Постанова № 68739228, 21.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2017 року № 826/12998/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Келеберди В.І., Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА «УМВБ» (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства економічного розвитку і торгів України (надалі - відповідач), в якій просить з урахуванням заяви про зміну позовних вимог: визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладене у листі №4102-10/281 від 20 липня 2016 року, про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Група «УМВБ» висновку про продовження строків розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями з поставки природного газу, що здійснюються відповідно до Рамкового контракту №1 від 22.12.2015, Окремого контракту №1 від 23.12.2015 та Окремого контракту №2 від 23.02.2016, укладеного з компанією Noble Clean Fuels Limited - NCFL (Великобританія) від якої у подальшому права та обов'язки за Контрактом перейшли до компанії FTN Monitor Limited (Великобританія) згідно з Договором про заміну сторони від 07.06.2016; зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Група «УМВБ» висновок про продовження строків розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями з поставки природного газу, що здійснюються відповідно до Рамкового контракту №1 від 22.12.2015, Окремого контракту №1 від 23.12.2015 та Окремого контракту №2 від 23.02.2016, укладеного з компанією Noble Clean Fuels Limited - NCFL (Великобританія) від якої у подальшому права та обов'язки за Контрактом перейшли до компанії F TN Monitor Limited (Великобританія) згідно з Договором про заміну сторони від 07.06.2016 з 07 липня 2016 року (включно) та на строк, що становить 90 календарних днів, з моменту набрання законної сили рішення у справі №826/12998/16.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що умови Контракту та Окремих контрактів відповідають встановленим в п. 2 Порядку вимогам, що дозволяє відносити вказану зовнішньоекономічну операцію до поставки товару спеціального призначення, тому відмова Відповідача у наданні висновку є протиправною.

Відповідач надав Суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що спірний висновок прийнято у відповідності до вимог законодавства.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група «УМВБ» та компанією Noble Clean Fuels Limited (Великобританія) (надалі - «NCFL») 12 грудня 2015 року укладено Рамковий контракт купівлі-продажу природного газу №1, Окремий контракт №1 від 23.12.2015 р. та Окремий контракт №2 від 23.02.2016 р., що були укладені на виконання умов останнього.

У відповідності до п. 1 - п. 4 Контракту, за умовами зовнішньоекономічного Рамкового контракту NCFL прийняла на себе зобов'язання здійснити постачання природного газу в Україну, на умовах DAP або FCA, у тлумаченні Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс 2010», у тому числі забезпечити виконання усіх невід'ємних операцій продажу газу, тобто його транспортування газотранспортними системами Європейського союзу й України, забезпечити його належне митне оформлення, тощо.

Позивач, у свою чергу прийняв на себе зобов'язання розрахуватись за поставлений товар у встановлені строки, у порядку і в розмірі, передбаченому умовами Окремих Контрактів, прийняти товар та виконати інші обов'язки, передбачені Контрактом (п. 5 Контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено 100% оплату природного газу, на загальну суму 6231252, 00 дол. США. за Контрактом шляхом виставлення безвідкличних документарних акредитивів, відповідно до умов Контракту, з їх наступним розкриттям проти інвойсів NCFL, до моменту початку поставки природного газу, внаслідок чого було здійснено наступні оплати: 24.02.2016 р. - в сумі 1070400,00 дол. США; 29.02.2016 р. - в сумі 956800,00 дол. США; 09.03.2016 р. - в сумі 2054052,00 дол. США; 08.04.2016 р. - в сумі 750000,00 дол. США; 08.04.2016 р. - в сумі 1400000,00 дол. США, що підтверджується довідкою уповноваженого банку №55854-27.3-200470 від 05.07.2016 р.

Позивач зазначає, що Noble Clean Fuels Limited (Великобританія), як іноземний постачальник і продавець товару, не зміг забезпечити повне і своєчасне виконання своїх зобов'язань, і лише частково здійснив постачання товару на загальну суму 4612197,26 дол. США, що підтверджується відповідними документами: Митними деклараціями: №903010002/2016/2147 від 15.03.2016 р. на суму 3620284,62 дол. США, №903010002/2016/4016 від 13.05.2016 р. на суму 186,39 дол. США, №903010002/2016/2984 від 13.04.2016 на суму 991 726, 25 дол. США; Комерційними актами приймання-передачі товару, тощо.

У зв'язку з цим, перед Позивачем утворилась заборгованість у вигляді недопоставленого обсягу природного газу на суму 1619054,74 дол. США.

Умови Рамкового контракту передбачають, що у випадку виникнення заборгованості перед Позивачем у вигляді недопоставленого обсягу природного газу, останній вправі повернути сплачені грошові кошти за недопоставлений обсяг природного газу, або вправі вимагати передачі недопоставленого обсягу природного газу (пункти 5 Контракту).

З метою повного і своєчасного виконання зобов'язань за Рамковим контрактом купівлі-продажу природного газу №1, погашення грошової заборгованості перед позивачем або передачею йому недопоставленого обсягу природного газу було укладено тристоронній Договір про заміну сторони у зобов'язанні від 07.06.2016 р.

За умовами укладеного тристороннього Договору про заміну сторони у зобов'язанні FTN Monitor Limited (Великобританія) (надалі - «FTN») набуло усіх прав та обов'язків Noble Clean Fuels Limited (Великобританія), відповідно до Рамкового контракту купівлі-продажу природного газу №1, Окремими контрактами, укладеними з Позивачем.

Отже, FTN Monitor Limited (Великобританія), як постачальник природного газу за Рамковим контрактом, на виконання прийнятих зобов'язань повинен здійснити передачу недопоставленого обсягу природного газу Позивачу на умовах Рамкового контракту, або повернути здійснену Позивачем оплату за природний газ на загальну сум) 1619054,74 дол. США.

Відповідно до довідки уповноваженого банку №55854-27.3-200470 від 05.07.2016 р., позивачу частково повернуто грошову заборгованість у сумі 360000,00 дол. США (від 10.06.2016 р.).

Отже, перед Позивачем заборгованість у вигляді недопоставленого обсягу природного газу становить 1 259 054, 74 дол. США.

У зв'язку з тим, що строк виконання зобов'язання, за умовами Рамкового контракту, закінчувався 07 липня 2016 року, мав місце факт неможливості виконання зобов'язання у встановлений строк, - Сторони у порядку встановленому чинним законодавством уклали додаткову угоду про продовження строку виконання зобов'язання.

Листом №201607-03 від 05.07.2015 р. позивач звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгів України з проханням продовжити строк розрахунків за Контрактом на 90 (дев'яносто) календарних днів, тобто до 5 жовтня 2016 року (включно).

Мінекономрозвитку України листом від 20.07.2015 р. №4122-09/281 повідомило позивача про невідповідність зовнішньоекономічної операції пункту 2 Порядку №1409 (надалі - спірне рішення).

Позивач не погоджується з спірним рішення, яке прийнято відповідачем звернувся до Суду з даним позовом.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладене у листі №4102-10/281 від 20 липня 2016 року, про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Група «УМВБ» висновку про продовження строків розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями з поставки природного газу, що здійснюються відповідно до Рамкового контракту №1 від 22.12.2015, Окремого контракту №1 від 23.12.2015 та Окремого контракту №2 від 23.02.2016, укладеного з компанією Noble Clean Fuels Limited - NCFL (Великобританія) від якої у подальшому права та обов'язки за Контрактом перейшли до компанії FTN Monitor Limited (Великобританія) згідно з Договором про заміну сторони від 07.06.2016 р. Суд звзначає наступне.

Позивач в обґрунтування протиправних дій Відповідача зазначає, що відповідь від Мінекономрозвитку була направлена на адресу ТОВ «Група «УМВБ» із порушенням встановлених законом строків, а саме: лист-звернення Позивача було зареєстровано 06.07.2016, тож строк у 10 робочих днів спливає 10.07.2016 р.

Проте, всупереч вимогам п.7 Порядку, відмова Мінекономрозвитку направлена Позивачеві 29.07.2016 р., що свідчить про порушення принципу своєчасності розгляду звернень осіб з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, реалізації своїх прав та законних інтересів.

У відповідності до п. 5, Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 р. №1409 (надалі - Порядок №1409), Датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку. Строк продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.

Як вбачається з матеріалів справи листом №201607-03 від 05.07.2015 р., позивач звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгів України з проханням продовжити строк розрахунків за Контрактом на 90 (дев'яносто) календарних днів, тобто до 5 жовтня 2016 року (включно). Даний лист зареєстровано Мінекономрозвитку за вх. №07/40016-16 від 06.07.2016 р.

Згідно з п. 7 Порядок №1409, Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Мінекономрозвитку України листом від 20.07.2015 р. №4122-09/281 повідомило позивача про невідповідність зовнішньоекономічної операції пункту 2 Порядку №1409.

Суд звертає увагу позивача, що лист Мінекономрозвитку України №4122-09/281 датований 20.07.2015 р., що в свою чергу свідчить про своєчасний розгляд звернення позивача.

В матеріалах справи міститься копія конверту з відміткою «Укрпошти» 29.07.2015 р. з якого вбачається, що на адресу позивача відповідачем було направлено лист, проте встановити, що саме в даному конверті містився лист Мінекономрозвитку від 20.07.2015 р. №4122-09/281 не можливо.

Крім того, Суд звертає увагу, що на листі Мінекономрозвитку від 20.07.2015 р. №4122-09/281 копію якого надано позивачем відсутні відмітки останнього про реєстрацію вхідної документації.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що відповідь від Мінекономрозвитку була направлена на адресу ТОВ «Група «УМВБ» із порушенням встановлених законом строків.

В частині посилання позивача, що Мінекономрозвитку листом від 20.07.2015 р. №4122-09/281 неправомірно відмовило позивачу у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з вимогами часини першої та другої статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1409, висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків (далі - висновок) видається Мінекономрозвитку.

Пунктом 53 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 р. №15 (далі - Положення №15), встановлено, що для отримання висновку резиденти подають Мінекономрозвитку України документи, визначені пунктом 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 N 1409 (далі - Порядок продовження строків розрахунків).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: 1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; 2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача листом від 05.07.2015 р. № 201607-03 про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється відповідно до Рамкового контракту № 1 від 22.12.2015 р., окремого контракту № 1 від 23.12.2015 р. та Окремого контракту № 2 від 23.02.2016 р., укладеного з компанією "Noble Clean Fuels Limited - NCFL" (Великобританія) від якої права та обов'язки за Контрактом перейшли до компанії "FTN Monitor Limited" (Великобританія) згідно з Договором про заміну сторони від 07.06.2016 р.

В вищезазначеному листі позивач зазначив, що відповідно до умов Контракту продавець зобов'язувався продати природний газ позивачу.

Мінекономрозвитку України у встановлені Порядком терміни було підготовлено та направлено на адресу Підприємства лист від 20.07.2015 р. №4122-09/281 стосовно невідповідності зовнішньоекономічної операції пункту 2 Порядку № 1409 з наступних причин.

У листі-зверненні Позивач зазначає, що предметом зазначеного контракту є придбання природного газу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1998 р. №1930 затверджено перелік товарів (продукції, робіт, послуг), за якими звернення про обгрунтованість перевищення термінів розрахунків залишаються без розгляду (далі - Перелік).

В Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1998 р. №1930 зазначено наступне: «* Висновки про обґрунтованість перевищення термінів розрахунків за імпортними операціями з поставки газу природного Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" надаються згідно з Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 р. N 1409 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 1, ст. 9).».

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Порядку № 1409 (в редакції станом на липень 2015 р.), під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення - операції з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України; операції з поставки природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів України суб'єкт з формування ресурсу природного газу для населення та споживачів України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки), умовами якого передбачається проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №131 (надалі - Постанова №131) внесено зміни до пункту 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та викладено підпункт 7 у такій редакції: "7) під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення - операції з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України; операції з поставки природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів України суб'єкт з формування ресурсу природного газу для населення та споживачів України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки), умовами якого передбачається проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.".

Пунктом 2 Постанови №131 встановлено, що Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" щомісяця подавати звіт Міністерству фінансів щодо обсягів іноземної валюти, перерахованої за зовнішньоекономічними операціями, встановлені законом строки розрахунків за якими перевищено.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Мінекономрозвитку надає висновки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з поставки газу природнього виключно ПАТ "Нафтогаз України".

Відповідно до пункту 1.1 Рамкового контракту № 1 від 22.12.2015 р. предметом Контракту є операції з придбання, продажу, передачі та прийому Природного газу. Операції з транспортування природного газу виконуються операторами Початкової та Кінцевої Магістральних Систем - відповідно компаніями "Eustream, a.s." або "FGSZ Ltd" та ПАТ "Укртансгаз".

Так, позивач зазначає, що причиною перенесення строків поставки природного газу є ненадання потужностей для транспортування природного газу НАК "Нафтогаз України".

Позивач звернувся зі скаргою до Антимонопольного комітету України щодо зловживання зі сторони НАК "Нафтогаз України" своїм монопольним (домінуючим) правом на ринку транспортування природного газу.

На адресу позивача надійшов лист від Антимонопольного комітету України, в якому повідомлялося, що на адресу НАК "Нафтогаз України" надіслано рекомендації щодо розроблення порядку подачі та розгляду запитів на використання вільних газотранспортних потужностей.

Суд звертає увагу позивача, що в даному випадку причиною перенесення поставки газу є форс-мажорні обставини.

У відповідності до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс - мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Як вбачається з спірного рішення, відповідач звертав увагу позивача про необхідність отримання документів, які підтвердять форс-мажорні обставини, проте, як свідчать матеріали справи, позивач не скористався даною порадою.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що у разі наявності форс-мажорних обставин, які унеможливили розрахунки за Контрактом в межах законодавчо встановлених строків, позивачу доцільно було б проінформувати про зазначені обставини, з наданням підтверджуючих документів, відповідні державні органи, які здійснюють контроль за додержанням вимог валютного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладене у листі №4102-10/281 від 20 липня 2016 року прийнято у відповідності до законодавства, а отже позовні вимоги позивача в даній частині є необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Група «УМВБ» висновок про продовження строків розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями з поставки природного газу, що здійснюються відповідно до Рамкового контракту №1 від 22.12.2015, Окремого контракту №1 від 23.12.2015 та Окремого контракту №2 від 23.02.2016, укладеного з компанією Noble Clean Fuels Limited - NCFL (Великобританія) від якої у подальшому права та обов'язки за Контрактом перейшли до компанії F TN Monitor Limited (Великобританія) згідно з Договором про заміну сторони від 07.06.2016 з 07 липня 2016 року (включно) та на строк, що становить 90 календарних днів, з моменту набрання законної сили рішення у справі №826/12998/16, Суд відмовляє, оскільки дана вимога є передчасною.

Крім того, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді В.І. Келеберда

А.С. Мазур