Ухвала суду № 68740251, 08.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/12784/16 Суддя доповідач Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

08 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції 07 липня 2017 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

10 серпня 2017 року представником відповідача подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року, що підтверджується датою на штампі суду першої інстанції (а.с.41).

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року подана з пропуском строку апеляційного оскарження, визначеного ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому зазначено, що безпосередній виконавець отримав копію оскаржуваної постанови 04 серпня 2017 року.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам, вважаю, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі сплином певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк. Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

Суд дійшов висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, як особливості документообігу у територіальних органах ДФС України не можуть вважатися поважними та не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

З огляду вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року.

Окрім того, до апеляційної скарги не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви.

Так, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року становить 704 грн..

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору із посиланням на особливості правового регулювання порядку використання коштів бюджетною установою.

Перевіривши доводи клопотання відповідача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та належних доказів, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку;

- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку в розмірі 704 грн. виходячи з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО): 820019, рахунок отримувача: 312 112 067 81007, код класифікації доходів бюджету: 220 90 200, Призначення платежу «Судовий збір» (Київський апеляційний адміністративний суд), Символ звітності 206.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року - відмовити.

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2017 року - залишити без руху.

Встановити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк 30 (тридцять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Л. В. Бєлова