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про плату за землюплатники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обовязку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч. 1 ст. 17 Закону №2535).

ФОП ОСОБА_2 податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і колективної власності на 2009 рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями подав до Липовецької МДПІ 26 січня 2009 року, про що свідчить вхідний номер та штамп на податковій декларації.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (ст. 27 Закону №2535).

Так, згідно із пунктами 1, 4 частини першої статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Українівід 04 грудня 1990 року №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах повноважень та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі) та запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обовязкових платежів) такими платниками податків.

У межах таких перевірок податкові органи, зокрема, контролюють сплату у встановлений строк орендної плати за земельні ділянки державної і колективної власності.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Відповідно до цього Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, тобто самостійно визначена платником податків у податковій декларації (розрахунку), не сплачена у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181).

Як вбачається з картки особового рахунку платника, за відповідачем станом на 31 серпня 2009 року по даному податку рахувалась заборгованість в розмірі 6015 грн 22 коп. з яких: основний платіж 5915 грн 94 коп. та пеня в розмірі 99 грн 28 коп.

Для погашення податкового боргу Липовецькою МДПІ, відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону №2181, яким передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, ФОП ОСОБА_2 виставлено першу податкову вимогу від 02 квітня 2008 року на суму 2807 грн 67 коп. та другу податкову вимогу від 24 вересня 2008 року на суму 3049 грн 30 коп. Вказані в податкових вимогах суми заборгованості на час звернення Липовецькогої МДПІ до суду відповідачем не сплачені.

Оскільки, в подальшому, підприємцем заборгованість по орендній платі за землю частково погашена, то сума заборгованості, що підлягає стягненню на момент розгляду справи становить 4376 грн 10 коп.

Пунктами 3.1.1, пунктом 3.1 статті 3 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамипередбачено, що виключно за рішенням суду в рахунок погашення податкових зобов'язань можуть бути примусово стягнені активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Такі випадки, стосовно позивача, встановлені Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ Про державну податкову службу в Україні, а саме пунктом 11 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Майно підприємства, згідно статті 66 Господарського кодексу України, становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самому балансі підприємства.

Таким чином стягнення суми податкової заборгованості, в разі недостатності коштів у відповідача, можливе за рахунок його майна.

К5рім того, слід зазначити, що відповідно до статті 20 Закону №2535, платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Натомість, позивачем доведена сума заборгованості, а враховуючи те, що податковий розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної і колективної власності за 2009 рік, визначений відповідачем самостійно, отже, є узгодженим, вимоги Липовецької МДПІ в повній мірі не виконані, то позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету с. Вахнівка Липовецького району Вінницької області (р/р №33211815700279 у ГУДК в Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 20087569, код платежу 13050500) заборгованість по орендній платі на землю в розмірі 4376 грн 10 коп. (чотири тисячі триста сімдесят шість гривень десять копійок) за рахунок активів.

Відповідно до статті 186 КАС України ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 13.11.09р.

Суддя /підпис/ Чудак Олеся Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: