Рішення № 68737420, 06.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017Справа №910/11659/17

За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" простягнення 49500,00 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Карась В.В. - представник за довіреністю № 4805/D2016 від 27.12.16 від відповідача Шаповалова Т.М. - представник за довіреністю № 64 від 13.06.17

В судовому засіданні 06.09.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 49500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "СК "Універсальна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/258/000606 від 18.02.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Suzuki", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статтей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ "СК "Українська транспортна страхова компанія", позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить суд стягнути з відповідача 49500,00 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11659/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 09.08.2017.

31.07.2017 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2.

08.08.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноважених представників відповідача в судове засідання на 09.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 суд в порядку ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 06.09.2017.

У судове засідання, призначене на 06.09.2017, з'явились представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача надав через канцелярію суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем не було надано доказів сплати страхувальником частини платежу за Договором №3014/258/000606 від 18.02.2016, а оцінена шкода не може визнаватись за пропозицією торгів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

18 лютого 2016 року за договором добровільного страхування наземного транспорту №3014/258/000606 ПАТ "СК "Універсальна" (далі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "Suzuki", державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Металіст Груп".

З довідки № 88543567 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 25.03.2016 в м. Києві по Столичному шосе мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Suzuki", державний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "Металіст Груп", під керуванням ОСОБА_3 та "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, під його керуванням.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2016 у справі № 752/5423/16-п.

29 березня 2016 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається зі Звіту ФОП ОСОБА_5 № 105/04/16 від 23.05.2016, вартість відновлення пошкодження у ДТП транспортного засобу марки "Suzuki", державний номер НОМЕР_1, становить 269 051,23 грн., що перевищує 70 % дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку (339 859,77 грн.), тобто вважається конструктивно знищеним.

Так, за умовами п. 10.7.1. договору при конструктивній загибелі ТЗ страхове відшкодування визначається за рішенням страховика як: дійсна вартість на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми) за вирахуванням франшизи та вартості залишків ТЗ, визначеної шляхом вивчення попиту та пропозиції на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн-аукціон з продажу автомобілів чи аналогічні аукціони) або шляхом здійснення оцінки майна/експертного дослідження у випадку відсутності попиту/пропозиції на ринку) (п. 10.7.1.1.).

Врахувавши страхову суму згідно договору у розмірі 313 044,00 грн., вартість залишків прийнятих на підставі торгів пошкодженого ТЗ, які проводились ТОВ «Аудатекс-Україна» - 221 800,00 грн. та встановлену договором франшизу у розмірі 31 304,40 грн., позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 59 939,60 грн. (313 044,00 грн. - 221 800,00 грн. - 31 304,40 грн.), про що складено відповідний страховий акт № 21589/1.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із матеріалів справи (наказ № 21589/1/2 та наказ № 21589/1/1), частина страхового відшкодування у розмірі 55 259,59 грн. була перерахована позивачем згідно платіжного доручення № 107922 від 11.08.2016 на рахунок ТОВ "Металіст Груп", а інша частина у розмірі 4 680,01 грн. утримана в рахунок несплаченого страхового платежу за Договором №3014/258/000606 від 18.02.2016.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_4, який керував автомобілем "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2016 у справі № 752/5423/16-п.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_4 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АЕ/4929928), який діяв на момент вчинення ДТП та відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб - автомобіль "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Suzuki", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №3014/258/000606 від 18.02.2016, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Suzuki", державний номер НОМЕР_1.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АЕ/4929928) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 500,00 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в межах встановленого ліміту відповідальності за мінусом франшизи у розмірі 49 500,00 грн. (50 000,00 грн. - 500,00 грн.), що і відповідає розміру заявлених позовних вимог.

В матеріалах справи наявна копія заяви позивача про виплату страхового відшкодування, що була направлена на адресу відповідача та отримана останнім 19.09.2016. Проте, вказана заява була залишена відповідачем без задоволення, страхове відшкодування не сплачено.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо ненадання позивачем доказів сплати страхувальником відповідної частини платежу за умовами договору №3014/258/000606 від 18.02.2016 не приймаються судом до уваги, оскільки з наявного у матеріалах справи наказу № 21589/1/1 вбачається, що позивач утримав частину несплаченого страхового платежу у розмірі 4 680,01 грн. з суми страхового відшкодування та зарахував її на договір страхування.Інші заперечення відповідача також не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Отже, дослідивши матеріали справи та врахувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 500,00 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 9, ідентифікаційний код 20113829) страхове відшкодування у розмірі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.09.2017

Суддя Пукшин Л.Г.